19 березня 2026 року м.Дніпросправа № 160/4801/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі № 160/4801/25 (суддя Ніколайчук С.В., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_3 , військової частини НОМЕР_4 , військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви від 20 березня 2025 року про уточнення позовних вимог, просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_3 (далі - відповідач-2) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 07.05.2022 по 30.10.2022, грошового забезпечення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення, з розрахунку визначення розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 у сумі 2481 грн., на відповідний коефіцієнт відповідно до Постанови КМ України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-1) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 01.11.2022 по 05.12.2022, грошового забезпечення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення, з розрахунку визначення розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 у сумі 2481 грн., на відповідний коефіцієнт відповідно до Постанови КМ України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 (далі - відповідач-4) (як правонаступника військової частини НОМЕР_5 ) нарахувати та доплатити ОСОБА_1 за період з 07.05.2022 по 10.10.2022 - грошове забезпечення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та грошову допомогу на оздоровлення, з розрахунку визначення розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 у сумі 2481 грн., на відповідний коефіцієнт відповідно до Постанови КМ України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та доплатити ОСОБА_1 за період з 31.10.2022 по 05.12.2022 - грошове забезпечення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та грошову допомогу на оздоровлення, з розрахунку визначення розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 у сумі 2481 грн., на відповідний коефіцієнт відповідно до Постанови КМ України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 (далі - відповідач-3) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 06.12.2022 по 31.12.2022, грошового забезпечення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення, з розрахунку визначення розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 у сумі 2481 грн., на відповідний коефіцієнт відповідно до Постанови КМ України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_6 нарахувати та доплатити ОСОБА_1 за період з 06.12.2022 по 31.12.2022 - грошове забезпечення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та грошову допомогу на оздоровлення, з розрахунку визначення розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 у сумі 2481 грн., на відповідний коефіцієнт відповідно до Постанови КМ України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 30.04.2023, грошового забезпечення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення, з розрахунку визначення розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 у сумі 2684 грн., на відповідний коефіцієнт відповідно до Постанови КМ України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_4 нарахувати та доплатити ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 30.04.2023 - грошове забезпечення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та грошову допомогу на оздоровлення, з розрахунку визначення розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 у сумі 2684 грн., на відповідний коефіцієнт відповідно до Постанови КМ України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за 17 (сімнадцять) календарних днів невикористаної щорічної відпустки за 2022 рік, з врахуванням грошового забезпечення з розрахунку визначення розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024 у сумі 2481 грн., на відповідний коефіцієнт відповідно до Постанови КМ України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_4 нарахувати та доплатити ОСОБА_1 грошової компенсації за 17 (сімнадцять) календарних днів невикористаної щорічної відпустки за 2022 рік з врахуванням грошового забезпечення, з розрахунку визначення розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 у сумі 2481 грн., на відповідний коефіцієнт відповідно до Постанови КМ України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за 30 (тридцять) календарних днів невикористаної щорічної відпустки за 2023 рік, з врахуванням грошового забезпечення з розрахунку визначення розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024 сумі 2684 грн., на відповідний коефіцієнт відповідно до Постанови КМ України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_4 нарахувати та доплатити ОСОБА_1 грошової компенсації за 30 (тридцять) календарних днів невикористаної щорічної відпустки за 2023 рік з врахуванням грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 30.04.2023, з розрахунку визначення розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 у сумі 2684 грн., на відповідний коефіцієнт відповідно до Постанови КМ України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за весь час затримки з 30.10.2024 по день фактичної виплати, але не більше як за шість місяців.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що у зв'язку з прийняттям постанови Шостим апеляційним адміністративним судом від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18, з 29.01.2020 виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Відповідачі через невірне визначення посадового окладу та окладу за військовим званням не у повному обсязі за спірні періоди нараховували та виплачували позивачеві грошове забезпечення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_3 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 07.05.2022 по 30.10.2022, грошового забезпечення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення, з розрахунку визначення розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 у сумі 2481 грн., на відповідний коефіцієнт відповідно до Постанови КМ України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_2 (як правонаступника військової частини НОМЕР_5 ) нарахувати та доплатити ОСОБА_1 за період з 07.05.2022 по 10.10.2022 - грошове забезпечення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та грошову допомогу на оздоровлення, з розрахунку визначення розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 у сумі 2481 грн., на відповідний коефіцієнт відповідно до Постанови КМ України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 31.10.2022 по 05.12.2022, грошового забезпечення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення, з розрахунку визначення розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 у сумі 2481 грн., на відповідний коефіцієнт відповідно до Постанови КМ України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та доплатити ОСОБА_1 за період з 31.10.2022 по 05.12.2022 - грошове забезпечення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та грошову допомогу на оздоровлення, з розрахунку визначення розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 у сумі 2481 грн., на відповідний коефіцієнт відповідно до Постанови КМ України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 06.12.2022 по 31.12.2022, грошового забезпечення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення, з розрахунку визначення розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 у сумі 2481 грн., на відповідний коефіцієнт відповідно до Постанови КМ України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_4 нарахувати та доплатити ОСОБА_1 за період з 06.12.2022 по 31.12.2022 - грошове забезпечення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та грошову допомогу на оздоровлення, з розрахунку визначення розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 у сумі 2481 грн., на відповідний коефіцієнт відповідно до Постанови КМ України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 30.04.2023, грошового забезпечення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення, з розрахунку визначення розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 у сумі 2684 грн., на відповідний коефіцієнт відповідно до Постанови КМ України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_4 нарахувати та доплатити ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 30.04.2023 - грошове забезпечення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та грошову допомогу на оздоровлення, з розрахунку визначення розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 у сумі 2684 грн., на відповідний коефіцієнт відповідно до Постанови КМ України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.
