Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
14 квітня 2026 р. № 520/5861/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (61003, м. Харків, вул.Кооперативна, буд. 12/14, код ЄДРПОУ 44045454) про визнання протиправною та скасування постанови,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця від 20.02.2026 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 80301112.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні в Індустріальному відділі державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №80301112 з примусового виконання постанови № 7/10270, виданої 15.08.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 34000,00 грн на користь держави.
20.02.2026 державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчого провадження №80301112 та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
20.02.2026 державним виконавцем прийнято постанову про стягнення виконавчого збору та про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти боржника, що містяться у банківських установах, в межах суми основного боргу, витрат на проведення виконавчих дій та виконавчого збору.
12.03.2026 до відділу надійшла заява боржника з додатками про зняття арешту з рахунку, який призначений для зарахування соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та пенсійних виплат у разі втрати годувальника.
13.03.2026 державним виконавцем винесено постанову про зняття арешту з розрахункового рахунку, на який надходить соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та пенсійні виплати у разі втрати годувальника.
16.03.2026 до відділу надійшла заява боржника про закриття виконавчого провадження та скасування заходів примусового характеру.
30.03.2026 державним виконавцем відділу надано відповідь в якій боржнику роз'яснено особливості примусового виконання рішень у період воєнного, які визначено пунктом 10.2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», та направлено на електронну адресу заявника.
Позивач в адміністративному позові посилається на те, що виконавчий документ (постанова № 7/10270) винесений 15.08.2025, строк його пред'явлення до виконання сплив 15.11.2025, а стягувач звернувся до виконання лише 19.02.2026, тобто з пропуском встановленого тримісячного строку. Позивач вважає, що державний виконавець під час вирішення питання про відкриття виконавчого провадження не виконав свій прямий обов'язок щодо перевірки строків давності документа, а відкриття провадження № 80301112 за документом, який втратив чинність у частині можливості його примусового виконання є, на думку позивача, грубим порушенням закону та прав позивача.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Основного Закону України передбачено, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону № 1404-VIII).
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; (пункт 6 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII).
Згідно з пунктом 2 частини 4 статті 4 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. ( частина 1 статті 12 Закону №1404-VIII)
Пунктом 1 частини 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до частини 5 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Системний аналіз наведених норм Закону України "Про виконавче провадження" дає підстави для висновку, що у разі надходження на виконання виконавчого документа, державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження або прийняти рішення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання. Вчинення державним виконавцем будь-яких інших виконавчих дій чинне законодавство не передбачає.
Так, відповідачем 20.02.2026 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №80301112 з примусового виконання постанови № 7/10270 виданий 15.08.2025, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення штрафу на користь держави з ОСОБА_1 в розмірі 34000,00 грн.
Позивач наполягає, що стягувачем було пропущено строк звернення до примусового виконання, а відповідно до статті 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Отже, недотримання строків пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання є підставою для повернення такого виконавчого документа стягувачу без його виконання.
Водночас, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та триває на даний час.
Відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII, доповненого Законом України від 15.03.2022 №2129-ІХ, який набрав чинності з 26.03.2022, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Оскільки порядок та строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом №1404-VIII, як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.03.2023 у справі №260/2595/22.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що доводи позивача про пропуск стягувачем строку пред'явлення до виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованими, а постанова відповідача про відкриття виконавчого провадження є правомірною.
Доводи позивача про те, що державний виконавець не перевірив строки пред'явлення виконавчого документа до виконання, спростовуються встановленими судом обставинами та вимогами чинного законодавства, оскільки з урахуванням дії воєнного стану такі строки не є пропущеними.
Крім того, суд зазначає, що постанова ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.08.2025 № 7/10270 є чинною, у встановленому законом порядку не скасована та підлягає обов'язковому виконанню, що узгоджується з приписами статті 129-1 Конституції України.
Обставини щодо накладення арешту на кошти позивача не свідчать про протиправність дій державного виконавця, оскільки такі дії вчинені в межах виконавчого провадження на підставі та у спосіб, визначений Законом України «Про виконавче провадження», при цьому арешт з рахунку, на який надходять соціальні виплати, був знятий державним виконавцем після звернення позивача , що свідчить про дотримання відповідачем принципу співмірності заходів примусового виконання.
Інших належних та допустимих доказів, які б свідчили про протиправність оскаржуваної постанови або порушення відповідачем прав позивача, суду не надано.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова державного виконавця від 20.02.2026 про відкриття виконавчого провадження №80301112 прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, а тому підстави для її скасування відсутні.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (61003, м. Харків, вул.Кооперативна, буд. 12/14, код ЄДРПОУ 44045454) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 287 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення складено 14 квітня 2026 року.
Суддя Н.А. Полях