Справа № 333/6450/25
Провадження № 3/333/33/26
Іменем України
03 квітня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Кулик В.Б., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його представника - адвоката Горелкіної І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - в матеріалах справи відсутній,
-за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
05.07.2025 року, об 11 год. 23 хв., по пров. Оздоровчий, буд. 2, у м. Запоріжжі, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mitsubishi Outlander», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився у лікаря-нарколога, що підтверджується висновком № 4825 від 05.07.2025 року. Від керування транспортним засобом відсторонений, про повторність попереджений.
У судовому засіданні 30.09.2025 року ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, викладених в протоколі, не визнав. Вважає, що працівники поліції його зупинили безпідставно, він був повністю тверезий. Під час проведення огляду у лікаря-нарколога просив, щоб перевірка була проведена шляхом аналізу крові, оскільки він має проблеми з нирками та сечовим міхуром, але йому було відмовлено. Зауважив, що відповідний діагноз йому було встановлено ще в 2024 році і він періодично проходе медичні огляди та лікування.
30.09.2025 року у судовому засіданні представником ОСОБА_1 - адвокатом Горелкіною І.А. надано до суду медичну документацію відносно ОСОБА_1 та подано письмове клопотання про закриття провадження у справі. Підставами для закриття провадження адвокат зазначає: безпідставну зупинку автомобіля (не було порушено Правил дорожнього руху України); упереджене ставлення поліцейських до ОСОБА_1 , так як він раніше вже був притягнути за ст. 130 КУпАП; лікар відмовив ОСОБА_1 у відібранні крові, що є порушенням ч. ч. 12, 13 розділу ІІІ Наказу «Про затвердження Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» № 1452/735 від 09.11.2025 року; протокол складено поліцейським о 15 год. 06 хв., що є порушенням постанови КМУ № 1103 від 17.12.2008 року.
Окрім того, представник ОСОБА_1 - адвокат Горелкіна І.А. просила викликати та допитати в якості свідка інспектора УПП в Запорізькій області ДПП ОСОБА_2 та лікаря КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально-значущих хвороб» Запорізької обласної ради ОСОБА_3 .
Судом клопотання адвоката було задоволено.
13.10.2025 року на адресу суду надійшов лист, в якому адміністрацією КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально-значущих хвороб» Запорізької обласної ради повідомлено, що лікар ОСОБА_3 може прийняти участь у судовому засіданні лише в режимі відеоконференції. Додатково зазначено, що висновок, винесений за результатами проведеного медичного огляду ОСОБА_1 є остаточним, змін та доповнень не буде. Надали до суду копію акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 05.07.2025 року.
Допитана у судовому засіданні 12.01.2026 року інспектор 1 взводу 2 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області ОСОБА_2 пояснила, що пам'ятає, що під час її чергування було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , у нього було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим зі згоди водія вони поїхали до медичного закладу для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння. При цьому сам ОСОБА_1 наголошував, що він має проблеми зі здоров'ям нирок, а тому, можливо, він не зможе надати сечу для проведення дослідження. Чекали дві години, ОСОБА_1 сечу для аналізу так і не надав, у зв'язку з чим лікарем було складено висновок про відмову від проведення медичного огляду, а в подальшому було складено відповідний протокол. Не пам'ятає чи просив ОСОБА_1 здати кров замість сечі.
Допитаний у судовому засіданні 03.04.2026 року лікар ОСОБА_3 пояснив, що 05.07.2025 року під час проведення медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 він керувався рекомендаціями МОЗ України, а саме п. 8 Розділу ІІІ Інструкції № 1452/735, про те, що огляд на стан наркотичного сп'яніння проводиться лише шляхом дослідження сечі. Дослідження крові та змивів з поверхонь проводиться для підтвердження результатів, отриманих в результаті дослідження сечі. Також наголосив на тому, що дослідження крові здійснюється у разі перебування водія у несвідомому стані. ОСОБА_1 під час проведення медичного огляду не надав жодних підтверджуючих документів про наявність у нього будь-яких захворювань, наявність яких унеможливлювала б відібрання у нього сечі для аналізу. У висновку зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від повному медичного огляду, який в свою чергу складається з клінічного та лабораторного етапу. В даному випадку лабораторний етап не був пройдений, оскільки не було можливості зробити висновок по клінічним ознакам.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд приходить до наступних висновків.
