Справа № 320/54509/24
14 квітня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Говоруна О.В.,
Попової О.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: судді-доповідача Оксененка Олега Миколайовича, суддів Ганечко Олени Миколаївни та Кузьменка Володимира Володимировича у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування окремих положень нормативно-правового акта,-
ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, в якому просила:
- визнати протиправними та скасувати п. 1, 2 Розділу V Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.10.2018 № 3284/5.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року позовну заяву - повернуто позивачеві.
Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
За наслідками автоматизованого розподілу судової справи від 01.09.2025 між суддями визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Оксененко О.М. судді - Ганечко О.М. та Кузьменко В.В.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2025 витребувано з Київського окружного адміністративного суду матеріали справи №320/54509/24.
13 квітня 2026 року позивачем на адресу суду апеляційної інстанції подано заяву, передану судді-доповідачу 14.01.2026, про відвід колегії суддів у складі: судді-доповідача Оксененка Олега Миколайовича, суддів Ганечко Олени Миколаївни, Кузьменка Володимира Володимировича, яка обгрунтована тим, що дана справа не є складною і не потребує багато часу на дослідження матеріалів.
Оскільки станом на 13.04.2026 судом апеляційної інстанції апеляційне провадження у справі не відкрито, а безпідставне затягування розгляду ухвали, яка перешкоджає подальшому розгляду справи, порушує право позивача на розгляд справи безстороннім і об'єктивним судом у розумні строки, тому заявник просить відвести колегію суддів: Оксененка Олега Миколайовича, Кузьменка Володимира Володимировича, Ганечко Олену Миколаївну від розгляду даної справи.
У зв'язку з перебуванням судді Ганечко О.М. у відпустці у період з 13.04.2026 по 22.04.2026 включно, а судді Кузьменка В.В. - у відрядженні 14.04.2026, враховуючи положення частини одинадцятої статті 40 КАС України щодо невідкладного розгляду питання про відвід, 14.04.2026 здійснено повторний автоматизований розподіл для вирішення заяви про відвід та визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Оксененко О.М. судді - Говорун О.В. та Попова О.Г.
Перевіривши матеріали справи та доводи заяви ОСОБА_1 , про відвід колегії суддів у складі: судді-доповідача Оксененка Олега Миколайовича, суддів Ганечко Олени Миколаївни та Кузьменка Володимира Володимировича, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленої заяви про відвід, з наступних підстав.
Згідно з частинами першою-другою ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка закріплює недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи.
Аналіз вищезазначених процесуальних норм дозволяє дійти висновку, що у даному випадку підставою для відводу (самовідводу) не обов'язково має бути доведений факт необ'єктивності чи заінтересованості судді. Згідно з цією нормою, унеможливлюється участь судді у розгляді справи за наявності в учасника судового розгляду обґрунтованого певними об'єктивними обставинами сумніву щодо його неупередженості.
Частиною четвертою вказаної норми визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Статтею 37 КАС України визначено підстави недопустимості повторної участі судді у розгляді адміністративної справи.
Статтею 39 КАС України встановлено вимоги до заяви про відвід (самовідвід), відповідно до якої за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
При цьому, статтею 6 КАС України кожному гарантовано право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.
Це положення узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У силу вимог пункту 4 частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Приписами п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 (Схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23) визначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи також в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення Європейського Суду з прав людини від 10 грудня 2009 року у справі «Мироненко і Мартенко проти України», заява № 4785/02 та рішення Європейського Суду з прав людини від 9 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України», заява № 21722/11).
Як вбачається із заяви про відвід, поданої позивачем остання вмотивована тим, що станом на 13.04.2026 судом апеляційної інстанції апеляційне провадження у справі не відкрито, а безпідставне затягування розгляду ухвали, яка перешкоджає подальшому розгляду справи, порушує право позивач на розгляд справи безстороннім і об'єктивним судом у розумні строки.
У силу вимог частини першої статті 298 КАС України апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою та другою статті 300 КАС України за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи відмови у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі. Питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 298 цього Кодексу.
Разом з тим, на даний час матеріали справи у розпорядженні Шостого апеляційного адміністративного суду відсутні.
За їх відсутності суд апеляційної інстанції був позбавлений можливості вирішити питання про відкриття апеляційного провадження.
Відповідно, положення пп. 15.10 пп. 15 п. 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України допускають можливість витребування справи з суду нижчої інстанції, якщо вона відсутня у відповідному суді на момент надходження процесуального документа, що підлягає розгляду та можливість обчислення процесуальних строків з дня надходження справи до суду, який має її розглядати.
Слід зазначити, що не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
З огляду на викладене та з метою забезпечення скаржнику права на апеляційний перегляд судового рішення, судом було витребувано ухвалою від 08.09.2025 із Київського окружного адміністративного суду матеріали справи № 320/54509/24.
Слід зазначити, що вказана ухвала від 08.09.2025 прийнята одноособово суддею-доповідачем Оксененко О.М., інші члени колегії - Ганечко О.М. та Кузьменко О.М. не приймали участь у прийнятті інших процесуальних рішень у даній справі з огляду на відсутність матеріалів справи.
Оскільки станом на даний час адміністративна справа №320/54509/24 до суду апеляційної інстанції не надходила, вказане позбавляє здійсненню судом апеляційної інстанції подальших процесуальних дій, зокрема вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Слід зазначити, що судом апеляційної інстанції своєчасно вчинялися дії направлені на якнайшвидший розгляд апеляційної скарги, однак направлення/ненаправлення відповідної адміністративної справи іншим судом знаходиться поза межами повноважень головуючого судді по справі №320/54509/24.
Колегія суддів звертає увагу на те, що Шостий апеляційний адміністративний суд не здійснює контроль за діяльністю апарату Київського окружного адміністративного суду щодо передачі справ до суду апеляційної інстанції.
У даному випадку, подана позивачем заяви про відвід колегії суддів не призведе до бажаного заявником наслідку, а саме: виконання Київським окружним адміністративним судом ухвали про витребування справи №320/54509/24 та негайне її надходження до Шостого апеляційного адміністративного суду.
У свою чергу, позивач не позбавлений права звернутися самостійно до суду першої інстанції із клопотанням про прискорення дій щодо направлення адміністративної справи №320/54509/24 до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Колегія суддів звертає увагу на те, що після отримання матеріалів справи від суду першої інстанції, судом вирішується питання про відкриття апеляційного провадження та призначення до розгляду, що жодним чином не впливає на строки розгляду апеляційної скарги, адже апеляційний розгляд здійснюється після отримання від суду першої інстанції матеріалів справи.
Посилання заявника щодо подання останньою 20.02.2026 заяви про прискорення розгляду справи суд оцінює критично, оскільки нормами КАС України не передбачено вирішення судом питань щодо постановлення судом окремих ухвал стосовно пришвидшення розгляду справи, а стаття 321 КАС України стосується вирішення саме процедурних питань, до яких не відноситься розгляд заяв щодо руху справи.
До того ж, нормами КАС України не визначено обов'язку судді вести переписку з учасниками справи відносно поданих ними заяв щодо руху справи, пришвидшення розгляду тощо.
Слід зазначити, мотиви заявленого відводу позивача полягають саме з незгодою сторони з процесуальними рішеннями судді.
Водночас, положення частини четвертої статті 36 КАС України чітко визначає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Проаналізувавши вказану заяву, колегією суддів не встановлено підстав, передбачених статтями 36, 37 КАС України, які б перешкоджали колегії суддів брати участь у розгляді цієї справи чи свідчили б про упередженість при її розгляді.
Крім того, з поданої заяви про відвід колегії суддів колегією суддів не встановлено будь-яких підстав відводу у даній адміністративній справі.
Згідно з висновками Європейського суду з прав людини, викладеними в рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції.
Слід зазначити, що суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» (частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Із практики Європейського суду з прав людини вбачається, що важливим питанням є питання довіри, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).
Щодо об'єктивної неупередженості зазначено у справі «Фей проти Австрії», слід зазначити, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Проте, між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).
У рішенні «Газета-Центр проти України» від 15 липня 2010 року Європейський суд з прав людини, встановлюючи порушення принципу безсторонності, зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.
У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Навіть зовнішні прояви можуть бути важливими або, іншими словами, «правосуддя має не тільки чинитись, також має бути видно, що воно чиниться».
З вищезначеного вбачається, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність відповідних вищезазначених суб'єктивних та об'єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретних судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Європейський суд з прав людини у рішеннях «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії» зазначає, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.
Враховуючи вищезазначене, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
При вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Інститут відводу судді від участі у розгляді конкретної справи покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес. Враховуючи, що існують норми закону, які запобігають виникненню будь-яких підозр, судді заборонено брати участь у розгляді справи за наявності будь-яких обставин, які викликають чи можуть викликати сумніви у його об'єктивності.
Отже, підставою для самовідводу судді не обов'язково є обставини, зазначені в статті 36 КАС України, але є і інші обставини, які можуть викликати у будь-якого стороннього спостерігача сумніви у неупередженості або об'єктивності судді.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що викладені у заяві ОСОБА_1 про відвід обставини не впливають на безсторонність та об'єктивність колегії суддів при вирішенні цієї справи, відтак подана заява про відвід колегії суддів у складі: судді-доповідача Оксененка Олега Миколайовича, суддів Ганечко Олени Миколаївни, Кузьменка Володимира Володимировича є необґрунтованою.
Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
У силу вимог частини четвертої статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає за необхідне передати справу №320/54509/24 для визначення судді у порядку, встановленому частини першої ст.31 КАС України, для вирішення питання про відвід.
Керуючись ст.36, 39, 40 КАС України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: судді-доповідача Оксененка Олега Миколайовича, суддів Ганечко Олени Миколаївни, Кузьменка Володимира Володимировича - визнати необґрунтованою.
Передати справу №320/54509/24 для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою ст.31 КАС України, для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу колегії, що розглядає справу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді О.В. Говорун
О.Г. Попова