Єдиний унікальний номер 317/5455/25
Провадження № 2/317/223/2026
14 квітня 2026 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Сакояна Д.І.
за участі:
секретаря судового засідання Сидоренка І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулось до Запорізького районного суду Запорізької області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 176799,48 грн., яка складається з наступного: 49000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 120449,48 грн. - заборгованість за процентами; 7350,00 грн. - заборгованість за комісією, а також судові витрати.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 08.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 504349-КС-001. Договір укладений в електронній формі в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію»
Відповідно до п. 1 договору кредиту ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 49000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит.
Згідно з умовами договору кредиту сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,15069995% за кожен день користування кредитом.
Пунктом 3 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов'язання за договором кредиту виконало, надало позичальнику грошові кошти в розмірі 49000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 .
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 належним чином не виконував свої зобов'язання за кредитним договором, станом на 09.10.2025 утворилась заборгованість за договором про надання кредиту № 504349-КС-001 у розмірі 176799,48 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 49000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 120449,48 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 7350,00 грн.
Ухвалою суду від 07.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник позивача ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» у судове засідання не з'явився, у позові просив про розгляд справи за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, відзиву на позов не подав.
У зв'язку з наведеним, суд, на підставі ч. 5 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
Положеннями ч. 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з приписами ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Приписами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.
Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Положеннями ст. 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що суб'єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Судом встановлено, що 08.07.2024 ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 504349-КС-001 про надання кредиту (а.с. 24-29).
08.07.2024 ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) укласти договір № 504349-КС-001 про надання кредиту (а.с. 29-33).
Матеріалами справи підтверджено, що 08.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» було укладено Договір про надання кредиту № 504349-КС-001 (а.с. 19-23).
Згідно п. 2.1 договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 49000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА».
Тип кредиту: кредит (п. 2.2 договору).
Відповідно до п. 2.3 договору строк, на який надається кредит: 24 тижні.
Пунктом 2.4 договору визначено, що стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1,50000000%, фіксована. Знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,15069995%, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавецем в односторонньому порядку.
Згідно з п. 2.5 договору комісія за надання кредиту: 7350,00 грн. Нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту.
Пунктом 2.7 договору встановлено, що строк дії договору до 23.12.2024.
Денна процентна ставка: 1,16% (п. 2.11 договору).
Відповідно до п. 3.1 договору кредитодавець зобов'язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з дня укладення договору надати позичальнику кредит в сумі вказаній в п. 2.1 договору шляхом безготівкового переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на поточний (картковий) рахунок позичальника, який відповідає банківській платіжній картці, що наведена в розділі 8 договору.
Продовження строку кредитування або строку дії договору або строку виплати кредиту в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. У позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим договором (п. 4.1.8 договору).
Пунктом 7.16 договору визначено, що договір укладається з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом пропозиції укласти договір (оферти) кредитодавцем та її прийняття (акцептування) позичальником.
У розділі 8 договору «Реквізити та підписи сторін» у графі «Позичальник» містяться персональні дані ОСОБА_1 , зокрема: адреса проживання, паспортні дані, РНОКПП, номер електронного платіжного засобу, номер телефону, адреса електронної пошти.
Як видно з візуальної форми послідовності дій клієнта ОСОБА_1 щодо укладення електронного договору про надання кредиту № 504349-КС-001 від 08.07.2024 в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» на сайті https://my.bizpozyka.com, 08.07.2024 о 14:52:50 ОСОБА_1 , використовуючи номер телефону НОМЕР_2 , ідентифікувався в інформаційно-телекомунікаційній системі та зайшов в особистий кабінет, де надав всю необхідну інформацію для формування кредитором належної пропозиції. Після ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, ОСОБА_1 підписав його одноразовим ідентифікатором UA-8103, який був відправлений кредитором на номер його телефону. Ознайомившись з індивідуальною офертою, яка містить істотні умови кредитного договору, ОСОБА_1 акцептував умови оферти шляхом підписання договору одноразовим ідентифікатором UA-0137. Після укладення договору в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитором направлено ОСОБА_1 підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа. Договір, додатки до нього та Правила кредитування відправлені ОСОБА_1 на його електронну пошту та розміщені в особистому кабінеті клієнта в цілодобовому онлайн доступі (а.с. 34).
До матеріалів справи долучено Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», затверджені наказом директора ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» № 9-ОД від 02.04.2024, якими визначено правила надання кредиту, процес надання кредиту, порядок укладання договору, правила нарахування процентів за користування кредитом, комісії за видачу кредиту та погашення заборгованості, програму лояльності, захист персональних даних, права та обов'язки сторін договору, відповідальність сторін, порядок вирішення спорів, внесення змін до договору чи правил та припинення договору, заключні положення (а.с. 39-48).
З алгоритму укладення електронного кредитного договору слідує, що без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, який використовується позичальником як аналог власноручного підпису), без здійснення входу позичальником на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між кредитором та позичальником не було б укладено. Таким чином, електронний договір, підписаний електронним одноразовим ідентифікатором, вважається укладеним у письмовій формі з моменту його підписання, тобто введення алфавітно-цифрової послідовності даних (пароль). Водночас такий договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо істотних умов договору.
Суд доходить висновку, що договір про надання кредиту № 504349-КС-001 від 08.07.2024 укладений у спосіб визначений чинним законодавством України. Підстав вважати, що договір укладений з порушенням вимог Закону України «Про електронну комерцію» немає. Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді відповідачем не надано.
Відповідно до паспорту споживчого кредиту до договору про надання кредиту № 504349-КС-001 від 08.07.2024 ОСОБА_1 був ознайомлений з основними умовами кредитування з урахуванням побажань позичальника, інформацією щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для позичальника, порядком повернення кредиту, додатковою інформацією (за наявності) та іншими обставинами, які повідомляються позичальнику (а.с. 16-18).
Як видно з письмового підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, ТОВ «ПрофітГід» підтвердило, що в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-5 від 04.11.2020 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, ТОВ «ПрофітГід» було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: платник - ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА»; номер транзакції - 42044-14807-34413; дата/час здійснення переказу коштів - 08.07.2024 15:24:40; сума переказу - 49000,00 грн.; номер платіжної картки отримувача - НОМЕР_3 ; призначення переказу - перерахування коштів ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_4 , згідно до кредитного договору № 504349-КС-001 від 08.07.2024 (а.с. 36).
Згідно з приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
Положеннями ч. 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач ОСОБА_1 повністю виконав зобов'язання за укладеним договором.
Із наданого позивачем детального розрахунку заборгованості за кредитним договором № 504349-КС-001 від 08.07.2024 видно, що станом на 22.10.2025 за ОСОБА_1 рахувалась заборгованість у розмірі 176799,48 грн., з яких: 49000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 120449,48 грн. - заборгованість за відсотками, 7350,00 грн. - заборгованість за комісією (а.с. 12-15).
Заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 49000,00 грн. та заборгованість за відсотками у розмірі 120449,48 грн. відповідачу нарахована обґрунтовано, тож підлягає стягненню у повному обсязі.
Що стосується вимоги про стягнення заборгованості за комісією в сумі 7350,00 грн., то суд також вважає її обґрунтованою, оскільки її сплата прямо передбачена договором. Укладаючи кредитний договір відповідач беззастережно погодився з його умовами, у тому числі щодо сплати комісії.
На виконання ухвали Запорізького районного суду Запорізької області від 17.02.2026 АТ КБ «Приватбанк» листом вих. № 20.1.0.0.0/7-260305/58573-БТ від 17.02.2026 повідомлено, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 ( НОМЕР_5 ). Також надано виписку про рух грошових коштів по належній ОСОБА_1 банківській карті за період з 08.07.2024 по 11.07.2024, якою підтверджено факт зарахування кредитних коштів 08.07.2024 у розмірі 49000,00 грн.
Відомостей про добровільне виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором № 504349-КС-001 від 08.07.2024 матеріали справи не містять.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Верховний Суд у постанові від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18 зазначив, що принцип змагальності полягає в обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази, та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності.
Оскільки ОСОБА_1 не сплатив обґрунтовано нараховану заборгованість, суд вважає позовні вимоги ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При цьому суд виходить з приписів ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідач не надав суду належних доказів повної чи часткової сплати заборгованості, не спростував наданий позивачем розрахунок заборгованості, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати, пропорційно до задоволених позовних вимог.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 16284 від 20.10.2025 (а.с. 10). Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 280-284 ЦПК України ,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код у ЄДРПОУ 41084239, адреса: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411) заборгованість за договором про надання кредиту № 504349-КС-001 від 08.07.2024 у розмірі 176799 грн. 48 коп. (сто сімдесят шість тисяч сімсот дев'яносто дев'ять грн. 48 коп.), з яких: 49000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 120449,48 грн. ? заборгованість за відсотками; 7350,00 грн. - заборгованість за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код у ЄДРПОУ 41084239, адреса: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411) судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.І. Сакоян