"13" квітня 2026 р. Справа № 363/2659/22
13 квітня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Котлярова І.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення в цивільній справі за позовом Прудкогляд ОСОБА_2 до Державного підприємства «Вугільної компанії «Краснолиманська» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання,-
До Вишгородського районного суду Київської області через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла вказана заява, в якій заявник просить встановити судовий контроль за виконання рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 23.03.2023 року; зобов'язати Державне підприємство «Вугільної компанії «Краснолиманська», подати письмовий звіт про виконання судового рішення; встановити строк для подання звіту боржником не більше 10 днів з дня отримання ухвали; у разі неподання боржником звіту у встановлений строк - вирішити питання про застосування заходів процесуального примусу, передбачених законом.
В обґрунтування заяви зазначає, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 23.03.2023 року у справі № 363/2659/22 стягнуто з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на його користь грошові кошти в рахунок відшкодування моральної шкоди. На виконання вказаного рішення видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження № 73024296. Станом на теперішній час судове рішення не виконано, грошові кошти заявнику не сплачені. Після відкриття виконавчого провадження державним виконавцем винесено постанову від 29.05.2025 року про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 73024296. Підставою для зупинення зазначено включення єдиного майнового комплексу боржника до переліку об'єктів приватизації відповідно до пункту 12 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження». Зупинення виконавчого провадження фактично призвело до того, що примусове виконання рішення суду не здійснюється; виконавчі дії не вчиняються; строк виконання рішення є невизначеним; заявник позбавлений ефективного механізму виконання судового рішення. Відтак, на даний час виконання судового рішення є фактично неможливим у межах виконавчого провадження. З огляду на викладене, просив суд реалізувати судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов'язати боржника надати такий звіт.
Згідно ч. 1 ст. 453-2 ЦПК України суд розглядає заяву про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 453-1 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні за правилами статті 450 цього Кодексу.
Враховуючи, що заявником відповідного клопотання про розгляд його заяви у судовому засіданні за правилами статті 450 цього Кодексу заявлено не було та відсутність підстав для її розгляду у судовому засіданні з викликом учасників справи, суд розглядає дану заяву у письмовому провадженні без виклику учасників справи.
Дослідивши заяву та додані до неї документи, матеріали виконавчого провадження з Автоматизованої системи виконавчих проваджень за ідентифікатором для повного доступу до інформації про виконавче провадження вказаним у постанові про відкриття виконавчого провадження, суд дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 23.03.2023 року у справі № 363/2659/22 позов Прудкогляд ОСОБА_2 до Державного підприємства «Вугільної компанії «Краснолиманська» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання задоволено частково та стягнуто з ДП «Вугільної компанії «Краснолиманська» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 150 000, 00 грн., а також в дохід держави судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 05.09.2023 року рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23.03.2023 року змінено, зменшивши суму яка підлягала стягненню з ДП «Вугільної компанії «Краснолиманська» на користь ОСОБА_1 з 150 000, 00 грн. до 100 000, 00 грн. У решті рішення суду залишено без змін.
28.08.2023 року на виконання вказаного рішення ОСОБА_1 було видано виконавчий лист № 363/2659/22, який пред'явлено до виконання до Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 12.10.2023 року.
Звертаючись до суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення та зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення ОСОБА_1 посилається на те, що на даний час виконання судового рішення є фактично неможливим у межах виконавчого провадження. Зупинення виконавчого провадження на невизначений строк фактично унеможливлює виконання судового рішення та позбавляє його права на його виконання. При цьому зупинення виконавчого провадження не звільняє боржника від обов'язку виконати судове рішення та не позбавляє суд повноважень здійснювати контроль за його виконанням. Невиконання рішення суду та відсутність ефективного механізму його виконання порушує право заявника на справедливий суд.
Згідно з ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Із наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Так, судовий контроль за виконанням судових рішень встановлено розділом VII ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.453-1 ЦПК України суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов'язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в цивільних справах: що виникають із трудових правовідносин; що виникають із сімейних правовідносин; щодо відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення; щодо відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду; щодо відшкодування моральної шкоди; щодо захисту прав споживачів; щодо захисту честі, гідності та ділової репутації; в інших спорах немайнового характеру.
