31 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/16381/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 р. (суддя Златін С.В) в адміністративній справі №160/16381/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просила суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 045750012574 від 28 квітня 2025 р., зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати періоди її роботи в органах Державної податкової служби з 24 січня 1997р. по 04 лютого 2022 р. до стажу державної служби та перевести її з пенсії за віком, призначеної згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» з 21 квітня 2025 р. із урахуванням довідки № 35082/6/04-36-10-02-13 від 15 квітня 2025 р. про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на квітень місяць 2025 року та довідки № 35082/6/04-36-10-02-13 від 15 квітня 2025 р. про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби за березень 2025року, які видані Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.
В обґрунтування позовних вимог вказувалось на те, що ОСОБА_1 21 квітня 2025 р. звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про переведення її з пенсії за віком на пенсію державного службовця, оскільки вона відповідає усім умовам, передбаченим Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII. Спірним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у задоволенні заяви відмовлено з підстави відсутності у позивачки необхідного стажу державної служби у зв'язку із не врахуванням до нього періоду її роботи з 24 січня 1997 р. по 04 лютого 2022 р. в податкових органах.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Судом визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 045750012574 від 28 квітня 2025 р. та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати періоди роботи в органах Державної податкової служби з 24 січня 1997 р. по 04 лютого 2022 р. до стажу державної служби та перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» з 21 квітня 2025 р. В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку сторонами по справі.
У поданій апеляційній скарзі позивачка просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині, якою їй відмовлено у задоволенні позовних вимог про здійснення розрахунку пенсії державного службовця із урахуванням довідок №35082/6/04-36-10-02-13 від 15 квітня 2025 р. На думку позивачки пенсійний орган без відповідного судового рішення не врахує довідки про заробітну плату при переведенні з пенсії за віком на пенсію державного службовця, що призведе до необхідності повторного звернення її до суду.
У поданій апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що період роботи ОСОБА_1 з 24 січня 1997 р. по 01 травня 2016 р. не враховано до спеціального стажу, оскільки не виконано основну вимогу, яка визначає підстави для зарахування періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723 - встановлення за займаною посадою відповідного рангу. Позивачка станом на 01.05.2016 (день набуття чинності Закону України №889) не працювала на посадах, що відносяться до посад державної служби та не мала 20 років стажу станом на зазначену дату, що є підставою для відмови в перерахунку пенсії про перехід на інший вид пенсії, а саме на пенсію на умовах визначених Законом №3723.
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подав до суду письмовий відзив на апеляційну скарги позивачки, в якому вказує, що Закон № 1058 не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, тому позовні вимоги у наведеній частині є безпідставними.
Розгляд апеляційних скарг здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 06 квітня 2021 р. перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 21 квітня 2025 р. позивачка звернулась із заявою про переведення її на пенсію відповідно до Закону України “Про державну службу», додатково надавши довідки від 15 квітня 2025 р. №35082/6/04-36-10-02-13 про складові заробітної плати. Заяву розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області та прийнято рішення №045750012574 від 28 квітня 2025 р., яким відмовлено здійснити переведення позивачки на пенсію державного службовця. В рішенні вказано, що відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 позивачка працювала на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців з 02 червня 1980 р. по 23 січня 1997 р., стаж складає - 16 років 07 місяців 20 днів. Період роботи після 24 січня 1997 р. не враховано до спеціального стажу, оскільки за займаною посадою не було встановлено відповідного рангу.
Не погодившись із даним рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його в судовому порядку.
Частково задовольняючи позову заяву, суд першої інстанції виходив з того, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, тому наявні підстави врахування роботи позивачки в податкових органах в період з 24 січня 1997 р. по 04 лютого 2022 р. до стажу державної служби. Також, суд вказав, що позивачкою дотримано всіх вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону №3723-ХІІ, пунктів 10 та 12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889, тому вона має право на пенсію державного службовця із врахуванням до неї усіх складових її заробітної плати. В той же час судом першої інстанції зазначено, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача врахувати довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії є передчасними, оскільки спір саме виник щодо права на пенсію державного службовця.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка рішення здійснюється в межах доводів та вимог апеляційних скарг, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
01 травня 2016 р. набрав чинності Закон України "Про державну службу" № 889-VIII від 10 грудня 2015 р., підпунктом 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" якого визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про державну службу» № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктом 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Частиною 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що жінки мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років - які народилися, зокрема, з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.
Абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 19 березня 2025 р. у справі №300/936/23, "За такого правового регулювання обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії державного службовця за віком після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби".
Аналогічні правові висновки щодо застосування зазначених норм права були викладені у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 500/5183/17, від 11.04 2023 у справі № 1.380.2019.003855.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10 грудня 2015 р., стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Період роботи позивачки на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців з 02 червня 1980 р. по 23 січня 1997 р. (16 років 07 місяців 20 днів) відповідачем у рішенні № 045750012574 від 28 квітня 2025 р. та апеляційній скарзі не заперечується.
Позивачка у позовній заяві визначила спірним період з 24 січня 1997 р. по 04 лютого 2022 р.
Однак, як вбачається зі змісту рішення № 045750012574 від 28.04.2025, копія належної якості якого була витребувана колегією суддів від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області і залучена до матеріалів справи, позивачці було відмовлено у зарахуванні до спеціального стажу період її роботи з 24.01.1997 по 01.05.2016.
Таким чином, спірним є період з 24.01.1997 по 01.05.2016.
Згідно запису 14 трудової книжки серії НОМЕР_2 , виданої 02.06.1980 на ім'я ОСОБА_2 , 09.06.1994 нею була прийнята Присяга державного службовця (а.с.32). Згідно запису 17 - 24.01.1997 вона була прийнята за переведенням з ДПІ в АНД районі м Дніпропетровська на посаду заступника голови адміністрації, начальника управління оподаткування юридичних осіб (а.с.33). Згідно запису 21 від 13.07.2001 - позивачку призначено в порядку переведення на посаду начальника відділу документальних перевірок управління оподаткування фізичних осіб (а.с.34). Згідно запису 23 від 02.12.2002 - прийнята по переводу на посаду головного державного ревізора-інспектора відділення до слідчих перевірок відділу податкової міліції ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська (а.с.35). Згідно запису 24 від 14.07.2004 - звільнена із займаної посади за власним бажанням (а.с.36). Згідно запису 25 від 09.11.2004 - призначена на конкурсній основі на посаду начальника відділу громадських зв'язків та масово-роз'яснювальної роботи (а.с.38). Згідно запису 28 від 04.01.2005 позивачці присвоєно чергове спеціальне звання радник податкової служби 2 рангу (а.с.38,39). Згідно запису 33 від 15.03.2012 позивачка прийнята на посаду завідувача сектору взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська по переводу (а.с.40). Згідно запису 34 від 29.07.2013 - присвоєний 13 ранг державного службовця. Згідно запису 15 від 02.01.2014 - присвоєно спеціальне звання - радник податкової та митної справи ІІ рангу. Станом на 01.05.2016 позивачка займала посаду головного державного інспектора відділу організації роботи територіального органу Державної фіскальної служби України (а.с.42).
Як зазначено вище, періоди роботи/служби до 30 квітня 2016 р. включно зараховуються до стажу державної служби відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, який втратив чинність з 01.05.2016 р. та Порядку обчислення Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 р. № 283 (чинного до набрання законної сили Законом України "Про державну службу" № 889-VIII від 10 грудня 2015 р.).
Згідно з абзацом 2 пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 р. № 283 (чинного до набрання законної сили Законом України "Про державну службу" № 889-VIII від 10 грудня 2015 р.), до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.1999 №258 затверджено Положення про спеціальні звання посадових осіб органів державної податкової служби, відповідно до якого до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема: на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що наявні у трудовій книжці позивачки записи підтверджують її роботу в період з 24.01.1997 по 30.04.2016 на посадах керівного працівника та спеціаліста в органах державної податкової (фіскальної) служби. В цей період позивачці були присвоєні відповідні ранги державного службовця.
Відтак, період роботи позивачки з 24.01.1997 по 30.04.2016 включно підлягає зарахуванню до спеціального стажу - стажу державної служби.
Період з 01.05.2016 по 04.02.2022 підлягає зарахуванню у відповідності до Закону України «Про державну службу» № 889-УІІІ від 10.12.2015 та Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 229 від 25.03.2016.
Однак, враховуючи, що спірним рішенням не було відмовлено у зарахуванні позивачці цього періоду роботи до стажу державної служби, підстави для задоволення позовної вимоги в цій частині - відсутні.
Суд першої інстанції, роблячи висновок, що позивачка відповідає вимогам, визначеним пунктом 10,12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII для переведення її на пенсію згідно Закону України “Про державну службу», не зробив розрахунку стажу її державної служби та не встановив наявність у неї, передбаченого частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ віку та страхового стажу. Спірне рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області також не містить відповідного розрахунку. Крім того, додані позивачкою до заяви довідки про складові заробітної плати взагалі не розглядались Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, і питання про перерахунок пенсії ним не вирішувалось.
У даному випадку підставою для відмови у задоволенні заяви позивачки стала обставина відсутності у неї необхідного спеціального стажу у зв'язку із не зарахуванням періоду роботи з 24.01.1997 по 30.04.2016 включно. Після скасування спірного рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області внаслідок його протиправності, останнє повинно повторно розглянути заяву позивачки від 21 квітня 2025 р., зарахувати період її роботи в органах державної податкової служби з 24.01.1997 по 30.04.2016 включно та прийняти відповідне рішення за її заявою.
Щодо доводів та вимог апеляційної скарги позивачки про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області врахувати надані нею довідки про складові заробітної плати від 15.04.2025, то слід зазначити, що, по-перше, у позовній заяві вона заявляла цю позовну вимогу до іншого відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, а, по-друге, питання перерахунку пенсії державного службовця на підставі довідок здійснюється після вирішення питання про переведення її на пенсію державного службовця. Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні цієї позовної вимоги з підстави її передчасності.
За результатом перегляду справи в апеляційному порядку апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області підлягає частковому задоволенню. У задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 колегія суддів відмовляє з наведених вище мотивів. Оскаржене рішення суду першої інстанції скасовується в частині обраного судом першої інстанції захисту порушеного права позивачки та ухвалює в цій частині нове судове рішення, що відповідатиме приписам статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 р. в адміністративній справі №160/16381/25 - скасувати в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати періоди роботи в органах Державної податкової служби з 24 січня 1997 р. по 04 лютого 2022 р. до стажу державної служби та перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком призначеної згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» з 21 квітня 2025 р., та ухвалити в цій частині нове рішення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період її роботи в органах Державної податкової (фіскальної) служби України з 24 січня 1997 р. по 30 квітня 2016 р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21 квітня 2025 р. про перехід на інший вид пенсії та її перерахунок.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 р. в адміністративній справі №160/16381/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 31 березня 2026 р. та оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Н.І. Малиш
суддя О.О. Круговий