Справа № 580/4773/23 Суддя першої інстанції: Василь ГАВРИЛЮК
14 квітня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Файдюка В.В.,
суддів - Бужак Н.П., Мєзєнцева Є.І.,
при секретарі - Масловській К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
У червні 2023 року ОСОБА_1 (далі -позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач-1; в/ч НОМЕР_1 ), НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ) (далі - відповідач-2, в/ч НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_4 ) (далі - відповідач-3, в/ч НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_5 ) (далі - відповідач-4, в/ч НОМЕР_5 ), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не застосування січня 2008 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 12.03.2016 по 10.10.2017;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 12.03.2016 по 10.10.2017 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_3 щодо не застосування січня 2008 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 10.10.2017 по 28.02.2018;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_3 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 10.10.2017 по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_3 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 14.11.2019 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_3 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у сумі 4463 грн 15 коп. в місяць за період з 01.03.2018 по 14.11.2019 включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 14.11.2019 по 28.09 2020 та з 26.05.2021 по 11.02.2022 включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_4 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у сумі 4463 грн 15 коп в місяць за період з 14.11.2019 по 28.09.2020 та з 26.05.2021 по 11.02.2022 включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_5 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 28.09.2020 по 26.05.2021 та з 11.02.2022 по 31.12.2022 включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_5 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у сумі 4463 грн 15 коп. в місяць за період з 28.09.2020 по 26.05.2021 та з 11.02.2022 по 31.12.2022 включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01.12.2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2024, позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 12.03.2016 по 09.10.2017 із встановленням базового місяця - січень 2008 року;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 12.03.2016 по 09.10.2017 із встановленням базового місяця - січень 2008 року та виплатити індексацію грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум;
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 10.10.2017 по 28.02.2018 включно із встановленням базового місяця - січень 2008 року;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_3 нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 10.10.2017 по 28.02.2018 включно із встановленням базового місяця - січень 2008 року та виплатити індексацію грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум;
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 14.11.2019 включно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_3 нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 14.11.2019 включно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 та виплатити індексацію грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум;
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_4 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 26.11.2019 по 27.09.2020, з 26.05.2021 по 10.02.2022, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_4 нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за періоди з 26.11.2019 по 27.09.2020 включно, з 26.05.2021 по 10.02.2022 включно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 та виплатити індексацію грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум;
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_5 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 28.09.2020 по 25.05.2021, з 11.02.2022 по 31.12.2022, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_5 нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за періоди з 28.09.2020 по 25.05.2021 включно, з 11.02.2022 по 31.12.2022 включно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 та виплатити індексацію грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
У жовтні 2024 року в/ч НОМЕР_5 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просила визнати виконавчий лист, виданий Черкаським окружним адміністративним судом від 10.10.2024 у справі № 580/4773/23 таким, що не підлягає виконанню повністю.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 визнати таким, що не підлягає виконанню повністю виконавчий лист Черкаського окружного адміністративного суду, виданий 10.10.2024 на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року у справі № 580/4773/23 про зобов'язання Військової частини НОМЕР_5 нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за періоди з 28.09.2020 по 25.05.2021 включно, з 11.02.2022 по 31.12.2022 включно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 та виплатити індексацію грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з підвищенням посадового окладу позивача у січні 2020 року індексація-різниця, право на яку позивач набув починаючи з березня 2018 року, перервалася з січня 2020 року, а відтак, підвищення посадового окладу з цієї дати є тою причиною, з якою у в/ч НОМЕР_5 припинився обов'язок з виконання рішення суду у цій справі, що свідчить про наявність підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні заяви ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_5 ) про визнання виконавчого листа від 10.10.2024 таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом неправильно застосовані положення ст. 374 КАС України, які не передбачають можливості визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням рішення суду в іншій справі та порядку його виконання, а доказів фактичного добровільного виконання рішення суду у цій справі матеріали справи не містять. Наголошує, що оскаржуваною ухвалою суд порушив принцип обов'язковості судового рішення, адже переглянув по суті рішення суду у цій справі та встановив відсутність у позивача права на отримання індексації-різниці.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2025 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
У відзиві на апеляційну скаргу в/ч НОМЕР_5 просить в її задоволенні відмовити, зазначаючи, що суд прийшов до правильного висновку, що після виконання рішення суду у справі №580/4780/23 розмір посадового окладу позивача збільшився з січня 2020 року на суму, що перевищує індексацію-різницю у порівнянні з груднем 2019 року, а відтак у в/ч НОМЕР_5 відсутній обов'язок з нарахування та виплати індексації-різниці.
У відзиві на апеляційну скаргу в/ч НОМЕР_4 просить також в її задоволенні відмовити з аналогічних відзиву на апеляційну скаргу в/ч НОМЕР_5 підстав.
Відзиву на апеляційну скаргу від в/ч НОМЕР_3 та від в/ч НОМЕР_1 не надійшло.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2026 продовжено строк розгляду справи та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14.04.2026.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2026 та від 13.04.2026 задоволені клопотання в/ч НОМЕР_5 та в/ч НОМЕР_4 про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.
У судовому засіданні представник відповідача-3 наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.
Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника в/ч НОМЕР_4 , повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, визнаючи виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки станом на 01.03.2018 розмір грошового забезпечення позивача не збільшився більш як на 4 463,15 грн, то сума індексації-різниці, яка мала бути обчислена за рішенням суду у цій справі, становила 319,45 грн щомісяця, однак до моменту, коли з січня 2020 року на виконання рішення суду у справі №580/4780/23 був перерахований посадовий оклад позивача, внаслідок чого такий був збільшений, що свідчить про переривання індексації-різниці. Викладене, на переконання суду першої інстанції, вказує на припинення у в/ч НОМЕР_5 обов'язку з виконання рішення суду у справі №580/4773/23.
З такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може не погодитися з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з ч. 2 ст. 374 КАС України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Як правильно зазначив апелянт, у постанові від 05.11.2020 у справі №752/2391/17 Верховний Суд вказав, що наведені у ст. 374 КАС України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові і процесуально-правові.
До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов'язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:
- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);
- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;
- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;
- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;
- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;
- пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Під іншими причинами слід розуміти випадки, коли в апеляційному чи касаційному порядку або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний.
Наведену позицію щодо застосування норм ст. 374 КАС України підтримав Верховний Суд й у постанові від 10.08.2023 у справі № 804/7154/16.
Як вже було неодноразово зазначено вище, необхідність визнання виконавчого листа у справі №580/4773/23 таким, що не підлягає виконанню, в/ч НОМЕР_5 обґрунтовує тим, що після набрання 11.06.2024 законної сили рішенням суду у справі №580/4780/23 було проведено перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 , внаслідок якого збільшився його посадовий оклад з січня 2020 року на суму, що перевищує 4 463,15 грн.
Так, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01.12.2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2024, зокрема, зобов'язано в/ч НОМЕР_5 нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за періоди з 28.09.2020 по 25.05.2021 включно, з 11.02.2022 по 31.12.2022 включно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 та виплатити індексацію грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум.
У мотивувальній частині рішення суду зазначено, що: «З урахуванням того, що 01.03.2018 набрала чинності постанова КМУ № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу Позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації його грошового забезпечення.
Тому в березні 2018 року як місяці підвищення доходу відповідачу-2 належало вирішити питання, чи має позивач право на отримання суми індексації-різниці.
Згідно довідки про суми грошового забезпечення відповідача 2 (а.с. 153) суд встановив, що в березні 2018 року розмір грошового забезпечення позивача (11035,20 грн) у порівнянні із лютим 2018 року (6891,50 грн) в сукупності було підвищено на 4143,70 грн. Тобто ця сума є розміром підвищення доходу позивача в березні 2018 року.
Водночас сума можливої індексації грошового забезпечення позивача (індексації-різниці) в березні 2018 року становила 4463,15 грн.
Отже розмір підвищення доходу позивача не перевищував суму можливої індексації, а був меншим за таку суму на 319,45 грн.
Втім, як свідчать з матеріали справи, відповідачі 2-4 не нараховували і не виплачували позивачу вказаний вид індексації за період з 01.03.2018 по 31.12.2022. Доказів протилежного відповідачі 2-4 до матеріалів справи не надали.
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачами 2-4 порушено право позивача на отримання індексації-різниці його грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно.».
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що рішенням від 05.10.2023 у справі № 580/4780/23, яке набрало законної сили 11.06.2024, Черкаський окружний адміністративний суд адміністративний позов задовольнив частково та, зокрема, зобов'язав в/ч НОМЕР_5 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з врахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18) за період з 02.10.2020 по 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020; за період з 01.01.2021 по 21.06.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021; за період з 23.02.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022; за період з 01.01.2023 по день звільнення із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, а також здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, а також здійснити перерахунок та виплату грошової компенсації за 35 невикористаних календарних днів щорічної основної відпустки за 2023 рік, грошової компенсації за 84 невикористаних календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2018-2023 роки, а також одноразової грошової допомоги про звільненні з військової служби за 10 календарних років служби із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023.
На час ухвалення рішення у справі № 580/4773/23 щодо індексації-різниці рішення у справі № 580/4780/23 щодо перерахунку грошового забезпечення не набрало законної сили. Однак, це рішення набрало законної сили 11.06.2024, тобто раніше набрання законної сили рішенням суду у 07.08.2024 у справі №580/4773/23.
У свою чергу, внаслідок перерахунку на виконання рішення суду від 05.10.2023 у справі № 580/4780/23 грошове забезпечення позивача зазнало змін, зокрема, в частині розміру його посадового окладу. Так, посадовий оклад позивача у грудні 2019 року становив 4230,00 грн, у січні 2020 року - 5040,00 грн, у грудні 2020 року - 6390,00 грн, у січні 2021 року - 6900,00 грн, у грудні 2021 року - 6720,00 грн, у січні 2022 року - 7340,00 грн.
При цьому, у порівнянні з лютим 2018 року розмір підвищення грошового забезпечення у січні 2020 року склав 10 427,90 грн (17 319,40 грн - 6 891,50 грн), тобто перевищив 4 463,15 грн.
Викладене, на переконання колегії суддів, свідчить про те, що зміна розміру посадового окладу позивача з січня 2020 року (у тому числі на виконання рішення суду у справі №580/4780/23) з урахуванням наведеного вище правового регулювання та виплаченої позивачу суми індексації за 2022 рік у розмірі 11 081,95 грн, є обставиною, яка вказує на добровільне виконання в/ч НОМЕР_5 рішення суду у справі №580/4773/23 у відповідній частині, що в силу наведених вище положень ч. 2 ст. 374 КАС України є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Посилання апелянта на те, що оскаржуваною ухвалою суд порушив принцип обов'язковості судового рішення, адже переглянув по суті рішення суду у цій справі та встановив відсутність у позивача права на отримання індексації-різниці, колегія суддів вважає помилковим.
Так, як було зазначено вище, у спірному випадку рішення суду у справі №580/4773/23 вважається виконаним в/ч НОМЕР_5 у прив'язці до індексації-різниці, що виникла у березні 2018 року. До того ж, рішення суду у цій справі виконувалося після набрання законної сили рішенням суду у справі №580/4780/23, яке й зумовило збільшення розміру посадового окладу та грошового забезпечення, що вплинуло на розмір належної до виплати індексації. Окрім цього, колегія суддів зауважує, що рішенням суду у справі №580/4773/23 було зобов'язано нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум, що свідчить про те, що розмір належної до виплати сум з урахуванням вже виплачених на обов'язково матиме позитивне значення.
Викладене, на переконання колегії суддів, за встановлених вище обставин жодним чином не свідчить про те, що суд першої інстанції допустив перегляд остаточного рішення у цій справі, адже при постановленні оскаржуваної ухвали суд на виконання вимог ст. 374 КАС України дослідив, зокрема, обставини добровільного виконання в/ч НОМЕР_6 рішення суду через призму можливості визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 195, 242-244, 250, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 374 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.В. Файдюк
Судді Н.П. Бужак
Є.І. Мєзєнцев
Повне судове рішення складено 14 квітня 2026 року.