14 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/15992/25
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Шальєва В.А.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 у справі №160/15992/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбакор» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 у справі №160/15992/25 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбакор» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень задоволено.
19.01.2026 до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла подана 16.01.2026 через систему «Електронний суд» апеляційна скарга Волинської митниці на зазначене рішення.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 апеляційну скаргу повернуто скаржнику з підстав невиконання вимог ухвали суду від 26.01.2026 про залишення апеляційної скарги без руху, а саме через ненадання доказів сплати судового збору.
08.04.2026 до Третього апеляційного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла подана 07.04.2026 повторна апеляційна скарга Волинської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 в адміністративній справі №160/15992/25.
Ознайомившись з поданою скаргою, вважаю, що остання не відповідає вимогам встановленим статтями 295, 296 КАС України, виходячи з наступного.
Щодо строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обгрунтування якого зазначено, що вперше апеляційна скарга була подана з дотриманням процесуального строку, однак була повернута скаржнику через несплату чудового збору, митниця одразу після надходження фінансування для сплати судового збору, у найкоротший термін повторно звернулась з апеляційною скаргою на рішення у цій справі. Таким чином, повторне подання апеляційної скарги відбулося одразу після надходження на рахунок митниці коштів для сплати судового збору - впродовж розумного строку, без невиправданих затримок і зайвих зволікань, а документ про оплату судового збору та заява про поновлення строку на апеляційне оскарження подаються суду невідкладно після проведення оплати по платіжній інструкції. Скаржник вважає, що має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, а підстави, які стали причиною такого пропуску є поважними.
Розглянувши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, вважаю за необхідне зазначити наступне.
Матеріалами справи встановлено, що рішення суду першої інстанції ухвалено 19.12.2025, тоді як апеляційна скарга подана до суду 07.04.2026, тобто поза межами строку, встановленого статтею 295 КАС України.
Належить зазначити, що первинно подана апеляційна скарга була повернута скаржнику ухвалою апеляційного суду від 11.02.2026, яка набрала статусу остаточної та скасована не була, як наслідок до поданої вдруге апеляційної скарги пред'являються вимоги статей 295, 296 КАС України, як до нової апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що факт попереднього звернення до суду з апеляційною скаргою не є безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки надання особі, яка бере участь у справі права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від дотримання встановленого законом строку на подання апеляційної скарги.
Подання первинної апеляційної скарги відповідачем в установлений законом строк не передбачає зупинення строку на апеляційне оскарження для нього та можливості у зв'язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.
Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Разом з тим, поважними причинами пропуску строку на подання апеляційної скарги можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Суд апеляційної інстанції приймає до уваги й те, що з повторною апеляційною скаргою до суду відповідач звернувся лише 07.04.2026, тобто через три місяці після отримання оскаржуваного рішення, та майже через два місяці після повернення апеляційним судом первинної апеляційної скарги, що є невиправдано тривалим строком для звернення до суду з вже оформленою апеляційною скаргою.
Щодо посилань скаржника на подання повторної апеляційної скарги одразу після сплати судового збору як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції зазначає, що сам по собі факт сплати судового збору державним органом не може бути безумовною підставою для поновлення йому строку звернення до суду з апеляційною скаргою.
Обов'язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до статті 295 КАС України, виникає з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, який враховуючи дату отримання оскаржуваного рішення - 30.12.2025, був більш ніж достатній для здійснення його сплати в межах строку встановленого законом на подачу апеляційної скарги.
При цьому, дії відповідача щодо несвоєчасної сплати судового збору, враховуючи його обізнаність щодо норм діючого законодавства, що передбачає такий обов'язок, свідчать про умисне порушення ним такого елементу здійснення принципу верховенства права як і принципу юридичної визначеності, що спростовує твердження скаржника про його сумлінне і добросовісне ставлення до наявних у нього до прав і обов'язків, встановлених законом та вчинення усіх можливих і залежних від нього дій для вчасного подання апеляційної скарги.
Тобто, дії відповідача щодо своєчасної сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі мали бути розпочаті з 30.12.2025.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання («Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» № 11681/85).
Таким чином, суд доходить висновку, що зазначені апелянтом причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на вищевикладене, суд дає можливість скаржнику надати заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші поважні підстави для поновлення строку. Волинської митниці Волинської митниці Волинської митниці
Вищевикладені обставини вказують на невідповідність апеляційної скарги вимогам процесуального законодавства, а тому згідно з частиною другою статті 298 КАС України вона підлягає залишенню без руху з наданням особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 КАС України суддя,
Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 в адміністративній справі №160/15992/25, наведені Волинською митницею.
Апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 у справі №160/15992/25 - залишити без руху.
Запропонувати апелянту протягом 10 днів з моменту отримання цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме:
- клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших поважних причин такого пропуску та наданням відповідних підтверджуючих доказів, за наявності.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного подання до суду.
У разі невиконання вимог цієї ухвали, апеляційна скарга повертається заявнику.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із апеляційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 325 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Шальєва