"09" квітня 2026 р. Справа № 363/5632/24
09 квітня 2026 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Баличевої М.Б., секретаря судового засідання Гриб І.І., за участі позивача ОСОБА_1 (відеоконференція), представника позивача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород цивільну справу за первісною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя,-
встановив:
30.10.2024 року адвокат Гаро Г.О., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до Вишгородського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 06.11.2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
10.12.2024 року адвокат Дузь Ю.М., діючи в інтересах ОСОБА_3 , звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 05.02.2025 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя до спільного розгляду з первісним позовом об'єднавши позови в одне провадження та оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 18.03.2025 року.
19.02.2025 року до суду від представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) - адвоката Гаро Г.О. надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, а 18.03.2025 року - заява про збільшення розміру позовних вимог.
Ухвалою суду, що занесена до протоколу судового засідання від 18.03.2026 року прийнято заяву представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) - адвоката Гаро Г.О. про збільшення розміру позовних вимог та оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 09.05.2025 року.
Підготовче судове засідання призначене на 09.05.2025 року відкладено на 09.07.2025 року за клопотанням відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) - ОСОБА_3 , у зв'язку з розірванням договору з її адвокатом та з метою надання часу для укладення договору з іншим адвокатом.
20.05.2025 року до суду від нового представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) ОСОБА_3 - адвоката Садівник М.І. надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи та згідно розписки від 23.05.2025 року адвокат Садівник М.І. ознайомилась з матеріалами справи 23.05.2025 року в приміщенні суду.
Підготовче судове засідання призначене на 09.07.2025 року повторно відкладено на 10.09.2025 року за клопотанням відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) ОСОБА_3 , яка 09.07.2025 року скерувала до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з необхідністю пошуку нового представника для надання правничої допомоги та підготовки процесуальної позиції. Крім того, 09.07.2025 року судом скеровано лист ОСОБА_3 в якому останню попереджено про неприпустимість зловживання процесуальними правами та роз'яснено, що у разі неявки у судове засідання, що призначене на 10.09.2025 року може бути вирішено питання щодо застосування наслідків передбачених ч. 5 ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
В судовому засіданні 10.09.2025 року за участі представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) - адвоката Гаро Г.О. та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) - ОСОБА_3 задоволено клопотання адвоката Гаро Г.О. про витребування інформації в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відкладено підготовче судове засідання на 13.11.2025 року.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 13.11.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду на 30.01.2026 року
Судове засідання призначене на 30.01.2026 року відкладено на 26.02.2026 року за клопотанням відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) - ОСОБА_3 , яка 29.01.2026 року надіслала до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з відсутністю у Вишгородському районі електроенергії, тепла і водопостачання.
Судове засідання призначене на 26.02.2026 року відкладено на 09.04.2026 року за клопотанням представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) ОСОБА_3 - адвоката Замули Р.О., який повідомив, що про призначене на 26.02.2026 року судове засідання йому стало відомо лише 25.02.2026 року, а тому йому необхідний час для ознайомлення з матеріалами справи, а також повідомив, що ОСОБА_3 знаходиться за кордоном, що унеможливлює її участь у судовому засіданні. Крім того, 26.02.2025 року судом скеровано лист ОСОБА_3 в якому останню попереджено про неприпустимість зловживання процесуальними правами та роз'яснено, що у разі неявки у судове засідання, що призначене на 09.04.2026 року може бути вирішено питання щодо застосування наслідків передбачених ч. 5 ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
У судове засідання призначене на 09.04.2026 року відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) ОСОБА_3 та її представник не з'явились, при цьому 09.04.2026 року ОСОБА_3 скерувала до суду клопотання в якому просила відкласти розгляд справи, у зв'язку з необхідністю належної підготовки до судового розгляду, формування правової позиції та забезпечення повної реалізації її права на захист.
Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним) ОСОБА_1 та його представник - адвокат Гаро Г.О. в судовому засіданні заперечували проти відкладення розгляду справи вказавши, що дії відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) ОСОБА_3 є зловживанням процесуальними правами, внаслідок чого просили залишити без розгляду зустрічну позовну заяву.
Відповідно до ч.2 ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у межах строків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 3 статті 131 ЦПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явились в судове засідання без поважних причин.
Статтею 223 ч. 5 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 257 ч. 1 п. 3 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, даною статтею не враховується поважності причин повторної неявки позивача з метою недопущення зловживання особами, які беруть участь у справі, своїми процесуальними правами, а також дотримання судом розумних строків розгляду справи.
Статтею 13 ЦПК України закріплено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ст. ст. 13, 43 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки.
В свою чергу, сторона зобов'язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, утриматися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до Постанови Верховного суду від 26 жовтня 2022 року в справі № 758/3200/19, суд дійшов висновку, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його неявка перешкоджає розгляду справи.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19 (провадження № 61-21428св19), від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21), від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц (провадження № 61-9020св21), від 05 вересня 2022 року у справі № 325/218/21-ц (провадження 61-4672св22).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).
Отже, суд зобов'язаний відповідним чином реагувати на недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду в разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.
Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності (неповажності) причин неявки позивача до суду залежно від того, яка це неявка: перша чи повторна. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами (такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21).
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Відповідно, навіть за наявності доказів поважності причин неявки позивача суд повинен залишити позовну заяву без розгляду. Вказана норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи (такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14 липня 2022 року у справі № 295/13823/14-ц).
Правове значення у цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 31 березня 2022 року у справі № 158/2344/20).
Враховуючи, що відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_3 повторно не з'явилася у призначене судове засідання, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, однак причин неявки, які могли б бути визнані судом поважними, не повідомила та належних доказів на їх підтвердження суду не надала, при цьому до суду надходять клопотання про відкладення розгляду справи, які не містять жодного документального підтвердження обставин, що перешкоджають її явці до суду.
Суд також бере до уваги, що раніше ним уже вживалися заходи, спрямовані на запобігання зловживанню процесуальними правами, зокрема на адресу ОСОБА_3 було скеровано відповідний лист із роз'ясненням процесуальних прав та обов'язків учасника справи, а також можливих наслідків недобросовісного користування процесуальними правами та безпідставного затягування розгляду справи. Незважаючи на це, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом), свою участь у судових засіданнях не забезпечила, доказів поважності причин неявки суду не надала, що свідчить про недобросовісне користування наданими їй процесуальними правами та фактичне перешкоджання своєчасному розгляду справи.
За таких обставин суд приходить до висновку, що подальше відкладення розгляду справи є безпідставним та суперечить принципам змагальності сторін і розумності строків судового розгляду, у зв'язку з чим наявні підстави для застосування передбачених процесуальним законом наслідків, а саме - залишення зустрічної позовної заяви без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Одночасно, суд роз'яснює, що залишення позовної заяви без розгляду не перешкоджає позивачу повторно звернутися до суду з таким самим позовом.
Керуючись ст.ст. 257, 259, 353 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя - залишити без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України вона має право, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.
Повний текст ухвали складено 14.04.2026 року.
Головуючий М.Б. Баличева