14 квітня 2026 р. Справа № 520/22435/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Семененко М.О. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Пасечнік О.В.) від 14.01.2026 по справі № 520/22435/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі- відповідач, ГУ НП в Харківській області), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд:
визнати протиправними бездіяльність ГУ НП в Харківській області щодо не нарахування та не виплати додаткової доплати у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 за період служби з 01.08.2020 по 31.07.2023;
зобов'язати ГУ НП в Харківській області нарахувати та виплатити додаткової доплати у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 за період служби з 01.08.2020 по 31.07.2023.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2026 залишено без задоволення адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ НП в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що відповідачем протиправно не виплачено у належному розміру позивачу грошове забезпечення. Зазначає, що листом ГУ НП від 26.06.2025 в додаток до відповіді ГУ НП від 12.06.2025 в якому містяться інформація про те, що доплата, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375, виплачувалась у липні 2020 р. - за березень, квітень, травень та червень 2020 року, у серпні 2020 р.- за липень 2020 року, що підтверджується довідкою про доходи № 743 за 2020 рік та розрахунковими листами, а потім виплата була припинена, хоча вважає, що продовжувала виконувати ті ж самі службові обов?язки (додатки до позовної заяви). Отже, відповідач визнав все ж таки, що позивачка залучалась до виконання служби в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому проти задоволення заперечував та просив відмовити.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції установлено, що позивачка ОСОБА_1 в період з 07 листопада 2015 року по 31 грудня 2024 року проходила службу в Національній поліції України.
Відповідно до Наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 30.12.2024 № 633 о/с «По особовому складу» звільнена згідно із п. 7 ч. 1 ст. 77 законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, за власним бажанням.
Листом ГУ НП в Харківській області № 1041772025 від 03.09.2025 зазначено про те, що внаслідок ракетного обстрілу 02.03.2022 військами рф адміністративної будівлі ГУНП в Харківській області (м. Харків, вул. Жон Мироносиць, 5), приміщення канцелярії УОАЗОР, де зберігалися службова документація підрозділу, у тому числі документи, пов'язані з можливим виконанням ОСОБА_1 обов'язків з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) внаслідок виконання яких могла мати безпосередній контакт з населенням у період з 30.04.2021 по 10.11.2021, було повністю зруйновано. Службова документація, яка перебувала у зазначеному приміщенні, в тому числі рапорти, які могли подаватися ОСОБА_1 у зазначений період про виплату додаткової доплати до грошового забезпечення та оригінали первинних документів, які могли підтверджувати виконання нею поліцейських функцій, визначених розділом II Порядку, затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 12.11.2020 № 2165, згоріла під час пожежі.
Стверджуючи, що відповідач при звільненні зі служби не здійснив повний розрахунок, не нарахував та не здійснив виплату позивачці додаткова доплата за службу з 01.08.2020 по 31.07.2023 в особливих умовах, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни», позивачка звернулася з даним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що доказів наявності наказів керівника відповідача щодо виплати спірної надбавки позиваці не надано.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено карантин з 12.03.2020 р. на усій території України.
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 342 Про визначення переліку посад працівників, службових і посадових осіб, щодо яких не застосовується обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, не застосовується для таких категорій посад, зокрема поліцейські, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об'єднаних сил (ООС), здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.
Згідно з п. 2 наведеної вище постанови Кабінету Міністрів України передбачено, що визначення переліку посад (професій) працівників, службових і посадових осіб, військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських, зазначених у пункті 1 цієї постанови, з урахуванням специфіки їх участі у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об'єднаних сил (ООС), здійснюється відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику, органом державної влади, іншим державним органом.
Постановою №375 урегульовані деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни.
Пунктом 1 Постанови № 375 установлено, що на період дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2», та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративним, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.
Установлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).
Пунктом 5 Постанови № 375 передбачено, що доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.
Наказом ГУ НП в Харківській області від 12.11.2020 № 2165 затверджено Порядок визначення персонального переліку поліцейських Головного управління Національної поліції в Харківській області для розгляду питання щодо встановлення додаткової доплати до грошового забезпечення відповідно до Постанови № 375 (далі по тексту Порядок № 2165).
Зокрема, п. 3 Порядку № 2165 встановлено критерії, яким мають відповідати поліцейські для отримання доплати, а саме, несення служби в умовах карантину, що має наслідком перебування в безпосередньому контакті із населенням.
Отже, підставою для отримання доплати за Постановою № 375 є наявність одночасно таких умов: 1) особа є поліцейським; 2) у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, безпосередньо виконувала функції щодо забезпечення життєдіяльності населення, правопорядку і безпеки громадян; 3) включена до персонального переліку поліцейських для встановлення доплати за критерієм, встановленим пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 2165.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами по справі, позивач проходив публічну службу на посаді оперуповноваженого кримінальної поліції територіального відділу поліції та за своїми основними обов'язками здійснював правоохоронні функції, тобто позивач проходив службу у підрозділі патрульної поліції територіального підрозділу поліції.
У відповідності до приписів ст.ст.2, 13 закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року № 580-VIII (зі змінами та доповненнями) завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах, зокрема забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидії злочинності. У складі поліції функціонують, серед іншого кримінальна поліція.
Приписами ст.ст.2, 5 закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" від 18 лютого 1992 року № 2135-XII (зі змінами та доповненнями) визначено, що оперативно-розшукова діяльність це система гласних і негласних пошукових та контррозвідувальних заходів, що здійснюється із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів, оперативними підрозділами, серед яких підрозділи кримінальної поліції Національної поліції.
Поряд з цим приписами ст.41 Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI (зі змінами та доповненнями) визначено, що оперативні підрозділи органів Національної поліції, здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, дізнавача, прокурора. Під час виконання доручень слідчого, дізнавача, прокурора співробітник оперативного підрозділу користується повноваженнями слідчого.
Положенням про Департамент карного розшуку Національної поліції, затверджений Наказом Національної поліції України від 14.11.2015 року № 90 визначено, що завданнями департаменту карного розшуку у межах повноважень є надання поліцейських послуг у сферах охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, а також виявлення і розкриття злочинів, у тому числі на транспорті, розшук осіб, які їх учинили, документування протиправної діяльності учасників та членів організованих груп і злочинних організацій. На карний розшук покладаються обов'язки з попередження, виявлення злочинів, насамперед тяжких та особливо тяжких, а також тих, що набули суспільного резонансу, учинених із застосуванням вогнепальної чи холодної зброї, вибухових речовин, групою осіб, серійного характеру, розшуку підозрюваних та обвинувачених, осіб, які зникли безвісти, та ідентифікації невпізнаних трупів, для чого здійснюють оперативно-розшукову діяльність, агентурно-оперативну роботу та негласні слідчі (розшукові) дії.
Відповідно до витягу з функціональних обов'язків оперуповноваженого під час проходження служби на нього, зокрема покладались обов'язки з надання поліцейських послуг у сферах охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань, протидія злочинності. Діяльність ґрунтується на принципах, зокрема взаємодії з населенням.
Колегія суддів зазначає, що вказана доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише тим, які внаслідок безпосереднього виконання функції щодо забезпечення життєдіяльності населення, правопорядку і безпеки громадян, мають з населенням безпосередній контакт.
Отже, в контексті спірних правовідносин, відповідно до покладених обов'язків та виконання повноважень позивачка під час проходження служби займала посади, на яких забезпечувала правопорядок, охорону інтересів держави і безпеку громадян та внаслідок виконання своїх обов'язків мала безпосередній контакт з населенням та окремими громадянами.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме із відповіді відповідача № 55042-2025 від 12.05.2025 на адвокатський запит, - позивачка в період з 11.03.2020 до забезпечення життєдіяльності населення (забезпечення продовольчими та не продовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист парв дітей та забезпечення порядку і безпеки громадян) не залучалась.
Однак, в подальшому на адвокатський запит було отримано лист ГУ НП від 26.06.2025 в додатку до відповіді ГУ НП від 12.06.2025 в якому міститься інформація про те, що доплата відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375, виплачувалась у липні 2020 р. - за березень, квітень, травень та червень 2020 року, у серпні 2020 р.- за липень 2020 року, що підтверджується довідкою про доходи № 743 за 2020 рік та розрахунковими листами, а потім виплата була припинена.
Разом з тим з листа ГУНП в Харківській області № 1041772025 від 03.09.202 виходить, що внаслідок ракетного обстрілу 02.03.2022 військами рф адміністративної будівлі ГУНП в Харківській області (м. Харків, вул. Жон Мироносиць, 5), приміщення канцелярії УОАЗОР, де зберігалися службова документація підрозділу, у тому числі документи, пов'язані з можливим виконанням ОСОБА_1 обов'язків з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) внаслідок виконання яких могла мати безпосередній контакт з населенням у період з 30.04.2021 по 10.11.2021, було повністю зруйновано. Службова документація, яка перебувала у зазначеному приміщенні, в тому числі рапорти, які могли подаватися ОСОБА_1 у зазначений період про виплату додаткової доплати до грошового забезпечення та оригінали первинних документів, які могли підтверджувати виконання нею поліцейських функцій, визначених розділом II Порядку, затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 12.11.2020 № 2165, згоріла під час пожежі.
Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Факт знищення відповідних документів - суб'єктом владних повноважень не може слугувати достатньою підставою для покладення тягара доказування на позивача або відмови у задоволенні заявлених позовних вимог з цих підстав.
Також, колегія суддів зауважує, що спірна доплата повинна здійснюватись не щомісячно, а з урахуванням пропорційно відпрацьованому часу, за виключенням періодів перебування у відпустках.
Крім того, колегія суддів зауважує, що відсутність коштів на рахунку відповідача для виплати доплати до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, за спірний період не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
При вирішенні наведеного спору колегія суддів враховує правову позицію, висловлену Верховним Судом по аналогічній категорії справ, зокрема, в постанові Касаційного адміністративного суду від 26.04.2023 у справі № 420/19450/21, яка в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України та ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов'язковою під час вирішення наведеного спору.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з ч. 2 ст. 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення позову.
За цим, апеляційна скарга позивачки підлягає частковому задоволенню.
Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: "а", "б", "в", "г" пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2026 по справі № 520/22435/25 - скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними бездіяльність Головного управління національної поліції в Харківській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення з урахуванням пропорційно відпрацьованому часу, за виключенням періодів перебування у відпустках, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375, за період служби з 01.08.2020 по 31.07.2023.
Зобов'язати Головне управління національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення з урахуванням пропорційно відпрацьованому часу, за виключенням періодів перебування у відпустках, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 за період служби з 01.08.2020 по 31.07.2023.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий
Судді(підпис) (підпис) М.О. Семененко З.Г. Подобайло