Справа № 352/348/26
Провадження № 2/352/641/26
14 квітня 2026 рокум. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі судді Гриньків Д.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
І. Короткий зміст позовних вимог.
16.02.2026 року позивач звернулась до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що згідно рішення Тисменицького районного суду від 20.11.2024 року на підставі виконавчого листа з відповідача стягуються аліменти на утримання спільної дитини в розмірі по 3200 грн. Син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на утриманні позивача та проживає разом з ОСОБА_1 . З часу ухвалення рішення про стягнення аліментів розмір витрат на утримання сина значно зріс. Вважає суму аліментів, що стягуються, на даний час недостатньою. Відповідач добровільно допомоги не надає, не бере участі у додаткових витратах. Останній працює, однак приховує дійсний розмір своїх доходів. Тому просить стягнути аліменти з відповідача на її користь позивача на утримання дитини у розмірі 1/3 від усіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
ІІ.Стислий виклад позиції учасників справи.
Позивач у позовній заяві просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідачу суд направляв копію ухвали про відкриття провадження у справі, разом із позовною заявою з додатками, датою вручення яких, відповідно до п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України, є 12.03.2026 року. Правом на подання відзиву не скористався.
ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 20.02.2026 року відкрито провадження в цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
ІV. Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 05.12.2017 року виконкомом Марковецької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, про що зроблено актовий запис №10 (а.с.4).
Заочним рішенням Тисменицького районного суду від 20.11.2024 року у справі №352/2399/24 постановлено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити частково. Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі по 3200 грн щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10.09.2024 року до досягнення дитиною повноліття (а.с.5-6).
20.01.2025 року Тисменицьким районним судом видано виконавчий лист №352/2399/24 від 20.11.2024 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі по 3200 грн щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10.09.2024 року до досягнення дитиною повноліття (а.с.7-8).
V. Мотиви з яких виходить суд та норми права.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Сімейним кодексом України та Цивільним кодексом України.
Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст. 1,2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов'язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.
В силу дії ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За приписами ч. 2 ст. 182 цього Кодексу розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 182 СК України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч. 1ст. 183 СК України).
Частиною 5 ст. 183 СК України передбачено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
При цьому відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду спосіб стягнення аліментів (у частці від доходу матері, батька або у твердій грошовій сумі) здійснюється за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, та змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Тобто спосіб стягнення аліментів (у частці від доходу чи у твердій грошовій сумі) здійснюється за рішення суду але за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Отже, саме позивачу належить право вибору способу стягнення аліментів (у твердій грошовій сумі чи у частці від заробітку платника аліментів).
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження. Так, стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
На підставі п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
VІ. Висновки суду.
Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Так, судом враховано те, що на утримання сина сторін, який проживає разом із матір'ю на підставі рішення суду стягуються аліменти в розмірі по 3200 грн. З моменту ухвалення рішення суду, а саме з листопада 2024 року, відбулося зростання рівня інфляції та відповідно збільшення цін на комунальні послуги, одяг, продукти харчування, ліки, тощо.
Однак, суд зауважує, що максимально можливий законодавчо визначений розмір аліментів, які можуть бути стягнені в безспірному порядку на утримання однієї дитини, становить частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку. В позовному провадженні розмір стягуваних аліментів може бути збільшений в разі, якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину. Натомість доказів наявності у відповідача можливості сплачувати аліменти у більшому розмірі матеріали справи не містить.
З врахуванням встановлених обставин, виходячи з того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, імперативну норму про можливість зміни саме способу стягнення аліментів, суд дійшов висновку, що зміна способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від заробітку в розмірі 1/4 буде відповідати інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, визначення вказаного позивачем способу стягнення аліментів призведе до рівності прав дитини на утримання від батька відповідно до положень Закону.
Відтак слід змінити спосіб присуджених аліментів та стягувати в подальшому з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі однієї четвертої частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з часу набрання рішенням законної сили, що в свою чергу відповідає конкретним обставинам справи. Такий розмір аліментів буде відповідати закону, і не порушує прав і законних інтересів неповнолітньої дитини та відповідача.
А тому позов підлягає до часткового задоволення.
VІІ. Судові витрати.
Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів.
З ч. 6 ст. 141 ЦПК України вбачається, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій містяться вимоги щодо стягнення аліментів, тому суд констатує про необхідність стягнення судового збору у розмірі 1331 грн 20 коп. з відповідача в дохід держави.
На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст.180,181,182,184,191 Сімейного кодексу України, ст.1,2 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів», ст.4,5,12,13,81,82,263-265,430 Цивільного процесуального кодексу України, суд-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити частково.
Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються на підставі рішення Тисменицького районного суду у справі №352/2399/24 від 20.11.2024 року та стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50 відсотків встановленого прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Стягнення аліментів у зміненому способі розпочати з дня набрання рішенням законної сили.
Припинити стягнення аліментів, визначених рішенням Тисменицького районного суду від 20.11.2024 року у справі №352/2399/24, з дня набрання даним рішенням законної сили.
В задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у дохід державного бюджету в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.
Згідно ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;
відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Рішення складене в повному обсязі 14.04.2026 року.
Суддя Тисменицького районного суду
Івано-Франківської області Гриньків Д.В.