справа № 361/6002/21
провадження № 1-кп/361/340/24
27.03.2026
27 березня 2026 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі Броварського міськрайонного суду Київської області кримінальне провадження за № 12020115130000015 від 07.07.2020 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
ОСОБА_5 , обвинувачується в тому що він, 29 травня 2020 року близько 17 години 20 хвилин, перебуваючи на прибудинковій території домоволодінні, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реалізуючи свій умисел. направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , розуміючи та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх негативні наслідки та бажаючи їх настання , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, перебуваючи навпроти останнього, умисно схопив рукою ОСОБА_7 за шию. при цьому, утримуючи його, застосовуючи фізичну силу своїх рук та вагу свого тіла, перекинув ОСОБА_7 через паркан, надавши таким чином прискорення його тілу, внаслідок чого він впав на праву бокову поверхню тіла до підлягаючої твердої поверхні землі, після чого ОСОБА_5 наніс близько шести ударів правою ногою у лівий бік тулуба ОСОБА_7 . Отже, ОСОБА_5 умисно заподіяв ОСОБА_7 тілесні ушкодження. а саме закриту травму грудної клітки у вигляді переломів 3-8 ребер по лопатковій лінії зі зміщенням уламків зліва, тобто тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я так як для зрощення переломів необхідний термін більше 21 доби, згідно з висновком експерта №02 від 25 січня 2021 року.
Відтак, згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_5 , обвинувачується у вчинені умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою тяжких наслідків, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Захисник ОСОБА_6 підтримав заявив клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку з закінченням строків давності, визначених у ст. 49 КК України. Зазначив що без проведення повного судового розгляду суд не може констатувати винуватість або невинуватість особи у вчиненні інкримінованого правопорушення. Наголосив, що звільнення від кримінальної відповідальності особи у зв'язку з закінченням строків давності безумовною підставою для закриття кримінального провадження. Зазначив що інкримінований його підзахисному злочин є нетяжким, а тому строк давності за таке кримінальне правопорушення становить п'ять років. який вже закінчився. Такий строк не зупинявся та не переривався. Просив задовольнити подане клопотання.
Обвинувачений підтримав клопотання захисника та просив його задовольнити.
Прокурор проти задоволення клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності та закриття кримінального провадження не заперечував.
Представник потерпілої не заперечував проти закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням від кримінальної відповідальності за закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Суд, заслухавши позиції учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, дійшов таких висновків.
Стосовно звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття провадження суд констатує таке.
Статтею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст.49 КК України визначено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності, підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності, обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
За змістом зазначеної норми звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності застосовується за таких умов: з дня вчинення злочину до набрання вироком законної сили минули визначені ч.1 ст.49 КК України строки давності; особа не ухилялася від досудового слідства або суду; особа до закінчення зазначених у ч.1 ст.49 КК України строків та не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Санкцією ч. 1 ст. 122 КК України передбачено покарання у вигляді виправних робіт на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Відповідно до ч. 4ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Згідно з п.3 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КК України, яке інкримінується обвинуваченому є нетяжким злочином у світлі ч. 5. ст. 12 КК України, однак карається, зокрема, позбавленням волі на строк до трьох років.
Отже, строк давності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України становить п'ять років з дня вчинення злочину.
Як встановлено в судовому засіданні подія скоєння кримінального правопорушення відбулась 29 травня 2020 року. Обвинувачений від досудового розслідування та суду не ухилявся, та не вчинив нового кримінального правопорушення, а тому перебіг строків давності не переривався та не зупинявся. Відтак, строк давності п'ять років закінчився 29 травня 2025 року.
У випадку встановлення передбачених у ст.49 КПК України підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого, особа звільняється від кримінальної відповідальності та кримінальне провадження закривається. Визнання винуватості не є умовою для звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України.
Більш того, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч.1 ст.49 КК України та за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.
Судом роз'яснено обвинуваченому наслідки звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, тобто з нереабілітуючих підстав, право заперечувати проти закриття провадження та продовжувати судовий розгляд у загальному порядку, проте, обвинувачений просив закрити кримінальне провадження на цій підставі.
Відповідно до вимог ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.
З наведеного суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України на підставі ч.1 ст.49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Згідно з п.1 ч.2 ст.284КПКУкраїни кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч.8 ст.284 КПК України).
Відповідно до вимог ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.284, ч.3 ст.285, ч. 4 ст. 286, ч.3 ст.288 КПК України якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання та, у випадку встановлення передбачених у ст.49 КК України підстав і відсутності заперечень з боку обвинуваченого, закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності. Відповідне рішення судом приймається у формі ухвали.
Як вбачається із постанови Верховного Суду від 31.07.2024 у справі №234/12858/21 під час ухвалення судом рішення про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності з підстав закінчення строків давності, думка потерпілих з'ясовується, однак, з огляду на обов'язковість застосування Закону-ст.49 КК України не є визначальною. З врахуванням наведеного навіть у разі незгоди потерпілого із застосуванням до обвинуваченого положень ст.49 КК України, в суду відсутні підстави для незастосування інституту звільнення від відповідальності, тому таке звільнення особи є обов'язком а не правом суду.
З наведеного кримінальне провадження № 12020115130000015 від 07.07.2020 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України слід закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284КПКУкраїни, у зв'язку із звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Стосовно заявленого потерпілим ОСОБА_7 цивільного позову суд зазначає таке.
Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований Главою 9 КПК України.
Нормами кримінального процесуального закону, зокрема, ст. 129 КПК України встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.
Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.
Враховуючи системний аналіз зазначених норм КПК України, суд дійшов висновку, що цивільний позов не підлягає розгляду у випадках закриття кримінального провадження.
В той же час, у випадку закриття кримінального провадження суд роз'яснює цивільному позивачу щодо його права пред'явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства.
З наведеного, у зв'язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, заявлений ОСОБА_7 цивільний позов до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди слід залишити без розгляду.
Отже, клопотання захисника слід задовольнити.
Такий висновок суду узгоджується з позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, висловленою у його постанові від 10 липня 2021 року у справі № 161/694/20, відповідно до якої у разі постановлення ухвали про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду. У такому випадку позивач вправі вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні. Запобіжний захід обвинуваченому не обраний. Арешт на майно не накладався. Кримінальним правопорушенням майнової шкоди не завдано.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч. 2 ст. 284, 314, 337, 372 КПК України, суд
Клопотання захисника задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК Українина підставі ч.1 ст.49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Закрити кримінальне провадження № 12020115130000015 від 07.07.2020 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України на підставі п.1 ч.2 ст.284КПКУкраїни, у зв'язку із звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1