31 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/19990/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 р. (суддя Бухтіярова М.М) в адміністративній справі №160/19990/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Відділу перерахунків пенсій № 2 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №912180127169 від 15 травня 2025 р. щодо відмови у переведенні її на пенсію по втраті годувальника відповідно до її заяви від 08 травня 2025 р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області перевести її на пенсію по втраті годувальника померлого чоловіка ОСОБА_2 відповідно до її заяви від 08 травня 2025 р. та здійснити перерахунок пенсії із урахуванням переведення на пенсію по втраті годувальника з 08 травня 2025 р.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 08 травня 2025 р. позивачка звернулася із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, водночас, отримала відмову, через відсутність документів на підтвердження факту її перебування на утриманні померлого годувальника. Вважає, що пенсійний орган безпідставно не визнав надану нею довідку Покровського міського комунального підприємства «ЖИТЛКОМСЕРВІС» № 41 від 22 квітня 2025 р. в якості документа, що підтверджує факт її спільного проживання із померлим чоловіком (годувальником).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Судом визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №912180127169 від 15 травня 2025 р. та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області перевести ОСОБА_1 з 13 квітня 2025 р. - дня, що настає за днем смерті годувальника, з призначеної їй пенсії за віком на пенсію у зв'язку із втратою годувальника чоловіка ОСОБА_2 відповідно до
її заяви від 08 травня 2025 р. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області посилаючись на порушення норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що позивачка надала довідку №41 від 22 квітня 2025 р., видану Покровським міським комунальним підприємством «ЖИТЛКОМСЕРВІС», яка не відповідає вимогам пункту 2.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 р. № 22-1, оскільки дане підприємство не є органом місцевого самоврядування, а тому довідка не є належним підтвердженням факту її сумісного проживання разом із годувальником за однією адресою, що виключає підстави для призначення їй пенсії по втраті годувальника.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачка просить у її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відзив обґрунтувала тим, що Покровському міському комунальному підприємству «ЖИТЛКОМСЕРВІС» рішенням Виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області №265/06-53-24 від 20 березня 2024 р. надано повноваження на складання і видачу актів і довідок щодо проживання громадян на території Покровської міської територіальної громади, а відтак складена ним довідка №41 від 22 квітня 2025 р. є належним документом у відповідності до пункту 2.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 р. № 22-1, що підтверджує факт її спільного проживання з чоловіком (годувальником).
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно із свідоцтвом серії НОМЕР_1 від 06 листопада 1973 р., позивачка перебувала у шлюбі із ОСОБА_2 , якому було призначено пенсію з 20 червня 2009 р. Відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер у віці 75 років в м. Покров. 08 травня 2025 р. ОСОБА_1 звернулася із заявою про переведення її з пенсії за віком на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, яка за принципом екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області та рішенням №912180127169 від 15 травня 2025 р. в переведенні відмовлено. В рішенні вказано, що надана заявницею довідка про фактичне місце проживання №41 від 22 квітня 2025 р., видана ПМПКП «Житлокомсервіс», не відповідає вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 р. № 22-1.
Не погодившись із даним рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його до суду.
Частково задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що надана позивачкою довідка ПМПКП «Житлокомсервіс» №41 від 22 квітня 2025 р. є належним документом, що підтверджує факт її спільного проживання із чоловіком годувальником і ведення із ним спільного господарства, а отже наявні підстави для переведення її на пенсію по втраті годувальника.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка рішення здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 1 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсія у зв'язку із втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Пунктом 1 частини 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що непрацездатними членами сім'ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Частиною 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до пункту 2.11 Розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 р., за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
В матеріалах справи наявна копія довідки Покровського міського комунального підприємства «ЖИТЛКОМСЕРВІС» №41 від 22 квітня 2025 р., строком дії до 21 травня 2025 р., яка підтверджує факт проживання ОСОБА_1 разом із чоловіком ОСОБА_2 у АДРЕСА_1 , та введення із ним спільного господарства по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 17).
Щодо доводів апеляційної скарги по те, що вказана довідка не відповідає вимогам пункту 2.11 Порядку № 22-1, оскільки видана не органом місцевого самоврядування, то слід зазначити наступне.
В матеріалах справи наявна копія рішення Виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області №265/06-53-24 від 20 березня 2024 р., яким затверджено Порядок складання актів та видачі довідок щодо проживання громадян на території Покровської міської територіальної громади. Додатком №1 до Порядку затверджено відповідну форму довідки. Виконання вказаного Порядку визначено Покровському міському комунальному підприємству «ЖИТЛКОМСЕРВІС». . (а.с. 20-24).
Отже, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги та погоджується із висновком суду першої інстанції, що довідка Покровського міського комунального підприємства «ЖИТЛКОМСЕРВІС» №41 від 22 квітня 2025 р. є належним документом, що підтверджує факт спільного проживання позивачки з її померлим чоловіком та введення із ним спільного господарства до дня його смерті.
Тобто, як вірно вказав суд першої інстанції, наявні підстави для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №912180127169 від 15 травня 2025 р., яким ОСОБА_1 відмовлено у переведенні її із пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.
Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку із втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Єдиною підставою для відмови позивачці у переведенні її з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника було не надання нею документу, що засвідчує факт її перебування на утриманні померлого годувальника, що в свою чергу судом спростовано. Також, з боку відповідача відсутні заперечення про невідповідність позивачки іншим вимогам статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В зв'язку із чим суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність у відповідача обов'язку перевести позивачку із пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, з дня, що настає за днем смерті її чоловіка годувальника, тобто з 13 квітня 2025 р.
Оскільки доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, відсутні підстави для скасування ухваленого ним рішення, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025р. в адміністративній справі №160/19990/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 31 березня 2026 р. та оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Н.І. Малиш