Справа №757/9664/26 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/2704/2026 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
30 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні № 62025000000000933 від 15.09.2025 - прокурора першого відділу другого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідуваньОфісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 лютого 2026 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Мелітополь, Запорізької області, адвоката, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_9 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 лютого 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_7 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначено строк дії ухвали слідчого судді тривалістю до 10.04.2026 року включно.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 від 13.02.2026 про застосування у кримінальному провадженні № 62025000000000933 від 15.09.2025 до ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь, Запорізької області, громадянину України, українцю, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , адвокату - свідоцтво № 5073 від 16.04.2021, видане Радою адвокатів Дніпропетровської області 16.04.2021 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та необхідності прямування до зони укриття від надзвичайних ситуацій воєнного, техногенного чи природного характеру, у межах строку досудового розслідування, тобто до 13.04.2026 включно.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою та невмотивованою, у зв'язку із чим підлягає скасуванню через невідповідність висновків слідчого судді, викладених в ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження, а також через істотне порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального законодавства при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Апелянт вказує на те, що під час досудового розслідування стороною обвинувачення встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_11 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експертів у цьому ж кримінальному провадженні.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, достатньою мірою не гарантуватиме виконання покладених на нього обов'язків, забезпечення попередження ризиків, наслідком чого може стати порушення прав та законних інтересів інших учасників процесу у кримінальному провадженні.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, яка підтримала подану стороною обвинувачення апеляційну скаргу та просила скасувати ухвалу слідчого судді, застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, доводи захисника та підозрюваного, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню частково у зв'язку з наступним.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 62025000000000933 від 15.09.2025, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 здійснює адвокатську діяльність відповідно до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 5073 від 16.04.2021, виданого Радою адвокатів Дніпропетровської області від 16.04.2021.
Суддею Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_12 розглядається обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024041030003220 від 20.09.2024 (справа № 202/13109/24) за обвинуваченням ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 301 КК України.
З метою отримання належної правової допомоги під час розгляду судової справи, 15.05.2025 ОСОБА_14 в інтересах ОСОБА_13 укладено договір про надання правової допомоги з адвокатським бюро « ОСОБА_15 », у складі якого здійснює адвокатську діяльність ОСОБА_7 .
В цей час у ОСОБА_7 виник умисел, направлений на одержання від ОСОБА_13 неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення суддею Індустріального районного суду міста Дніпра, який відповідно до п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» є особою уповноваженою на виконання функцій держави.
Під час зустрічі, яка відбулась наприкінці серпня 2025 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, у кабінеті № НОМЕР_1 за адресою: вул. Михайла Грушевського, 49, м. Дніпро, адвокат ОСОБА_7 , діючи умисно, з метою власного незаконного збагачення та усвідомлюючи протиправність своїх дій, повідомив ОСОБА_13 про наявність широкого кола знайомств та особистих приватних стосунків зі службовими особами Індустріального районного суду міста Дніпра та запропонував ОСОБА_13 за надання неправомірної вигоди у розмірі 15 000 доларів США здійснити вплив на прийняття суддею ОСОБА_12 у справі № 202/13109/24 за обвинуваченням ОСОБА_13 рішення, щодо постановления відносно останнього вироку, що передбачає звільнення від відбування покарання.
Крім того, ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_13 , що в разі ненадання неправомірної вигоди, останнього буде засуджено до позбавлення волі без звільнення від покарання з випробуванням.
В подальшому, 26.09.2025 близько 16 год 46 хв, під час особистої зустрічі з ОСОБА_13 , перебуваючи у кабінеті № НОМЕР_1 за адресою: вул. Михайла Грушевського, 49, м. Дніпро, ОСОБА_7 , діючи умисно, з метою власного незаконного збагачення та усвідомлюючи протиправність своїх дій, продовжив реалізацію свого злочинного умислу, та повторно висловив ОСОБА_13 вимогу надати йому частину неправомірної вигоди від загальної суми 15 000 доларів США (що становить 622 408,5 грн за офіційним курсом НБУ станом на 26.09.2025) за вплив на прийняття рішення суддею Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_12 на користь ОСОБА_13 , який він може забезпечити використовуючи особисті приватні стосунки серед службових осіб зазначеного суду.
