Справа № 331/2369/26
Провадження № 1-кс/331/794/2026
14 квітня 2026 року місто Запоріжжя
Слідчий суддя Олександрівський районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю: секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП № 2 ЗРУП ГУНП України в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12026082020000203, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.03.2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Слідчий СВ ВП № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 звернулася з клопотанням до слідчого судді про арешт майна по кримінальному провадженню № 12026082020000203, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.03.2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що 04.03.2026 до ВП №2 надійшла заява від законного представника ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про те, що в період часу з 21 год. 21 хв. 28.02.2026 по 21 год. 14 хв.
03.03.2026 невстановлена особа шляхом вільного доступу з парку " ІНФОРМАЦІЯ_2 " по вул. Глісерній м. Запоріжжя, викрала 4 (чотири) електричних двоколісних самокати з бортовим номером №480-604, №061-790, №262-662, №188-413. Діями невідомої особи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » спричинена матеріальна шкода на загальну суму 60000 грн. 00 коп.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_4 , показав, що дійсно нещодавно познайомився з чоловіком на ім'я ОСОБА_5 , який мешкає за адресою АДРЕСА_1 . Познайомився при наступних обставинах: його товариш ОСОБА_6 знайшов оголошення на платформі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » заробіток спіл дерев, разом вони стали займатись спілом дерев у чоловіка на ім'я ОСОБА_5 . Коли роззнайомились, то ОСОБА_7 запропонував ще додатковий заробіток, а саме знімати акумуляторні батареї з самокатів фірми «БОЛТ» та має можливість надати інструменти для цього, пояснив як все требо робити. ОСОБА_6 вирішив спробувати, а він не захотів брати участь, так вже має судимість. Так, 28.02.2026 об 21:00год, вони знаходячись в парку «Дубовий Гай», побачили самокат фірми «БОЛТ», віднесли його до річки «Суха московка» де за допомогою болгарки ОСОБА_6 відрізав дно самокату та дістав акумуляторну батарею, після чого сам самокат скинув до річки. Зі слів ОСОБА_6 відомо, що він отримав грошові кошти від чоловіка на ім'я ОСОБА_5 , які витратив на власні потреби. Наступного разу, це 03.03.2026 приблизно 20:40 год., у дворі житлового будинку по вул. Глісерній м. Запоріжжя, ОСОБА_6 побачив самокат фірми « ІНФОРМАЦІЯ_1 », орендував його за допомогою застосунку мобільного додатку «БОЛТ». На ньому поїхали на територію парку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » де біля річки ОСОБА_6 викрав ще три акумуляторні батареї з самокатів за допомогою болгарки, яку надав раніше ОСОБА_5 . Грошові кошти ОСОБА_6 отримував від ОСОБА_8 та витрачав на власні потреби. В подальшому, 11.03.2026 приблизно 20:00 год., знаходячись біля автосалону/центра « ІНФОРМАЦІЯ_4 » по вул. Глісерна, ОСОБА_6 побачив самокат фірми « ІНФОРМАЦІЯ_1 », орендував його за допомогою застосунку мобільного додатку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на на ньому направились на територію парку « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». На території парку під'їхавши до річки за допомогою болгарки ОСОБА_6 зняв ще дві акумуляторні батареї з самокатів, самі самокати викинув у річку.
В подальшому зі слів ОСОБА_6 знає, що акумуляторні батареї відвіз ОСОБА_9 за що отримав грошові кошти, які в подальшому витратив на власні потреби.
25.03.2026 в період часу з 15 год. 48 хв. до 15 год. 58 хв. слідчим слідчого відділення відділу поліції №2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області лейтенантом поліції ОСОБА_10 було проведено огляд місця події за адресою АДРЕСА_2 де під час огляду місця події ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 добровільно видав три акумуляторні батареї, які придбав раніше у малознайомих хлопців на ім'я ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
В ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 було виявлено та вилучено: три акумуляторні батареї, які упаковані до спеціального пакету NPU6121140.
На теперішній час, вищевказані речі визнано речовими доказами, крім того з метою проведення подальшого досудового розслідування, призначення судових експертиз, виникла необхідність у накладенні арешту на вилучені речі, в тому числі з метою подальшої конфіскації майна.
Згідно ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Згідно ст. 131 арешт майна - один із заходів забезпечення кримінального провадження, котрий застосовується з метою досягнення дієвості провадження.
Згідно ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.
Згідно ч. 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Зазначені тимчасово вилучені об'єкти мають доказове значення для доведення обставин, що підлягають доказуванню у ході досудового розслідування, у зв'язку із чим необхідно забезпечити їх збереження, та є підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та необхідні у подальшому для проведення слідчих та інших процесуальних дій.
Слідчий в судове засідання не з'явилася, проте надала суду заяву, в якій просить розглянути клопотання без її участі та задовольнити в повному обсязі.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання та надані матеріали, приходить до такого.
Згідно ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є - запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у ІНФОРМАЦІЯ_6 , інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Метою арешту майна є - збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. ( ч.2 ст. 170 КПК).
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Матеріалами справи встановлено, що в провадженні СВ ВП № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження № 12026082020000203 від 05.03.2026 за ч. 4 ст. 185 України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що досудовим розслідуванням встановлено, що 04.03.2026 до ВП №2 надійшла заява від законного представника ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про те, що в період часу з 21 год. 21 хв. 28.02.2026 по 21 год. 14 хв.