В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
Із рішенням суду не погодилися військова частина НОМЕР_1 та військова частина НОМЕР_2 , ними були подані апеляційні скарги.
Відповідач-1 оскаржує рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог до військової частини НОМЕР_1 . Посилаючись на порушення судом норм матеріального права, відповідач-1 просить рішення суду скасувати в оскарженій частині та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог до військової частини НОМЕР_1 .
В обґрунтування скарги відповідач-1 зазначає, що у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6543/18, зазначено про скасування пункту 6 Постанови КМУ № 103 від 21.02.2018, однак будь-яких змін у текст пункту 4 Постанови КМУ № 704 від 30.08.2017 не вносилось та чинною до 20.05.2023 була редакція цього пункту про те, що починаючи з 01 березня 2018 року встановлення розміру посадового окладу та окладу за військове звання проводиться шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1.14. Із 20.05.2023 постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов КМУ, затверджених постановою КМУ від 21.02.2018 № 103 та внесення зміни до п. 4 постанови КМУ від 30.08.2017 № 704", до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" внесено зміни, відповідно до яких розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу розраховуються виходячи з розміру 1 762 грн та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. З урахуванням зазначеного, вважає, що відсутні підстави для задоволення позову про перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 31.10.2022 по 05.12.2022.
Відповідач-4 в своїй апеляційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог до військової частини НОМЕР_2 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.
В апеляційній скарзі вказує, що військову частину НОМЕР_2 було залучено в якості відповідача у даній справі як правонаступника військової частини НОМЕР_5 , на підставі невірних тверджень позивача про те, що військова частина НОМЕР_5 мала відношення до нарахування та виплати грошового забезпечення (до прийняття рішень щодо виплати) позивачу під час його служби у військовій частині НОМЕР_3 в період з 07.05.2022 по 10.10.2022. Вказує, що військова частина НОМЕР_5 не мала ніякого відношення до нарахування грошового забезпечення позивачу, не приймала будь-яких рішень щодо виплати/невиплати грошового забезпечення позивачу та до визначення сум, які належать йому до виплати. Військовою частиною НОМЕР_5 , як військовою частиною яка здійснювала фінансове забезпечення військової частини НОМЕР_3 , здійснювалися лише функції з транзитного перерахування (переведення) коштів від вищого органу фінансового забезпечення до військовослужбовців військової частини НОМЕР_3 . При цьому, такі перерахування (переведення) грошових коштів військовою частиною НОМЕР_5 здійснювалися виключно на підставі наказів та фінансової документації військової частини НОМЕР_3 , командуванням якої і приймалися рішення щодо сум грошового забезпечення, яке сплачувалося військовослужбовцям військової частини НОМЕР_3 . Вважає, що оскільки позивачем оскаржує бездіяльність командування військової частини НОМЕР_3 , належним відповідачем у справі повинен бути офіційний правонаступник військової частини НОМЕР_3 - військова частина НОМЕР_1 . Також, вказує на пропущення позивачем строку звернення з позовом до суду.
Військова частина НОМЕР_4 також подала апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі № 160/4801/25, проте ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року, зазначена апеляційна скарга була повернута скаржнику.
Представник позивача подала до суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційні скарги військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 . У відзивах просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційних скарг, матеріали справи, приходить до висновку, що скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 мобілізований на військову службу за наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.04.2022 №331/20/3/147Т.
У період з 07.05.2022 по 10.10.2022 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 .
У період з 31.10.2022по 05.12.2022 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
У період з 06.2.2022 по 29.10.2024 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_4 .
