Справа №761/3873/26 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/2433/2026 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
25 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами, з доповненнями підозрюваної ОСОБА_6 та її захисника ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05 лютого 2026 року, щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Костянтинівки, Донецької області, громадянки України, з вищою освітою, заміжньої, адвоката, керівника юридичної компанії «ПРІМА ЛІДЕР ГРУП», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваної ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05 лютого 2026 року задоволено клопотання старшого слідчого 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України лейтенанта юстиції ОСОБА_11 ,погоджене прокурором другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 у кримінальному провадженні за № 22024000000000772 від 30.08.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 та застосовано до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 60 днів, тобто по 18 год. 31 хв. 04 квітня 2026 року включно.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваної ОСОБА_6 під вартою встановлено до 60 днів, тобто по 18 год. 31 хв. 04 квітня 2026 року включно.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, підозрювана ОСОБА_6 та її захисник ОСОБА_7 подали апеляційні скарги, з доповненнями.
Захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 , в поданій апеляційній скарзі, з доповненнями, просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання щодо ОСОБА_6 та застосувати інший альтернативний захід не пов'язаний з позбавленням волі, а саме - цілодобовий домашній арешт.
Підозрювана ОСОБА_6 в поданій апеляційній скарзі, з доповненнями, просить змінити її запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт або визначити розмір застави з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 , зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, суперечить дійсним обставинам справи та обґрунтованості самої підозри, яка базується виключно на протоколах допиту іншого підозрюваного в кримінальному провадженні, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження.
Ризики, про які зазначає сторона обвинувачення є надуманими та нічим не підтверджуються. Також, прокурором не було доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти таким ризикам.
Затримання ОСОБА_6 було проведено передчасно, за відсутності підстав, передбачених ст. 208 КПК України. Відтак, відсутність передбачених кримінальним процесуальним законом підстав для затримання особи, відповідної ухвали слідчого судді, а також порушення порядку його проведення, є ознаками вчинення незаконного затримання.
Також апелянт зазначає про неврахування слідчим суддею при обранні запобіжного заходу стану здоров'я ОСОБА_6 , неврахування думки осіб, які готові взяти її на поруки, характеризуючих даних, сталих соціальних зв'язків, а також можливість визначення застави.
Крім того на її утриманні перебуває бабуся ОСОБА_12 , 1942 року народження, яка має значні проблеми зі здоров'ям, в тому числі 2 стенди та перенесений ОСОБА_13 , яка потребує постійного догляду.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, підозрювана ОСОБА_6 , зазначає, що слідчим суддею під час розгляду клопотання не було враховано ряд порушень з боку слідства та сторони обвинувачення. Відомості до ЄРДР було внесено 30.08.2024, проте на момент 2026 року стороною обвинувачення не отримано було жодної ухвали на проведення обшуку у адвоката. Обшук, який був проведений 04.02.2026, протокол якого не було долучено до клопотання про застосування запобіжного заходу, був проведений без ухвали слідчого судді із застосуванням фізичної сили та порушенням адвокатської таємниці.
Апелянт також зазначає, що підозра є необґрунтованою, оскільки вона ґрунтується на недостовірних та недопустимих доказах.
Про існування кримінального провадження № 22024000000000772 від 30.08.2024, вона була обізнана, ще з червня 2025 року, оскільки була залучена захисником ОСОБА_14 і за цей час перетинала державний кордон та поверталась, не намагалась на когось вплинути чи щось знищити. Ризики, передбаченні ст. 177 КПК України відсутні. Слідчим суддею не враховано у відповідності до ст. 178 КПК України її особу.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваної, в підтримку вимог поданих апеляційних скарг, з доповненнями, які просили їх задовольнити з наведених в них підстав, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, з доповненнями підозрюваної та сторони захисту вважав оскаржувану ухвалу слідчого судді, законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені у апеляційних скаргах, з доповненнями, доводи, колегія суддів приходить до висновку, що вказані апеляційні скарги, з доповненнями підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали справи, встановлено, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000772 за підозрою ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_6 , ОСОБА_19 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Установлено, що не пізніше ніж у березні 2024 року (більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обіймає посаду заступника начальника 1 відділу управління Головного управління з протидії системним загрозам управлінню державою Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України (далі - ГУ «Д» ДЗНД СБ України), усвідомлюючи власні можливості та потенціал щодо здійснення впливу на підлеглих і знайомих осіб, діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, прийняв рішення про створення організованої групи для вчинення кримінальних правопорушень, об'єднаної єдиним планом, із розподілом між учасниками групи функцій, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи, який полягав у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань щодо комплектування мобілізаційного ресурсу шляхом незаконного оформлення актів про встановлення факту здійснення особою догляду (далі - акти про догляд) для подальшого оформлення відстрочок та ухилення військовозобов'язаних осіб від мобілізації.
Розуміючи, що вказана діяльність є протиправною, має високий ступінь суспільної небезпеки, потребує залучення інших осіб з відведенням їм злочинних функцій, а також маючи намір здійснювати такі діяння протягом тривалого часу, ОСОБА_20 для реалізації злочинного умислу розробив план, яким передбачив:
1. Підбір як співучасників організованої групи осіб, які наділені відповідними функціями та обізнані з єдиним планом протиправної діяльності.
2. Визначену чітку схему злочинної діяльності та диференціацію завдань і функцій кожного учасника, необхідних для досягнення спільної злочинної мети.
3. Організацію оформлення заінтересованим особам актів про догляд та подальшого надання ТЦК та СП військовозобов'язаним особам відстрочки від мобілізації.
