Справа № 335/1322/26 2-а/335/38/2026
13 квітня 2026 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Романько О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників процесу, адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 поданим через представника - адвоката Кадуліну Інгу Сергіївну до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом поданим через представника-адвоката Кадуліну І.С. до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП.
Ухвалою суду від 10.02.2026 прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 подану через представника - адвоката Кадуліну Інгу Сергіївну до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та відкрити провадження у справі. Призначено розгляд справи на 20.02.2026 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП, за результатами розгляду якої винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення № 1357 від 30.06.2025, та докази вручення позивачеві копії оскаржуваної ним постанови.
В обґрунтування адміністративного позову представник позивач вказує наступне.
17.06.2025 позивача було затримано працівниками поліції та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , кабінет 3) .
В подальшому стрільцем 2 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 було складено протокол № 1375 від 17.06.2025 про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 , у зв'язку з тим, що позивач не в повному обсязі уточнив свої персональні дані про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку, чим порушив вимоги абзацу 2 частини 10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» підпункт 10-1 пункту 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.22 №1487.
Далі вказали, що незважаючи на те, що позивачем були пред'явлені документи (довідка про навчання з 2023 року на денній формі навчання в Запорізькому національному університеті, математичний факультет, строк закінчення закладу - 30.06.2026; витяг з Резерв+ з зазначенням, що дані уточнені вчасно, студентський квиток; довідка здобувача вищої освіти за даними ЄДЕБ з питань освіти), які підтверджують, що позивач має діючу відстрочку від військової служби, вчасно уточнив свої персональні дані в «Резерв+», такий протокол був складений, та лише за умови проставлення позивачем підпису на такому протоколі без будь-яких зауважень, його відпустили.
Оскільки 30.06.2025 позивач був хворий та був вимушений звернутися до лікаря, мав діючу відстрочку від військової служби, що виключає обов'язок проходити ВЛК та, відповідно, уточнювати з цього приводу свої персональні дані, позивач на розгляд протоколу не з'явився.
30.06.2025 було винесено постанову № 1375 по справі про адміністративне правопорушення та визнано позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст.210 КУпАП у зв'язку з не уточненням у повному обсязі своїх персональних даних про результати медичних оглядів та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн..
23.01.2026 всі банківські рахунки позивача опинились заблокованими, в зв'язку з чим позивач з'ясувавши в банках, в зв'язку з чим заблоковані рахунки, 26.01.2026 ознайомився з матеріалами виконавчого провадження в Комунарському відділі державної виконавчої служби у м. Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), та дізнався, що Постановою №1375 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП постановлено стягнути штраф 17 000,00 грн., який станом на 26.01.2026 подвоївся та складає 34 000,00 грн.
Далі зазначили, що постанова № 1375 від 30.06.2025 по справі про адміністративне правопорушення є незаконною та безпідставною, такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з наступним.
Так, станом на день затримання, 17.06.2025, позивач не мав жодної повістки з викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 або/та направлення на ВЛК. Вчасно уточнив свої персональні дані в Резерв+, на момент винесення оскаржуваної постанови мав чинну відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв'язку з навчанням за денною формою здобуття освіти, що підтверджується відповідними документами.
Відповідно до пункту 63 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, військовозобов'язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не завершився, на медичний огляд не направляються.
За наявності такої відстрочки позивач не підлягав призову, а відтак не був зобов'язаний проходити військово-лікарську комісію, оскільки її проведення спрямоване на визначення придатності особи до військової служби саме з метою призову. Відсутність у позивача відомостей про результати медичного огляду зумовлена відсутністю правового обов'язку щодо його проходження, а тому не може розцінюватися як невиконання вимог законодавства про військовий облік. За таких обставин у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП, а винесення оскаржуваної постанови суперечить вимогам статті 19 Конституції України та принципу законності.
Також вказали на те, що за наявності правових підстав для проходження ВЛК її проходження відбувається відповідно до п.3.1 глави 3 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке затверджено Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402. Так, медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України, на підставі направлення за формою, наведеною у додатку 11 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.
Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на ВЛК, виданих резервістам та військовозобов'язаним для проходження медичного огляду за формою, наведеною у додатку 12 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, та видається військовозобов'язаному під особистий підпис.
Під час вручення направлення резервістам та військовозобов'язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
Позивач наголошує, що у відповідача не було правових підстав для надання направлення позивачу на ВЛК, та жодного направлення для проходження ВЛК позивачу не надавалось.
