Справа № 308/3002/26
14.04.2026 місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді - Світлик О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Заяць А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до старшого інспектора Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції Ільницького Віктора Олександровича, Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Закарпатській області, Департаменту патрульної поліції, третя особа: Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою до старшого інспектора Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції Ільницького В.О., Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Закарпатській області, третя особа: Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області, згідно з якою просить суд: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6646841 від 11.02.2026, складену старшим інспектором Управління патрульної поліції в Закарпатській області капітаном поліції Ільницьким В.О.; закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КУпАП згідно з постановою серії ЕНА №6646841 від 11.02.2026 у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.03.2026 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.03.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за даним позовом. Залучено до участі у справі №308/3002/26 в якості третього відповідача - Департамент патрульної поліції. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 06.04.2026 о 13 год. 40 хв.
19.03.2026 від представника відповідача Департаменту патрульної поліції через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву.
07.04.2026 від представника відповідача Департаменту патрульної поліції до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи компакт-диску з відеозаписами з нагрудних камер поліцейського.
Позивач у судові засідання, призначені на 06.04.2026 о 13 год. 40 хв. та 14.04.2026 о 14 год. 30 хв., повторно не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомлено, заяви про розгляд справи за його відсутності не надходило.
Зокрема, позивач, який має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, повідомлявся про розгляд справи, призначений на 06.04.2026 о 13 год. 40 хв., шляхом направлення повідомлення в його електронний кабінет (документ доставлено до електронного кабінету: 12.03.2026 3:40:22), що підтверджується довідкою про доставку електронного документа, а також про розгляд справи, призначений на 14.04.2026 о 14 год. 30 хв., шляхом направлення повідомлення в його електронний кабінет (документ доставлено до електронного кабінету: 08.04.2026 3:24:41), що підтверджується довідкою про доставку електронного документа.
Представник відповідача Департаменту патрульної поліції з'явився у судове засідання, що відбулося, 06.04.2026 о 13 год. 40 хв. У дане судове засідання, представники відповідача та третьої особи, будучи належним чином та завчасно повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, не з'явилися. Клопотання про відкладення розгляду справи або її розгляд за їхньої відсутності не подано.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не з'явився у судові засідання, призначені на 06.04.2026 о 13 год. 40 хв. та 14.04.2026 о 14 год. 30 хв., хоча був належним чином повідомленим про дату, час і місце їх проведення. Клопотання про відкладення розгляду справи чи її розгляд за його відсутності суду не подавав, причин неявки суду невідомі.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain»).
Отже, у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника.
Згідно з частиною другою статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до частини першої статті 45 КАС України зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд зазначає, що будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.
Слід також враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Отже, ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначені статтею 205 КАС України.
Так, відповідно до вимог частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з пунктами 1-2 частини третьої цієї статті, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
Частиною п'ятою статті 205 КАС України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Приписи статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті встановлюють наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Частина п'ята статті 205 КАС України сформульована таким чином, що дає суду можливість залишити позовну заяву без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 липня 2023 року у справі №9901/439/21, від 16 листопада 2023 року у справі №9901/221/21 та від 10 жовтня 2024 року у справі №990/147/23.
Законодавче формулювання у частині п'ятій статті 205 КАС України «…якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладене у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
Саме такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 жовтня 2024 року у справі №990/228/23.
Пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
З огляду на викладене, суд вважає, що неявки позивача в судові засідання перешкоджають повноцінному розгляду справи, оскільки позбавляють суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.
З урахуванням викладеного, враховуючи, що позивач не прибув у судові засідання у справі, які були призначені на 06.04.2026 о 13 год. 40 хв. та 14.04.2026 о 14 год. 30 хв., без поважних причин, про дату, час і місце судового розгляду був сповіщений належним чином та завчасно, заяву про розгляд справи за відсутності позивача суду не подавав, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 240 КАС України про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись статтями 205, 240, 243, 248 КАС України, суд,
Позовну заявою ОСОБА_1 до старшого інспектора Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції Ільницького Віктора Олександровича, Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Закарпатській області, Департаменту патрульної поліції, третя особа: Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області О.М. Світлик