Справа № 304/391/26 Провадження № 1-кп/304/191/2026
08 квітня 2026 року м. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері Західного регіону ОСОБА_3 щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сімерки, Ужгородського (Перечинського) району, Закарпатської області, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, навідника механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого,
про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
02 грудня 2024 року до Перечинського районного суду Закарпатської області надійшло клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері Західного регіону ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024050010010250 від 16 вересня 2024 року, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Подане клопотання мотивує тим, що солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби призваний під час мобілізації, перебуваючи на посаді навідника механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, без дозволу командування частини, 29 травня 2024 року умисно не з'явився вчасно зі стаціонарного лікування до місця служби без поважних причин в район розосередження підрозділу військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 , та був відсутній без поважних причин на військовій службі до 23 лютого 2026 року, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи свою діяльність з проходженням військової служби, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, тобто нез'явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
В обґрунтування поданого клопотання прокурор посилається на те, що відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби. При цьому, 23 лютого 2026 року підозрюваний ОСОБА_4 добровільно звернувся з клопотанням до слідчого та прокурора про намір повернутися на військову службу до будь-якої військової частини для продовження проходження військової служби. Згідно з листом командира військової частини НОМЕР_2 від 23 лютого 2026 року №45/17/7899 командир вказаної військової частини ОСОБА_6 надав письмову згоду на продовження проходження військової служби підозрюваним ОСОБА_4
ОСОБА_4 під час дії воєнного стану вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, оскільки відповідно до довідки про притягнення до кримінальної відповідальності останній раніше до кримінальної відповідальності не притягався за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 407, 408 КК України.
Вказане вище, на думку прокурора, є підставою для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання та доводи, які його обґрунтовують, при цьому просив таке задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні просив задовольнити подане прокурором клопотання, надав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 401 КК України за інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, та закриття кримінального провадження у зв'язку із звільненням від кримінальної відповідальності. Просив урахувати суд, що провину в учиненому визнає та бажає продовжити проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .
Захисниця підозрювана - адвокат ОСОБА_5 підтримала думку свого підзахисного.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов такого висновку.
Так, 07 вересня 2024 року набув сили Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану».
Зокрема, указаним законом доповнено редакцію статті 401 КК України, а саме частиною 5 визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
При цьому, статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно з ч. 2 ст. 44 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 285 КПК України особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.
Згідно з ч. 3 ст. 285 КПК України підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Абзацом 2 ч. 2 ст. 286 КПК України передбачено, що у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Як установлено з клопотання прокурора, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024050010010250 від 16 вересня 2024 року, ОСОБА_4 інкриміновано нез'явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, а саме за ч. 5 ст. 407 КК України. Зокрема, ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби призваний під час мобілізації, перебуваючи на посаді навідника механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, без дозволу командування частини, 29 травня 2024 року умисно не з'явився вчасно зі стаціонарного лікування до місця служби без поважних причин в район розосередження підрозділу військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 , та був відсутній без поважних причин на військовій службі до 23 лютого 2026 року, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи свою діяльність з проходженням військової служби.
З конструкції положень ч. 5 ст. 401 КК України можна дійти висновку, що підставою цього виду звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язкова сукупність таких умов, як:
- особа вчинила кримінальне правопорушення вперше;
- кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 КК України, учинене під час дії воєнного стану;
- особа, яка вчинила таке кримінальне правопорушення, добровільно звернулась із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби;
- наявність письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
У судовому засіданні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України, при цьому добровільно звернувся з проханням зарахувати його до будь-якої військової частини для проходження військової служби. Факт звернення підозрюваного до військової частини міститься в долученій до клопотання прокурора письмовій згоді командира військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_7 про продовження військової служби в Збройних Силах України солдатом ОСОБА_8 .
Слід також узяти до уваги, що ОСОБА_4 звернувся з проханням продовжити проходити військову службу у цій або будь-якій іншій військовій частині, що в свою чергу узгоджується з приписами ч. 5 ст. 401 КК України.
З цих підстав, ураховуючи положення статті ч. 5 ст. 401 КК України, суд має прийняти рішення в порядку, передбаченому статтями 284 - 288 КК України, оскільки встановлено наявність підстав звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, а отже клопотання прокурора підлягає задоволенню, підозрюваний ОСОБА_4 - звільненню від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, а кримінальне провадження відносно нього закриттю.
Слід урахувати, що закриття кримінального провадження з підстав, які передбачені ч. 5 ст. 401 КК України, за своїм змістом не є підставами, які реабілітують особу, що роз'яснено підозрюваному, і останній погодився на закриття кримінального провадження з цих підстав, а отже і відсутні підстави для роз'яснення підозрюваному положень Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Крім цього, оскільки ОСОБА_4 на час інкримінованого кримінального правопорушення проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та з клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності встановлено, що такий отримав згоду командира військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_7 , на підставі положень ч. 3 ст. 288 КПК України, суд зобов'язаний після набрання ухвалою законної сили зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_7 невідкладно поновити ОСОБА_4 на військову службу та письмово повідомити Перечинський районний суд Закарпатської області і Закарпатську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони про вчинені дії щодо виконання ухвали, а ОСОБА_4 зобов'язати не пізніше 72 годин прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.
Речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає.
Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлено.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 під час досудового розслідування не обирався. Підстав для обрання суд не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст. 46 КК України, статтями 124, 284, 286, 288, 370, 372 КПК України, суд,
Клопотання прокурора - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України у зв'язку з продовженням проходження військової служби.
Кримінальне провадження № 62024050010010250 від 16 вересня 2024 року за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, - закрити.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 поновити військовослужбовця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на військовій службі.
Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніше 72 годин з дня набрання ухвалою суду законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Перечинський районний суд протягом семи днів з дня її проголошення.
На підставі ч. 2 ст. 376 КПК України повний текст ухвали складено 13 квітня 2026 року.
Головуюча:ОСОБА_1