Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
13 квітня 2026 р. справа № 520/30377/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління національної поліції в Харківській області з проведення службового розслідування стосовно інспектора взводу №3 роти №1 батальйону №1 полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати частину індивідуального акту - пункт 2 Наказу ГУНП в Харківській області від 13 жовтня 2025 року №1404 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ППОП ГУНП в Харківській області» щодо застосування до інспектора взводу №3 роти №1 батальйону №1 полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
- зобов'язати Головного управління національної поліції в Харківській області унести зміни до індивідуального акту - наказу ГУНП в Харківській області від 28 жовтня 2025 р. №638о/с «По особовому складу» в частині підстав звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу №3 роти №1 батальйону №1 полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області, зазначивши підставу для звільнення пункт сьомий ч. 1 статті 77 закону України «Про національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII (зі змінами та доповненнями) за власним бажанням, згідно з рапортом від 24 липня 2025 року.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п. 1, п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач у період з 07.11.2015 по 29.10.2025 проходив публічну службу в Національній поліції України. Позивач 24.07.2025 звернувся до начальника ГУНП в Харківській області з рапортом про звільнення з лав Національної поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (зі змінами та доповненнями), тобто за власним бажанням з 24.07.2025. Проте, в супереч волевиявлення позивача, з огляду на поданий рапорт про звільнення зі служби, відповідачем з 17.09.2025 в порядку ч. 9 ст. 65 закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (зі змінами та доповненнями) переведено позивача для подальшого проходження служби до Полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області. Вже 22.09.2025 відповідачем ініційоване та призначене проведення службового розслідування, за результатами якого прийнято наказ ГУНП в Харківській області від 13.10.2025 №1404 «Про застосування дисциплінарного стягнення відносно поліцейського ГУНП в Харківській області», відповідно до якого за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося у порушені статті 65 Конституції України, Присяги працівника поліції, передбаченої ч. 1 ст. 64 закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (зі змінами та доповненнями); ч. 1 ст. 5, пункту 1, 4 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого законом України від 15.03.2018 №2337-VIII; ч. 1 ст. 18 закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (зі змінами та доповненнями), до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. У відповідності до наказу ГУНП в Харківській області від 28.10.2025 №638 о/с «По особовому складу» позивача протиправно звільнено зі служби в поліції за пунктом шостим ч. 1 ст. 77 закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (зі змінами та доповненнями), у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби з 29.10.2025.
Головним управлінням Національної поліції в Харківській області подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що підставою для проведення службового розслідування стала доповідна записка командира ППОП ГУНП в Харківській області полковника поліції Щебетуна С.В. від 18.09.2025 №118310-2025 про безпосереднє виявлення ознак дисциплінарного проступку у діях окремих поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області. Таким чином, виявлення факту невиконання поліцейським наказу заступити на позицію надало керівнику законну підставу вважати, що в діях поліцейського є ознаки дисциплінарного проступку, та призначити службове розслідування для повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин. А тому, наказ ГУНП в Харківській області від 22.09.2025 №2496 «Про призначення та проведення службового розслідування відносно поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області» є правомірним та таким, що виданий з урахуванням вимог законодавства та обставин вчиненого проступку. Службовим розслідування встановлено, що всупереч наказу начальника ГУНП в Харківській області «Про внесення змін до наказу ГУНП в Харківській області від 07.08.2025 №257 дск» від 16.09.2025 №317 дск та виконання вимог Законів України «Про Національну поліцію», «Про правовий режим воєнного стану», Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про ведення воєнного стану України» (зі змінами) з метою надання практичної допомоги по виконанню завдань, покладених на Національну поліцію України, у взаємодії з підрозділами (військовими частинами) Збройних Сил України та іншими складовими сектору безпеки і оборони України з відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України 4 поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області, зокрема, інспектор взводу №3 роти №1 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , відмовились виконати наказ начальника ГУНП в Харківській області та прибути у розпорядження командира зведеного загону ГУНП в Харківській області для виконання покладених на них завдань. Таким чином, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 не взяв участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, тим самим вчинив дії, які суперечать покладеним на нього обов'язкам, підривають довіру до нього як до представника влади та поліцейського, який повинен бути взірцем у захисті країни, а також своїми діями призвів до приниження іміджу поліції та довіри населення до поліції, як до правоохоронного органу. Даний дисциплінарний проступок є несумісним з подальшим проходженням служби в Національній поліції України. Також відповідачем зазначено, що на момент оголошення наказу ГУНП в Харківській області «Про внесення змін до наказу ГУНП в Харківській області від 07.08.2025 №257 дск» від 16.09.2025 №317 дск відповідний наказ про звільнення ОСОБА_1 виданий не був, а факт подання рапорту про звільнення за власним бажанням з поліції не позбавляло заявника обов'язку виконати вказаний наказ ГУНП в Харківській області та прибувати на службу для виконання обов'язків поліцейської служби.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Харківській області на посаді інспектор взводу №3 роти №1 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області.
24.07.2025 ОСОБА_1 на ім'я начальника ГУНП в Харківській області подано рапорт про звільнення зі служби в Національній поліції України за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 24.07.2025.
Розгляд поданого рапорту у відповідності до пункту 68 розділу VІІ Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29.07.1991 №114, було доручено УКЗ ГУНП в Харківській області.
19.08.2025 за результатом розгляду рапорту ОСОБА_1 від 24.07.2025 про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням з 24.07.2025 Головним управлінням Національної поліції в Харківській області на адресу заявника направлений лист №90732-2025, яким повідомлено, що керівництвом ГУНП в Харківській області прийнято рішення щодо звільнення його зі служби в поліції з 24.10.2025, керуючись пунктом 68 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 №114. Одночасно повідомлено, що до дня звільнення з поліції йому необхідно прибувати на службу до Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області та виконувати накази і доручення керівництва, пов'язані з виконанням службових обов'язків за посадою.
18.09.2025 на ім'я начальника ГУНП в Харківській області надійшла доповідна записка командира ППОП №1 ГУНП в Харківській області полковника поліції Щебетуна Сергія №118310-2025 щодо відмови від виконання наказу ГУНП в Харківській області від 16.09.2025 №317 дск «Про внесення змін до наказу ГУНП в Харківській області від 07.08.2025 №257 дск».
Зокрема, у вказаній доповідній записці зазначено, що 17.09.2025 у визначеному місці в м. Харкові до відома окремих поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області під час шикування шляхом зачитування було доведено наказ ГУНП в Харківській області від 16.09.2025 №317 дск «Про внесення змін до наказу ГУНП в Харківській області від 07.08.2025 №257 дск», відповідно до якого поліцейські, серед яких і інспектор взводу №3 роти №1 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 повинні були здійснювати контрдиверсійні, пошуково-фільтраційні та оперативно-профілактичні заходи в операційній зоні ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на території Харківської області у складі зведеного загону Національної поліції України зі складу поліцейських ГУНП в Харківській області.
Після ознайомлення з вказаним наказом інспектор взводу №3 роти №1 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 відмовився від виконання наказ ГУНП в Харківській області від 16.09.2025 №317 дск «Про внесення змін до наказу ГУНП в Харківській області від 07.08.2025 №257 дск».
Факт ознайомлення ОСОБА_1 з наказом підтверджується наявним в матеріалах справи листом ознайомлення з наказом ГУНП в Харківській області від 16.09.2025 №317, в якому міститься особистий підпис позивача від 17.09.2025.
З метою перевірки вказаних відомостей наказом ГУНП в Харківській області від 22.09.2025 №2496 призначено службове розслідування.
Службовим розслідуванням встановлено, що відповідно до Положення про Головне управління Національної поліції в Харківській області, затвердженого наказом Національної поліції України від 06.11.2015 №37 (зі змінами) та з метою забезпечення виконання бойових розпоряджень Головнокомандувача ЗСУ, Головного штабу ЗСУ, командувача ОСУВ «Хортиця» для виконання контрдиверсійних, пошуково-фільтраційних та оперативно профілактичних заходів в операційній зоні ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на території Харківської області було створено зведений загін Національної поліції України зі складу поліцейських ГУНП в Харківській області. Наказом ГУНП в Харківській області «Про внесення змін до наказу ГУНП в Харківській області від 07.08.2025 №257 дск» від 16.09.2025 №317 дск, з 17.09.2025 двадцять поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області увійшли до складу зведеного загону Національної поліції України.
17.09.2025 керівництвом ППОП ГУНП в Харківській області вищевказаним поліцейським під час шикування було доведено в усній формі, шляхом зачитування із застосуванням приладу відеофіксації, наказ «Про внесення змін до наказу ГУНП в Харківській області від 07.08.2025 №257 дск» від 16.09.2025 №317 дск. Під час шикування від виконання наказу начальника ГУНП в Харківській області від 16.09.2025 №317 дск відмовились: інспектор взводу №3 роти №2 батальйону № 1 ППОП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_2 та інспектор взводу № 2 роти швидкого реагування «Схід» ППОП ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_3 .
18.09.2025 відбулось шикування поліцейських для проведення стройового огляду та інструктажу перед виконанням бойових (спеціальних) завдань покладених на зведений загін Національної поліції України зі складу поліцейських ГУНП в Харківській області. Під час шикування відмовились від виконання наказу начальника ГУНП в Харківській області від 16.09.2025 №317 дск інспектор взводу №3 роти №1 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та поліцейський взводу №2 роти № 2 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області старший сержант поліції ОСОБА_4 .
