1Справа № 335/3551/26 3/335/915/2026
13 квітня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Макаров В.О, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли із Управління патрульної поліції в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
29.03.2026 о 21 год. 19 хв. в м. Запоріжжі, за адресою: Набережна магістральна/ вул. Перемоги, біля будинку 76А, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ЗАЗ - Deawoo, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Alcotest Drager 6820 та в медичному закладі КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР, відмовився під час відеозапису нагрудної бодікамери Motorola Solutions VB 400 475294.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України, а саме: будучи особою, яка керує транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідальність за що передбачена ст. 130 КУпАП.
У зв'язку з вищевикладеним, працівниками Управління патрульної поліції в Запорізькій області щодо ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №627356 від 29.03.2026.
ОСОБА_1 будучи повідомленим про дату час та у судове засідання не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
З огляду на положення ст. 268 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи, що ОСОБА_1 достовірно був обізнаний про знаходження в суді справи про адміністративне правопорушення відносно нього та повинен був проявляти зацікавленість у результатах її розгляду, однак до суду не з'явився, зацікавленості про стан справи не виявив, тому суд вважає можливим розглядати справу у його відсутності, що не суперечить вимогам ст. 268 КУпАП та не порушує гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод - право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП підтверджується дослідженими доказами у їх сукупності, а саме:
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.03.2026, з відміткою, що огляд не проводився у зв'язку відмовою;
- оптичним диском з відеозаписом з камери працівника поліції;
- архівом правопорушень;
- довідкою про повторність скоєння адміністративного правопорушення, інспектора відділу адміністративної практики УПП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Баршош Н., відповідно до якої ОСОБА_1 протягом року за порушення ст. 130 КУпАП адміністративному стягненню піддавався двічі, а саме: рішенням Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 05.11.2025, ЄУН 336/7750/25, накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки та рішенням Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 12.02.2026, ЄУН 336/12118/25, накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років.
За таких обставин, суд доходить висновку про те, що у справі зібрана достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 статті 130 КУпАП.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, які надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у суду немає. В свою чергу, жодний із перелічених вище доказів ОСОБА_1 спростований не був.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 3 ст. 130 КУпАП визначено, що дії, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України без врахування характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, вважаю за необхідне застосувати до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років.
Відповідно до положень частини першої ст. 29 КУпАП, конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
Що стосується додаткової міри покарання у вигляді конфіскації транспортного засобу, то вважаю неможливим його застосування, оскільки транспортний засіб на якому ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення належить іншій особі, ОСОБА_2 .
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України « Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір на користь Держави. Будь-яких даних про те, що останній підлягає звільненню від судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», матеріали справи не містять.
Керуючись ст. ст. 1, 40-1, ч. 3 ст. 130, 221, 279, 284, 287, 294 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього стягнення, у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одна) тисяча грн. 00 коп. у дохід Держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн. на користь Держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення до виконання 3 (три) місяці.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.О. Макаров