Справа №2/1005/242/2012
2-2876/11
3 лютого 2012 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Борця Є.О.,
при секретарі судового засідання Гамзі Т.О.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
за участю відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
В листопаді 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, вимоги якого обґрунтовує тим, що 7 липня 2007 року Гнідинською сільською радою Бориспільського району між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб.
Від цього шлюбу вони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спільне життя ОСОБА_1 з відповідачкою не склалося, оскільки вони зрозуміли, що мають різні харак-тери. Між ними виникли розбіжності у поглядах на життя. Внаслідок цього, шлюбні відносини між ними припи-нені.
З підстав, передбачених ст.ст.110, 112 СК України, позивач просить суд розірвати шлюб.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 з'явився, на позові наполягав та просив задовільнити його.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання з'явилася, проти задоволення позовних вимог не заперечува-ла.
Заслухавши думку сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обгрунтований та підля-гає задоволенню з таких підстав.
7 липня 2007 року Гнідинською сільською радою Бориспільського району між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб. Від цього шлюбу вони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За змістом ч.1 ст.110 та ч.2 ст.112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд задовольняє його і постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У судовому засіданні встановлено, що сторони не можуть жити однією сім?єю. Відновлювати відносини вони не бажають, мають намір в подальшому створити окремі сім?ї.
Викладене свідчить про те, що подальше існування шлюбу порушуватиме права та інтереси кожного з подружжя.
Ці обставини є самостійною та достатньою підставою для розірвання шлюбу.
Докази, які б спростовували обгрунтованість цього висновку, в матеріалах справи відсутні.
Крім того, у відповідності до ч.1 ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору. Згідно з ч.1 ст.88 цього ж Кодексу стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.
З квитанції, що міститься в матеріалах цивільної справи (а.с.1), вбачається, що при пред'явленні позову до суду ОСОБА_1 сплатив судовий збір. Пред'явлений позов задоволений. Тому з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути витрати на оплату судового збору у розмірі 94 гривень 10 копійок.
З огляду на викладене, керуючись ч.1 ст.110 та ч.2 ст.112, ч.1 ст.160, ч.1 та ч.2 ст.161 СК України, ст.ст.213-215 та ст.218 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задово-льнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 7 липня 2007 року Гнідинською сільською радою Бориспільського району, актовий запис №12, розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору у розмірі 94 гривень 10 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його оголошення.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець