Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/1181/2026
10 квітня 2026року місто Київ
справа № 752/18389/23
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Ратнікової В.М., Рейнарт І.М.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 13 травня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Мазура Ю.Ю., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» про відшкодування вартості утилізованих відправлень та стягнення моральної шкоди,-
У вересні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Нова Пошта», в якому просив стягнути з відповідача на свою користь суму оголошеної вартості утилізованих відправлень за експрес-накладними від 21 лютого 2022 року №204505210148297 та №20450521091683 на суму 17900 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача 15000 грн. завданої моральної шкоди.
Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що згідно з експрес-накладними від 21 лютого 2022 року №204505210148297 та №20450521091683 представник ТОВ «Нова Пошта» прийняв два поштових відправлення (посилки), відправлені ФОП (СПД) ОСОБА_2 м. Київ та представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП Техно трейд» Степаненко Ю.Г. м. Олександрія відповідно на ім'я позивача.
Вказував, що у даних експрес-накладних, окрім іншого зазначено наступні відомості: тип відправлення: вантаж; вага: 75 кг. (фактична); місць: 2; опис: витрина; оголошена вартість: 17 700,00 грн (№ 20450521048297) та тип відправлення: вантаж; вага: 25,8 кг. (об'ємна); місць: 1; опис: техніка; оголошена вартість: 200,00 грн, додаткова інформація: гриль саламандра електричний GS600.
Зазначав, що з повідомлення з офіційного додатку ТОВ «Нова Пошта» від 15 квітня 2022 року, посилки №20450521048297 та №20450521091683 ще 15 квітня 2022 року знаходились у відділенні №1 м. Первомайськ, а з повідомлення, датованого 12 травня 2022 року вбачалось, що ці посилки зберігаються у відділенні вже 52 дні та їх кінцевий термін зберігання до 21 травня 2022 року.
З метою досудового врегулювання він звернувся до ТОВ «Нова Пошта», однак 03 червня 2022 року йому було повідомлено, що станом на 22 квітня 2022 року відправлення за експрес-накладними від 21 лютого 2022 року №204505210148297 та №20450521091683 були не витребуваними та їх було оформлено для подальшої утилізації. Відповідач зазначив, що не має правових підстав для задоволення претензійних вимог позивача.
Вказував, що з відповіді на адвокатський запит вбачається, що з 24 лютого 2022 року ТОВ «Нова Пошта» не здійснює зберігання інформації про графік роботи вказаного вище відділення.
На думку позивача, це є введенням позивача та його адвоката в оману, оскільки актуальні графіки роботи відділень ТОВ «Нова Пошта» розміщується на офіційному сайті цього товариства, а отже, дані про актуальний графік роботи вносяться працівниками відповідача.
Позивач вважає, що відповідач навмисне приховує стан роботи відділення, оскільки у спірний період часу воно практично не працювало, а відтак, здійснити отримання свого поштового відправлення позивач не міг.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 13 травня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «Нова Пошта» на користь ОСОБА_1 суму оголошеної вартості утилізованих відправлень за експрес-накладними від 21 лютого 2022 року №20450521048297 та №20450521091683 у розмірі 14900,00 грн.
Стягнуто з ТОВ «Нова Пошта» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2000,00 грн.
У решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ТОВ «Нова Пошта» на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач ТОВ «Нова Пошта» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у позові відмовити.
В обґрунтування вимог відповідач посилався на те, що позивач не надав доказів того, що майно, яке було утилізоване, належало йому на праві власності.
Вказував, що суд: не встановив причин не отримання позивачем відправлень, а позивач не надав доказів спроб отримати відправлення шляхом його перенаправлення на інше відділення; не дослідив причинно-наслідковий зв'язок між утилізацією відправлень та моральними стражданнями позивача.
Відзиву на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надійшло.
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
У порядку ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки дана справа є малозначною, тому розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.
З'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не повідомив позивача про утилізацію відправлення, відповідно до п.15.8 Умов надання послуг, у результаті чого невитребуване відправлення було реалізовано шляхом утилізації товару вартістю 14 900,00 грн, що є підставою для її відшкодування за рахунок винної особи.
З урахуванням характеру і наслідків допущеного відповідачем порушення прав позивача, вимог розумності і справедливості, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню компенсація моральної шкоди, яка полягає у моральних стражданнях позивача у зв'язку із утилізацією посилок в розмірі 2000,00 грн.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з експрес-накладними від 21 лютого 2022 року № 204505210148297 та № 20450521091683, представник ТОВ «Нова Пошта» прийняв два поштових відправлення (посилки), відправлені ФОП (СПД) ОСОБА_2 м. Київ та представником ТОВ «ТОП Техно трейд» Степаненко Ю.Г. м. Олександрія відповідно на ім'я позивача.
У цих експрес-накладних, окрім іншого зазначено наступні відомості: тип відправлення: вантаж; вага: 75 кг. (фактична); місць: 2; опис: витрина; оголошена вартість: 14 700,00 грн (№ 20450521048297) та тип відправлення: вантаж; вага: 25,8 кг. (об'ємна); місць: 1; опис: техніка; оголошена вартість: 200,00 грн, додаткова інформація: гриль саламандра електричний GS600.
При складанні експрес-накладних відправник, передавши вантаж для перевезення, та позивач, як одержувач, погодилися з умовами публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень, оприлюдненого у вільному доступі, шляхом розміщення на офіційному сайті http://novaposhta.ua.
Листом від 03 червня 2022 року № 01855 ТОВ «Нова Пошта» повідомило позивача, що ними розглянута його претензія від 13 травня 2022 року щодо експрес-накладної від 21 лютого 2022 року № 20450521048297 та станом на 22 квітня 2022 року відправлення за цієї експрес-накладною є не витребуваним. Його було оформлено для подальшої утилізації.
Листом від 30 червня 2022 року № 998-22к ТОВ «Нова Пошта» у відповідь на адвокатський запит від 17 червня 2022 року № 1/1706/1-зп повідомило, що відправлення за експрес-накладними від 21 лютого 2022 року № 20450521048297 та № 20450521091683 прибули у відділення № 1 у м. Первомайськ, Миколаївської області 22 лютого 2022 року. Безоплатний строк зберігання зазначених вантажів становив до 02 березня 2022 року. З 24 лютого 2022 року ТОВ «Нова Пошта» не здійснює зберігання інформації про графік роботи відділення № 1 у м. Первомайськ, Миколаївської області.
У листі від 12 липня 2023 року № 2645-23к направленому представнику позивача ТОВ «Нова Пошта» зазначило, що відправлення за експрес-накладною від 21 лютого 2022 року № 20450521048297 передано на утилізацію 22 квітня 2022 року. Відправлення за експрес-накладною від 21 лютого 2022 року № 20450521091683 передано на утилізацію 22 квітня 2022 року.
Відповідно до п.3.2 Публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень (далі - Публічний договір), експедитор надає замовнику послуги на умовах цього договору та згідно з Умовами, затвердженими експедитором.
У п.3.3 Публічного договору вказано, що прийняття експедитором відправлення для надання послуг, визначених цим договором оформляється експрес-накладною, у якій зазначаються такі відомості: тип послуги, інформація про відправника, інформація про одержувача, інформація про кількість вантажних місць, вага відправлення, оголошена вартість відправлення, опис вмісту відправлення, платник послуг, форма розрахунку, розрахункові строки доставки відправлення, інформація про додаткові послуги/сервіси, вартість послуг Експедитора.
Пунктом 1.12 Публічного договору встановлено, що оголошена вартість відправлення - вартість відправлення, вказана відправником у відповідній експрес-накладній.
Згідно з п.4.3.15 Публічного договору, відправлення може бути витребуване (прийняте/забране) одержувачем або відправником в експедитора впродовж 25 (двадцяти п'яти) робочих днів відділення (але не менше 30 календарних днів) з дня надходження відправлення до відділення одержувача. Обов'язок інформувати одержувача про умови цього пункту покладаються на відправника.
Це положення кореспондується з положеннями п.1.10 Публічного договору, відповідно до якого невитребуване відправлення - відправлення, не витребуване (не прийняте/не забране) відправником або одержувачем в еспедитора впродовж 25 (двадцяти п'яти) робочих днів відділення (але не менше 30 календарних днів) з дня надходження відправлення у відділення одержувача.
У п.4.5 Публічного договору встановлено, що з метою зменшення витрат експедитора, пов'язаних із наданням послуг (організацією перевезень, обробкою , зберіганням та ін.) щодо невитребуваних відправлень, експедитор має право такі невитребувані відправлення утилізувати. З цією метою відправник та/або одержувач надають згоду на розпакування невитребуваного відправлення, огляду його вмісту з метою встановлення способу утилізації відправлення. Для розпорядження невитребуваним відправленням, експедитор за необхідності, має право на власний розсуд залучити інших суб'єктів господарювання.
Разом з тим, згідно з п.14.1.2 Умов надання послуг додаткова послуга «Зберігання» передбачає, що відправлення зберігається у відділенні впродовж 30-ти календарних днів із дня надходження у відділення одержувача. Впродовж 7-ми календарних днів, з урахуванням дня надходження відправлення у відділення одержувача, відправлення зберігається без додаткових платежів. За зберігання відправлення з 8-го календарного дня нараховується плата за зберігання. Якщо впродовж 30-ти календарних днів відправлення не було витребуване одержувачем або відправником, то таке відправлення вважається невитребуваним, а відповідальність ТОВ «Нова Пошта» перед відправником та одержувачем за збереження відправлення припиняється. ТОВ «Нова Пошта» має право розпорядитися таким відправленням на власний розсуд, зокрема для компенсації вартості послуг зберігання та транспортування цього відправлення.
Відповідно до п.15.8 Умов надання послуг сервіс «Інформування» передбачає інформування одержувача та відправника про прибуття, час доставки та зберігання відправлення. Сервіс надається у форматі СМС-повідомлення (або повідомлення в мобільному додатку, або через мережу «Вайбер»), телефонного дзвінка або електронного листа на підставі договірних відносин із ТОВ «Нова Пошта». Зміни налаштувань сервісу «Інформування» стосуються всіх відправлень, за якими клієнт зазначений відправником або одержувачем в експрес-накладній.
Позивач зазначає, що в період часу з дня надходження його посилок на відділення №1 м. Первомайськ Миколаївської області до моменту їх відправлення на нібито утилізацію, м. Первомайськ знаходилось під частими ворожими обстрілами, і як наслідок, більшість підприємств у місті не працювало згідно з встановленими графіками. Крім того, позивач вважає, що у спірний період часу вказане відділення не працювало, а відтак, не зміг отримати своє поштове відправлення.
Так, частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Частиною 1 статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За змістом частин 1, 3 статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами)).
Підписавши накладну та передавши вантаж відправник, а також позивач, як одержувач, погодилися з умовами публічної оферти.
Отже, між ФОП (СПД) ОСОБА_2 та представником ТОВ «ТОП Техно трейд» Степаненко Ю.Г. та ТОВ «Нова Пошта» виникли відносини, які регулюються Публічним договором, що укладено шляхом приєднання замовниками до запропонованого експедитором договору загалом та прийняття всіх істотних умов договору без підписання письмового примірника і має юридичну силу відповідно до положень ст.ст.633, 634 ЦК України. Замовник не може запропонувати свої умови договору (п.2.5. договору).
При цьому, безумовне та повне прийняття умов договору замовником полягає в здійсненні замовником дій, спрямованих на отримання послуг, а саме, передачі замовником експедитору відправлення для надання послуг, передбачених договором, незалежно від наявності/відсутності в експрес-накладній підпису відправника (п.2.6. договору).
З матеріалів справи вбачається, що ФОП (СПД) ОСОБА_2. та представник ТОВ «ТОП Техно трейд» Степаненко Ю.Г. скористалися послугами ТОВ «Нова Пошта» та передали експедитору відправлення на ім'я позивача, що підтверджується експрес - накладними від 21 лютого 2022 року №204505210148297 та №20450521091683, тим самим, при складанні експрес-накладних, відправники, передавши вантаж для перевезення, погодилися з умовами Публічного договору (публічна оферта) про надання послуг з організації перевезення відправлень, розмішеного на офіційному сайті http://novaposhta.ua.
Умови вказаного договору, є відкритими, за положеннями п.4.3. яких замовник зобов'язаний до моменту передачі відправлення експедитору для організації його перевезення ознайомитись на Сайті з положеннями договору та чинними Умовами надання послуг.
В свою чергу, відправник зобов'язаний довести до відома одержувача положення Публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень (п.4.3.10. договору).
Таким чином, саме на відправника покладено обов'язок довести до відома одержувача положення Публічного договору і відповідно повідомити про усі ризики, визначені ним.
Цим договором поміж іншого також визначено поняття невитребуваного відправлення та порядок поводження із ним з боку експедитора.
Так, згідно з п.1.10 Публічного договору, невитребуване відправлення це - відправлення, не витребуване (не прийняте/не забране) відправником або одержувачем в експедитора впродовж 25 (двадцяти п'яти) робочих днів відділення (але не менше 30 календарних днів) з дня надходження відправлення у відділення одержувача.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що відправлення за експрес-накладними від 21 лютого 2022 року №20450521048297 та №20450521091683 прибули у відділення №1 у м. Первомайськ, Миколаївської області 22 лютого 2022 року. Безоплатний строк зберігання зазначених вантажів становив до 02 березня 2022 року. Тобто з 22 лютого 2022 року посилки були доступні для отримання.
Зазначеними обставинами підтверджується належне виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині доставки відправлення до пункту призначення.
Наступним етапом в даному ланцюгу є отримання одержувачем відправлення, і забезпечення виконання вказаного етапу належним чином покладено саме на відправників, які зобов'язані були довести до відома одержувача положення Публічного договору, у тому числі і щодо утилізації невитребуваного відправлення.
Зокрема, згідно з пунктами 5.4.1., 5.4.2 положень Публічного договору, з метою зменшення витрат експедитора, пов'язаних із наданням послуг (організацією перевезень, обробкою, зберіганням та ін.) щодо невитребуваних відправлень, експедитор має право такі невитребувані відправлення утилізувати. З цією метою відправник та/або одержувач надають згоду на розпакування невитребуваного відправлення, огляду його вмісту з метою встановлення способу утилізації відправлення.
Зазначені пункти Публічного договору ані відправники, ані позивач не оскаржували.
Отже, підписавши експрес-накладну, відправники надали згоду на утилізацію невитребуваного відправлення після спливу 30 календарних днів. У зв'язку із чим, згода відправників чи одержувача на утилізацію відправлення не потрібна, тому висновки суду першої інстанції про те, що відповідач мав проінформувати позивача, відповідно до п. 15.8 Умов надання послуг щодо утилізації його відправлень шляхом СМС-повідомлення (або повідомлення в мобільному додатку, або через мережу «Вайбер»), телефонного дзвінка або електронного листа на підставі договірних відносин із ТОВ «Нова Пошта» є помилковим.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Нова Пошта» повідомляло одержувача про прибуття посилок та про термін їх зберігання, натомість матеріали справи не містять доказів спроб позивача перенаправити посилки в інше відділення для їх отримання не у м. Первомайську Миколаївської області.
За умовами п.4.3.15. Публічного договору до обов'язків відправника, серед іншого, також відноситься і те, що відправлення може бути витребуване (прийняте/забране) одержувачем або відправником в експедитора впродовж 25 (двадцяти п'яти) робочих днів відділення (але не менше 30 календарних днів) з дня надходження відправлення до відділення одержувача. Обов'язок інформувати одержувача про умови цього пункту покладаються на відправника.
Тобто, договірними відносинами передбачено інформування лише про прибуття, час доставки та зберігання відправлення, а не про утилізацію, на який суд першої інстанції помилково робить акцент.
Позивач будучи обізнаним з Публічним договором, а саме, п.1.10. «Невитребуване відправлення» та повідомленнями, які інформували його про тривалість зберігання не вчиняв жодних дій щодо отримання відправлення, як і відправники не вчиняли дій для повернення їм посилок, що свідчить про їх бездіяльність.
Також позивач не зазначав щодо перенаправлення вантажу на інше відділення.
В силу вимог статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях,яких фізична особа зазнала у звязку із пошкодженням її майна (п.3 ч.2 ст.23 ЦК України).
Згідно роз'яснень, які викладені у п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» підставами задоволення судом позову про відшкодування заподіяної фізичній особі моральної шкоди є наявність моральної (немайнової) шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
З огляду на вищевикладене вбачається, що відповідач належним чином виконав умови укладеного Публічного договору, натомість, позивач не забезпечив виконання умов щодо отримання посилок у встановлені строки відправлення, внаслідок чого відправлення тривалий час перебувало на відділенні як невитребуване і відповідно було утилізовано, що відповідає умовам укладеного договору.
Таким чином, апеляційним судом не встановлено порушення відповідачем умов Публічного договору, а відтак відсутні підстави для відшкодування на користь позивача вартості утилізованих відправлень та стягнення моральної шкоди.
Вищезазначеного суд першої інстанції не врахував, а відтак рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 13 травня 2025 року підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» - задовольнити.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 13 травня 2025 року скасувати та ухвалити нове.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» про відшкодування вартості утилізованих відправлень та стягнення моральної шкоди - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий:
Судді: