19 березня 2026 року м.Дніпросправа № 160/14839/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі № 160/14839/25 (суддя Турова О.М., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач) щодо незастосування при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, відповідно до ст.26 Закону України № 1058, показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022-2024 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію за віком ОСОБА_1 з 21.01.2025 та розрахувати її із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022-2024 роки та виплатити різницю недоотриманої пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що з 06 грудня 2012 року їй була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Розмір пенсії розраховано із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014 - 2016 роки. Однак позивач вважає, що відповідач мав призначити пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2022, 2023, 2024 роки.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії за віком згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014-2016 роки;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003, із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2022, 2023 та 2024 роки, починаючи з 21.01.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог судом відмовлено.
Із рішенням суду не погодився відповідач, ним була подана апеляційна скарга. Посилаючись на порушення судом норм матеріального права, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.
В апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до ч.2 ст.40 Закону № 1058-IV середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення застосовується лише при первинному призначенні пенсії.
Позивач своїм правом на подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 06.12.2012 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримувала пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ.
В подальшому, 27.01.2025 ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, на підставі якої ГУ ПФУ в Дніпропетровській області позивачеві з 27.01.2025 призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, при обчисленні якої застосовано показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки, за 2014-2016 роки.
21.03.2025 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просила провести перерахунок її пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2022-2024 роки, проіндексованого відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
Листом від 01.04.2025 за вих.№15419-11112/Н-01/8-0400/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що вона перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримувала пенсію за вислугу років, водночас, згідно із заявою від 27.01.2025 її переведено на пенсію за віком. За матеріалами електронної пенсійної справи страховий стаж, зарахований по 31.12.2024, складає 40 років 3 місяці 15 днів. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1 % складає 0,40250. Пенсію обчислено відповідно до статей 27 і 28 Закону №1058 виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.09.1994 по 31.08.1999 та за даними, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування з 01.07.2000 по 31.12.2024. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації становить 0,68414. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки із застосуванням коефіцієнтів збільшення в розмірі 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14, х 1,197, x 1,0796 та 1,115 складає 6098,31 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 x 1,0796 x 1,115 = 8913,83 x 0,68414). Середньомісячний заробіток збільшено на коефіцієнт 1,115 відповідно до постанови №209. Загальний розмір пенсійної виплати станом на 01.04.2025 складає 3323,00 грн, у тому числі: 2454,57 грн - основний розмір пенсії (6098,31 грн х 0,40250); 107,40 грн - доплата за 10 років понаднормового стажу; 761,03 грн - доплата особам, яким не виповнилось 70 років. Отже, пенсійний орган зазначив, що оскільки ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років, показник середньої зарплати (доходу), який було враховано під час призначення (попереднього) перерахунку пенсії, не змінюється.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо обчислення розміру пенсії без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки, позивач звернулася з даним адміністративним позовом до суду.
Вирішуючи справу та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у випадку призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч.3 ст.45 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV.
За наслідками апеляційного перегляду справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-XII) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Згідно із ст.2 Закону №1788-XII за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Частина 3 ст.4 Закону №1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Згідно з ч.1 ст.9 Закону №1058-IV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Частиною 2 ст.40 Закону №1058-IV передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Так, згідно з ч.3 ст.45 №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведеного вище вказує на те, що ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV визначено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постановах від 31.05.2019 по справі №314/272/17, від 31.03.2020 по справі №348/1296/17, від 01.03.2021 по справі №488/1409/16-а.
Так, позивачу з 06.12.2012 призначено пенсію по вислузі років відповідно до ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 29.11.2016 року у справі № 133/476/15-а, нормою ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Тому, якщо особі призначено пенсію відповідно до Закону України №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при досягненні пенсійного віку така особа виявила бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV, слід вважати, що за призначенням такої пенсії особа звертається вперше, і має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення з одного виду пенсії на інший. Отже, показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, а не той, що враховувався під час призначення попереднього виду пенсії.
Враховуючи викладене, при переведенні позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком слід застосовувати показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2022-2024 роки, оскільки саме ці роки є останніми трьома роками, що передують зверненню за призначенням пенсії за віком.
В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення суду позивачем не оскаржується, тому колегія суддів не перевіряє обґрунтованість рішення в цій частині.
Судом першої інстанції рішення ухвалено з додержанням норм матеріального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст.139 КАС України.
Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі № 160/14839/25 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак