чХарківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питань встановлення способу і порядку виконання судового рішення
"14" квітня 2026 р. справа №520/2896/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Марини Лук'яненко,
за участю секретаря судового засідання - Дениса Гузя,
представника заявника - Віктора Ізмайлова,
розглянувши у судовому засіданні з повідомленням сторін заяву Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області про зміну способу і порядку виконання рішення по справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Харківського апеляційного суду (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36, м. Харків, 61001) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 по справі №520/2896/24 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Харківського апеляційного суду (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36, м. Харків, 61001) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправними дії Харківського апеляційного суду, які полягають у нарахуванні та виплаті судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_1 суддівської винагороди та матеріальної допомоги за періоди з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року, з 01 січня 2023 року до 31 грудня 2023 року, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102,00 грн. Зобов'язано Харківський апеляційний суд нарахувати та виплатити на користь судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_1 недонараховану та невиплачену суддівську винагороду та матеріальну допомогу за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, обчислену відповідно до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного на 2021 рік у розмірі 2270,00 грн, за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року, обчислену відповідно до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного на 2022 рік у розмірі 2481,00 грн, за період з 01 січня 2023 року до 31 грудня 2023 року, обчислену відповідно до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного на 2023 рік у розмірі 2648,00 грн, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 по справі №520/2896/24 набрало законної сили 17.06.2024.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 по справі №520/2896/24 змінено спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 по справі №520/2896/24 та встановлено спосіб виконання вказаного рішення шляхом стягнення з Харківського апеляційного суду з КЕКВ 2113 «Суддівська винагорода» на користь ОСОБА_1 нарахованої та невиплаченої суддівської винагороди та матеріальної допомоги за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2023 року в загальній сумі 1 531 978, 35 грн (один мільйон п'ятсот тридцять одна тисяча дев'ятсот сімдесят вісім гривень 35 копійок) з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті.
Ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 по справі №520/2896/24 набрала законної сили.
17.03.2026 до Харківського окружного адміністративного суду звернувся зявник Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення по даній справі шляхом стягнення з Харківського апеляційної суду з КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" на користь ОСОБА_1 нараховану та невиплачену суддівську винагороду та матеріальну допомогу за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2023 року в загальній сумі 1 531 978,35 грн з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті.
Судове засідання з розгляду поданої заяви призначено на 08.04.2026 о 10:30.
Сторони у судове засідання не з'явились, про розгляд поданої заяви повідомлялись належним чином.
Від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд поданої заяви без її участі та зазначено, що підстав, передбачених статтею 378 КАС України в заяві заявника не зазначено, а тому, на думку позивача, дана заява задоволенню не підлягає.
У судовому засіданні представник Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області підтримав подану заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення по даній справі. В обґрунтування поданої заяви вказав, що виконання судових рішень, виконання рішень суду про стягнення коштів боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності в зазначеному державному органі відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. При розрахунку коштів державного бюджету за КЕКВ 2113 не передбачено будь-якого додаткового обсягу фінансування для виконання рішень судів. Вказана обставина є об'єктивною та виключною, що фактично унеможливлює виконання рішення суду у спосіб, встановлений ухвалою Харківського окружною адміністративного суду від 25 вересня 2024 року. За таких обставин, заявник вважає, що спосіб виконання, встановлений ухвалою Харківського окружною адміністративного суду від 25 вересня 2024 року, підлягає заміні.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Вирішуючи по суті подану заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною другою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
Обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Суд зауважує, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Статтею 372 КАС України визначений порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.
Відповідно до частин другої та четвертої вказаної статті судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Частина перша статті 373 КАС України визначає, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Аналіз наведеного вище вказує, що рішення суду в адміністративних справах може бути виконане добровільно, з моменту набрання рішенням законної сили, та примусово, після відкриття відповідного виконавчого провадження. При цьому, виконання судового рішення, у якому порядку воно б не відбувалось, є невід'ємною складовою права на судовий захист.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, установлених законом), - установити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Отже, підставою для застосування правил наведеної норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин. Тобто зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити у задоволенні такої заяви.
Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 12 червня 2019 року у справі №800/203/17.
У постанові Верховного Суду від 14 серпня 2024 року у справі № 200/2961/21-а вказано, що у разі необхідності встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення необхідно звернути увагу, зокрема, на те, що для зміни способу або порядку виконання судового рішення повинні існувати обставини, що істотно ускладнюють належне виконання рішення або роблять його неможливим.
Суд наголошує, що зміна способу повинна сприяти покращенню умов виконання судового рішення, а не навпаки приводити до виникнення нових ускладнень для його виконання.
Як вбачається з довідки Харківського апеляційного суду від 28.06.2024 року №04-35/53/2024 відповідачем на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 по справі №520/2896/24 обраховано недоотриману суддівську винагороду та матеріальну допомогу за період з 01.01.2021 по 31.12.2023 роки в загальній сумі 1531978,35 грн., з якої за 2021 рік - нараховано різницю 217 215, 45 грн, за 2022 рік - 514 512, 84 грн, за 2023 рік - 800 250, 06 грн.
Як встановлено судом, нараховану суму суддівської винагороди та матеріальної допомоги за період з 01.01.2021 по 31.12.2023 роки відповідачем не виплачено.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 по справі №520/2896/24 змінено спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 по справі №520/2896/24 та встановити спосіб виконання вказаного рішення шляхом стягнення з Харківського апеляційного суду з КЕКВ 2113 «Суддівська винагорода» на користь ОСОБА_1 нарахованої та невиплаченої суддівської винагороди та матеріальної допомоги за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2023 року в загальній сумі 1 531 978, 35 грн (один мільйон п'ятсот тридцять одна тисяча дев'ятсот сімдесят вісім гривень 35 копійок) з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті.
У судовому засіданні представник заявника зазначив, що при розрахунку коштів державного бюджету за КЕКВ 2113 не передбачено будь-якого додаткового обсягу фінансування для виконання рішень судів. Вказана обставина є об'єктивною та виключною, що фактично унеможливлює виконання рішення суду у спосіб, встановлений ухвалою Харківського окружною адміністративного суду від 25 вересня 2024 року.
Також, зазначив, що у разі, якщо судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає документи на виконання в порядку Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Водночас, обставини, які навів відповідач в своїй заяві, є не суттєвими, оскільки не виключають збільшення асигнування за КЕКВ 2113 і не доводять наявності достатніх фінансових ресурсів за КЕКВ 2800.
Так, пунктом 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, передбачено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.
При цьому, на час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника в тому числі: за захищеними видатками, визначеними Бюджетним кодексом України; за видатками спеціального фонду відповідного бюджету на оплату праці та нарахування на заробітну плату, придбання медикаментів, забезпечення продуктами харчування, оплату комунальних послуг та енергоносіїв.
Крім того, у разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому положення пунктів 28-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.
Згідно пункту 26 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).
Безспірне списання коштів з рахунків бюджетних установ у частині власних надходжень здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку надходжень на відповідному рахунку за визначеним кодом економічної класифікації видатків бюджету з урахуванням вимог пункту 28 цього Порядку.
Також, у разі коли у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів зазначений код не передбачений або за таким кодом до кінця бюджетного періоду сума бюджетних асигнувань менша, ніж сума списання, або відсутні відкриті асигнування (залишки коштів на рахунках), безспірне списання судових витрат, штрафів здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету, за яким здійснюється стягнення коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів.
Безспірне списання коштів з рахунків підприємств, установ, організацій здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку коштів на рахунку.
Орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів, що обліковуються на рахунку бюджетної установи, яка здійснює централізоване обслуговування боржника, у межах відповідних бюджетних асигнувань з урахуванням положень пункту 25 цього Порядку.
Відповідно до п. 28 вказаного Порядку орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди класифікації видатків бюджету і рахунки, з яких проводиться безспірне списання коштів.
З дня визначення кодів класифікації видатків бюджету та рахунків орган Казначейства повідомляє боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, про здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника та не проводить платежі, крім платежів, які визначені у пункті 25 цього Порядку.
У повідомленні зазначаються строк подання боржником або бюджетною установою, що здійснює централізоване обслуговування боржника, інформації, пов'язаної з виконанням рішення про стягнення коштів, який не може перевищувати п'яти робочих днів з дати надходження повідомлення, та відомості про непроведення органом Казначейства платежів за платіжними дорученнями боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника.
Визначені коди класифікації видатків бюджету та/або рахунки, за якими проводиться безспірне списання коштів, можуть бути змінені органом Казначейства за обґрунтованою заявою боржника.
У даному випадку такої заяви боржником не надавалось.
Згідно п. 29 вказаного Порядку у разі неможливості визначення кодів класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів, орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа надсилає до боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, запит для встановлення відповідних даних із зазначенням строку надання відповіді.
Якщо боржник, який є одержувачем бюджетних коштів, повідомляє про те, що заборгованість за виконавчими документами не відповідає заходам, передбаченим бюджетною програмою, які їх уповноважили виконувати, та надає документи, які це підтверджують, орган Казначейства повертає виконавчі документи стягувачу для стягнення таких коштів через органи виконавчої служби.
Зважаючи на викладене, підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення по даній справі відсутні, а тому заява заявника про зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі №520/2896/24 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 6-9, 241-243, 248, 255, 295, 372, 378 КАС України, суд -
У задоволенні заяви Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області про зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі №520/2896/24 - відмовити.
Роз'яснити, що ухвала підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.
Суддя Марина Лук'яненко