Стягувач може звернутися до суду із заявою, передбаченою ч. 1 цієї статті, в разі невиконання боржником судового рішення та за умови відкриття виконавчого провадження.
Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду. Такий звіт розглядається за правилами статей 453-3 і 453-4 цього Кодексу.
Заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У заяві обов'язково зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження.
За змістом статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Отже, особа, якій належить виконати рішення суду, що набрало законної сили, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання у чіткій відповідності до висновків суду, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечитиме принципу верховенства права.
Таким чином, судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Інститут судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення є новим у цивільному процесуальному законодавстві, оскільки ЦПК доповнено ст.ст.453-1-453-4 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» №4094-ІХ від 21 листопада 2024 року, який набрав чинності 19 грудня 2024 року.
Ідентичний механізм здійснення судового контролю тривалий час існує у адміністративному судочинстві і Верховний Суд неодноразово зазначав, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості їх виконати.
При цьому встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №0640/3719/18, від 04 березня 2020 року у справі №539/3406/17, від 11 червня 2020 року у справі №640/13988/19.
За змістом постанови Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі №802/357/17-а звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов'язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.
Так, судове рішення може бути виконано в добровільному, або в примусовому порядку. Примусове виконання рішень суду в Україні покладається на органи державної виконавчої служби та у передбачених законом випадках - на приватних виконавців.
Порядок примусового виконання судових рішень регламентовано Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Нормами Закону України «Про виконавче провадження» визначено певний алгоритм дій виконавця в ході примусового виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
При цьому відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець наділений достатніми повноваженнями для вжиття заходів щодо примусового виконання боржником судового рішення.
Отже, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (ст.1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 453-1 ЦПК України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання боржником відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Так, при перевірці у Автоматизованій системі виконавчого провадження № 73024296 встановлено, що постановою старшого державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пужас І.В. від 12.10.2023 року відкрито виконавче провадження № 73024296 з примусового виконання виконавчого листа № 363/2659/22 виданого 28.09.2023 року Вишгородським районним судом Київської області про стягнення з ДП «ВК «Краснолиманська» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000грн. У даній постанові державним виконавцем зобов'язано боржника, протягом 5 робочих днів, подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Стягнуто з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 10000 грн.
Також 12.10.2023 року старшим державним виконавцем Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пужас І.В. винесено постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та про стягнення виконавчого збору.
26.01.2024 року старшим державним виконавцем Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пужас І.В. винесено постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних.
18.04.2025 року старшим державним виконавцем Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пужас І.В. винесено постанови про арешт коштів та майна боржника.
29.05.2025 року старшим державним виконавцем Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пужас І.В. винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 363/2659/22 виданого 28.09.2023 року Вишгородським районним судом Київської області про стягнення з ДП «ВК «Краснолиманська» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000 грн.
03.10.2025 року постановою заступника начальника Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Хамідуліної Р.Р. вказана постанова про зупинення виконавчих дій від 29.05.2025 року скасована.
Стан виконавчого провадження: відкрито.
Окрім того, встановлено, що після скасування постанови про зупинення виконавчий дій державним виконавцем неодноразово скеровувалися запити до відповідних установ, зокрема, з метою з'ясування інформації, яка становить банківську таємницю, щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів.
Відтак, матеріали справи не містять доказів ухилення боржника від виконання рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23.03.2023 року.
Враховуючи те, що заявником не наведено аргументів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів, суд користуючись своїм диспозитивним правом на здійснення судового контролю за виконанням судових рішень приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви.
Постановляючи таке рішення, суд виснує, що оскільки виконанню підлягає судове рішення майнового характеру, яке виконується органами державної виконавчої служби, заявник не позбавлений можливості вживати заходи впливу на боржника саме у межах виконавчого провадження і необхідності судового контролю не вбачає.
З огляду на зазначене відсутні правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 260, 261, 353, 453-1, 453-2 ЦПК України, суддя,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Вугільної компанії «Краснолиманська» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя І.Ю. Котлярова