Справа № 620/9435/25 Суддя (судді) першої інстанції: Скалозуб Ю.О.
14 квітня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Беспалова О.О., Вівдиченко Т.Р.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Киїнської сільської ради на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Киїнської сільської ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Киїнської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені та пошкоджені об'єкти нерухомого майна, що постраждали внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації на території Киїнської сільської ради від 16.05.2025 №179 «Про відмову у наданні компенсації на відновлення знищеного об'єкту нерухомого майна ОСОБА_1 за заявою № 3В-09.04.2025-186168»;
- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Киїнської сільської ради від 19.05.2025 №420 «Про затвердження рішення Комісії № 179 від 19.05.2025 «Про відмову у наданні компенсації на відновлення знищеного об'єкту нерухомого майна ОСОБА_1 за заявою № 3В-09.04.2025-186186»;
- зобов'язати Киїнську сільську рад забезпечити повторний розгляд заяви на отримання компенсації на відновлення окремих категорій зруйнованих об'єктів нерухомого майна №3В-09.04.2025-186186, з урахуванням права власника на отримання компенсації на відновлення зруйнованого приватного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Позов мотивовано тим, що спірні рішення прийняті з покликанням на норми Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об'єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації, з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2023 №381. Разом з тим, будинок позивача зруйнований, тому застосування відповідачем до спірних правовідносин Порядку №381 є неправомірним. Одночасно позивач наголошував, що із заявою про отримання компенсації, визначеної Порядком №381, він до Киїнської сільради ніколи не звертався.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені та пошкоджені об'єкти нерухомого майна, що постраждали внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації на території Киїнської сільської ради від 16 травня 2025 №179 «Про відмову у наданні компенсації на відновлення знищеного об'єкту нерухомого майна ОСОБА_1 за заявою № 3В-09.04.2025-186168». Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Киїнської сільської ради від 19 травня 2025 року №420 «Про затвердження рішення Комісії № 179 від 19.05.2025 «Про відмову у наданні компенсації на відновлення знищеного об'єкту нерухомого майна ОСОБА_1 за заявою № 3В-09.04.2025-186186». Зобов'язано Киїнську сільську раду забезпечити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 на отримання компенсації на відновлення окремих категорій зруйнованих об'єктів нерухомого майна №3В-09.04.2025-186186, з урахуванням права власника на отримання компенсації на відновлення зруйнованого приватного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник Киїнської сільської ради подав апеляційну скаргу та просить постановити нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Киїнської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з неповним та невірним з'ясуванням фактичних обставин справи, порушенням норм матеріального права.
Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2026 року та від 11 лютого 2026 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу.
Керуючись частинами 1 та 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до фактичних обставин справи, ОСОБА_1 є власником житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , на підтвердження чого надано Свідоцтво про спадщину за законом, видане 30.11.2004 державним нотаріусом Чернігівської районної державної нотаріальної контори та зареєстроване в реєстрі за №2.4625, Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно та Витяг з Державного реєстру речових прав.
28.02.2022, у результаті бойових дій, спричинених військовим вторгненням російської федерації, зазначений житловий будинок було зруйновано.
25.10.2022 Комісією з обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, Киїнської сільської ради складений відповідний Акт №24, у якому зазначено, що будинок АДРЕСА_1 зруйнований повністю (100%), знищені несучі та огороджуючи конструкції. В будинку практично знищені зовнішні стіни (95%), повністю зруйновані внутрішні стіни (100%), повністю знищений дах (100%), внутрішні перекриття даху (100%), знищенні системи електропостачання, газопостачання, опалення, водопостачання (100%), знищені 11 металопластикових вікон (100%), 2 вхідних та 3 міжкімнатних дверей (100%). Загальний відсоток руйнації будинку - 100%. Рекомендовано виконання робіт з демонтажу зруйнованих несучих та огороджувальних конструкцій будинку.
05.04.2022 та 08.04.2025 позивачем через застосунок «Дія» подано повідомлення про пошкоджене або втрачене нерухоме майно (реєстраційні номери 22-04-0000062356-01 та ІП-08.04.2025-467837) згідно яких будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 55,8 кв.м, має стан зруйнованого.
09.04.2025 позивач через застосунок «Дія» подала заяву на отримання компенсації на відновлення окремих категорій зруйнованих об'єктів нерухомого майна №3В-09.04.202025-186168, у якій просила надати їй компенсацію за знищений приватний будинок, загальною площею 55,8 м.кв., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у вигляді житлового сертифікату.
Вказану заяву розглянуто Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені та пошкоджені об'єкти нерухомого майна, що постраждали внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації на території Киїнської сільської ради, яка 16.05.2025 відповідно до абзацу 2 пункту 5 статті 14 Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об'єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації, з використанням електронної публічної послуги "ЄВідновлення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2023 №381 (зі змінами), прийняла рішення №179 про відмову ОСОБА_1 у наданні вищевказаної компенсації у зв'язку виявлення факту недостовірності даних, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об'єкт.
Вказане рішення Комісії затверджене виконавчим комітетом Киїнської сільради від 19.05.2025 №420.
Про прийняті рішення позивача повідомлено листом від 30.05.2025 за №02-09/792.
Вважаючи вищевказані рішення протиправними, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 КАС України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.
Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких громадянин має змогу побудувати житло, придбати його у власність, або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступною платою відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого неодноразово продовжувалась і який діє до теперішнього часу.
Закон України від 23.02.2023 №2923-IX «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (далі - Закон №2923-IX) визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
Згідно із пунктом 4 частини першої статті 1 Закону № 2923-IX визначено, що знищені об'єкти нерухомого майна - це об'єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним, зокрема, квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки.
Пошкоджені об'єкти нерухомого майна - це об'єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та можуть бути відновлені шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції чи реставрації, відновлення яких є економічно доцільним: квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки; об'єкти будівництва (будинки садибного типу, садові та дачні будинки), в яких на момент пошкодження зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт; складові частини об'єктів будівництва (квартири, інші житлові приміщення в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об'єктами нерухомого майна, за умови що на момент пошкодження в об'єкта будівництва зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо якого отримано право на виконання будівельних робіт; спільне майно багатоквартирного будинку, відмінне від земельної ділянки (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2923-IX
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2923-IX отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об'єкти нерухомого майна (далі - отримувачі компенсації) є фізичні особи - громадяни України, які є власниками пошкоджених/знищених об'єктів нерухомого майна.
Отримувачами компенсації не можуть бути: 1) особи, до яких застосовано санкції відповідно до Закону України «Про санкції»; 2) особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених розділом I «Злочини проти основ національної безпеки України» Особливої частини Кримінального кодексу України; 3) спадкоємці щодо пошкоджених/знищених об'єктів нерухомого майна, які належали за життя спадкодавцям, визначеним пунктами 1 і 2 цієї частини (частини друга і третя статті 2 Закону № 2923-ІХ).
Відповідно до частини першої статті 3 вказаного Закону передбачено, що для розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради (далі - виконавчий орган ради), військова адміністрація населеного пункту або військово- цивільна адміністрація населеного пункту утворює Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації), як консультативно-дорадчий орган та затверджує положення про роботу такої Комісії.
Згідно із частиною першою статті 4 Закону № 2923-IX заява про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна подається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна на відповідній території. Така заява подається під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування на території, на якій розташований (розташовувався) знищений об'єкт нерухомого майна.
Відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 4 Закону № 2923-IX до заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна додаються щодо знищеного об'єкта нерухомого майна, визначеного підпунктом "а" пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону, у разі якщо отримувачем компенсації є власник об'єкта нерухомого майна, - копія документа, що підтверджує право власності на об'єкт нерухомого майна (крім випадків, якщо право власності на відповідний об'єкт нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).
Частиною сімнадцятою статті 4 Закону № 2923-ІХ встановлено, що заява про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна направляється на розгляд Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна на відповідній території, автоматично програмними засобами Реєстру пошкодженого та знищеного майна.
Компенсація за знищені об'єкти нерухомого майна регламентована положеннями статті 8 Закону № 2923-ІХ.
Відповідно до статті 8 Закону № 2923-ІХ Кабінетом Міністрів України постановою від 30.05.2023 № 600 «Про затвердження Порядку надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна» був затверджений Порядок № 600, який визначає механізм надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна та її використання відповідно до Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України».
Відповідно до пункту 2-1 Порядку № 600, подання особою, яка є власником знищеного об'єкта нерухомого майна, заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, визначеного згідно з підпунктом «а» пункту 4 частини першої статті 1 Закону, в електронній формі здійснюється з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема мобільного додатка Порталу Дія (Дія), за умови, що право власності такої особи на зазначений знищений об'єкт нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та підтверджено відповідними відомостями з нього.
Згідно з абзацом першим частини третьої статті 6 Закону № 2923-ІХ строк розгляду заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня подання заяви.
Рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна підлягає затвердженню рішенням виконавчого органу ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту протягом п'яти календарних днів з дня прийняття Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації такого рішення (абзац перший частини сьомої статті 6 Закону № 2923-ІХ).
Пунктами 1, 4 і 5 частини першої статті 6 вказаного Закону передбачено, що розгляд заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації включає:
встановлення наявності/відсутності підстав для отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна;
забезпечення проведення обстеження об'єкта (крім випадків його проведення до розгляду заяви);
прийняття рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна.
Відповідно до частини шостої статті 6 Закону № 2923-ІХ підставами для відмови у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна є:
1) подання заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна особою, яка не може бути отримувачем компенсації відповідно до цього Закону або не має повноважень для подання заяви;
2) виявлення недостовірних даних, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна;
3) подання заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна після спливу строку, визначеного частиною 1 статті 4 цього Закону.
Таким чином, громадян України, які є власниками знищених житлових будинків, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним, мають право на отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна.
Виключні підстави для відмови в наданні такої компенсації закріплені в частині шостій статті 6 Закону № 2923-ІХ та цей перелік не підлягає розширеному тлумаченню.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови позивачу у наданні компенсації за знищені та пошкоджені об'єкти нерухомого майна, що постраждали внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації на території Киїнської сільської ради слугувало виявлення недостовірних даних, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об'єкт.
Такими даними відповідач вважає попереднє отримання позивачем у 2022-2023 рр. державної допомоги на відбудову житла, наданої Чернігівською обласною державною адміністрацією у вигляді будівельних матеріалів та продукції (газобетон, профільований лист, суміш клейова, мембрана і т. д.), на що було складено відповідні акти прийому-передачі.
Апелянт зазначає про те, що позивач почав відбудову знищеного житла за адресою: с. Киїнка, Чернігівського району, Чернігівської області, вул. Поліська, 57, з використанням власних коштів, коштів і матеріалів благодійних та громадських організацій, а також наданих від держави будівельних матеріалів.
Наведене, за позицією апелянта, свідчить про намір позивача отримати подвійні виплати державної допомоги.
При цьому, апелянт самостійно визнає, що механізм розрахунку надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна з урахуванням коштів, отриманих від благодійних та волонтерських організацій, а також наданих від держави будівельних матеріалів, Законом № 2923-ІХ та Порядком № 600 не визначений.
Порядком надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2023 року № 600 не визначено підстав для відмови у наданні компенсації.
Як встановлено судом, Комісією з обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, Киїнської сільської ради складений відповідний Акт №24, у якому зазначено, що будинок АДРЕСА_1 зруйнований повністю (100%), знищені несучі та огороджуючи конструкції. В будинку практично знищені зовнішні стіни (95%), повністю зруйновані внутрішні стіни (100%), повністю знищений дах (100%), внутрішні перекриття даху (100%), знищенні системи електропостачання, газопостачання, опалення, водопостачання (100%), знищені 11 металопластикових вікон (100%), 2 вхідних та 3 міжкімнатних дверей (100%). Загальний відсоток руйнації будинку - 100%. Рекомендовано виконання робіт з демонтажу зруйнованих несучих та огороджувальних конструкцій будинку.
Таким чином, означений акт підтверджує, що житловий будинок позивача є знищеним, а не пошкодженим, тому застосування відповідачем до спірних правовідносин положень Порядку № 381, який врегульовує відносини щодо компенсації для відновлення окремих категорій саме пошкоджених об'єктів нерухомого майна, а не знищених, є протиправним.
Підсумовуючи наведене, суд встановив, що належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.
Доказів, які б відповідали вимогам статей 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України, та спростовували зазначені вище мотиви або підтверджували відсутність підстав для задоволення позову апелянтом до суду апеляційної інстанції не надано.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанцій.
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права ухвалив рішення повно і всебічно з'ясувавши обставини справи.
Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно зі статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 242, 308, 315, 311, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Киїнської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: О.О. Беспалов
Т.Р. Вівдиченко