Справа № 308/8618/25
Іменем України
14 квітня 2026 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.,
суддів - Собослоя Г.Г., Кожух О.А.
розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними в матеріалах справи доказами, цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 грудня 2025 року, ухвалене головуючим суддею Чепка В.В., в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості
встановив:
У червні 2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що між АТ «Банк Форвард» та ОСОБА_1 укладено 19.07.2021 кредитний договір №200355718 та 27.01.2022 кредитний договір №300018469.
Банк свої зобов'язання за кредитними договорами виконав у повному обсязі, а саме перерахував кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитних договорів шляхом перерахування в безготівковій формі на рахунок позичальника, що підтверджується виписками за кредитними договорами.
Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитними договорами не виконує внаслідок чого утворилася кредитна заборгованість в загальному розмірі 54 087,57 грн.
25.07.2024 АТ «Банк Форвард» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір №GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги. Згідно з вказаним договором ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які були боржниками АТ «Банк Форвард», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №200355718 від 19.07.2021 та кредитним договором №300018469 від 27.01.2022.
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №200355718 від 19.07.2021 в розмірі 20 512,34 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 10 594,96 грн.; заборгованість за відсотками - 9 917,38 грн., а також за кредитним договором №300018469 від 27.01.2022 в розмірі 33 575,23 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту - 16 429,09 грн.; заборгованість за відсотками - 2,53 грн.; заборгованість за комісією - 17 143,61 грн. Крім цього, просить стягнути судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 2 422,40 гривень та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000 гривень.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 грудня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Суд мотивував своє рішення тим, що з наданих позивачем банківських виписок по кредитних договорах неможливо встановити факт отримання позичальником кредитних коштів. Крім цього, суд звернув увагу, що детального розрахунку заборгованості з зазначенням усіх проплат відповідача та нарахувань кредитора за спірними договорами позивач не надав.
Суд дійшов до висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт того, що відповідач дійсно отримав грошові кошти, а також наявність у відповідача заборгованості у розмірі, вказаному позові.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Оскаржуване рішення є таким, що ухвалене з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права і підлягає скасуванню.
Вказує, що суд першої інстанції не звернув увагу на виписки по особовим рахункам угоди №200355718. У періоді з 21.07.2021 по 20.06.2022 року відображено ряд господарських операцій з «Видачі кредиту згідно договору №200355718» на рахунку № НОМЕР_1 , що зазначений у п. 2.1 кредитного договору. Дана виписка підтверджує наявність кредитної заборгованості за кредитним договором №200355718 від 19.07.2021.
Щодо доказів отримання кредитних коштів за договором №300018469 від 27.01.2022, то у виписці по особовому рахунку відображено 27.01.2022 господарську операцію з «Видачі кредиту згідно договору №300018469» на рахунку № НОМЕР_2 , що зазначений у п. 2.1 кредитного договору. Така виписка підтверджує факт видачі та користування відповідачем кредитними коштами.
ОСОБА_1 свідомо уклав дані договори, маючи можливість розрахувати доцільність взяття на себе такого зобов'язання та оцінити усі ризики у зв'язку з його прийняттям. Позикодавцем у свою чергу чітко виконані усі умови договорів, у тому числі щодо видачі кредитних коштів та нарахування процентів, а позивачем - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», у свою чергу, доведено кредитну заборгованість належними та достатніми доказами.
У письмових поясненнях, які суд розцінює як відзив на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Семенович Т.С., вказує, що подана апеляційна скарга є безпідставною, оскільки її доводи висновків суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог - не спростовують.
Анкета-заява № 200355718 від 19.07.2021, яка безпосередньо підписана відповідачем, не містить згоди по всім істотним умовам кредитного договору, оскільки в ній не було узгоджено розміру грошових коштів, які зобов'язується банк надати позичальникові, погодженого строку кредитування, не встановлено строки здійснення періодичних платежів за кредитом.
Відповідач заперечує факт отримання кредитних коштів за договором від №200355718 від 19.07.2021, заперечує досягнення істотних умов такого кредитного договору.
Позивачем не підтверджено належними і допустимими доказами факту перерахування кредитором кредитних коштів за договором від №200355718 від 19.07.2021 на рахунок відповідача НОМЕР_3 . Позивачем, на підтвердження факту отримання позичальником кредитних коштів, не надано суду первинних бухгалтерських документів стосовно видачі кредиту.
Також позивачем не надано належного, допустимого та достовірного розрахунку заборгованості за договором від № 200355718 від 19.07.2021, не підтверджено складових заборгованості та періодів і застосованого порядку її нарахування, а також внесених сум на погашення кредиту.
Щодо кредитного договору №300018469 від 27.01.2022, то відповідач у цій частині вимог заперечує факт існування заборгованості, не визнає нарахований позивачем розмір заборгованості за тілом кредиту та відсотками за договором від № 300018469 від 27.01.2022, що є необґрунтованими, а також категорично заперечує проти нарахування і стягнення комісії за обслуговування кредиту, оскільки положення договору про її сплату є нікчемними.
В анкеті-заяві від 27.01.2022 № 300018469 не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту, а тому підстав для стягнення комісії за даним кредитом немає.
Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З огляду на те, що предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення суду у справі з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Апеляційним судом встановлено, що 19.07.2021 відповідачем ОСОБА_1 підписано анкету-заяву №200355718 про акцепт Публічної пропозиції АТ «Банк Форвард» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Банк Форвард».
Відповідно до п. 2.1.1. відповідач просив відкрити йому поточний рахунок НОМЕР_3 у гривні на його ім'я.
Також, 19.07.2021 ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Банк Форвард» з заявою про відкриття йому поточного рахунку НОМЕР_3 у гривні.
Відповідно до Паспорту споживчого кредиту, підписаного клієнтом ОСОБА_1 19.07.2021, продукт Кредитна картка КОКО КАРД MasterCard Noname, тип кредиту відновлювальна кредитна лінія, сума кредиту до 100 000,00 грн. з урахуванням додаткових послуг у випадку збільшення ліміту, строк кредитування 11 місяців, мета отримання кредиту - на споживчі потреби, тип процентної ставки - фіксована, 48% річних, реальна річна процентна ставка 57,22% річних, сума кредиту - 100 000 грн., щомісячна плата за участь у програмі добровільного страхування життя власників карткового рахунку 1%, 15 грн.
Також в матеріалах справи міститься опитувальник клієнта фізичної особи від 19.07.2021.
27.01.2022 відповідачем ОСОБА_1 підписано анкету-заяву №300018469 про акцепт Публічної пропозиції АТ«БАНК ФОРВАРД» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «БАНК ФОРВАРД».
Відповідно до п. 2.1.1. відповідач просив відкрити йому поточний рахунок НОМЕР_4 у гривні на його ім'я.
Відповідно до п. 3.1.1 та 3.1.2 Розділу 3 кредитного договору Позичальник просить Банк відкрити рахунок, що буде використовуватись для надання, повернення та обліку кредитних коштів та заборгованості за Кредитним договором та надати йому кредит за продуктом: КОКО-КЕШ дистанційний, номер договору: 300018469, на строк кредиту: 1309 днів, з 27.01.2022 по 27.08.2025. в сумі 23010 грн. 00 коп. шляхом зарахування суми Кредиту на Рахунок та її подальшого безготівкового переказу з Рахунку згідно з дорученням Позичальника, викладеним у Розділі 3 Заяви.
Відповідно до п.3.1.3. анкети-заяви ставка по кредиту (на строкову частину Основного боргу): 0.01 % річних; ставка по кредиту (на прострочену частину Основного боргу): 0,00001% річних; щомісячна комісія, без ПДВ: 918.10 грн.
27.01.2022 ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту продукту КОКО-КЕШ, відповідно до якого тип кредиту - кредит; сума кредиту до 23010 грн. 00 коп., строк кредитування 43 міс.; мета отримання кредиту: на споживчі потреби; спосіб та строк надання кредиту безготівковий шляхом, протягом десяти робочих днів з дати укладення договору; тип процентної ставки фіксований; процентна ставка за кредитом (річних) 0,01 %. Також в матеріалах справи міститься опитувальник клієнта фізичної особи від 27.02.2022.
В матеріалах справи міститься графік платежів до договору № 300018469 від 27.01.2022 щодо погашення отриманого кредиту починаючи з 27.02.2022 до 27.08.2025, згідно якого погашення здійснюється рівними платежами у розмірі 1 504 грн. щомісячно, з урахуванням процентної ставки за кредитом і комісії.
Також у графіку зазначено, що чиста сума кредиту складає 20 000 грн.
Позивач зазначає, що банк свої зобов'язання за кредитними договорами виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами договорів. Однак відповідач зобов'язання щодо своєчасного та у повному розмірі повернення кредитних коштів належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором №200355718 від 19.07.2021 в розмірі 20 512,34 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 10 594,96 грн.; заборгованість за відсотками - 9 917,38 грн., а також за кредитним договором №300018469 від 27.01.2022 в розмірі 33 575,23 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту - 16 429,09 грн.; заборгованість за відсотками - 2,53 грн.; заборгованість за комісією - 17 143,61 грн.
У підтвердження наведеного позивач долучає виписки по особовим рахункам до вказаних кредитних договорів.
25.07.2024 АТ «Банк Форвард» та ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» уклали Договір № GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги.
Згідно вищевказаного Договору, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками АТ «Банк Форвард», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №200355718 від 19.07.2021 та кредитним договором №300018469 від 27.01.2022.
Згідно з витягами з реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами від 25.07.2024, позивач отримав право вимоги до відповідача за кредитним договором №200355718 від 19.07.2021 в розмірі 20 512,34 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 10594,96 грн.; заборгованість за відсотками - 9 917,38 грн., за кредитним договором №300018469 від 27.01.2022 в розмірі 33 575,23 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту - 16 429,09 грн.; заборгованість за відсотками - 2,53 грн.; заборгованість за комісією - 17 143,61 грн.
На підтвердження укладення договору факторингу також міститься платіжна інструкція від 23.07.2024, сума 70 122 419,74 грн., номер документа 4170; платник ТОВ «Кредит-Капітал»; отримувач АТ «Банк Форвард».
Матеріали справи містять розрахунки заборгованості за кредитними договорами, виконані ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» станом на 09.05.2025 за кредитним договором №200355718 від 19.07.2021 в загальному розмірі 20 512,34 грн. та за кредитним договором №300018469 від 27.01.2022 в загальному розмірі 33 575,23 грн.
Також, матеріали справи містять виписки з договорів по особових рахунках до кредитних договорів № НОМЕР_5 від 19.07.2021 та №300018469 від 27.01.2022.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.
За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що 19.07.2021 ОСОБА_1 підписав анкету-заяву №200355718 про акцепт публічної пропозиції АТ «Банк Форвард» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Банк Форвард».
Відповідач підписанням вищезгаданої анкети просив відкрити йому поточний рахунок НОМЕР_3 у гривні на його ім'я та подав заяву про відкриття поточного рахунку підписану ним та уповноваженим працівником банку.
Згідно положень розділу 3 «Заяви на укладення угод» відповідач, що підписав анкету-заяву, в рамках укладеного з АТ «Банк Форвард» Договору про банківське обслуговування фізичних осіб АТ «Банк Форвард» та тарифах за платіжними картками фізичних осіб Банку, погодився укласти з ним Угоду про обслуговування платіжної картки, в рамках якої просив:
1.1.випустити на його ім'я платіжну картку, найменування якої вказано в ІБ;
1.2.відкрити на його ім'я поточний рахунок, що буде використовуватись в рамках Договору про Картку, в тому числі для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням картки, з дебетно-кредитним порядком обслуговування рахунку;
1.3.для здійснення операцій за рахунком картки, сума яких перевищує залишок грошових коштів на Рахунку картки, просить встановити йому ліміт, в межах якого він має право здійснювати операції з використанням картки за рахунок наданого банком кредиту під операції з карткою та здійснювати у відповідності до ст. 1069 ЦК України кредитування рахунку картки.
ОСОБА_1 підтвердив своїм підписом під Заявою, що ознайомлений, розуміє і повністю згоден з усіма положеннями Заяви та ДБО та зобов'язується неухильно їх дотримуватись.
Відповідач не заперечив, що банк повідомив його в повному обсязі про наявні в банку умови кредитування та загальну вартість кредиту, порядок обчислення процентних доходів, перелік, розмір і базу розрахунку всіх комісій, реальну річну процентну ставку, предмет кожної супутньої послуги, обґрунтування вартості супутньої послуги, правило, за яким змінюється процентна ставка за кредитом, фінансові умови Договору про картку (включаючи вартість Кредиту), які окрім інформаційного блоку цієї Угоди містяться також в ДБО.
Згідно паспорту споживчого кредиту продукту «Кредитна картка КОКО КАРД Visa Noname_dist» відповідачу надано кредитний ліміт 100 000,00 гривень, відновлювальної кредитної лінії зі строком кредитування 11 місяців. Мета отримання кредиту: на споживчі потреби. Річна процентна ставка - 48% річних. Реальна річна процентна ставка - 57,22% річних.
З наданого розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за кредитним договором №200355718 від 19.07.2021 заборгованість ОСОБА_1 становить загальну суму 20 512,34 гривень, з яких: 10 594,96 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 9 917,38 гривень - заборгованість за відсотками.
27.01.2022 відповідач підписав анкету-заяву №300018469 про акцепт публічної пропозиції АТ «Банк Форвард» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Банк Форвард».
ОСОБА_1 просив відкрити йому поточний рахунок НОМЕР_6 у гривні на його ім'я, про що також свідчить заява на відкриття йому поточного рахунку.
У розділу 3 «Заяви на укладення угод» відповідач підписав заяву наступного змісту: «Я, що нижче підписався (далі - клієнт, або позичальник, або споживач), дані якого зазначені в Розділі 1 Інформаційного блоку Заяви цієї Анкети-Заяви, пропоную АТ «Банк Форвард», укласти Угоду про надання споживчого кредиту, яка є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб, в рамках якої прошу банк:
3.1.1. відкрити рахунок у валюті гривні, що буде використовуватись для надання, повернення та обліку кредитних коштів та заборгованості за Кредитним договором, номер рахунку НОМЕР_6 та активувати послугу «SMS-сервіс». Плата за надання послуги: 50 грн.
3.1.2. надати кредит за продуктом КОКО-КЕШ дистанційний. На строк кредиту: 1309 днів, з 27.01.2022 по 27.08.2025 в сумі 23 010,00 гривень шляхом зарахування суми кредиту на рахунок та її подальшого безготівкового переказу з рахунку згідно з дорученням позичальника, викладеним нижче в даному розділі заяви.
3.1.3. надати кредит на умовах: Ставка по кредиту (на строкову частину основного боргу): 0,01% річних. Ставка по кредиту (на прострочену частину основного боргу): 0,00001% річних. Щомісячна комісія, без ПДВ: 918,10 грн., плата за пропущення платежів: першого пропуску - 350 грн., другого (підряд) - 350 грн., третього (підряд) пропуску - 400 грн., четвертого (підряд) та кожного наступного (підряд) - 400 грн.».
Своїм підписом відповідач підтвердив, що ознайомлений з усіма істотними умовами кредитування.
Згідно паспорту споживчого кредиту до Договору/Угоди №300018469 від 27.01.2022 сума кредиту становить 23 010,00 гривень зі строком кредитування - 43 місяці на споживчі потреби. Сума кредитного ліміту до 50 000 гривень. Продукт «Кредитна картка CROSS-SALE».
З розрахунку заборгованості підготовленого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість відповідача перед позивачем становить загальну суму 33 575,23 гривень, з яких: 16 429,09 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 2,53 гривень - заборгованість за відсотками; 17 143,61 гривень - заборгованість за комісією.
Право вимоги від АТ «Банк Форвард» перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» згідно договору №GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги від 25.07.2024.
Згідно додатку №1 до Договору №GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги від 25.07.2024 (витяг з реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами станом на 25.07.2024) позивач отримав право вимоги по кредитному договору №200355718 від 19.07.2021 у загальному розмірі 20 512,34 гривень. Окремим додатком, також підтверджується отримання права вимоги позивачем за кредитним договором №300018469 від 27.01.2022 в загальному розмірі 33 575,23 гривень.
Підтвердженням сплати коштів за відступлення прав вимоги є наявна в матеріалах справи платіжна інструкція №4170 від 23.07.2024 у загальній сумі 70 122 419,74 гривень.
Відповідач не оспорює факт переходу права вимоги від АТ «Банк Форвард» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за Договором №GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги від 25.07.2024.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог вказав, що з наданих позивачем документів неможливо встановити в яких сумах надавались відповідачу кредитні кошти, коли саме та чи за кредитними договорами, які є предметом даного розгляду.
Колегія суддів не погоджується з позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.
Позивачем долучено до матеріалів справи банківські виписки по кредитному договору №200355718 від 19.07.2021 та по кредитному договору №300018469 від 27.01.2022.
З виписки по обом кредитним договорам прослідковується, що ОСОБА_1 користувався кредитними коштами в рамках відкритих йому рахунків НОМЕР_3 та НОМЕР_6 , про що свідчать операції збільшення чи зменшення коштів у гривні.
Згідно наданих виписок також вбачається, що відповідач здійснював часткове погашення заборгованості, про що свідчать відповідні записи у виписках.
У письмових поясненнях наданих в суді першої інстанції адвокатом Семеновичем Т.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , вбачається, що такий заперечував отримання кредитних коштів в рамках договору №200355718 від 19.07.2021, однак відповідач не заперечував отримання кредитних коштів за договором №300018469 та надав власний контррозрахунок заборгованості.
У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.01.2025 у справі №753/16762/15-ц, касаційний суд виснував, що факт отримання кредиту може бути доведено не лише заявою про видачу готівки, а й сукупністю інших доказів, зокрема: кредитним договором, меморіальними ордерами на видачу коштів, виписками про рух коштів по рахунку, заявами на переказ готівки, тощо.
Факт отримання та користування кредитними коштами відповідачем чітко прослідковується з наданих позивачем виписок.
Крім цього, відкриваючи рахунки в АТ «Банк Форвард», відповідач діяв не під примусом та з власної волі та підтвердив, що ознайомився з усіма істотними умовами кредитування, що підтверджується проставленим ним власноруч підписом на всіх документах.
Аналізуючи надані позивачем докази на підтвердження видачі та користування кредитними коштами, у колегії суддів не виникає сумнівів щодо отримання та користування такими коштами ОСОБА_1 .
Слід також погодитись з доводами апеляційної скарги, що у період з 21.07.2021 по 20.06.2022 року відображено ряд господарських операцій з «Видачі кредиту згідно договору №200355718» на рахунку № НОМЕР_1 , що зазначений у п. 2.1 кредитного договору. Дана виписка підтверджує наявність кредитної заборгованості за кредитним договором №200355718 від 19.07.2021.
Відповідач як в суді першої інстанції, так і в апеляційній інстанції не надав власного контррозрахунку по кредитному договору №200355718 від 21.07.2021.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного у суду у Постанові від 22.04.2024 у справі №559/1622/19 виснував, що на позивача покладено обов'язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника (іпотекодавця) на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов'язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню.
Апеляційний суд враховуючи всі надані позивачем докази вважає, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» належними та допустимими доказами довело не тільки факт отримання кредитних коштів по кредитному договору №200355718 від 21.07.2021, але й факт користування такими, що призвело до утворення у відповідача перед позивачем заборгованості в розмірі 20 512,34 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 10 594,96 грн.; заборгованість за відсотками - 9 917,38 грн.
Щодо кредитної заборгованості за кредитним договором №300018469 від 27.01.2022, то слід зазначити, що у письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначає, що в анкеті-заяві від 27.01.2022 №300018469 не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту, а тому підстав для стягнення комісії за даним кредитом немає.
Колегія суддів погоджується з позицією відповідача з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі №496/3134/19 виснувала, що Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації. Умови кредитного договору щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 13.07.2022 у справі №363/1834/17 виснувала, що банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
Як виснував Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 6 листопада 2023 року (справа №204/224/21), якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
У постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №727/5461/23 (провадження № 61-17096св23) зазначено «якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
З вищенаведеного вбачається, що нарахування комісії за обслуговування кредиту є можливим тільки в разі надання доказів, які свідчать про надання послуг більше ніж один раз в місяць. Позивачем не надано таких доказів.
Щодо нарахування за SMS-інформування, яке здійснюється щомісячно відповідно до розділу 3 «Заяви на укладення угод», який знаходиться у анкеті-заяві №300018469 від 27.01.2022, то положення про нарахування такої комісії теж слід вважати нікчемними, відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
З приводу контррозрахунку, який наданий відповідачем в суді першої та апеляційної інстанцій, то відповідач вважає, що ним сплачено комісію у розмірі 18 662,29 гривень, однак з наданої виписки по рахунку не вбачається, що відповідачем погашено кредитну заборгованість у вказані сумі, а тому такі доводи не підтверджуються матеріалами справи.
Тому, заборгованість за кредитним договором №300018469 від 27.01.2022 становить суму 16 431,62 гривень, з яких: 16 429,09 гривень - заборгованість за тілом кредиту та 2,53 гривень - заборгованість за відсотками.
Таким чином, загальна заборгованість за кредитними договорами, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» становить суму 36 943,96 гривень (20 512,34 + 16 431,62).
Питання правничої допомоги в апеляційній скарзі не порушено, а тому апеляційний суд не вирішує питання стягнення правничої допомоги заявленої у позовній заяві.
Згідно положення частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Апеляційним судом задоволено позовні вимоги на 68,30% (36 943,96 : 54 087,57 х 100), а тому стягненню зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягає судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1 654,50 гривень (2 422,40 х 68,30%) та за подання апеляційної скарги в розмірі 2 481,75 гривня (3 633,60 х 68,30%), що в загальному становить суму 4 136,25 гривень.
Враховуючи вищезазначене та керуючись статтями 12, 81, 141, 374, 376, 382-384 ЦПК України апеляційний суд
ухвалив:
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», задовольнити частково.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 грудня 2025 року, скасувати та ухвалити в справі нове судове рішення про часткове задоволення позову.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ: 35234236, заборгованість за кредитним договором №200355718 від 19.07.2021 та кредитним договором №300018469 від 27.01.2022 у загальному розмірі 36 943,96 гривні та судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1 654,50 гривень.
У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ: 35234236, судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2 481,75 гривню.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 14 квітня 2026 року.
Суддя-доповідач:
Судді: