Справа № 348/733/26
Провадження № 3/348/200/26
14 квітня 2026 року м. Надвірна
Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Максименко О.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Зелена Надвірнянського району Івано-Франківської області, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
05.03.2026 о 15:40 год. в м. Надвірна по вул. Сірика, гр. ОСОБА_1 неналежно виконувала свої батьківські обов'язки, передбачені ЗУ відносно своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , 2010 р.н., а саме ОСОБА_2 , перебуваючи в м.Надвірна по вул. Сірика, розпивала слабоалкогольні напої пиво.
В судові засідання 26.03.2026 та 14.04.2026 ОСОБА_1 не з'явилася, про місце, дату та час розгляд справи повідомлялася належно шляхом відправлення судової повістки за адресою її проживання, яка була отримана нею особисто.
Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення, передбаченої ст. 184 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Враховуючи, що ОСОБА_1 обізнана про складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд справи в Надвірнянському районному суді Івано-Франківської області, про що свідчить її підпис в протоколі, правильність адреси місця проживання засвідчила своїм підписом в протоколі, зацікавленості в розгляді справи не виявила, судову повістку отримала, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Викладене підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 738076 від 17.03.2026, рапортом та іншими матеріалами справи.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948р. та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950, ратифікованою Україною 17.97.1997, передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.
В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов'язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.
Крім того, у п. 21 свого рішення у справі «Надточий проти України від 15 травня 2008 року» ЄСПЛ зазначив, що українське правительство визнало кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як зазначено в преамбулі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, з наступними змінами, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення ЄСПЛ у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до ЄСПЛ.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В судовому засіданні сумнівів щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, у суду не виникає, всі докази суд вважає належними та допустимими, у зв'язку із чим вважає доведеним скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності, із врахуванням характеру скоєного та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 184 КУпАП.
На підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 гривень 60 коп. на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись ст. 40-1, 184, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Визнати винною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП та призначити їй стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок на користь держави (отримувач: УК у Надвiрн. р-ні/Надвірн.р./21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37951998, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), Номер рахунку (стандарт IBAN) - UA268999980313050106000009307, Код класифікації доходів бюджету - 21081100, протокол про адміністративне правопорушення ВАД № 738076).
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 665 гривень 60 копійок (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача (ГУДКСУ) - Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету - 22030106. Найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення.
Суддя Надвірнянського районного суду
Івано-Франківської області О.Ю. Максименко