4. Забезпечення взаємозв'язку між діями учасників організованої групи та координації їхньої діяльності шляхом визначення конкретних завдань кожному.
5. Забезпечення стабільності та безпеки функціонування злочинної групи шляхом протидії внутрішнім і зовнішнім дезорганізуючим факторам, а саме: суворої конспірації злочинної діяльності, підбору учасників серед довірених та «перевірених» осіб; використання під час спілкування месенджерів «Telegram», «WhatsApp», «WhatsApp Business», «Signal».
За таких обставин ОСОБА_20 визначив алгоритм здійснення протиправної діяльності, який полягав у:
- пошуку військовозобов'язаних осіб, які були заінтересовані в оформленні актів про догляд та отриманні відстрочки від призову за мобілізацією;
- отриманні копій необхідних документів від заінтересованих осіб (паспортів, довідок РНОКПП, ОК-5, ОК-7, паспорта особи, за якою здійснюється догляд, свідоцтв про народження, свідоцтв про шлюб, свідоцтв про смерть, військово-облікових документів, договорів оренди житла, довідок про реєстрацію внутрішньо переміщеної особи, медичних документів);
- визначенні розміру та способу передачі заінтересованою особою неправомірної вигоди відповідальним за це особам із числа учасників групи;
- розподілі отриманих грошових коштів між співучасниками залежно від їхньої ролі;
- переданні копій документів заінтересованих осіб через посередників та співвиконавців відповідальній службовій особі органу соціального захисту населення;
- оформленні та видачі заінтересованій особі акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду за особою з інвалідністю, акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду за особою та/або за близькими родичами, які в подальшому використовувалися як підстава для оформлення заінтересованим особам відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією під час воєнного стану;
- оформленні у ТЦК та СП заінтересованій особі відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією.
Отже, ОСОБА_20 , діючи умисно, з корисливих мотивів і з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи кримінальну караність злочинів проти основ національної безпеки України та розраховуючи на отримання доходів від їх вчинення протягом тривалого часу, не пізніше березня 2024 року (більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено) створив організовану групу, учасники якої зорганізувалися для спільної діяльності з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань.
Стійкість організованої групи формувалася за рахунок її стабільного складу, тісних стосунків між учасниками та внутрішньої дисципліни, що підтримувалися прагненням кожного з них до отримання стабільних прибутків від вчинення злочинів. Із цією метою всі учасники беззаперечно виконували єдиний злочинний план та дотримувалися встановлених правил поведінки.
Тривалість функціонування організованої групи була забезпечена наявністю єдиного спільного плану, стабільного складу учасників, чітким розподілом функцій і визначенням ролі кожного з них, наявністю знарядь вчинення злочинів, дружніми зв'язками між членами злочинного угруповання, а також спрямованістю їхніх дій на систематичне вчинення кримінальних правопорушень і отримання доходів від злочинної діяльності.
ОСОБА_20 як організатор злочинної групи, розробив план дій учасників організованої групи, визначив відповідно до злочинного плану функції та роль кожного з них і взяв на себе такі функції:
- загальне керівництво діями всіх учасників організованої групи, координація виконання завдань із використанням телефонного зв'язку та месенджерів;
- розподіл ролей між учасниками організованої групи, визначення обсягу та характеру дій кожного з них;
- забезпечення взаємозв'язку між діями учасників шляхом визначення конкретних функцій і завдань кожного;
- делегування учасникам групи завдань щодо підшукування заінтересованих осіб для здійснення злочинної діяльності;
- надання вказівок щодо порядку, часу та способу вчинення конкретних дій;
- контроль за виконанням поставлених завдань та коригування дій учасників організованої групи залежно від розвитку подій;
- розподіл грошових коштів між учасниками групи.
Крім того, до зазначеної протиправної діяльності ОСОБА_20 як організатор залучив інших учасників групи, а саме:
ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який добровільно погодився бути активним учасником організованої групи та співвиконавцем розробленого ОСОБА_21 злочинного плану, чітко усвідомлював і виконував відведену йому роль основного посередника між військовозобов'язаними особами та ОСОБА_22 , матеріали щодо якого виділено в окреме кримінальне провадження, а також службовими особами органів соціального захисту населення і здійснював такі функції:
- пошук військовозобов'язаних осіб, які мали намір ухилитися від мобілізації;
- отримання від таких осіб грошових коштів;
- організація збирання та передання копій документів;
- координація механізму виготовлення фіктивних актів;
- розподіл незаконно отриманих коштів між учасниками групи;
- ведення обліку та статистики оформлених актів.
ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який добровільно погодився бути активним учасником організованої групи та співвиконавцем злочинного плану, розробленого ОСОБА_21 , чітко усвідомлював і виконував відведену йому роль пособника у виготовленні фіктивних документів та посередника між військовозобов'язаними особами і ОСОБА_22 , матеріали щодо якого виділено в окреме кримінальне провадження, службовими особами органів соціального захисту населення і здійснював такі функції:
- виготовлення та забезпечення отримання заінтересованими особами фіктивних медичних висновків лікарсько-консультативної комісії;
- підготовку договорів оренди житла із завідомо недостовірними відомостями;
- формування та передання пакетів документів до органів соціального захисту населення;
- налагодження взаємодії зі службовими особами, задіяними у протиправній схемі;
- забезпечення доставлення документів;
- координацію з іншими учасниками організованої групи з питань усунення недоліків у документах та строків їх подання.
ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який обіймає посаду старшого оперуповноваженого 2 сектору 1 відділу ГВ KP Управління Служби безпеки України в Сумській області, який добровільно погодився бути активним учасником організованої групи та співвиконавцем злочинного плану, розробленого ОСОБА_21 , чітко усвідомлював і виконував відведену йому роль посередника між військовозобов'язаними особами та ОСОБА_16 , а також ОСОБА_22 , матеріали щодо якого виділено в окреме кримінальне провадження, і здійснював такі функції:
- пошук військовозобов'язаних осіб, які мали намір ухилитися від мобілізації;
- отримання від таких осіб грошових коштів та передання їх організатору або іншим учасникам групи;
- організація збору та передання копій документів;
- контроль за строками і станом виготовлення фіктивних актів.
ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який має право на заняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтва від 13.09.2012 № 5088/10, виданого відповідно до рішення Київської обласної КДКА від 12.09.2012 № 253, добровільно погодився бути активним учасником організованої групи та співвиконавцем злочинного плану, чітко усвідомлював і виконував відведену йому роль посередника між військовозобов'язаними особами та ОСОБА_21 , іншими учасниками групи, а також ОСОБА_22 , матеріали стосовно якого виділено в окреме кримінальне провадження, і здійснював такі функції:
- пошук військовозобов'язаних осіб, які мали намір ухилитися від мобілізації;
- отримання від таких осіб грошових коштів та передання їх організатору або іншим учасникам групи;
- організація збирання та передання копій документів;
- контроль за строками і станом виготовлення фіктивних актів.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка має право на заняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтва від 09.08.2024 № 21/3349, виданого згідно з рішенням Ради адвокатів Закарпатської області від 08.08.2024 № 120, добровільно погодилася бути активною учасницею організованої групи та співвиконавицею злочинного плану, розробленого ОСОБА_21 , чітко усвідомлювала і виконувала відведену їй роль посередниці між військовозобов'язаними особами та ОСОБА_21 , іншими учасниками групи, а також ОСОБА_22 , матеріали щодо якого виділено в окреме кримінальне провадження, і здійснювала такі функції:
- пошук військовозобов'язаних осіб, які мали намір ухилитися від мобілізації;
- отримання від таких осіб грошових коштів та передання їх організатору або іншим учасникам групи;
- організація збирання та передання копій документів;
- контроль за строками і станом виготовлення фіктивних актів.
Таким чином, не пізніше березня 2024 року (більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_20 , обіймаючи посаду заступника начальника 1 відділу 2 управління ГУ «Д» ДЗНД СБ України, створив організовану групу, до складу якої увійшли ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_6 , а також інші не встановлені на цейчас особи, які за попередньою змовою зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення кримінальних правопорушень, об'єднане єдиним планом із чітким розподілом між учасниками групи функцій, спрямованих на досягнення спільної злочинної мети, відомої всім учасникам групи, що полягала у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань щодо комплектування мобілізаційного ресурсу шляхом незаконного оформлення актів про догляд з метою подальшого отримання військовозобов'язаними особами відстрочки від призову на військову службу для ухилення від мобілізації.
Зазначена організована група у вказаному складі вчиняла кримінальні правопорушення за таких обставин.
У не встановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше початку березня 2024 року, у невстановленому місці ОСОБА_23 , діючи як оперативний співробітник 1 відділу 2 управління ГУ «Д» ДЗНД СБ України, доповів заступнику начальника цього відділу ОСОБА_24 про виявлені ним факти протиправної діяльності начальника управління соціальної та ветеранської політики Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації (далі - управління соціального захисту Голосіївської РДА) ОСОБА_25 , яка полягала в незаконному оформленні актів про догляд з метою ухилення військовозобов'язаних осіб від мобілізації.
У зв'язку із цим ОСОБА_23 запропонував ініціювати документування зазначеної протиправної діяльності на підставі заяви знайомого їм ОСОБА_26 з подальшим внесенням відповідних відомостей до ЄРДР та проведенням слідчих (розшукових) і негласних слідчих (розшукових) дій. Однак ОСОБА_20 відхилив цю пропозицію, зазначивши про відсутність у цьому необхідності.
Згодом у не встановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше початку березня 2024 року, у невстановленому місці у ОСОБА_27 виник злочинний умисел, спрямований на організацію діяльності стійкої організованої групи з метою системного перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань щодо комплектування мобілізаційного ресурсу, а також особистого збагачення шляхом незаконного оформлення заінтересованим особам актів про догляд та подальшого отримання військовозобов'язаними особами відстрочки від мобілізації.
За загальним задумом ОСОБА_27 , залучені до злочинної схеми ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_6 , а також інші невстановлені особи здійснювали пошук військовозобов'язаних осіб, заінтересованих в отриманні відстрочки від призову за мобілізацією. Надалі такі особи передавали учасникам організованої групи свої персональні дані та копії необхідних документів, після чого ОСОБА_23 через ОСОБА_26 , до моменту особистого знайомства з начальником управління соціального захисту Голосіївської РДА ОСОБА_25 , забезпечував незаконне оформлення актів про догляд.
Згодом, у червні 2024 року (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), у невстановленому місці відбулося особисте знайомство ОСОБА_28 з ОСОБА_25 , після чого реалізація злочинної схеми здійснювалася без участі ОСОБА_26 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, у невстановлений час та у невстановленому місці ОСОБА_20 надав ОСОБА_29 усну вказівку з'ясувати в ОСОБА_25 детальний механізм незаконного оформлення актів про догляд. Зокрема, ОСОБА_23 мав з'ясувати повний алгоритм дій, за яким ОСОБА_25 створювала, оформлювала, погоджувала та легалізовувала такі акти, у тому числі порядок реєстрації звернень, формування й обробки відповідних справ, процедуру підготовки проектів актів, їх візування та засвідчення печаткою управління.
Зазначена вказівка була спрямована на отримання ОСОБА_21 інформації, необхідної для повного розуміння структури, послідовності дій, способів легалізації та технічних особливостей протиправного механізму оформлення актів про догляд, з метою самостійної організації, побудови, керування та подальшого контролю за функціонуванням злочинної схеми, спрямованої на одержання неправомірної вигоди для себе та інших співвиконавців.
З метою виконання отриманої вказівки ОСОБА_23 у невстановлені час та місці зустрівся з ОСОБА_25 для з'ясування деталей механізму незаконного оформлення актів встановлення факту здійснення постійного догляду. Під час цієї зустрічі ОСОБА_25 повідомила, що для отримання такого акта не є обов'язковим фактичне проживання заявника на території Голосіївського району м. Києва, а достатньою умовою є оформлення, у тому числі підроблення, договору оренди житла в межах цього району. Крім того, вона зазначила, що до пакета документів необхідно додавати медичний висновок лікарсько-консультативної комісії, який може бути виготовлений у будь-якому медичному закладі та повинен містити відомості про наявність у особи хронічних захворювань, що нібито зумовлюють потребу у сторонньому догляді.
Учасники організованої групи у разі звернення до них заінтересованих осіб з метою отримання акта про здійснення догляду чи відстрочки від призову під час мобілізації для створення видимості законної діяльності висували вимогу щодо надання копій документів, що посвідчують особу заявника, документів особи, за якою нібито здійснюється догляд, а також копій медичних та військово-облікових документів.
З використанням зазначених документів учасники організованої групи забезпечували отримання заінтересованими особами:
- актів встановлення факту здійснення догляду за особами з інвалідністю І або II групи;
- актів про встановлення факту здійснення особою постійного догляду;
- рішень комісій з питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації районних у місті ІНФОРМАЦІЯ_7 .
За оформлення вказаних документів учасники організованої групи отримували від заінтересованих осіб грошові кошти, які надалі акумулювалися у ОСОБА_16 та ОСОБА_28 , після чого передавалися ОСОБА_15 для подальшого розподілу між учасниками групи. При цьому здійснювався облік осіб, які звернулися за виготовленням документів, залежно від того, ким саме вони були підшукані, що впливало на подальший розподіл отриманих коштів.
Крім того, учасники організованої групи виготовляли документи з недостовірними відомостями, зокрема: висновки про наявність порушень функцій організму, акти обстеження сім'ї, договори оренди житла, на підставі яких оформлювалися акти про встановлення факту здійснення постійного догляду та надавалася відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Акти про догляд видавалися службовими особами управління соціального захисту Голосіївської РДА за грошову винагороду та на виконання вказівок учасників організованої групи без особистої присутності заявників, на підставі фіктивних медичних документів, договорів оренди житла та довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб. Оригінали оформлених актів передавалися безпосередньо співучасникам групи, а їх фотокопії надсилалися їм з використанням месенджерів «WhatsApp» та «WhatsApp Business».
У невстановлені досудовим розслідуванням час та місці ОСОБА_20 шляхом листування у месенджері «WhatsApp» передав ОСОБА_29 контактний номер телефону ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якого надалі було залучено до реалізації злочинної схеми та який виконував роль основного посередника між військовозобов'язаними особами і ОСОБА_22 , а також службовими особами органів соціального захисту населення.
Згодом у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не раніше 08.05.2024, у невстановленому місці та за невстановлених обставин ОСОБА_20 , реалізуючи свій злочинний умисел, залучив до протиправної діяльності адвоката ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знайому йому із часу роботи в ГУ СБУ в місті Києві та Київській області, яка надалі виконувала роль посередника між військовозобов'язаними особами і ОСОБА_22 у межах реалізації злочинної схеми.
У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не раніше 17.06.2024, у невстановленому місці ОСОБА_20 , продовжуючи реалізацію свого злочинного плану, під час особистої зустрічі познайомив ОСОБА_28 зі своїм знайомим - адвокатом ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , якого надалі було залучено до реалізації злочинної схеми та який виконував роль посередника між військовозобов'язаними особами і ОСОБА_22 , здійснював первинні консультації таких осіб, роз'яснював умови незаконного отримання відстрочки від призову за мобілізацією, а також збирав і передавав їхні персональні дані іншим співучасникам організованої групи для подальшого оформлення фіктивних документів.
Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 17.07.2024, перебуваючи у невстановленому місці, ОСОБА_20 шляхом листування у месенджері «WhatsApp» передав ОСОБА_29 контактний номер телефону ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , якого надалі було залучено до реалізації злочинної схеми та який виконував роль співвиконавця, відповідального за пошук військовозобов'язаних осіб, заінтересованих в оформленні актів про догляд та отриманні відстрочки від призову за мобілізацією, виготовлення фіктивних медичних документів, а також передання документів службовим особам управління соціального захисту Голосіївської РДА.
У свою чергу, у не встановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 30.08.2024, перебуваючи у невстановленому місці, ОСОБА_16 шляхом листування у месенджері «WhatsApp» передав ОСОБА_29 контактний номер телефону старшого оперуповноваженого 2 сектору 1 відділу ГВ KP Управління Служби безпеки України в Сумській області ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , якого надалі було залучено до реалізації злочинної схеми та виконував роль посередника між військовозобов'язаними особами, ОСОБА_16 та ОСОБА_22 , матеріали щодо якого виділено в окреме кримінальне провадження.