До суду адміністративна справа відносно ОСОБА_1 надійшла за скоєння останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. Водночас, диспозицією ч. 2 ст. 130 КУпАП, встановлена відповідальність за дії, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, вчинені повторно протягом року.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Спираючись на ці положення, а також на практику Європейського суду з прав людини, викладену у рішеннях від 09.06.2011 року по справі «Лучанінова проти України», від 30.05.2013 року по справі «Малофєєва проти Росії», від 20.09.2016 року по справі «Карелін проти Росії», суддя приходить до переконання, що як і у кримінальному провадженні, так і у справі про адміністративне правопорушення, суддя, зберігаючи принцип неупередженості і безсторонності судового розгляду, не вправі самостійно, на шкоду особі змінювати формулювання правопорушення, викладене в протоколі про адміністративне правопорушення. Вказане формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23.09.1998 року).
В порушення вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення (при викладенні суті адміністративного правопорушення) не зазначено, що ОСОБА_1 є особою, яка протягом року вчинила будь-яке з порушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вважаю, що порушення, допущене працівником поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 є важливе значення в контексті реалізації права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, за вказаних обставин у судді відсутні підстави розглядати дану справу за ч. 2 ст. 130 КУпАП. Водночас, вважаю за можливе розглянути справу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як в такому випадку не буде погіршено становище особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і саме за вказаною частиною ст. 130 КУпАП сформульована суть адміністративного правопорушення у відповідному протоколі.
Процес притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, регулюється нормами: Кодексу України про адміністративні правопорушення; Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція № 1452/735); Порядком направлення водії транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (далі - Порядок); Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 (далі - Інструкція № 1395); Закону України «Про Національну поліцію».
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина перша ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, проходження до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов'язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання. Склад правопорушення в діях водія є закінченим вже з моменту його відмови від проходження обстеження.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, вина останнього підтверджена дослідженими судом доказами, а саме:
- протоколом від 05.07.2025 року серія ЕПР 1 № 382097, згідно з яким ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився, що підтверджується висновком лікаря № 4825 від 05.07.2025 року, чим порушив вимоги п. 2.5 Праивл дорожнього руху України;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих потреб» ЗОР від 05.07.2025 року об 11 год. 35 хв., згідно з яким огляд із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest drager 6820 не проводився у зв'язку із наявністю ознак наркотичного сп'яніння;
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій № 4825 від 05.07.20205 року, складеного о 14 год. 49 хв.;
- рапортом інспектора 2 взводу 2 роти 3 батальйону УПП в Запорізькій області ДПП лейтенанта поліції Гладкого Владислава;
- довідкою бази даних підсистеми «Адмінпрактика», в якій зазначено, що постановою Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 23.06.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- відеозаписом з бодікамер поліцейських 474955, 470932, на яких зафіксовано зупинку транспортного засобу «Mitsubishi Qutlander», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Працівники патрульної поліції вказали на наявність підстав вважати, що водій керував транспортним засобом в стані сп'яніння та висунуто вимогу пройти огляд у медичному закладі. ОСОБА_1 після тривалого спілкування з адвокатом погодився, додав, що він має певні урологічні захворювання. Об 11:36 год. працівником поліції виписано направлення на огляд. У медичному закладі об 12:48 год. ОСОБА_1 повідомив, що не хоче наразі до туалету. Прийнято рішення чекати дві години. Після спливу цього часу, ОСОБА_1 (14:46) намагався надати зразок сечі, проте не зміг. Просив лікаря відібрати в нього зразок крові, посилався на Інструкцію, після цього об 14:48:08 год. повідомив, що відмовляється здати аналіз. ОСОБА_1 було роз'яснено ст. 268 КУпАП та права відповідно до Конституції України, повідомлено, що відносно нього буде складено протокол, після складання останнього було ознайомлено із протоколом.
