Справа № 466/2655/26
Провадження № 2-з/466/39/26
про відмову у забезпеченні позову
13 квітня 2026 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючий суддя Едер П. Т.
секретар с/з Якубів І. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кавалець Лесі Петрівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя,-
08 квітня 2026 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Кавалець Л. П звернулась до Шевченківського районного суду м. Львова із заявою про забезпечення позову в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на усіх рахунках ОСОБА_2 (останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в усіх банках та інших фінансових установах, в межах ціни позову, яка становить 12 827 915,01 грн.
Заяву про забезпечення позову мотивує тим, що у провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебуває справа № 466/2655/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКІ НОМЕР_1 , тел. НОМЕР_2 ) про поділ спільного сумісного майна подружжя.
Після розірвання шлюбу (рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 02.03.2026 у справі №466/280/26) позивачу не вдалося домовитися з відповідачем щодо поділ спільного майна, набутого за час шлюбу.
За доводами представника позивача, зважаючи на неможливість домовитися про поділ спільного майна, набутого за час шлюбу, високу ймовірність приховання або реалізації відповідачем на власні потреби спільного майна, у позивача є обґрунтовані підстави вважати, що спільно набуте майно (грошові кошти та частка в статутному капіталі господарського товариства) може зникнути, зменшитись за кількістю, оскільки колишній чоловік вживатиме заходів уникнення законного поділу спільного майна між ним та позивачем.
Під час шлюбу із позивачем відповідач набув у власність частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ СОЛЮШНС».
Згідно з договором купівлі-продажу від 17.01.2025 частину частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ СОЛЮШНС» відповідач продав Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕУВІК УКРАЇНА» (юридичній особі, створеній та зареєстрованій за законодавством Республіки Польща). Номінальна вартість проданої частини частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ СОЛЮШНС» на день продажу становила 20 524 664,03 грн (двадцять мільйонів п'ятсот двадцять чотири тисячі шістсот шістдесят чотири гривні три копійки).
У позивача відсутня копія вказаного вище договору, однак наявна копія Акту приймання-передачі частини частки у статутному капіталі від 17.01.2025.
Крім того, позивач надавала згоду на укладання та виконання відповідачем договорів купівлі-продажу усіх належних йому часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ СОЛЮШНС». Відповідну заяву засвідчувала приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Косаревич Оксана Олегівна.
Заявниця зазначає, що отримавши дохід від продажу частини частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ СОЛЮШНС», відповідач половини суми цього доходу позивачу не передав, будь-якої інформації про використання цього доходу в інтересах сім'ї не повідомив, добровільно поділити з позивачкою дохід, що є спільним майном подружжя, набутим за час шлюбу, відмовився.
Крім того, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «СТ «СОЛЮШИНС» станом на дату подання цієї заяви, відповідач продовжує бути учасником ТОВ «СТ «СОЛЮШИНС» та є власником частки в статутному капіталі товариства, номінальна вартість якої становить 5 131 166,01 грн (п'ять мільйонів сто тридцять одна тисяча сто шістдесят шість гривень одна копійка).
Заявниця вважає, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться та обліковуються на банківських рахунках відповідача, в межах ціни позову, є співмірним та взаємопов'язаним з предметом позову, а невжиття цих заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача та виконання рішення суду у справі №466/2655/26.
У відповідності до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, в судове засідання сторони не викликались.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд вважає, що така заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з пунктами 2, 3 частини першої статті 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред'явленням позову або після відкриття провадження у справі.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (частина перша статті 153 ЦПК України).
Згідно ч. 6 ст. 153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову в забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається у письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Нормою ч. 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, тобто повинні бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Судом встановлено, що 23 березня 2026 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова через систему «Електронний суд» адвокат Кавалець Л. П., яка діє в інтересах ОСОБА_1 вже подавала заяву про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій просила вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться та обліковуються на банківських рахунках ОСОБА_2 , в межах ціни позову, яка становитиме 10 262 332,01 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 25 березня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви адвоката Кавалець Лесі Петрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви.
Крім того, 27 березня 2026 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшла позовна заява адвоката Кавалець Лесі Петрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 01 квітня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя. Розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 23 квітня 2026 року о 11:00 год. в приміщенні Шевченківського районного суду м. Львова (м. Львів, вул. Січових Стрільців, 12, пов. 4 зал с/з №19) та витребувано у ОСОБА_2 наступні докази: оригінал договору про придбання частки у статутному капіталі ТОВ «СТ СОЛЮШНС» або інший документ, який підтверджує набуття права власності ОСОБА_2 на цю частку; оригінал договору купівлі-продажу від 17.01.2025 частини частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ СОЛЮШНС», укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕУВІК Україна».
Позивач звертається із заявою про забезпечення позову повторно, після відкриття провадження у справі.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову позивач вважає, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на усіх рахунках ОСОБА_2 , в межах ціни позову, є співмірним та взаємопов'язаним з предметом позову, а невжиття цих заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача та виконання рішення суду у справі №466/2655/26.
Предметом позову є поділ майна подружжя.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вказана правова позиція відображена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2019 року у справі № 320/3560/18.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Така ж позиція викладена і в Постанові Верховного Суду від 17.04.2019р. у справі №308/3824/16-ц.
Однак, позивачем (заявником) не подано належних підтверджуючих доказів отримання ОСОБА_2 грошових коштів, які він отримав від продажу частини частки у статутному капіталі ТзОВ «СТ СОЛЮШНС».
До заяви про забезпечення позову позивач долучає лише копію Акту приймання-передачі частини частки у статутному капіталі від 17.01.2025, інших належних доказів стороною позивача не надано.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.
Вирішуючи питання щодо забезпечення позову суд виходить із наявності спірних обставин, з якими пов'язується застосування відповідних заходів забезпечення позову та зв'язку між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позову, відповідністю та співмірністю вжитих заходів забезпечення позову предмету позову.
Забезпечення позову повинно застосовуватися із врахуванням принципу рівноправності сторін у спорі і не повинно призводити до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, так як справа по суті ще не вирішена та факт порушення законних прав позивача не встановлений.
Разом з тим, доданими до заяви про забезпечення позову доказами не доведено, що права позивача можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову та невжиття таких заходів чи може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не надано доказів реального наміру відповідача відчужити все своє майно та бажання навмисно ухилитися від виконання рішення суду, у разі задоволення позову.
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача, суд дійшов висновку, що подана заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності термінового забезпечення позову саме в вибраний позивачем спосіб.
Дослідивши подану заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що стороною позивача не надано достатнього обґрунтування та належних і допустимих доказів на підтвердження імовірного вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після ухвалення рішення судом.
Тому, суд вважає, що заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на усіх рахунках ОСОБА_2 , в межах ціни позову, яка становить 12 827 915,01 грн., не підлягає до задоволення, а тому в задоволенні такої заяви слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 149-154, 259 ЦПК України, -
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кавалець Лесі Петрівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду в 15-денний строк з дня складання ухвали.
Суддя: П. Т. Едер