П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
14 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/12243/25
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Казанчук Г.П., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення ОСОБА_1 , у заниженому розмірі з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року включно грошового забезпечення (основних, щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів, премії) без урахування посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «;Про Державний бюджет України на 2021 рік», «;Про Державний бюджет України на 2022 рік», «;Про Державний бюджет України на 2023 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року включно грошового забезпечення (основних, щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів, премії) з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «;Про Державний бюджет України на 2021 рік», «;Про Державний бюджет України на 2022 рік», «;Про Державний бюджет України на 2023 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із даним судовим рішенням, Військова частина НОМЕР_1 (надалі - апелянт) подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2026 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліку скарги 10 днів з дня вручення цієї ухвали шляхом надання доказу сплати судового збору за подання апеляційної скарги та надання доказу надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів позивачу ОСОБА_1 .
10 квітня 2026 року до суду апеляційної інстанції від Військової частини НОМЕР_1 надійшла заява про продовження процесуального строку на усунення недоліків, в якому крім іншого апелянт просить розглянути повторно питання щодо відстрочення сплати судового збору.
Обґрунтовуючи подане клопотання апелянт зазначив, що практичні обставини справи підтверджують тимчасову неспроможність Військової частини НОМЕР_1 негайно сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю відповідних коштів на рахунках, що обумовлено фактичними обмеженнями бюджету у період воєнного стану та фінансовими обмеженнями, пов'язаними зі спеціальним режимом роботи органів Казначейства.
До заяви також додано квитанцію, підтверджуючу факт надсилання примірника апеляційною скарги на адресу позивача ОСОБА_1 , чим частково усунено недоліки апеляційної скарги.
Розглянувши клопотання апелянта про відстрочення від сплати судового збору по даній справі, а також вивчивши наведені у ньому доводи, суддя апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення через їх безпідставність та необґрунтованість, з огляду на наступні обставини.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до статті 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Наведені положення закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Разом з тим, із заявленого контролюючим органом клопотання убачається, що воно не відповідає вимогам встановлених статтею 8 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" та свідчить про відсутність підстав для його задоволення.
Крім цього, колегія суддів зазначає, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду.
Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Однак, у поданому клопотанні, окрім посилання на неможливість проведення платежів, недостатність фінансування та скрутний майновий стан скаржника, викликаний режимом воєнного стану в Україні, апелянт, зазначаючи про звернення із додатковим запитом про виділення коштів, проте не надає доказів, що таке звернення відбулось у межах даної справи. Крім того, зазначає про вжиті ним заходи задля сплати у цій справі суми судового збору у встановлений в ухвалі суду строк. Тобто відсутні належні обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору.
Також апелянтом заявлено клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Суддя, ознайомившись з доводами даного клопотання, вважає, що його належить задовольнити, у зв'язку з наступним.
Відповідно до частини 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Суддя вважає, що обставина, на яку посилається представник апелянта, може свідчить про неможливість виконання вимог ухвали судді про залишення апеляційної скарги без руху, водночас, на підтвердження своїх доводів, апелянтом не надано доказу спрямування платіжного доручення до органів державного казначейства.
Наведені апелянтом доводи унеможливлюють вчинити процесуальну дію у визначений судом строк, а тому, незважаючи за відсутність доказів, необхідно його продовжити із наданням відповідного часу для усунення недоліку поданої апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 118, 121 КАС України, суддя
В задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Клопотання Військової частини НОМЕР_1 про продовження встановленого судом процесуального строку для усунення недоліку апеляційної скарги задовольнити.
Продовжити Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліку поданої апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року на 5 днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити, що у разі неусунення недоліку апеляційної скарги, який зазначений в ухвалі П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2026, відповідно до ст.169 КАС України, апеляційна скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Г.П. Казанчук