Отже, позивач має чинну відстрочку від призову на військову службу на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв'язку з навчанням, строк дії якої на момент винесення оскаржуваної постанови не закінчився. Таким чином, покладення на нього обов'язку уточнювати відомості про результати медичних оглядів суперечить вимогам чинного законодавства, виходить за межі повноважень територіального центру комплектування та соціальної підтримки та є протиправним.
Представник позивача вважає, що постанова №1375 від 30.06.2025 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
На підставі вищевикладеного представник позивача просили поновити строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення № 1375 від 30.06.2025 року, ухвалену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210 КупАП. Скасувати постанову за справою про адміністративне правопорушення №№ 1375 від 30.06.2025 ухвалену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП. Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
26.02.2026 представником відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 надано відзив на позовну заяву у якому зазначає наступне.
Під час складання протоколу №1375 від 17.06.2025 про адміністративне правопорушення, громадянина ОСОБА_1 ознайомлено під особистий підпис з правами та обов'язками особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в тому числі зі змістом статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статті 63 Конституції України. Будь-яких заяв та клопотань від громадянина ОСОБА_1 не надходило. Доказом підтвердження присутності громадянина ОСОБА_1 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення №1375 від 17.06.2025 є той факт, що останній власноруч поставив свій підпис у самому протоколі.
За результатами розгляду матеріалів справи №1375 від 17.06.2025 про адміністративне правопорушення за ознаками частини третьої статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесена постанова №1375 від 30.06.2025 за справою про адміністративне правопорушення про притягнення громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до адміністративної відповідальності і накладення на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 гривень.
Згідно даних Єдиного електронного реєстру військовозобов'язаних «Оберіг» громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 з 17.06.2025. Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України затвердженого Наказом МОУ від 14.08.2008 №402 визначено, що під час дії воєнного стану висновок ВЛК діє один рік.
Під час складання протоколу №1375 від 17.06.2025 відомості про те, що позивач пройшов військово-лікарську комісію та уточнив стан здоров'я у відповідача відсутні.
Згідно п. 2.8.6 глави 2 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, строки проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, не можуть перевищувати 4 днів. За необхідності направлення особи на додаткові лабораторні та інструментальні дослідження для отримання повної та об'єктивної інформації про стан її здоров'я, загальний строк проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, не може перевищувати 14 днів.
Також відповідно до п.69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 р. №560, особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби, (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію.
Враховуючи вищевикладене, 17.06.2025 складено протокол про адміністративне правопорушення, де позивачу роз'яснено його права і обов'язки, роз'яснено, що він як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право подавати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення об 11-00 год. 30.06.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , після чого позивач не надав пояснень та поставив підпис у протоколу.
30.06.2025 було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення про накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн., яка направлена відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №560 за місцем реєстрації (проживання) військовозобов'язаного.
На підставі вищевикладеного представник відповідача вважає позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_1 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, надані докази, відзив відповідача, норми матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 248 КУпАП визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 3 ст. 210 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Для наявності складу правопорушення за зазначеною нормою обов'язковими є: факт порушення обов'язку, визначеного законом; наявність вини (умислу або необережності); дотримання процесуальної процедури притягнення до відповідальності.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий адміністративному стягненню інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Як слідує з матеріалів справи, постанова №1375 від 30.06.2025 винесена начальником Центрального об'єднаного районного у місті ІНФОРМАЦІЯ_5 полковником ОСОБА_3 за результатами розгляду протоколу №1375 від 17.06.2025 про адміністративне правопорушення, у якому зазначено, що позивач не в повному обсязі уточнив свої персональні дані у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку, чим порушив вимоги абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», підпункту 10-1 пункту 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 № 1487, скоєне особою в умовах особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Згідно з обліковою карткою до військового квитка (тимчасового посвідчення) серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 взятий на військовий облік 05.04.2001 у ІНФОРМАЦІЯ_6 , як особа, яка прибула з іншої місцевості України або із-за кордону на нове місце проживання.
17.06.2025 ОСОБА_1 взято на облік у ІНФОРМАЦІЯ_7 (інший випадок). Картотека: Картотека вільних залишків. Підкартотека: Користується правом на відстрочку.
Відповідно до військово-облікового документу «Резерв+» з датою уточнення даних 19.06.2025 ОСОБА_1 має відстрочку до завершення мобілізації на підставі п. 1 ч.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв'язку з навчанням за денною формою здобуття освіти, що також підтверджується, довідкою про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, сформованої 25.06.2025 та довідками Запорізького національного університету Міністерства освіти і науки України, строк здобуття освіти з 22.09.2023 по 30.06.2026. Останньому видано студентський квиток АР14607800.
Таким чином, станом на день затримання - 17.06.2025, позивач не мав жодної повістки з викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 або/та направлення на ВЛК, оскільки тільки цього ж дня взятий на облік у цьому ТЦК.
Вчасно уточнив свої персональні дані в Резерв+, на момент винесення оскаржуваної постанови мав чинну відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв'язку з навчанням за денною формою здобуття освіти, що підтверджується відповідними документами.
Відповідно до пункту 63 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, військовозобов'язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не завершився, на медичний огляд не направляються.
За наявності такої відстрочки позивач не підлягав призову, а відтак не був зобов'язаний проходити військово-лікарську комісію, оскільки її проведення спрямоване на визначення придатності особи до військової служби саме з метою призову. Відсутність у позивача відомостей про результати медичного огляду зумовлена відсутністю правового обов'язку щодо його проходження, а тому не може розцінюватися як невиконання вимог законодавства про військовий облік. За таких обставин у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП, а винесення оскаржуваної постанови суперечить вимогам статті 19 Конституції України та принципу законності.
Також за наявності правових підстав для проходження ВЛК її проходження відбувається відповідно до п.3.1 глави 3 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке затверджено Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402. Так, медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України, на підставі направлення за формою, наведеною у додатку 11 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.
Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на ВЛК, виданих резервістам та військовозобов'язаним для проходження медичного огляду за формою, наведеною у додатку 12 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, та видається військовозобов'язаному під особистий підпис.
Під час вручення направлення резервістам та військовозобов'язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
Відповідачем не було доведено правові підстави для надання направлення позивачу на ВЛК, а також вручення такого направлення ОСОБА_5 .
Отже, позивач має чинну відстрочку від призову на військову службу на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв'язку з навчанням, строк дії якої на момент винесення оскаржуваної постанови не закінчився. Таким чином, покладення на нього обов'язку уточнювати відомості про результати медичних оглядів суперечить вимогам чинного законодавства, виходить за межі повноважень територіального центру комплектування та соціальної підтримки та є протиправним.
Міністерство оборони України надало роз'яснення на своєму офіційному сайті про те, що проходити військово-лікарську експертизу не мають обов'язку військовозобов'язані, які заброньовані або на яких оформлена відстрочка від мобілізації Проте, за виключенням наступних випадків: підписання контракту для проходження військової служби; досі мають рішення ВЛК з формулюванням «Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час» та не проходили повторний медичний огляд (за винятком осіб з інвалідністю, визнаних такими у встановленому порядку); самостійно виявили бажання пройти медичний огляд. У Міноборони зазначили, щоб пройти ВЛК, необхідно мати направлення. Направлення на ВЛК видають: - керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП); - керівники Центрів рекрутингу Збройних Сил України; - командири військових частин - для діючих військовослужбовців.
Зазначених у роз'ясненнях МОУ виключних випадків щодо позивача судом не встановлено. Також, відповідачем не надано підтвердження вручення позивачу направлення на ВЛК з посиланням на правові підстави зобов'язання його уточнити відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку при наявності у останнього відстрочки від мобілізації.
Суд бере до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 280 КУпАП, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, у тому числі перевірити, чи є подія правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші істотні обставини.
Проте з матеріалів справи не вбачається, що відповідач здійснив таку перевірку оскільки у постанові не наведено жодного обґрунтування вини позивача, зокрема не зазначено доказів вручення направлення, не наведено посилань на документи, що підтверджують подію правопорушення.
Суд наголошує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови доведення усіх елементів складу правопорушення, а сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на користь цієї особи (in dubio pro reo).
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що відповідачем при винесенні постанови №1375 від 30.06.2025 порушено вимоги ст. ст. 268, 280 КУпАП та не доведено наявність події і складу адміністративного правопорушення.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. Доводи відповідача у відзиві не спростовують позиції позивача та не містять доказів правомірності оскаржуваної постанови.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена з порушеннями норм чинного законодавства, оскільки в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення не було з'ясовано всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на викладене, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд доходить висновку про скасування оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Частою п 1 ст. 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст. 139 КАС України).
За звернення до суду із позовною заявою, позивачем понесені судові витрати з оплати судового збору в розмірі 1064,96 гривень.
Враховуючи, що позов підлягає задоволенню, то за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору у розмірі встановленому чинним законодавством 1064,96 гривень.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 46, 72, 77, 229, 241-256, 257, 286 КАС України, суд, -
Адміністративним позов ОСОБА_1 поданий через представника - адвоката Кадуліну Інгу Сергіївну до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову за справою про адміністративне правопорушення №1375 від 30.06.2025, ухвалену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_6 відносно ОСОБА_1 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1064 гривень 96 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складання.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Інформація відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя: О.О. Романько