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 29.10.2024 №404 старшого солдата ОСОБА_1 , сержанта резерву57запасної роти військової частини НОМЕР_4 , військовослужбовця призваного по мобілізації, звільненого на підставі підпункту б» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не виявили бажання продовжувати службу), наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 24.10.2024, вважати таким, що з 29.10.2024 справи та посаду здав та вибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до даного наказу позивачу нараховано та виплачено грошову компенсацію за 17 днів невикористаної щорічної відпустки за 2022 рік, за 30 днів невикористаної щорічної відпустки за 2023 рік, за 30 днів невикористаної щорічної відпустки за 2024 рік, одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 4% місячного грошового забезпечення за кажний повний календарний місяць служби, відповідно до окремого доручення Департаменту соціального забезпечення МОУ №423 розділу 1 пункту 1.3 на підставі Додатку 10 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України з 07.05.2022 по 29.10.2024.
На виконання даного наказу позивачу 16.11.2024 виплачено військовою частиною НОМЕР_4 грошове забезпечення при звільненні у розмірі 118822,98 грн.
Згідно Директиви Головнокомандувача Збройних Сил України від 28.07.2022 №Д-168/дск військова частина НОМЕР_3 розформована, правонаступником визначено військову частину НОМЕР_1 .
Відповідно до відзиву військової частини НОМЕР_1 , відповідач-1 зазначає, що після розформування військової частини НОМЕР_3 , військовослужбовці, які проходили в ній службу, знаходилися на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_5 . Однак, враховуючи, що військова частина НОМЕР_5 також розформована, слід звертатися до її правонаступника - військової частини НОМЕР_2 .
Позивач ввжає, що при здійснення обчислення грошового забезпечення та інших виплат відповідачами у вказаний період протиправно не враховано розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», у зв'язку з чим звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в оскарженій відповідачами 1, 4 частині, з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
За приписами частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704), яка набрала чинності 01.03.2018, встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції, чинній до 24.02.2018) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
При цьому, Додатки 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. У зазначених примітках наведена, зокрема, інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.
В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 (яка набрала чинності 24.02.2018) до Постанови №704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 викладено у новій редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Проте, зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови №704 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови.
Згідно з Постановою №704, в редакції Постанови №103, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким, зокрема, в пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" були внесені зміни.
Отже, зміни до пункту 4 постанови № 704, внесені пунктом 6 постанови № 103, з 29.01.2020 року не підлягають застосуванню.
Таким чином, відповідно до редакції пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток Додатку 1 та пункту Примітки Додатку 14 до Постанови №704 розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29.01.2020 мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
Разом з цим, слід зазначити, що з 29.01.2020 знову почало діяти правило двох розрахункових величин обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме: 1) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; 2) 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, в тому випадку, коли у календарному році, в якому застосовується відповідна норма зазначеного підзаконного нормативно-правового акту, 50% мінімальної заробітної плати перевищують прожитковий мінімум, тобто мінімальна заробітна плата стає розрахунковою величиною для обрахунку посадових окладів.
Проте, згідно з пунктом 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Аналогічні правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 по справі №240/4946/18, постанові Верховного Суду від 18.02.2021 у справі №200/3775/20-а, постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справі №200/3757/20-а.
Відтак, під час розв'язання колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону №1774-VІІІ та пунктом 4 Постанови №704 у редакції до внесення змін постановою КМУ від 21.02.2018 №103 перевагу належить віддати положенням закону як акту права вищої юридичної сили.
Постанова КМУ №704 є підзаконним нормативно-правовим актом. Юридична сила закону як джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України. Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади. Пунктом 3 частини першої статті 85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України. Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Отже, вказаний пункт 4 Постанови №704 в частині обрахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням суперечить нормам розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1774-VIII та не підлягає застосуванню.
Крім того, п.п. 9, 10 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1774-VIII визначено, що до приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Водночас, з 29.01.2020 року була відновлена дія такої величини обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року на відміну від попереднього правила обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018 року.
Таким чином, з 29.01.2020 року такі складові грошового забезпечення військовослужбовця як оклад за посадою та оклад за військовим званням зросли у зв'язку із необхідністю їх обрахування, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, а не на 01.01.2018.
За таких обставин, з урахуванням положень пункту 3 розділу II Закону №1774-VІІІ та пункту 4 Постанови №704 з 29.01.2020 року, а саме: з дня набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, виникли правові підстави розрахунку розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт (однак без урахування показників мінімальної заробітної плати).
До того ж, до такого висновку суд дійшов з урахування правової позиції, викладеної Верховним Судом у подібних правовідносинах у справі №440/6017/21 (постанова від 02.08.2022), де Верховний Суд зазначив таке:
“(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.»
Отже, з 29.01.2020 року суб'єкт владних повноважень - орган фінансового забезпечення зобов'язаний був обчислювати розміри посадового окладу та окладу за військове звання військовослужбовців з використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня відповідного календарного року, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, як було передбачено п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 в редакції зі змінами, які визнані протиправними та скасовані.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2018 1 762 грн..
В свою чергу, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі: з 1 січня 2 481 грн.; Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено у 2023 році прожитковий мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі: з 1 січня 2 684 грн..
Тобто, зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, впливає на визначення розміру посадового окладу та з 29.01.2020, тобто з моменту набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, наявні правові підстави для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Судом встановлено, що позивачу у спірні періоди нараховано та виплачено грошове забезпечення, з урахуванням посади та військового звання, а також коефіцієнтів передбачених додатками №1, №14 постанови КМУ №704, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року - 1762 грн..
При цьому, відповідачами наведеного не спростовано.
Враховуючи встановлені обставини, відповідачами вчинено протиправні дії щодо нарахування та виплати позивачу за спірні періоди грошового забезпечення виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року - 1762 грн.
Щодо посилань військової частини НОМЕР_1 на постанову КМУ від 12.05.2023 № 481, колегія суддів зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704» скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанови №103, та внесені зміни до пункту 4 постанови №704, відповідно до яких, абзац перший зазначеного пункту викладено у наступній редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762,00 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Зазначені зміни набули чинності 20 травня 2023 року.
Проте, спірні правовідносини щодо перерахунку грошового забезпечення обмежуються датою 30 квітня 2023 року, тобто до набуття чинності постанови КМУ № 481, тому зазначена постанова не має правового значення для спірних правовідносин.
Щодо протиправності залучення військової частини НОМЕР_2 як відповідача, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідач-4 вказує, що військова частина НОМЕР_5 не мала ніякого відношення до нарахування грошового забезпечення позивачу.
Так, представником позивача до матеріалів справи долучено архівну довідку Галузевого державного архіву (ГДА Міноборони) від 10.02.2025 за вих. № 179/1/1539, яка підтверджує факт проходження служби позивача за період з травня по жовтень 2022 року у військовій частині НОМЕР_3 , його грошове забезпечення у цій період та його бойові завдання.
Крім того, у архівній довідці міститься інформація, що «Згідно Директиви Головнокомандувача Збройний Сил України від 28 липня 2022 року № Д-168/дск та від 30 липня 2022 року № Д-170/дск військову частину НОМЕР_3 розформовано 09 грудня 2022 року. Правонаступником визначено військову частину НОМЕР_1 .
У відзиві який надавався до суду першої інстанції військовою частиною НОМЕР_1 зазначено наступне: «після розформування військової частини НОМЕР_3 військовослужбовці, які проходили в ній службу, знаходилися на фінансовому забезпеченні у військової частини НОМЕР_5 . А тому, з приводу проведення будь-яких виплат колишнім військовослужбовцям військової частини НОМЕР_3 необхідно звертатися до військової частини НОМЕР_5 . Однак, враховуючи, що військова частина НОМЕР_5 також розформована, слід звертатися до її правонаступника - військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ).».
Також, відповідно до довідки 5 ОК та 7 ОК всі виплати грошового забезпечення за період з червня 2022 по листопад 2022 року здійснювалися військовою частиною НОМЕР_5 . З листопада 2022 року по грудень 2022 здійснювалися військовою частиною НОМЕР_1 , з грудня 2022 по день звільнення листопад 2024 року - військовою частиною НОМЕР_4 .
Тобто, до жовтня 2022 року військова частина НОМЕР_3 (розформована правонаступником є військова частина НОМЕР_1 ) була зарахована на фінансове забезпечення військової частини НОМЕР_5 (розформована правонаступником є військова частина НОМЕР_2 ), отже військова частина НОМЕР_5 проводила фінансові розрахунки на підставі відповідних документів, поданих військовою частиною НОМЕР_3 , тому позивач вірно заявив позовні вимоги до військової частини НОМЕР_5 в особі її правонаступника військової частини НОМЕР_2 щодо здійснення нарахування та виплати відповідних сум за період травня по жовтень 2022 року.
Щодо доводів про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, колегія суддів зазначає, що в ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року, суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання відповідача-1 про залишення позову без розгляду, визнав причини пропуску строку звернення поважними та поновив позивачу пропущений строк звернення до суду із цим позовом.
Відповідач-4 не наводить доводів на спростування висновків суду першої інстанції, викладених в ухвалі щодо поважності причин пропуску строку.
Тому, такі доводи скаржника колегія суддів відхиляє.
В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення суду позивачем не оскаржується, тому колегія суддів не перевіряє обґрунтованість рішення в цій частині.
Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції рішення ухвалено з додержанням норм матеріального права та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, доводи апеляційних скарг не спростовують правильних висновків суду. Апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Розподіл судових витрат з урахуванням вимог ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційні скарги військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі № 160/4801/25 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак