справа № 179/319/26
провадження № 3/179/109/26
07 квітня 2026 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді Ковальчук Т.А.,
при секретарі Хорольській І.П.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Державної податкової служби України, відносно:
ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , керівник ТОВ «АХІМСА Україна» (ЄДРПОУ 44720170), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності у відповідності до ч. 1 ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 , керівник ТОВ «АХІМСА Україна» (ЄДРПОУ 44720170), вчинив правопорушення, а саме неналежний контроль за своєчасністю подання платіжного доручення до установи банку на перерахування належного до сплати угодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 334 грн. 00 коп. із затримкою понад 7 календарних днів. Порушено пункт 57.1 статті 57, пункт 203.2 статті 2 03 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями та частина 1 статті 163-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення від 07.12.1984 № 8073-Х зі змінами та доповненнями.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Проаналізувавши обставини справи, оцінивши докази у їх сукупності, приходжу до наступного висновку.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається противоправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чивинна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частина 1 статті 163-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Частиною 2 ст.163-2 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені ч.1 ст.163-2 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ті ж порушення.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується вчинення правопорушення та її дії кваліфікуються за ч.1 ст.163-2 КУпАП.
Таким чином, при дослідженні матеріалів справи про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 немає.
Слід наголосити, що суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; а також не вправі самостійно змінювати частину статті, за яку передбачена відповідальність, суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Таким чином, належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, матеріали справи не містять.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 247 Кодексу про адміністративні правопорушення України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі якщо відсутні події і склад адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, суд вважає, що матеріали справи в їх сукупності свідчать про відсутність належних, достатніх і допустимих доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-2 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 40-1, ст. 283 ч. 7 КУпАП судовий збір у випадку закриття провадження у справі не стягується, відноситься за рахунок держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.33, 401, 163-2 КУпАП,-
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області.Постанова набирає законної сили після закінчення строку.
Суддя Т.А. Ковальчук