Указану протиправну схему реалізовував кожний учасник злочинної групи в такий спосіб.
У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 08.05.2024, у невстановленому місці ОСОБА_6 ,діючи як адвокат, на виконання єдиного, доведеного до відома всіх учасників організованої групи злочинного плану, розробленого ОСОБА_15 , та у межах відведеної їй ролі, перебуваючи з ним дружніх стосунках та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, погодилась виконувати відведену їй роль у межах єдиного злочинного плану організованої групи, яка полягала у пошуку та залученні військовозобов'язаних, заінтересованих в ухиленні від мобілізації, проведенні первинних консультацій із такими особами, роз'ясненні їм умов незаконного отримання відстрочки, а також у зборі та передачі персональних даних таких осіб іншим співучасникам групи для подальшого оформлення фіктивних документів.
ОСОБА_6 постійно підтримувала комунікацію з ОСОБА_22 , інформувала його про недоліки у виготовлених актах про встановлення догляду, узгоджувала час та порядок підписання актів, а також передавала окремі документи для вчинення подальших дій. Таким чином, вона забезпечувала безперервність та злагодженість роботи організованої групи на етапі оформлення фіктивних актів стосовно конкретних військовозобов'язаних осіб, виконуючи функції внутрішнього координатора.
Оформлення документів стосовно ОСОБА_30 та ОСОБА_31 .
Так, 08.05.2024 (більш точного часу не встановлено), у невстановленому місці ОСОБА_6 , діючи умисно та усвідомлюючи мету подальшої протиправної легалізації документів для оформлення фіктивних актів про догляд, з використанням месенджера «WhatsApp» надіслала ОСОБА_29 копії паспортів на ім'я ОСОБА_30 та ОСОБА_32 для ініціювання оформлення фіктивних документів щодо постійного догляду.
Надалі, 20.06.2024 (більш точного часу не встановлено), у невстановленому місці ОСОБА_23 з використанням месенджера «WhatsApp Business» надіслав ОСОБА_6 довідку про здійснення ОСОБА_33 догляду за ОСОБА_34 , особою з інвалідністю І групи, яка затверджена начальником управління соціального захисту Голосіївської РДА ОСОБА_25 .
Надалі, 04.07.2024 (більш точного часу не встановлено), у невстановленому місці ОСОБА_23 з використанням месенджера «WhatsApp Business» передав ОСОБА_6 довідку про оформлення догляду ОСОБА_35 за ОСОБА_36 , особою з інвалідністю І групи, яка затверджена начальником управління соціального захисту Голосіївської РДА ОСОБА_25 .
Оформлення документів стосовно ОСОБА_37
16.05.2024 (більш точного часу не встановлено) у невстановленому місці ОСОБА_6 з використанням месенджера «WhatsApp» надіслала ОСОБА_29 копію паспорта ОСОБА_37 з метою його використання для незаконного оформлення акта про догляд.
Надалі, 02.09.2024 (більш точного часу не встановлено), у невстановленому місці ОСОБА_6 з використанням месенджера «WhatsApp» додатково надіслала ОСОБА_29 копії документів стосовно ОСОБА_38 та свідоцтво про смерть ОСОБА_39 , що були необхідні для підготовки повного пакета документів, які використовувалися у протиправному механізмі оформлення відстрочки від мобілізації ОСОБА_40 .
Оформлення документів стосовно ОСОБА_41 .
У подальшому, 27.06.2024 (більш точного часу не встановлено), у невстановленому місці ОСОБА_6 з використанням месенджера «WhatsApp» надіслала ОСОБА_29 копію паспорта на ім'я ОСОБА_42 для подальшого виготовлення фіктивних документів про догляд.
05.07.2024 (більш точного часу не встановлено), у невстановленому місці ОСОБА_6 з використанням месенджера «WhatsApp» додатково надіслала ОСОБА_29 документи на ім'я його батьків - ОСОБА_43 та ОСОБА_44 .
Подальший перебіг оформлення документів ОСОБА_45 полягав у тому, що 28.08.2024 (більш точного часу не встановлено) у невстановленому місці ОСОБА_23 з використанням месенджера «WhatsApp» отримав від ОСОБА_6 акт про догляд № 268 щодо ОСОБА_46 , затверджений начальником управління соціального захисту Голосіївської РДА ОСОБА_25 .
Однак у зв'язку з наявністю недоліків у вказаному акті 02.12.2024 (більш точного часу не встановлено) у невстановленому місці ОСОБА_6 з використанням месенджера «WhatsApp» надіслала ОСОБА_29 виправлений акт про догляд, оформлений на ім'я ОСОБА_46 № 265, затверджений ОСОБА_25 , для подальшого використання цього документа у ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Оформлення документів стосовно ОСОБА_47 .
Так, 09.08.2024 (більш точного часу не встановлено) у невстановленому місці ОСОБА_6 з використанням месенджера «WhatsApp» надіслала ОСОБА_29 копію паспорта ОСОБА_48 для подальшого оформлення акта про догляд.
У свою чергу, 10.08.2024 (більш точного часу не встановлено) у невстановленому місці ОСОБА_6 з використанням месенджера «WhatsApp» додатково надіслала ОСОБА_29 документи на ім'я матері - ОСОБА_49 , що надалі використовувалися для підготовки пакета документів для видачі акта про здійснення догляду.
Оформлення документів стосовно ОСОБА_50
10.09.2024 (більш точного часу не встановлено), у невстановленому місці ОСОБА_6 з використанням месенджера «WhatsApp» надіслала ОСОБА_29 копію паспорта ОСОБА_50 для подальшого оформлення акта про догляд.
Пізніше, 20.10.2024 (більш точного часу не встановлено) у невстановленому місці ОСОБА_6 з використанням месенджера «WhatsApp» додатково надіслала ОСОБА_29 копію паспорта ОСОБА_51 , яка фігурувала як особа, за якою нібито ОСОБА_52 здійснював догляд.
Оформлення документів стосовно ОСОБА_53
22.12.2024 (більш точного часу не встановлено) у невстановленому місці ОСОБА_6 з використанням месенджера «WhatsApp» надіслала ОСОБА_29 копію паспорта ОСОБА_54 .
Згодом, 26.12.2024 (більш точного часу не встановлено), у невстановленому місці ОСОБА_6 з використанням месенджера «WhatsApp» додатково надіслала ОСОБА_29 акт про догляд №698, оформлений на ім'я ОСОБА_53 та затверджений начальником управління соціального захисту Голосіївської РДА ОСОБА_25 , для легалізації цього документа в ТЦК та СП.
Оформлення документів стосовно ОСОБА_55
06.01.2025 (більш точного часу не встановлено) у невстановленому місці ОСОБА_23 , продовжуючи злочинну діяльність, з використанням месенджера «WhatsApp Business» надав ОСОБА_6 акт № 1 про встановлення факту здійснення догляду на ім'я ОСОБА_56 , який здійснює догляд за ОСОБА_57 , затверджений начальником управління соціального захисту Голосіївської РДА ОСОБА_25 . Однак указаний акт містив помилку в написанні ініціалів ОСОБА_56 та надалі був виправлений і повторно надісланий ОСОБА_22 ОСОБА_6 .
Наступного дня, 07.01.2025 (більш точного часу не встановлено), у невстановленому місці ОСОБА_23 з використанням месенджера «WhatsApp Business» передав ОСОБА_6 виправлений акт № 1, оформлений на ім'я ОСОБА_58 .
Унаслідок зазначених дій ОСОБА_6 як учасниці організованої групи, що діяла під керівництвом ОСОБА_15 , було оформлено акти про встановлення догляду, які містили завідомо недостовірні відомості. У результаті цього військовозобов'язані особи, зокрема ОСОБА_59 - у ІНФОРМАЦІЯ_9 , а ОСОБА_52 - у ІНФОРМАЦІЯ_10 , отримали відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією, що призвело до зниження мобілізаційного потенціалу Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у перешкоджанні, у складі організованої групи, законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
04.02.2026 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 615 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
05.02.2026 старший слідчий 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України лейтенант юстиції ОСОБА_11 , за погодженням прокурора другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням у кримінальному провадженні за № 22024000000000772 від 30.08.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
На обґрунтування вимог поданого клопотання слідчий послався на те, що підозра ОСОБА_6 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення обґрунтовується наступними доказами, а саме:
- повідомленнями про виявлення кримінальних правопорушень;
- протоколами огляду мобільного телефону посередника ОСОБА_28 ;
- копії документів, вилучених в управлінні соціального захисту ІНФОРМАЦІЯ_11 ;
- інформацією із систем «Резерв+», «Оберіг»;
- показаннями ОСОБА_28 ;
- протоколом обшуку від 04.02.2026;
- протоколом затримання від 04.02.2026;
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, її роль у протиправній діяльності, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України.
Наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватості у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, а також те, що ОСОБА_6 є активним учасником злочинної групи, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину під час дії воєнного стану, свідчить про деформований стан правосвідомості підозрюваної, що зумовлює необхідність застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Так, застава, особисте зобов'язання чи порука із покладенням відповідних обов'язків, не усунуть ризик спілкування із іншими співучасниками злочину, а також тиску на свідків у кримінальному провадженні, оскільки при таких запобіжних заходах, забороняючи спілкування з конкретними особами, орган досудового розслідування розкриває їх дані, що на цій стадії розслідування є недопустимим.
Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть цілодобового не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної тому, що вказаний запобіжний захід не зможе запобігти ризикам вчинення інших злочинів, переховування від органу досудового розслідування.
З урахуванням наведених підстав, в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, орган досудового розслідування вважав, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти зазначеним ризикам.
Згідно із ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України.
Вказаним ризикам може запобігти тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
05.02.2026 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання слідчого та застосовано до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 60 днів, тобто по 18 год. 31 хв. 04 квітня 2026 року включно.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваної ОСОБА_6 під вартою встановлено до 60 днів, тобто по 18 год. 31 хв. 04 квітня 2026 року включно.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183, КПК України.
Так, з ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання, було вислухано пояснення підозрюваної, доводи прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Під час судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховано, наявність вагомих доказів про причетність підозрюваної ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, що свідчить про те, що в разі визнання ОСОБА_6 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, їй може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років; обставини за яких інкримінується вчинення кримінального правопорушення; те, що дане кримінальне правопорушення, відноситься до злочинів проти основ національної безпеки України, внаслідок вчинення яких відбулося ухилення від мобілізації осіб, які підлягають мобілізації в умовах воєнного стану, з метою отримання фінансової вигоди. Крім того, судом враховуються дані про особу підозрюваної, а саме: майновий стан; дані про соціальні зв'язки та спосіб життя; характеристика з місця роботи; наявність подяк та грамот, пов'язані із волонтерською діяльністю; її сімейний стан; наявність на утриманні бабусі похилого віку, що в сукупності вказує на наявність ризиків такої неправомірної поведінки підозрюваної, як: переховування від органів досудового розслідування та суду; можливість незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні; ризик знищити, сховати, сховати або спотворити будь- які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; продовження злочинної діяльності.
Таким чином, виходячи з даних, що містяться в матеріалах клопотання, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, за викладених у клопотанні обставин.
На об'єктивне переконання колегії суддів апеляційного суду, сукупність всіх фактичних обставин та даних, зазначених в ухвалі слідчого судді, дає достатні підстави вважати про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, що є підставою для застосування до підозрюваної відповідних заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою здійснення подальшого розслідування кримінального правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, підтверджується даними, що містяться в матеріалах справи, про що обґрунтовано вказав в ухвалі слідчий суддя щодо причетності ОСОБА_6 до інкримінованого їй кримінального правопорушення.
За таких умов, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри - з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують її з ними, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити дане правопорушення.
Таким чином, як вважає колегія суддів, доводи сторони захисту щодо відсутності обґрунтованої підозри є такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи.
Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій, доведеність її винуватості, чи невинуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Колегією суддів також встановлено, всупереч твердженням апелянтів, що як у клопотанні, так і в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та підтверджують недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, слідчим суддею під час розгляду клопотання встановлено наявність ряду ризиків, а саме, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; можливість незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні; ризик знищити, сховати, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; продовження злочинної діяльності.
Наявність встановлених судом ризиків ґрунтуються на наступному, а саме на наявності вагомих доказів причетності ОСОБА_6 до скоєння інкримінованого кримінального. При цьому доводи сторони захисту щодо відсутності ризику переховування, з огляду на те, що ОСОБА_6 , будучи обізнаною про наявність кримінального провадження відносно ОСОБА_28 , неодноразово перетинала кордон України та поверталась назад, слідчим суддею до уваги не взято, оскільки в межах вказаного провадження, остання перебувала у статусі захисника, допитана як свідок не була, у зв'язку із чим, не мала підстав вважати, що досудове розслідування здійснюється щодо неї.
Слідчим суддею враховано те, що досудове розслідування триває та не встановлені всі обставини вчинення кримінального правопорушення, зважаючи на обізнаність ОСОБА_6 , яка перебувала у статусі захисника ОСОБА_28 в межах даного кримінального провадження з ходом досудового розслідування, слідчий суддя вважала, що ризики знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та впливу на свідків, інших підозрюваних є суттєвим та підвищеним.
Ризик перешкоджання кримінальному провадження іншим чином, також на переконання слідчого судді є доведеним, з огляду на те, що є вірогідність не встановлення органом досудового розслідування всіх учасників протиправної схеми, а також осіб, які можуть бути допитані у подальшому статусі свідків, у зв'язку із чим, ОСОБА_6 , перебуваючи під дією більш м'якого запобіжного заходу може попередити ще невстановлених осіб про відомі їй обставини досудового розслідування.
Окрім того, слідчим суддею враховано обставини дотичною до яких з великою вірогідністю є ОСОБА_6 та які стали підставою для заявлення слідчим суддею ОСОБА_60 самовідводу від розгляду даного клопотання, а саме те, що за її повідомленням до Вищої ради правосуддя було відкрите кримінальне провадження за фактом втручання у діяльність судді, в межах розгляду клопотання про накладення арешту на майно підзахисного ОСОБА_6 , що додатково свідчить про доведеність ризику перешкоджання кримінального провадження іншим чином.
Враховуючи конкретні обставини та характер кримінального правопорушення, а також рівень їх організації, слідчий суддя вважала, що ризик продовження ОСОБА_6 злочинної діяльності також має місце.
Отже, наявні передбачені законом підстави для задоволення клопотання щодо застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також, на переконання слідчого судді, заява ОСОБА_61 про взяття підозрюваної ОСОБА_6 на поруки задоволенню не підлягає, з огляду на те, що слідчим суддею встановлено не було, не доведено, що соціальні зв'язки підозрюваної із ОСОБА_62 мають такий характер, який би унеможливлював вчинення підозрюваною дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, запобіжний захід у вигляді особистої поруки за своєю правовою природою порівняно із запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою є більш м'яким заходом забезпечення кримінального провадження. Водночас у даному конкретному випадку застосування будь-якого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить запобігання встановлених судом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної, а також не уможливить перешкоджання встановлення об'єктивної істини у даному кримінальному провадженні.
Також слідчим суддею перевірено доводи сторони захисту щодо незаконного затримання ОСОБА_6 та встановлено, що вони є необґрунтованими, оскільки відповідно до положень п.6 ч. 1 ст. 615 КПК України, у разі введення воєнного стану та якщо наявні випадки для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, визначені статтею 208 цього Кодексу, або виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча, з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, - уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати таку особу.
Враховуючи характер інкримінованого кримінального правопорушення, та усвідомлення підозрюваною можливої міри покарання, у разі доведеності її вини у їх вчиненні, слідчий суддя вважав, що у даному конкретному випадку підстави затримання без ухвали слідчого судді були наявними, оскільки з великою вірогідністю ОСОБА_6 могла б вжити заходів для втечі, довідавшись про суть підозри щодо неї.
З урахуванням зазначеного, доводи апеляційних скарг в цій частині не заслуговують на увагу.
Дані, на які посилаються в апеляційних скаргах апелянти, не є такими, які б унеможливлювали перебування підозрюваної ОСОБА_6 під вартою.
Разом з тим, колегією суддів встановлено, що прийнявши обґрунтоване рішення про застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя належним чином не врахував вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України та практику Європейського суду з прав людини при можливості визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Відповідно до абз. 2 п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Пунктом 5 частини першої статті 176 КПК України передбачено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України від 19.06.2024 р. по справі № 3-111/2023 (207/23, 315/23), аналізуючи частину першу статті 183 Кодексу, Конституційний Суд України звернув увагу на те, що законодавець визначив застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кодексу без доведення прокурором, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, визначеним статтею 177 Кодексу. Однак це не позбавляє можливості слідчого суддю, суд застосувати інший, більш м'який, запобіжний захід, визначений Кодексом.
Відповідно до Кодексу можливість застосування застави до особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, визначених частиною третьою або четвертою статті 183 Кодексу (друге речення частини першої статті 182); під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України" (абзац восьмий частини четвертої статті 183).
Тобто, як зазначив Конституційний Суд України, із наведених приписів Кодексу випливає, що законодавець закріпив дискрецію слідчого судді, суду під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кодексу не визначати або визначати розмір застави з урахуванням підстав та обставин, установлених статтями 177, 178 Кодексу.
Виходячи зі змісту приписів статей 3, 8, частин першої, другої статті 29,частини першої статті 55, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України Конституційний Суд України вважав, що відповідно до вказаних приписів Кодексу під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кодексу є можливість, за певних підстав та обставин, визначених статтями 177, 178 Кодексу, застосувати заставу як більш м'який запобіжний захід.
Отже, за частиною шостою статті 176 Кодексу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не визначено як безальтернативний винятковий запобіжний захід.
Як вбачається, з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя встановив обставини, передбачені 178 КПК України, але належним чином їх не врахував,дані про особу підозрюваної, а саме: її майновий стан; дані про соціальні зв'язки та спосіб життя; характеристика з місця роботи; наявність подяк та грамот, пов'язані із волонтерською діяльністю; її сімейний стан; наявність на утриманні бабусі похилого віку, які в сукупності можуть хоча і вказувати на наявність ризиків неправомірної поведінки підозрюваної, а також на її належну процесуальну поведінку.
У зв'язку із викладеним, із врахуванням особи підозрюваної ОСОБА_6 , стадії кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку про застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із одночасним визначенням розміру застави, із покладенням на підозрювану обов'язків визначених ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 183 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Крім того ЄСПЛ зазначив, що застава має на меті не забезпечення відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи на судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватись залежно від особи, про яку йде мова, із урахуванням його/її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. Також, суд повинен так само обережно і ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди у справі може бути одним із факторів, що виправдовує вищу суму застави, але лише у поєднанні з іншими критеріями серйозністю вчиненого злочину, ризику втечі та ін.
При визначенні розміру застави слід не допускати встановлення такого її розміру, що є завідомо непомірним для особи та призводить до неможливості виконання застави. З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Колегією суддів, під час визначення застави, враховуються обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваної ОСОБА_6 , у тому числі і ті, що зазначаються в апеляційних скаргах, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, майновий та сімейний стан підозрюваної, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та приходить до висновку про доцільність визначити підозрюваній ОСОБА_6 , заставу у розмірі 232 960 гривень, що дорівнює 70 розмірам прожиткових мінімумів для працездатних осіб, як альтернативу запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, яка на даний час буде співмірною з існуючими в кримінальному провадженні обставинами і ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та виконання нею обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
За таких обставин, у їх сукупності, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого та застосування щодо підозрюваної ОСОБА_6 ,запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 04 квітня 2026 року, із одночасним визначенням підозрюваній ОСОБА_6 , застави в порядку, передбаченого ч. 3 ст. 183 КПК України, у розмірі232 960 гривень, що дорівнює 70 розмірам прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням на підозрювану ОСОБА_6 , у разі внесення застави, обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, колегія суддів не убачає підстав для задоволення заяв ОСОБА_63 та ОСОБА_64 , про передачу їм на особисту поруку підозрювану ОСОБА_6 , оскільки на переконання колегії суддів, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
постановила:
Апеляційні скарги, з доповненнями підозрюваної ОСОБА_6 та її захисника ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05 лютого 2026 року, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України лейтенанта юстиції ОСОБА_11 , погоджене прокурором другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні за № 22024000000000772 від 30.08.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 18 год. 31 хв. 04 квітня 2026 року включно.
Одночасно визначити підозрюваній ОСОБА_6 заставу у розмірі 232 960 гривень, що дорівнює 70 розмірам прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка повинна бути внесена у національній грошовій одиниці, як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду: м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 42258617, код банку 820172, назва банку ГУ ДКСУ у м. Києві, номер рахунку за стандартом IBAN - UA068201720355289002001082186, призначення платежу: застава за ОСОБА_6 , по справі №761/3873/26 в Київському апеляційному суді.
Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави, на підозрювану ОСОБА_6 покласти наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- не відлучатися із м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора, суду.
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні, перелік яких буде наданий стороною обвинувачення;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Термін дії, покладених обов'язків, у разі внесення застави, визначити до 04.04.2026 року.
Роз'яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду, має бути наданий уповноваженій особі установи де підозрювана перебуває під вартою.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа установи де підозрювана перебуває під вартою негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_6 - під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрювана ОСОБА_6 , вважається такою до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_6 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлена, не з'явиться за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
У задоволенні заяв ОСОБА_63 та ОСОБА_64 , про передачу їм на поруки підозрювану ОСОБА_6 , - відмовити.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4