Дата документу 14.04.2026
Справа № 334/3391/26
Провадження № 2-о/334/170/26
про залишення заяви без руху
14 квітня 2026 року м.Запоріжжя
Суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Новікова Н.В., розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Войтовича Євгена Михайловича (ордер серії АР № 1298829 від 09.04.2026) заінтересована особа: Територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення (факту смерті особи),
встановив:
представник заявника звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження, в якій просить:
1) встановити факт смерті громадянина рф ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, який помер в м.Мирний, Республіка Саха (Якутія), рф, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
Зокрема, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини 2 статті 293 ЦПК).
Частиною 1 статті 315 ЦПК України перелічені види фактів, що мають юридичне значення, справи про встановлення яких розглядаються судом.
Частиною другої цієї статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, при цьому має бути з'ясована мета його встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлено спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Відповідно до ч.3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Дослідивши заяву з додатками, вважаю, що відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України заяву належить залишити без руху, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В заяві зазначено, що встановлення вказаного факту необхідно заявнику для оформлення спадщини приватним нотаріусом Чепковою О.В., якою було відкрито спадкову справу, проте завершення її оформлення без встановлення факту смерті не є можливим.
Разом з тим, до заяви постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, за відсутності рішення суду про встановлення факту смерті не надано.
Крім того, в заяві зазначено, що інші спадкоємці відсутні, проте доказів такого не надано (відсутність у померлого дружини, дітей, утриманців, тощо)
Таким чином, представнику заявника слід надати вказані документи, а саме постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину; зазначити докази відсутності інших спадкоємців.
Відповідно до вимог п. 8 ч. 3 ст. 185 ЦПК України заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
В порушення зазначеної норми в заяві не зазначено щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Таким чином, слід зазначити відомості щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно з вимогами ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 177, 185, 260, 268, 294 ЦПК України, суддя -
постановив:
Заяву залишити без руху.
Надати заявнику строк п'ять днів, з дня отримання копії ухвали, для усунення визначених в ній недоліків.
У разі невиконання ухвали в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя: