Справа № 304/121/26 Провадження № 3/304/273/2026
14 квітня 2026 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Гевці В.М.,
за участі секретаря судового засідання Гарайдич Р.А.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
потерпілої ОСОБА_2 ,
розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, майстра лісу,
за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
17 лютого 2026 року до Перечинського районного суду Закарпатської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 767582 від 13 січня 2026 року за частиною 3 статті 173-2 КУпАП, складений щодо ОСОБА_1 , в якому зазначено, що останній 13 січня 2026 року о 19 годині 00 хвилин за місцем свого проживання вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо своєї дружини ОСОБА_2 , а саме: ображав нецензурними словами та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілої, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що того ж дня між ним і його дружиною ОСОБА_2 дійсно виникла сварка, оскільки він вживав алкогольні напої. При цьому зазначив, що саме дружина почала з ним таку, ображала його та не впускала до будинку. У вчиненні правопорушення винним себе не визнає, вважає, що у даній ситуації він є потерпілою стороною.
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що того дня між нею та чоловіком дійсно виник словесний конфлікт на побутовому ґрунті. Разом з тим зазначила, що будь-яких погроз, образ чи інших дій, які б могли спричинити їй психологічне чи фізичне насильство, з боку ОСОБА_1 не було. Також вказала, що шкоди її психічному чи фізичному здоров'ю завдано не було, претензій до чоловіка не має та не вважає себе потерпілою від його дій.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення надано такі докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 767582 від 13 січня 2026 року; рапорт помічника чергового відділення поліції № 1 Попки І.М. від 13 січня 2026 року; письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 13 січня 2026; копію постанови Перечинського районного суду Закарпатської області від 27 листопада 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а також характеристику на останнього.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпілої, вивчивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя враховує таке.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, який слід застосовувати при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, тлумачаться на його користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Суддя звертає увагу на те, що стаття 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частина 3 вказаної вище статті передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Таким чином, у цій ситуації орган, що уповноважений на складання протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності, повинен довести, що ОСОБА_1 , 13 січня 2026 року о19 годині 00 хвилин за місцем свого проживання вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо своєї дружини ОСОБА_2 , а саме: ображав нецензурними словами та погрожував фізичною розправою, чим могла бути завдана шкоду психологічному здоров'ю потерпілої. Обставини, викладені у протоколі про притягнення до адміністративної відповідальності, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.
Так, ОСОБА_1 заперечив вчинення ним адміністративного правопорушення. З його слів встановлено, що між ним і його дружиною ОСОБА_2 дійсно виникла сварка. При цьому зазначив, що саме дружина почала з ним таку, ображала його та не впускала до будинку. У вчиненні правопорушення себе не визнає, вважає, що у даній ситуації він є потерпілою стороною.
Відповідно до статті 251 КУпАП пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, можуть бути доказом у справі про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Такі докази не повинні викликати у судді сумніви.
При цьому, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 767582 від 13 січня 2026 року не може слугувати підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за відсутності інших доказів.
При цьому, в самому протоколі від 13 січня 2026 року зазначено, що свідки події відсутні.
Наведені факти відповідно до статті 62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь ОСОБА_1 і вони не дають змоги однозначно оцінити дії останнього, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 173-2 КУпАП.
Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Так, із пояснень учасників справи вбачається, що між подружжям мав місце словесний конфлікт на побутовому ґрунті, однак він не супроводжувався вчиненням психологічного чи фізичного насильства, погрозами, образами або іншими діями, які могли б завдати шкоди психічному чи фізичному здоров'ю потерпілої. Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердила відсутність будь-якої шкоди та зазначила, що не вважає себе потерпілою від дій чоловіка і не має до нього претензій. За таких обставин відсутні об'єктивні та суб'єктивні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого законом.
Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин суддя дійшла висновку, що наявні всі підстави для закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
З цих підстав, керуючись статтями 1, 9, 23, 33, 173-2, 276-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення № 304/121/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 цього Кодексу за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова в справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя:Гевці В. М.