Наданий працівниками поліції зазначений відеозапис може слугувати доказом у справі про адміністративне правопорушення в розумінні норм КУпАП.
Доводи адвоката Горелкіної І.А. про незаконність зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та упереджене ставлення до нього, як до особи, яка раніше притягувалася до адміністративної відповідальності, є необґрунтованими з огляду на таке.
Положеннями п. 8 та п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України від 02.07.2015 року № 580-УІІІ «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання, а також регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
За приписами п. 2.4 Правил дорожнього руху України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені у п. 2.1 Правил дорожнього руху України. Тоді як згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Окрім того, у зв'язку з вторгненням російської федерації на територію України з 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, згідно з указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», з наступними змінами.
Згідно з Порядком перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженим постановою КМУ від 29.12.2021 року № 1456, уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби та вимагати пред'явлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також документів, що підтверджують відповідне право особи (посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу), якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення.
Виходячи з наведених вище правових норм, право органів Національної поліції зупиняти транспортний засіб, перевіряти наявність зазначених у п. 2.1 Правил дорожнього руху України документів та вимагати пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції кореспондується із обов'язками водія, передбаченими вказаними Правилами дорожнього руху.
Таким чином, працівники поліції, зупинивши транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , діяли в межах своїх повноважень, оскільки з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху України, незгода водія із причинами зупинки транспортного засобу або ненадання працівниками поліції доказів вчинення водієм адміністративного правопорушення, не позбавляє водія обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння та не спростовує результатів цього огляду.
Доводи ОСОБА_1 і його захисника щодо відсутності належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення, є необґрунтованими з огляду на таке.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року (далі - Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з п. 2 Розділу I Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 7 Порядку саме поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Ознаки наркотичного сп'яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння, всупереч протилежним доводам захисника останнього, викладені поліцейським у протоколі про адміністративне правопорушення та направленні на огляд з метою виявлення стану сп'яніння.
Суд зважає на те, що підставою для висунення вимоги ОСОБА_1 про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані наркотичного сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п. 4 розділу І Інструкції ознак наркотичного сп'яніння. Факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп'яніння щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'янінням у встановленому законом порядку.
Посилання захисника на те, що втомлений вигляд водія, спокійне поводження і адекватна поведінка до поліцейських не може бути розцінена, як ознаки наркотичного сп'яніння, суд не бере до уваги, оскільки оцінка стану та наявність ознак сп'яніння є суб'єктивним поглядом поліцейського. Крім того, суд звертає увагу, що для доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, достатньо лише наявності відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а наявність чи відсутність ознак не входять у цьому разі до питання визначення наявності чи відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Тобто, для визнання винним особи у вчиненні цього адміністративного правопорушення достатньо доведення самого факту відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння і не потребується доведення того, що особа дійсно перебувала у такому стані.
Крім того, суд наголошує, що питання поважності чи неповажності причин зупинки автомобіля поліцейськими не є предметом судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП. Крім того, ні ОСОБА_1 , ні його захисником, не надано доказів встановлення незаконності дій працівників поліції і їх протиправної поведінки під час зупинки транспортного засобу, яка нібито мала місце 05.07.2025 року.
Протокол про адміністративне правопорушення у справі складений з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, а викладені в ньому відомості відповідають фактичним обставинам справи, тому доводи захисника щодо складання протоколу з істотними порушеннями законодавства не заслуговують на увагу.
На відеозаписі, долученим до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, вбачається, що ОСОБА_1 фактично відмовився надавати біологічний матеріал для аналізу, пояснюючи це тим, що він не може. При цьому працівники поліції та лікар (фельдшер) надали йому більш ніж достатній час (майже дві години) для надання біологічного матеріалу. Для цього йому було надано можливість випити води, щоб забезпечити здачу необхідної кількості сечі для проведення лабораторного дослідження. Однак матеріал для аналізу ОСОБА_1 надано не було.
Відповідно до п. п. 12, 13 Розділу ІІІ Інструкції № 1452/735, для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров у разі неможливості відібрати такі зразки як слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя рук.
Вказана альтернатива встановлена для тих випадків, коли відсутня реальна об'єктивна можливість здати якийсь із зазначених видів біологічного середовища.
Суду не надано жодних належних доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_1 будь-яких захворювань станом на день складання протоколу, які б унеможливлювали проведення дослідження з використанням біологічного середовища у вигляді сечі. З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 умисно відмовлявся від здачі матеріалу, і це тривало деякий час.
Суд не бере до уваги надане ОСОБА_1 консультативне заключення уролога від 12.11.2024 року, згідно з яким ОСОБА_1 встановлено діагноз: гіперплазія передміхурової залози. Помірні порушення функції тазових органів по типу затримки сечі. Сечокам'яна хвороба. Хронічний пієлонефрит, двобічний, стадія нестійкої ремісії, зниження концентраційної функції нирок. Хронічна ниркова недостатність І ст. Гідронефротична трансформація І ступеня праворуч. Мікрогематурія, оскільки вищевказаний діагноз було встановлено ОСОБА_1 за сім місяців до дати складення у відношенні нього протоколу. Також суд не бере до уваги надані ОСОБА_1 наступні медичні документи: ультразвукове дослідження органів сечостатевої системи від 04.08.2025 року, відповідно до якого у нього виявлено ехографічні ознаки виражених дифузних змін паренхіми передміхурової залози, ознаки доброякісної гіперплазії, об'єм простати 35 см-3.Гідронефроз правої нирки І-ІІ ст. Конкремент дистального відділу правого сечовода, приблизно 7 мм. Залишкова сеча у міхурі приблизно 80 мл; консультативний висновок спеціаліста - уролога від 06.08.2025 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено гіперплазія передміхурової залози, ІІ стадія. Хронічна затримка сечі. Синдром нижніх сечових шляхів: утруднений початок сечовипускання, ослаблений струмінь, ніктурія. Камені нирки - Сечокам'яна хвороба. Камінь дистального відділу правого сечовода, розмір 7 мм. Клініка ниркової коліки справа, мікрогематурія. Ознаки гідронефрозу І-ІІ ст., оскільки відповідні медичні дослідження проведено через місяць після дати складення протоколу. Належних відомостей, що станом на 05.07.2025 року ОСОБА_1 мав захворювання, яке б завадило йому здати аналіз сечі протягом двох годин, суду не надано.
Враховуючи викладене, суд вбачає доведеним, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за яким водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника, інспектора, який складав протокол, та лікаря, який проводив медичний огляд, проаналізувавши докази у сукупності, суд дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан. Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суд не вбачає.
Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, яке слід накласти на ОСОБА_1 , враховуючи фактичні обставини справи, характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до порушення правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, суспільну небезпеку вчиненого, особу правопорушника, ступінь його вини, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка не містить альтернативи, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, так як таке стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим ОСОБА_1 , так і іншими особами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відомостей про наявність у правопорушника пільг по сплаті судового збору, які передбачені ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», матеріали справи не містять.
Отже, на підставі ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника слід стягнути судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.
Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
(Отримувач: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку (IBAN) UA708999980313000149000008001; Код класифікації доходів бюджету 21081300, адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп.
(Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), рахунок (IBAN): №UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір (Державна судова адміністрація України).
Роз'яснити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП, витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя В.Б. Кулик