31 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/25012/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Південно - Східної митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 р. (суддя Боженко Н.В) в адміністративній справі №160/25012/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВЕЛЬНИЙ БУДИНОК ІМПЕРІЯ РА» до Південно-Східної митниці, про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВЕЛЬНИЙ БУДИНОК ІМПЕРІЯ РА» звернулося до суду із позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA110140/2025/000018/1 від 26 травня 2025 р.;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2025/000092 від 26 травня 2025 р.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену митну вартість товару за ціною контракту, а тому здійснення митним органом коригування такої вартості є протиправним.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025р., ухваленим за результатом розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, позов ТОВ «ТОРГОВЕЛЬНИЙ БУДИНОК ІМПЕРІЯ РА» задоволено.
У поданій апеляційній скарзі Південно-Східна митниця просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ «ТОРГОВЕЛЬНИЙ БУДИНОК ІМПЕРІЯ РА».
В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що надані позивачем для митного оформлення товару документи, не підтверджують вартість товару за ціною контракту.
Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду апеляційної інстанції не надходив.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.
27 листопада 2023 р. ТОВ «ТОРГОВЕЛЬНИЙ БУДИНОК ІМПЕРІЯ РА» як покупець та FAMILY GUARD LTD як продавець уклали Контракт №27112023, яким узгоджено постачання покупцю косметичної продукції згідно специфікацій.
23 квітня 2025 р. позивачем подано до митного оформлення митну декларацію №UA110050/2025/001292. До митної декларації додано: пакувальний лист від 21 травня 2025 р.; рахунок-фактуру (iнвойс) від 21 травня 2025 р. №0004000035; автотранспортну накладну від 21 травня 2025 р. №855408; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 21 травня 2025 р. №Аим0000747953; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 22 травня 2025 р. №635; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 22 травня 2025 р. №22/05-1; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 28 березня 2025 р.; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 03 квітня 2025 р.; зовнішньоекономічний договір від 27 листопада 2023 р. №27112023; договір про надання послуг митного брокера від 04 грудня 2023 р. №0412-23; договір (контракт) про перевезення від 19 травня 2025 р. №19/05-1, від 16 січня 2025 р. №25-03-П, від 15 січня 2025 р. №25-25/3; інші некласифіковані документи Опис товару від 01 січня 2025 р.; копію митної декларації країни відправлення від 21 травня 2025 р. №25BG003001A01751B2.
26 травня 2025 р. митним органом складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2025/000092 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110140/2025/000018/1, які були оскарженні ТОВ «ТОРГОВЕЛЬНИЙ БУДИНОК ІМПЕРІЯ РА» в судовому порядку.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем митному органу документи в повній мірі підтверджують числові значення складових митної вартості заявленого до митного оформлення товару за ціною контракту, а тому здійснення митним органом коригування такої вартості є протиправним.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частини 1 статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частин 1, 2 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Згідно з частиною 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частина 2 статті 53 МК України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
За правилами частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
За приписами частини восьмої статті 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Митним органом вказано про неможливість митного оформлення заявленого позивачем товару за ціною контракту з наступних підстав: 1) не надано банківський платіжний документ про оплату товару; 2) заявка від 19 травня 2025 р. №19/05-1 не містить всі відомості.
Відповідно до інвойсу від 21 травня 2025 р. №0004000035 та специфікації від 03 квітня 2025 р., оплата повинна бути здійснена протягом 10 днів після відвантаження товару. Згідно автотранспортної накладної CMR, оцінювану партію товару було відвантажено 21 травня 2025 р., про що вказує і сам митний орган, тому на момент подання митної декларації (23 квітня 2025 р.) та на момент винесення митним органом рішення про коригування митної вартості товару (26 травня 2025 р.) у позивача ще не сплив строк для оплати товару.
Щодо заявки від 19 травня 2025 №19/05-1, то слід зазначити, що відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, вона не є обов'язковим документом для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Крім того, відповідач при здійсненні коригування вартості заявленого позивачем товару використав наявну в нього інформацію за митною декларацією від 17 березня 2025 р. №25UF500500008651U1.
Верховний Суд в постанові від 18 серпня 2021 р. у справі №160/4944/19 зазначив, що за сталою практикою касаційного суду рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та
характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.
Верховний Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland)", № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб'єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб'єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. У спорах про оскарження акта індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень, який стосується прав та обов'язків особи, суд при вирішенні справи має надати повну та об'єктивну правову оцінку такому акту.
Митним органом не доведено обґрунтованості коригування митної вартості заявленого позивачем товару на підставі іншої митної декларації.
Отже, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги та погоджується із рішенням суду першої інстанції, що надані позивачем митному органу документи, підтверджують числові значення складових митної вартості заявленого ним до митного оформлення товару за ціною контракту, а тому наявні підстави для визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні товару №UA110140/2025/000092 та рішення про коригування митної вартості №UA110140/2025/000018/1.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, відсутні підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Південно - Східної митниці - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 р. в адміністративній справі №160/25012/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 31 березня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Н.І. Малиш
суддя О.О. Круговий