Під час зазначених зустрічей ОСОБА_7 своєю поведінкою та висловлюваннями давав ОСОБА_13 зрозуміти, що він має особисті приватні стосунки зі службовими особами Індустріального районного суду міста Дніпра, зокрема із суддею ОСОБА_12 , які надають йому можливість впливати на прийняття ним рішень.
Під час наступної зустрічі між ОСОБА_13 та ОСОБА_7 , яка відбулась 02.10.2025 близько 13 год 37 хв, за місцем здійснення адвокатської діяльності ОСОБА_7 у кабінеті № НОМЕР_1 за адресою: вул. Михайла Грушевського, 49, м. Дніпро, ОСОБА_7 , діючи умисно, з метою власного незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, одержав від ОСОБА_13 частину неправомірної вигоди в сумі 5000 доларів США (що становить 206 107,5 грн за офіційним курсом НБУ станом на 02.10.2025) за ухвалення суддею ОСОБА_12 позитивного для ОСОБА_13 вироку у справі № 202/13109/24, що передбачає для останнього звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Таким чином, ОСОБА_7 , підозрюється у наданні пропозиції та обіцянки здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави за надання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
У вказаному кримінальному провадженні 13.02.2026 повідомлено про підозру ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
16.02.2026 старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування у кримінальному провадженні № 62025000000000933 від 15.09.2025 до ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій воєнного, техногенного чи природного характеру, у межах строку досудового розслідування, тобто до 13.04.2026 включно.
Покласти у межах обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту наступні обов'язки на підозрюваного:
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На обґрунтування вимог поданого клопотання слідчий зазначив, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК України, відповідно до ст. 12 КК України віднесено до нетяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до п'яти тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від двох до п'яти років.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України підтверджується наступними зібраними під час досудового розслідування доказами:
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відеоконтролю особи від 27.09.2025 №55/15/Д/2-6231т, прим. №1 на 27 (двадцяти семи) арк., не таємно.
- протокол огляду, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 02.10.2025, прим. 1, на 18 (вісімнадцяти) арк., не таємно;
- протоколом огляду, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 02.10.2025, прим. 1, на 18 (вісімнадцяти) арк., не таємно;
- протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 03.10.2025 №55/15/Д/2-6232т, прим. №1 на 2 (двох) арк., не таємно;
- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії -аудіо, відеоконтролю особи від 03.10.2025 №55/15/Д/2-6234т, прим. №1, не таємно;
- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії -аудіо, відеоконтролю особи від 16.10.2025 №55/15/Д/2-6807т, прим. №1, не таємно;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії -аудіо, відеоконтролю особи від 18.10.2025 №55/15/Д/2-6808т, прим. №1, не таємно;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії -аудіо, відеоконтролю особи від 20.10.2025 №55/15/Д/2-6809т, прим. №1, не таємно;
- висновком експерта від 21.01.2026 №СЕ26-37/Л/3/1 за результатами проведення судової семантико-текстуальної експертизи;
- висновком експерта від 12.01.2026 №СЕ26-36/Л/3/1 за результатами проведення судової семантико-текстуальної експертизи;
- протоколами допитів свідка ОСОБА_13 ;
- протоколом огляду телефона ОСОБА_13 ;
- матеріалами, які надійшли від Управління СБУ у Дніпропетровській області від 23.10.2025;
- іншими доказами.
Під час досудового розслідування стороною обвинувачення встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експертів у цьому ж кримінальному провадженні.
Наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який передбачається покарання у вигляді покарання у виді штрафу від двох тисяч до п'яти тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від двох до п'яти років, а отже усвідомлює наслідки у разі визнання його винним у вчиненні цього злочину, що вже само по собі може бути підставою та мотивом переховуватися від органу досудового розслідування і суду.
ОСОБА_7 може незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки досудове розслідування кримінального провадження триває, у тому числі планується проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій з метою встановлення інших осіб, що можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, а тому ОСОБА_7 може використати свій статус, в тому числі як адвоката, обізнаність з особливостями здійснення кримінально-процесуальних процедур та слідчих дій, для впливу на свідків, експертів, інших підозрюваних у кримінальному провадженні з метою схилити їх у будь-який спосіб до ненадання ними будь-яких показань, що негативним чином може вплинути на всебічне, повне і неупереджене дослідження всіх обставин даного кримінального провадження.
Таким чином, суспільний інтерес у справі, який полягає у досягненні цілей, визначених ст. 177 КПК України, перевищує можливі позитивні характеристики підозрюваного.
16.02.2026 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва відмовлено у задоволенні вказаного клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначено строк дії ухвали слідчого судді тривалістю до 10.04.2026 року включно.
Постановляючи вказану ухвалу слідчий суддя встановив, що слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Виходячи з встановлених обставин вчиненого діяння, обґрунтованості наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважав наявними всі підстави для застосування відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, а також покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
З огляду на особу підозрюваного, який має постійне місце роботи та проживання, раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину та являється єдиним годувальником у сім?ї, слідчий суддя вважав недоведеним, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання вищевказаним ризикам та не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Вирішуючи, який запобіжний захід застосувати, слідчий суддя у відповідності до ч. 1 ст. 178 КПК України врахував обставини та наслідки кримінального правопорушення, тяжкість покарання, доведеність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, особу підозрюваного, та вважав за належне застосувати до підозрюваного відповідно до ст. 179 КПК України запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, який в повній мірі зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотанням ризикам та гарантувати виконання підозрюваним покладних на неї обов'язків.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується частково та зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК Україниосновним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК Українита практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, на основі наданих органом досудового розслідування матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя вірно встановив, що викладені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Сукупність наявних доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу.
Також, колегія суддів погоджується із твердженням органу досудового розслідування, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експертів у цьому ж кримінальному провадженні.
Однак колегія суддів не погоджується з висновками слідчого судді, що наявні всі підстави для застосування відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України до підозрюваногоОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, а саме запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, який в повній мірі зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотанням ризикам та гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ст. 178 КПК України колегія суддів враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 в їх сукупності, а саме те, що він має постійне місце роботи та проживання, раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину та являється єдиним годувальником у сім?ї, а також обставини та наслідки кримінального правопорушення, тяжкість покарання, доведеність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК Українита приходить до висновку, що застосований у даному випадку запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
В той же час, оцінюючи можливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд апеляційної інстанції використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи ніж домашній арешт не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПКне вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена ч. 1 ст. 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Колегія суддів зазначає, за обставинами кримінального провадження встановлено наявність передбачених ч. 1 ст. 177 КПКризиків, при цьому рішення суду за результатами розгляду питання щодо можливості застосування запобіжного заходу повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Разом з тим, під час апеляційного розгляду прокурором не доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж цілодобовий домашній арешт буде недостатнім для запобігання вищевказаним ризикам та не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що існують підстави для застосування до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу ніж цілодобовий домашній арешт, відповідно застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, який на переконання колегії суддів, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та буде достатнім стримуючим фактором, який зможе запобігти встановленим ризикам.
Отже, виходячи з вимог п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу прокурора необхідно задовольнити частково. ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 лютого 2026 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити частково клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 від 13.02.2026 про застосування у кримінальному провадженні № 62025000000000933 від 15.09.2025 до ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту заборонивши йому залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , у період доби з 23:00 год. до 06:00 години наступного дня, з покладенням нього обов'язків на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, які просив прокурор, а саме: повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
постановила:
Апеляційну скаргу прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 лютого 2026 року, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотаннястаршого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 від 13.02.2026 про застосування у кримінальному провадженні № 62025000000000933 від 15.09.2025 до ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , у період доби з 23:00 год. до 06:00 години наступного дня, за виключенням необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, в межах строку досудового розслідування, а саме до 13.04.2026 року, включно.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК Українипокласти на ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити строк дії ухвали тривалістю до 13.04.2026 року включно.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_7 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати на виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_7 .
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік підозрюваного ОСОБА_7 і повідомити про це старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 та прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 .
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, представники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтись в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Виконання ухвали покласти на старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 .
Контроль за виконанням ухвали покласти прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 .
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4