03.03.2026 невстановлена особа шляхом вільного доступу з парку " ІНФОРМАЦІЯ_2 " по АДРЕСА_3 , викрала 4 (чотири) електричних двоколісних самокати з бортовим номером №480-604, №061-790, №262-662, №188-413. Діями невідомої особи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » спричинена матеріальна шкода на загальну суму 60000 грн. 00 коп.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_4 , показав, що дійсно нещодавно познайомився з чоловіком на ім'я ОСОБА_5 , який мешкає за адресою АДРЕСА_1 . Познайомився при наступних обставинах: його товариш ОСОБА_6 знайшов оголошення на платформі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » заробіток спіл дерев, разом вони стали займатись спілом дерев у чоловіка на ім'я ОСОБА_5 . Коли роззнайомились, то ОСОБА_7 запропонував ще додатковий заробіток, а саме знімати акумуляторні батареї з самокатів фірми «БОЛТ» та має можливість надати інструменти для цього, пояснив як все требо робити. ОСОБА_6 вирішив спробувати, а він не захотів брати участь, так вже має судимість. Так, 28.02.2026 об 21:00год, вони знаходячись в парку «Дубовий Гай», побачили самокат фірми «БОЛТ», віднесли його до річки «Суха московка» де за допомогою болгарки ОСОБА_6 відрізав дно самокату та дістав акумуляторну батарею, після чого сам самокат скинув до річки. Зі слів ОСОБА_6 відомо, що він отримав грошові кошти від чоловіка на ім'я ОСОБА_5 , які витратив на власні потреби. Наступного разу, це 03.03.2026 приблизно 20:40 год., у дворі житлового будинку по вул. Глісерній м. Запоріжжя, ОСОБА_6 побачив самокат фірми « ІНФОРМАЦІЯ_1 », орендував його за допомогою застосунку мобільного додатку «БОЛТ». На ньому поїхали на територію парку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » де біля річки ОСОБА_6 викрав ще три акумуляторні батареї з самокатів за допомогою болгарки, яку надав раніше ОСОБА_5 . Грошові кошти ОСОБА_6 отримував від ОСОБА_8 та витрачав на власні потреби. В подальшому, 11.03.2026 приблизно 20:00 год., знаходячись біля автосалону/центра « ІНФОРМАЦІЯ_4 » по вул. Глісерна, ОСОБА_6 побачив самокат фірми « ІНФОРМАЦІЯ_1 », орендував його за допомогою застосунку мобільного додатку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на на ньому направились на територію парку « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». На території парку під'їхавши до річки за допомогою болгарки ОСОБА_6 зняв ще дві акумуляторні батареї з самокатів, самі самокати викинув у річку.
В подальшому зі слів ОСОБА_6 знає, що акумуляторні батареї відвіз ОСОБА_9 за що отримав грошові кошти, які в подальшому витратив на власні потреби.
25.03.2026 в період часу з 15 год. 48 хв. до 15 год. 58 хв. слідчим слідчого відділення відділу поліції №2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області лейтенантом поліції ОСОБА_10 було проведено огляд місця події за адресою АДРЕСА_2 де під час огляду місця події ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 добровільно видав три акумуляторні батареї, які придбав раніше у малознайомих хлопців на ім'я ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
В ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 було виявлено та вилучено: три акумуляторні батареї, які упаковані до спеціального пакету NPU6121140.
Відповідно до ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами, серед іншого, є речові докази, документи.
Збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторонам обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи, що по відношенню до зазначеного майна, існує сукупність правових підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, подальше проведення слідчих дій з ним не виявляється за можливе без застосування тимчасового позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном - тобто арешту, як це передбачено ст.170 КПК України.
На підставі матеріалів клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання про накладення арешту на майно, яке було вилучене в ході огляду місця події від 25.03.2026 року за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: три акумуляторні батареї, які упаковані до спеціального пакету NPU6121140, є обґрунтованим, оскільки мета та підстави арешту в рамках зазначеного кримінального провадження, узгоджуються з положеннями частин 1, 3 ст. 170 КПК України.
Накладення арешту на вказане майно не несе негативних наслідків для їх володільця, оскільки не несе інформації та не є річчю, які б унеможливлювали життєдіяльність їх володільця.
Обмеження права власності володільця на вказане майно є розумними та співрозмірними із завданнями кримінального провадження.
Відповідно до ст. 2 КПК України «завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до положень ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати засадам кримінального провадження, до яких у тому числі відноситься верховенство права, законність, рівність перед законом і судом та інші.
Відповідно до ч.6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу».
У відповідності до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України"зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі"Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Таким чином, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення ІНФОРМАЦІЯ_7 від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що вжиття судом заходу забезпечення кримінального провадження, шляхом накладення арешту на вилучені речі є запобіжним заходом кримінального провадження, оскільки у випадку їх приховування, пошкодження чи розпорядження ними, можуть настати вкрай негативні наслідки.
Керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ ВП № 2 ЗРУП ГУНП України в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12026082020000203, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.03.2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 25.03.2026 під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: три акумуляторні батареї, які упаковані до спеціального пакету NPU6121140.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1