Справа № 357/6025/26
1-кс/357/783/26
14 квітня 2026 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу, подану від імені ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,
13.04.2026 року на електронну адресу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла скарга подана від імені ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
В прохальній частині зазначеної скарги скаржник ставить питання про зобов'язання уповноважених осіб Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області внести відомості про вчинене відносно заявника кримінальне правопорушення, передбачене ст.190 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність повернення скарги, виходячи з наступного.
За вимогами ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні, серед іншого, заявником може бути оскаржена бездіяльність посадових осіб, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Враховуючи вищезазначене, до початку розгляду скарги слідчий суддя повинен переконатися, що остання подана саме особою, яка має таке право.
Як вбачається із матеріалів скарги та доданих до неї документів, такі подані до суду на електронну пошту в електронному вигляді та не містять відповідного підпису особи, яка звертається зі скаргою.
Подання до суду скарги в електронному вигляді не звільняє особу від обов'язку дотримуватися правил, за якими вона має подаватися.
Так, організаційно-правові засади використання електронних документів визначені Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Відповідно до ст. 5, 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.
Статтею 7 цього Закону визначено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред'явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії.
Відповідно до ст. 12 цього ж Закону перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом підтвердження удосконаленого або кваліфікованого електронного підпису чи печатки, а в разі накладання на електронний документ електронного підпису чи печатки іншого виду - із застосуванням інших засобів і методів захисту інформації з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації.
Згідно п. 15, 27 ч. 1 ст. 1, ч. 6 ст. 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються підписувачем як підпис; кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису; кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Отже, електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора цього документа іншими суб'єктами електронного документообігу.
Крім того, відповідно до пункту 120 розділу VІ «Перехідні положення» «Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС особи, крім осіб, які зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, можуть подавати до суду документи в електронній формі з використанням адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає особам, окрім осіб, які зобов'язані зареєструвати свої Електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, документи у справах на адресу електронної пошти, з якої до суду надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.
Отже, законодавством на теперішній час передбачені такі способи звернення до суду, зокрема до слідчого судді із клопотанням, заявою, скаргою: шляхом їх надсилання (подачі) у паперовому варіанті особою, яка його подає або у електронному вигляді за допомогою підсистеми «Електронний суд» чи на офіційну електронну адресу суду із засвідченням кваліфікованим електронним підписом у порядку, наведеному вище.
Такий висновок узгоджується з висновком, викладеним в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 9901/335/20 (провадження № 11-361заі20), альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через електронний кабінет.
Надсилання документів, їх сканованих копій у електронному вигляді на офіційну електронну адресу (електронну поштову скриньку) суду без кваліфікованого електронного підпису не є, за наведених обставин, належним способом звернення до суду.
З огляду на викладене, графічне зображення підпису доданого до скарги окремим листом у сканованому документі не слугує належним підтвердженням ідентифікації особи, яка подала заяву, якщо електронний лист (документ) не скріплений електронним підписом особи.
Слідчим суддею встановлено, що скарга від імені ОСОБА_2 відправлена на електронну пошту Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з електронної адреси: valik_log@gmx- 11.04.2026 року о 20-23 год. без засвідчення кваліфікованим електронним підписом автора цього документа, що, як наслідок, не свідчить про набуття ним статусу електронного документа.
Графічне зображення підпису у сканованому вигляді не слугує належним підтвердженням ідентифікації особи, яка подала заяву.
Таким чином, зважаючи що скарга, яка надійшла до суду з електронної пошти valik_log@gmx не містить електронного підпису автора - ОСОБА_2 або підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", що унеможливлює ідентифікацію особи, яка її подала, слід дійти висновку, що така заява не може бути предметом судового розгляду.
Крім того, слід зазначити, у разі відсутності електронного підпису, особа не позбавлена можливості звернутися із скаргою оформленою в паперовій формі та її безпосереднім підписом заявником.
Як передбачено ч. 2 ст. 304 КПК України, п. 6 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.11.2012 р. № 1640/0/4-12 «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування», у випадку якщо скарга не відповідає вимогам закону, слідчий суддя виносить ухвалу про повернення скарги.
Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається якщо: 1) її подала особа, яка не має права подавати скаргу (за винятком випадків, коли скарга підписана уповноваженим представником); 2) вона не підлягає розгляду в цьому суді, тобто подана з порушенням правил підсудності, встановлених ст. 218 КПК України); 3) її подано після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України), і особа не заявила клопотання про його поновлення або слідчий суддя не знайшов підстав для його поновлення.
Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що дана скарга не відповідає вимогам закону, а тому на підставі положень ч. 2 ст. 304 КПК України вона підлягає поверненню особі, яка її подала.
У зв'язку з цим, ініціатору скарги слід роз'яснити, що він, в межах строку визначеного КПК України, не позбавлений права повторно звернутися із скаргою письмово або шляхом накладення на електронний документ кваліфікованого електронного підпису та надсилання його на офіційну електронну адресу суду або через підсистему «Електронний суд».
Керуючись статтями 303-305, 309 КПК України,
Скаргу, подану від імені ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, - повернути особі, яка її подала разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 діб з моменту її оголошення.
Слідчий суддяОСОБА_1