Справа № 333/2393/26
Провадження № 1-кп/333/653/26
10 квітня 2026 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026082040000104 від 17.01.2026 року, відносно
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Василівка, Запорізької області, громадянина України, освіта професійно-технічна, інваліда ІІ групи, неодруженого, неповнолітніх або малолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до якого раніше застосувалися примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 15.09.2020 року за вчиненні суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України, та ухвалою від 08.02.2021 року Комунарського районного суду м. Запоріжжя за вчинення суспільно небезпечних діянь, що підпадають під ознаки злочинів, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 259 КК України, ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.06.2022 року за вчинення суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України,
-за фактом вчинення суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
особи, стосовно якої вирішується питання про застосування
примусових заходів медичного характеру ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
законного представника ОСОБА_6 ,
ОСОБА_3 , який страждає психічним захворюванням у формі параноїдальної шизофренії, 17.01.2026 року, приблизно о 10 год. 00 хв., знаходячись на стаціонарному лікуванні у приміщенні КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, буд. 10-а, із належного йому мобільного телефону марки «Infinix», моделі «SMART 9», IMEI (1): НОМЕР_1 , IMEI (2): НОМЕР_2 , з сім-картою оператору мобільного зв'язку «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_3 , здійснив дзвінок до відділу служби «102» та повідомив, що заміновано офіс Президента України, що не відповідало дійсності.
Суспільно небезпечні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 2 ст. 259 КК України, тобто завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності, вчинене повторно.
Старший слідчий СВ ВП № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 , звернулася з клопотанням, погодженим з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_8 , про застосування до ОСОБА_3 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до спеціального закладу з надання психіатричної допомоги, посилаючись на те, що в період інкримінованого діяння він мав та на теперішній час має хронічне психічне захворювання у формі - шизофренії (параноїдна форма, безперервний перебіг, афективно-маячний синдром). Він не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання та пояснила, що досудовим слідством зібрано достатньо доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч. 2 ст. 259 КК України, але ж під час досудового розслідування кримінального провадження було встановлено, що він не осудний, а тому просив клопотання задовольнити та застосувати до нього примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з звичайним наглядом.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 вважає необхідним клопотання слідчого задовольнити і застосувати до ОСОБА_3 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.
Законний представник обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_6 також вважає необхідним клопотання слідчого задовольнити і застосувати до ОСОБА_3 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.
Особа, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину визнав та пояснив, що дійсно здійснив дзвінок до служби «102» про замінування Офісу Президента України.
Розглядаючи вказане клопотання, суд виходить із положень статей 93, 94 КК України, статей 512, 513 КПК України, роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені у постанові № 7 від 03.06.2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування».
Статтею 513 КПК України імперативно передбачено, що під час постановлення ухвали щодо застосування примусових заходів медичного характеру суд з'ясовує, чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення, чи вчинено це діяння певною особою; чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення в стані неосудності; чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які саме.
Обставини вчинення ОСОБА_3 суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України, знайшли своє об'єктивне підтвердження в ході судового розгляду справи на підставі наданих суду доказів, що містяться в матеріалах кримінального провадження.
Між тим, відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 35 від 04.02.2026 року ОСОБА_3 в період інкримінованого йому діяння виявляв та виявляє у теперішній час ознаки психічного розладу у вигляді шизофренії, параноїдальна форма, безперервний перебіг, афективно-маячний синдром, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У теперішній час за своїм психічним станом він також не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до спеціального закладу з надання психіатричної допомоги.
Таким чином, встановлена неосудність ОСОБА_3 на момент розгляду кримінального провадження, так як він в даний час не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними і потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Відповідно до вимог статей 19, 94 КК України до осіб, визнаних судом неосудними, залежно від характеру і тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння та ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб може бути застосована госпіталізація до психіатричних закладів зі звичайним, посиленим чи суворим наглядом або їм може бути надана у примусовому порядку амбулаторна психіатрична допомога за місцем проживання.
Згідно з п. 3наказу МОЗ України № 397 від 08.10.2001 року «Про затвердження нормативно-правових документів з окремих питань щодо застосування примусових заходів медичного характеру до осіб, які страждають на психічні розлади» вид примусового заходу медичного характеру залежить від характеру та тяжкості психічного захворювання в особи, тяжкості вчинення нею діяння з урахуванням її ступеня суспільної небезпечності.
Відповідно до ч. 2 ст. 513 КПК України визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України, мало місце і вчинене ОСОБА_3 в стані неосудності, який за своїм психічним станом і характером суспільно небезпечного діяння потребує застосування примусових заходів медичного характеру, в зв'язку з чим, з метою обов'язкового лікування та запобігання вчинення ОСОБА_3 суспільно небезпечних діянь, слід застосувати до ОСОБА_3 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.
Виходячи із роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені у постанові № 7 від 03.06.2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», суд не визначає лікувальну установу, в якій до особи будуть застосовані примусові заходи медичного характеру та не визначає строк, на який ці заходи призначені.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 в рамках даного кримінального провадження не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Долю судових витрат та речових доказів слід вирішити відповідно до вимог статей 100, 124 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 93, 94 КК України, ст. ст. 512, 513 КПК України, суд, -
Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026082040000104 від 17.01.2026 року - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом, у зв'язку із вчиненням суспільно-небезпечного діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України.
Процесуальні витрати на залучення експертів - здійснити за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються з Державного бюджету України.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26.01.2026 року на майно: мобільний телефон марки «Infinix», моделі «SMART 9», ІМЕІ (1): НОМЕР_1 , ІМЕІ (2): НОМЕР_2 , з сім-картою оператора мобільного зв'язку «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_4 , вилучений у ОСОБА_3 , власником якого є останній.
Речові докази:
-мобільний телефон марки «Infinix», моделі «SMART 9», ІМЕІ (1): НОМЕР_1 , ІМЕІ (2): НОМЕР_2 , з сім-картою оператора мобільного зв'язку «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_4 , упакований до спец пакету ICR 0032800, який зберігається в камері зберігання речових доказів відділу поліції № 4 Запорізького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області - повернути ОСОБА_3 за належністю;
-диск з аудіо записом «5f46cb42-ca39-41f0-b5db-5fd4f9593175», отриманий на підставі запиту до УОАЗОР ГУНП в Запорізькій області, що зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня її проголошення.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1