Таким чином, четверо поліцейських, які повинні були здійснювати контрдиверсійні, пошуково-фільтраційні та оперативно-профілактичні заходи в операційній зоні ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на території Харківської області у складі зведеного загону Національної поліції України зі складу поліцейських ГУНП в Харківській області, відмовились виконувати наказ начальника ГУНП в Харківській області «Про внесення змін до наказу ГУНП в Харківській області від 07.08.2025 №257 дск» від 16.09.2025 №317 дск.
В ході проведення службового розслідування було встановлено, що до ППОП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та старшого сержанта поліції ОСОБА_4 було переміщено на підставі наказу ГУНП в Харківській області від 27.08.2025 №488 о/с (згідно з п. 2 ч. 1 ч. 8 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію»).
Відповідно до планів проведення додаткових занять з особовим складом ППОП ГУНП в Харківській області з вищевказаними поліцейськими були проведені заняття з фізичної підготовки, вогневої підготовки, медичної підготовки, тактичної підготовки, вибухотехнічної підготовки, радіозв'язку та планшетними пристроями, на яких встановлена система ситуаційної обізнаності «КРОПИВА». Навчання проходили в період з 02.09.2025 по 17.09.2025. Виконання навчального плану піддержується рапортами інструкторів з додаткових занять.
Також, згідно з рапортів та залікових листів за інспектором взводу №2 роти швидкого реагування «Схід» ППОП ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_3 , інспектором взводу №3 роти №2 батальйону №1 ППОП ГУНП в Харківській області старшим лейтенант поліції ОСОБА_2 , інспектором взводу №3 роти №1 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та поліцейським взводу №2 роти №2 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області старшим сержантом поліції ОСОБА_4 було закріплено табельну вогнепальну зброю.
На підставі довідки від 25.09.2025 №124681-2025 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , інспектор взводу №3 роти №1 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області, склав заліки із знання матеріальної частини зброї, порядку і правил її застосування, заходів безпеки при поводженні з нею, виконав норматив з вогневої підготовки та вправу зі стрільби, про що є відповідний рапорт від 29.08.2025. Для отримання табельної вогнепальної, автоматичної зброї та спеціальних засобів не прибув.
Згідно з довідкою від 22.09.2025 №1213662025 та відповідно до положення про ГУНП в Харківській області, затвердженого наказом НПУ від 06.11.2025 №37 (зі змінами), відповідно до резолюцій начальника ГУНП в Харківській області до рапорту командира ППОП ГУНП в Харківській області від 15.09.2025 №1628дск/119-21/01 2025, з метою забезпечення виконання бойового розпорядження Головнокомандувача ЗСУ від 14.05.2024 №7274 ОКП, бойового розпорядження ГШ ЗСУ від 30.07.2024 №12332, резолюції Голови НПУ від 30.07.2024 №3553т до бойового розпорядження ГШ ЗСУ від 30.07.2024 №12332, бойових розпоряджень командувача ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 1505.2024 №313/1908/3259т ОКП, від 05.08.2024 №313/1908/7468, листа заступника командувача ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 05.08.2025 №21995/ОСУВ/Х, вказівок НПУ від 15.05.2024 № 2190т, від 15.05.2024 №2196т, від 06.08.2025 №7292, для виконання контрдиверсійних, пошуково-фільтраційних та оперативно-профілактичних заходів в операційній зоні ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на території Харківської області, відповідно до наказу ГУНП в Харківській області від 07.08.2025 №257 дск «Про створення зведеного загону НПУ зі складу поліцейських ГУНП в Харківській області та передачу його в оперативне підпорядкування ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та наказу ГУНП в Харківській області від 16.09.2025 №317 дск, з 17.09.2025 направлено для виконання вищезазначених завдань поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області, зокрема, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0088035), інспектора взводу №3 роти №1 батальйону №2 полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області.
17.09.2025 на підставі витягу з додатку №1 до наказу ППОП ГУНП в Харківській області від 16.09.2025 № 517 «Про залучення сил та засобів ППОП ГУНП в Харківській області на 17.09.2025» 17.09.2025 з 08:00 год. до 18:00 год. відповідно до розстановки нарядів ППОП на 17.09.2025, залучалися на навчання, зокрема, інспектор взводу №3 роти №1 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 . Підстава: наказ ППОП ГУНП в Харківській області від 16.09.2025 № 517 «Про залучення сил та засобів ППОП ГУНП в Харківській області на 17.09.2025», наказ ППОП ГУНП в Харківській області від 16.09.2025 №518 «Про проведення навчально-тренувальних стрільб», наказ ППОП ГУНП в Харківській області від 09.09.2025 №505 «Про проведення занять з вогнепальної підготовки».
17.09.2025 о 16:00 год. командиром ППОП ГУНП в Харківській області полковником поліції Щебетуном С.В. в присутності заступника командира ППОП ГУНП в Харківській області підполковника поліції Харина А.С., помічника командира ППОП ГУНП в Харківській області підполковника поліції Близнюка О.М., старшого психолога ВКЗ ППОП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 та старшого інспектора ВКЗ ППОП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_6 було оголошено наказ начальника ГУНП в Харківській області від 16.09.2025 №317 дск «Про внесення змін до наказу ГУНП в Харківській області від 07.08.2025 №257 дск». Ознайомлення з наказом відбувалось з відеофіксацією та про ознайомлення було складено відомість, де поліцейські поставили свої особисті підписи. Після ознайомлення з наказом поліцейським, зазначеним в наказі, було поставлено запитання чи готові вони виконувати бойові (спеціальні) завдання, на що всі поліцейські, окрім інспектора взводу №2 роти швидкого реагування «Схід» ППОП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 та інспектора взводу №3 роти №2 батальйону №1 ППОП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 відповіли, що готові.
18.09.2025 командиром батальйону №1 ППОП ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_7 за участю заступника командира батальйону №1 ППОП ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_8 проводилося шикування поліцейських для проведення стройового огляду та інструктажу перед виконанням бойових (спеціальних) завдань покладених на зведений загін Національної поліції України зі складу поліцейських ГУНП в Харківській області. Під час проведення вказаного шикування відмовились від виконання наказу начальника ГУНП в Харківській області від 16.09.2025 №317 дск інспектор взводу №3 роти №1 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та поліцейський взводу №2 роти №2 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області старший сержант поліції ОСОБА_4 . Вказане шикування та відмова від виконання наказу було зафіксовано на відео.
В рамках проведення службового розслідування та на підставі доручення ППОП ГУНП в Харківській області від 23.09.2025 №122519, а також п. 6 розділу VІІІ «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року №1026, дисциплінарна комісія отримала відеозаписи з портативних відеореєстраторів: інв. №1014896472, інв. №10148998, інв. №1113059022/77, за 17.09.2025 та 18.09.2025.
Актом огляду відеозаписів від 06.10.2025 №134064-2025 було встановлено, що на відеозаписі, розпочатому о 15:35 год., зафіксовано як командир полку полковник поліції Щебетун С.В., стоячи перед строєм, представляє присутніх та вказує, що ведеться відео фіксація. Після чого підполковник поліції ОСОБА_9 зачитує текст наказу начальника ГУНП в Харківській області від 16.09.2025 №317 дск «Про внесення змін до наказу ГУНП в Харківській області від 07.08.2025 №257 дск» (закінчує о 15 год. 41 хв.). На відео записі о 15 год. 42 хв. зафіксовано як старший лейтенант поліції ОСОБА_1 представляється та зазначає, що йому зміст наказу не зрозумілий. Після додаткового роз'яснення, ОСОБА_1 відповів, що не збирається виконувати наказ, з яким його ознайомили (15 год. 44 хв.). Однак, після детального роз'яснення поставлених завдань старший лейтенант поліції ОСОБА_1 зазначив, що готовий виконати вказаний наказ (15 год. 46 хв.). Після шикування особовий склад зайшов до автобусу та убув до постійного місця дислокації зведеного загону.
Інспектор взводу №3 роти №1 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 був переміщений до полку на підставі ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію України». Після чого ніс службу в ППОП ГУНП в Харківській області, а саме пройшов підготовку (заняття з вогневої, медичної, тактичної підготовки та інше). Був закріплений за табельною та автоматичною зброєю та ознайомлений з функціональними обов'язками. 17.09.2025 під час шикування особового складу йому був доведений наказ начальника ГУНП в Харківській області від 16.09.2025 №317 дск «Про внесення змін до наказу ГУНП в Харківській області від 07.08.2025 №257 дск», зміст якого йому був зрозумілий. Про ознайомлення він поставив особистий підпис. На питання про готовність виконувати бойові завдання у відповідності до вказаного наказу він спочатку не погодився, але через деякий час з ваганнями сів до автобусу та вирушив до місця дислокації зведеного загону, де пройшов інструктаж. Наступного дня на шикуванні особового складу зведеного загону старший сержант поліції ОСОБА_1 самостійно вказав що не буде виконувати наказ начальника ГУНП в Харківській області від 16.09.2025 №317 дск «Про внесення змін до наказу ГУНП в Харківській області від 07.08.2025 №257 дск».
З 23.09.2025 з 09:00 год. по 13:00 год. та 14:00 год. по 18:00 год. інспектор взводу №3 роти №1 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 відсутній на службі та відповідно до своїх посадових (функціональних) обов'язків не приступав і не виконував їх. Відносно відсутності старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 були складені відповідні акти. З метою встановлення місця перебування останнього, заступником командира роти №1 батальйону №1 ППОП ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_10 здійснено виїзд за місцем мешкання старшого лейтенант поліції ОСОБА_1 . В ході бесіди з ОСОБА_1 було встановлено, що він на лікарняному не перебуває та з власної ініціативи не виходить на службу. Також було зазначено що ОСОБА_1 бажає звільнитися зі служби в поліції та ним був написаний рапорт на звільнення за власним бажанням (25.07.2025) до переміщення на посаду інспектор взводу №3 роти №1 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області. Зі слів старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на службу до ППОП ГУНП в Харківській області він не прибуде (відео додається).
В рамках проведення службового розслідування був здійснений телефонний дзвінок старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 на мобільний номер НОМЕР_2 та запропонували прибути до розташування полку для надання письмового пояснення. На вказане запрошення ОСОБА_1 відмовився. За даним фактом було складено акт відмови від надання пояснення від 04.10.2025 №132962.
Під час проведення службового розслідування було опитано заступника командира ППОП ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_9 , який повідомив, що 17.09.2025 він був присутній під час шикування особового складу ППОП ГУНП в Харківській області, на якому було доведено в усній формі, шляхом зачитування із застосуванням приладу відеофіксації наказ ГУНП в Харківській області «Про внесення змін до наказу ГУНП в Харківській області від 07.08.2025 №257 дск» від 16.09.2025 №317 дск. Відповідно до наказу 17.09.2025 поліцейські ППОП ГУНП в Харківській області увійшли до складу зведеного загону Національної поліції України. Кожному поліцейському було поставлено запитання чи зрозуміло їм зміст наказу та готовність його виконання, на що усі погодилися. Однак, інспектор взводу №3 роти №2 батальйону №1 ППОП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_2 та інспектор взводу №2 роти швидкого реагування «Схід» ППОП ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_3 відмовилися виконувати вищевказаний наказ. Потім особовий склад ППОП ГУНП в Харківській області сіли в автобус та поїхали на місце дислокації зведеного загону.
Наступного дня на шикуванні особового складу зведеного загону доводилися завдання та бойові задачі. Виконувати наказ ГУНП в Харківській області «Про внесення змін до наказу ГУНП в Харківській області від 07.08.2025 №257 дск» від 16.09.2025 №317 дск відмовилися інспектор взводу №3 роти №1 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та поліцейський взводу № 2 роти №2 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області старший сержант поліції ОСОБА_4 .
В ході опитування помічник командира ППОП ГУНП в Харківській області підполковник поліції ОСОБА_11 , заступник командира роти №3 батальйону №1 ППОП ГУНП в Харківській області, старший лейтенант поліції ОСОБА_12 та старший психолог ВКЗ ППОП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 надали пояснення аналогічні поясненням підполковника поліції ОСОБА_9 .
Опитаний командир батальйону №1 ППОП ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_13 , який виконує обов'язки заступника командира зведеного загону ГУНП в Харківській області зазначив, що 18.09.2025 ним проводилось шикування особового складу зведеного загону ГУНП в Харківській області, на якому ним було доведено оперативну обстановку, задачі та бойове завдання. Після чого він запитав, чи всі готові виконувати наказ ГУНП в Харківській області «Про внесення змін до наказу ГУНП в Харківській області від 07.08.2025 №257 дск» від 16.09.2025 №317 дск.
Інспектор взводу №3 роти №1 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та поліцейський взводу №2 роти №2 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області старший сержант поліції ОСОБА_4 повідомили, що не будуть виконувати даний наказ. Особовий склад зведеного загону вирушив для виконання бойових завдань. Під час шикування поліцейським ППОП ГУНП в Харківській області наголошено про застосування приладу відеофіксації. Про вказаний факт майор поліції ОСОБА_13 доповів командиру ППОП ГУНП в Харківській області полковнику поліції ОСОБА_14 .
Заступник командира батальйону №1 ППОП ГУНП в Харківській області підполковник поліції ОСОБА_8 в ході опитування надав пояснення аналогічні поясненням, які надав майор поліції ОСОБА_13 .
Таким чином, в ході проведення службового розслідування було встановлено, що, зокрема, інспектор взводу №3 роти №1 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 повинен був здійснювати контрдиверсійні, пошуково-фільтраційні та оперативно-профілактичні заходів в операційній зоні ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на території Харківської області у складі зведеного загону Національної поліції України зі складу поліцейських ГУНП в Харківській області, однак відмовились виконувати наказ начальника ГУНП в Харківській області «Про внесення змін до наказу ГУНП в Харківській області від 07.08.2025 №257 дск» від 16.09.2025 №317 дск. Також старший лейтенант поліції ОСОБА_1 з 22.09.2025 був відсутній на службі та відповідно до своїх посадових (функціональних) обов'язків не приступав і не виконував.
Вищевказані факти підтверджуються поясненнями: командира полку ППОП ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_14 ; заступника командира полку ППОП ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_9 ; командира батальйону №1 ППОП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_7 ; заступника командира №1 ППОП ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_8 ; помічника командира ППОП ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_11 ; заступника командира роти №3 батальйону №1 ППОП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_12 ; старшого психолога ВКЗ ППОП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 ; заступника командира роти №1 батальйону №1 ППОП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_10 ; журналом реєстрації інструктажів; листом ознайомлення з наказом; відеофайлами з портативного відеореєстратора (інв. №1014896472, інв. №10148998, інв. №1113059022/77); актом огляду відеозаписів; актом відмови від надання пояснень.
Відповідно до пункту 24 частини 1 до статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості. Згідно ч. 2 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію», у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості та ч. 4 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію» під час дії воєнного стану поліція особливого призначення в ході відсічі збройної агресії проти України за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, може брати участь в обороні України відповідно до Закону України "Про оборону України" шляхом безпосереднього ведення бойових дій.
Відповідно до наказу МВС від 04.12.2017 №987 «Про затвердження Положення про підрозділи особливого призначення» підрозділи безпосередньо підпорядковуються керівнику ГУНП або особі, яка виконує його обов'язки.
Пунктом 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського.
Вимоги частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію України», в частині необхідності професійного виконання своїх службових обов'язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва, пункту 8 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
Відповідно до вимог статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Службовим розслідування було встановлено, що всупереч наказу начальника ГУНП в Харківській області «Про внесення змін до наказу ГУНП в Харківській області від 07.08.2025 №257 дск» від 16.09.2025 №317 дск та виконання вимог Законів України «Про Національну поліцію», «Про правовий режим воєнного стану», Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про ведення воєнного стану України» (зі змінами) з метою надання практичної допомоги по виконанню завдань, покладених на Національну поліцію України, у взаємодії з підрозділами (військовими частинами) Збройних Сил України та іншими складовими сектору безпеки і оборони України з відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України 4 поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області, зокрема, інспектор взводу №3 роти №1 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , відмовились виконати наказ начальника ГУНП в Харківській області та прибути у розпорядження командира зведеного загону ГУНП в Харківській області для виконання покладених на них завдань.
Дисциплінарна комісія аналізом зібраних в ході проведення службового розслідування матеріалів дійшла до висновку, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 не виконав наказ начальника ГУНП в Харківській області від 16.09.2025 №317 дск і, як наслідок, порушив Присягу поліцейського, передбачену частиною 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» в частині не гідного несення високого звання поліцейського та не виконання своїх службових обов'язків; частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині невиконання наказу керівника; пункту 1, 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині не виконання Присяги, невиконання наказу керівника; пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині порушення обов'язку виконати наказ та не дотримання Присяги.
Пом'якшуючих обставин вини старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 не встановлено.
Під час проведення службового розслідування комісією встановлено обтяжуючі обставини відносно старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оскільки останній з 23.09.2025 відсутній на службі та відповідно до своїх посадових (функціональних) обов'язків не приступав і не виконував.
Таким чином, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 не взяв участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, тим самим вчинив дії, які суперечать покладеним на нього обов'язкам, підривають довіру до нього як до представника влади та поліцейського, який повинен бути взірцем у захисті країни, а також своїми діями призвів до приниження іміджу поліції та довіри населення до поліції, як до правоохоронного органу. Даний дисциплінарний проступок є несумісним з подальшим проходженням служби в Національній поліції України.
За результатами проведеного службового розслідування складено Висновок, затверджений начальником ГУНП в Харківській області від 06.10.2025, в якому комісія виснувала, що за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні Присяги поліцейського, передбаченої частиною 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» в частині негідного несення високого звання поліцейського та невиконання своїх службових обов'язків; частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині невиконання наказу керівника; пункту 1, 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині не виконання Присяги, невиконання наказу керівника; пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині порушення обов'язку виконати наказ та не дотримання Присяги, а також підриву авторитету Національної поліції України, застосувати до інспектора взводу №3 роти №1 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільненні зі служби.
Наказом ГУНП в Харківській області від 13.10.2025 №1404 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області» до інспектора взводу №3 роти №1 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказом ГУНП в Харківській області від 28.10.2025 №638 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу №3 роти №1 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області, звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) з 29.10.2025.
Позивач, вважаючи дії Головного управління Національної поліції в Харківській області з проведення службового розслідування стосовно нього та наказ ГУНП в Харківській області від 13.10.2025 №1404 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області» щодо застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції - протиправними, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Питання організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VІІІ).
Відповідно до частини першої статті третьої Закону №580-VІІІ у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Частиною першою статті 18 Закону №580-VIII регламентовано основні обов'язки поліцейського. Поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
В силу положень частини першої статті 64 Закону №580-VІІІ особа, яка вступає на службу в поліцію, складає Присягу на вірність Українському народові. Присяга на вірність Українському народові має такий зміст: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Аналіз тексту Присяги поліцейського є підставою для висновку, що в основу поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.
Згідно з пунктом 24 частини першої статті 23 Закону №580-VІІІ органи Національної поліції України беруть участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
Згідно з частинами другою, четвертою статті 24 Закону №580-VІІІ у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Під час дії воєнного стану поліція особливого призначення в ході відсічі збройної агресії проти України за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, може брати участь в обороні України відповідно до Закону України "Про оборону України" шляхом безпосереднього ведення бойових дій.
Військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Згідно з наказом Національної поліції України від 23.02.2022 №171, який видано на підставі Указу Президента України "Про введення надзвичайного стану в Україні", особовий склад органів, підрозділів та установ поліції на час дії правового режиму надзвичайного стану переведено на посилений варіант службової діяльності.
Після введення правового режиму воєнного стану поліцейські фактично усіх територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів Національної поліції, усвідомлюючи свою високу відповідальність за виконання покладених на поліцію завдань із забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, які присягнули вірно служити Українському народові, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки, стали на захист Вітчизни та життя, здоров'я і благополуччя співвітчизників.
Відповідно до частин першої та другої статті 19 Закону №580-VІІІ у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України". Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України «Про Дисциплінарний статут» від 15.03.2018 №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), відповідно до статті 11 якого за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до другої першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно частинами першою - шостою статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
У разі якщо поліцейський, який виконує наказ безпосереднього керівника, отримав від прямого керівника новий наказ, що стає перешкодою для виконання попереднього, він зобов'язаний негайно доповісти про це керівникові, який віддав (видав) такий наказ, і після отримання його згоди припинити виконання попереднього наказу. Керівник, який віддав (видав) новий наказ, повідомляє про це керівнику, який віддав (видав) попередній наказ.
Поліцейському забороняється виконувати злочинний або явно незаконний наказ. У разі одержання наказу, що суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти керівнику, який віддав (видав) наказ, та своєму безпосередньому керівникові, а в разі наполягання на його виконанні - письмово повідомити про це прямому керівнику.
Виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.
Наказ вищих органів, керівників, посадових та службових осіб не може бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України
За статтею 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Законодавець визначив, що підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, є вчинення таким поліцейським дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії чи бездіяльності поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
Згідно частинами першою, другою статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Перелік дисциплінарних стягнень визначено частиною третьою статті 13Дисциплінарного статуту, серед них: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
При цьому, в пункті 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII як самостійна підстава для звільнення зі служби в поліції вказується накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Одночасно, накладенню дисциплінарного стягнення має передувати проведення службового розслідування.
Так, згідно з частиною другою статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі - Порядок №893).
Згідно з п. 2 розділу VI цього Порядку підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У разі якщо за результатами службового розслідування в діях поліцейського встановлено склад дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія разом з висновком службового розслідування подає уповноваженому керівнику проект наказу про накладення на цього поліцейського дисциплінарного стягнення.
Відповідно до п. 1 Розділу VII Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Разом з тим, приписами пункту 4 Розділу VII цього Порядку передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Слід також зазначити, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни.
Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства та етичних норм, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють.
Тобто, поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції.
Таким чином, невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.06.2021 у справі №815/2705/16, у постанові від 22.09.2022 у справі №420/4977/20.
Як встановлено судом, на підставі інформації, викладеної у доповідній записці командира ППОП ГУНП в Харківській області полковника поліції Щебетуна С.В. вих. №118310-2025, адресованій начальнику ГУНП в Харківській області полковнику поліції Петру Токарю, в якій містилась інформація про відмову від виконання наказу ГУНП в Харківській області від 16.09.2025 №317 дск «Про внесення змін до наказу ГУНП в Харківській області від 07.08.2025 №257 дск», відповідно до якого поліцейські, серед яких і інспектор взводу №3 роти №1 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , повинні були здійснювати контрдиверсійні, пошуково-фільтраційні та оперативно-профілактичні заходи в операційній зоні ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на території Харківської області у складі зведеного загону Національної поліції України зі складу поліцейських ГУНП в Харківській області, з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин події, відповідно до Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893, статей 14, 15, 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України наказом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції України в Харківській області ОСОБА_15 від 22.09.2025 №2496 призначено службове розслідування.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Таким чином, виявлення факту невиконання інспектором взводу №3 роти №1 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 наказу, що має ознаки дисциплінарного проступку, надало керівнику законну підставу призначити службове розслідування для повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин.
Таким чином, наказ ГУНП в Харківській області від 22.09.2025 №2496 «Про призначення та проведення службового розслідування відносно поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області» є правомірним та таким, що виданий з урахуванням вимог законодавства та обставин вчиненого проступку.
Так, у ході проведення службового розслідування встановлено, що інспектор взводу №3 роти №1 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 повинен був здійснювати контрдиверсійні, пошуково-фільтраційні та оперативно-профілактичні заходи в операційній зоні ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на території Харківської області у складі зведеного загону Національної поліції України зі складу поліцейських ГУНП в Харківській області, однак відмовився виконувати наказ начальника ГУНП в Харківській області «Про внесення змін до наказу ГУНП в Харківській області від 07.08.2025 №257 дск» від 16.09.2025 №317 дск. Також, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 з 22.09.2025 був відсутній на службі та відповідно до своїх посадових (функціональних) обов'язків не приступав і не виконував їх.
На підставі аналізу зібраних в ході проведення службового розслідування матеріалів з точки зору їх сукупності та взаємозв'язку, дисциплінарна комісія прийшла до висновку про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні Присяги поліцейського, передбаченої частиною 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» в частині негідного несення високого звання поліцейського та не виконання своїх службових обов'язків; частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині невиконання наказу керівника; пункту 1, 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині невиконання Присяги, невиконання наказу керівника; пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині порушення обов'язку виконати наказ та не дотримання Присяги.
Суд повторно звертає увагу, що за змістом частин першої, другої статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
Водночас, матеріали службового розслідування, як і матеріали цієї адміністративної справи, не містять жодних належних документальних доказів, які б підтверджували дійсну наявність у позивача поважних обставин на момент ознайомлення з наказом начальника ГУНП в Харківській області «Про внесення змін до наказу ГУНП в Харківській області від 07.08.2025 №257 дск» від 16.09.2025 №317 дск, які б об'єктивно унеможливлювали виконання ним вимог такого наказу.
Заперечуючи проти наявності підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності, позивач при зверненні з даним позовом до суду, посилався на те, що 24.07.2025 ним було подано рапорт про звільнення зі служби в поліції згідно з пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» - за власним бажанням з 24.07.2025, що свідчить про відсутність підстав для призначення службового розслідування 22.09.2025 та, відповідно, притягнення його до відповідальності.
З цього приводу суд зазнає наступне.
Згідно пунктом 7 частини першої статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється за власним бажанням.
Відповідно до частини другої статті 77 Закону №580-VIII днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.
Пунктом 4 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VIII передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки визначає Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.1991 №114 (далі - Положення № 114), яке є актом спеціального законодавства, що визначає порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, та на час виникнення спірних правовідносин є чинним.
Відповідно до підпункту "ж" пункту 64 Положення №114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.
Вичерпний перелік поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян із служби осіб рядового і начальницького складу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 №413 «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу» (далі - Постанова №413).
Так, згідно положень вказаної Постанови №413 військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової військової служби, та особи рядового і начальницького складу на їх прохання можуть бути звільнені з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу через такі сімейні обставини та інші поважні причини:
виховання матір'ю (батьком) - військовослужбовцем, особою рядового чи начальницького складу, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей, що з нею (з ним) проживають, без батька (матері);
утримання матір'ю (батьком) - військовослужбовцем, особою рядового чи начальницького складу, яка (який) не перебуває у шлюбі, повнолітньої дочки, сина віком до 23 років, якщо вона (він) є інвалідом I чи II групи або продовжує навчання (студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військових навчальних закладів), стажисти вищого навчального закладу) і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги матері (батька);
укладення шлюбу військовослужбовцем, особою рядового чи начальницького складу із громадянкою (громадянином) України, іноземцем або особою без громадянства, що постійно проживає за межами України;
хвороба військовослужбовця, особи рядового чи начальницького складу або члена його сім'ї, якщо така хвороба згідно з висновком лікарської або лікарсько-експертної комісії перешкоджає військовослужбовцю або особі рядового чи начальницького складу проходити службу в даній місцевості чи проживати в ній членові його сім'ї, у разі відсутності можливості переміщення (переведення) до іншої місцевості;
необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років;
наявність у військовослужбовця, особи рядового чи начальницького складу трьох і більше дітей;
неможливість призначення одного з військовослужбовців, осіб рядового чи начальницького складу, які перебувають у шлюбі, в межах одного населеного пункту (гарнізону) в разі переміщення (переведення) дружини (чоловіка) на нове місце служби до іншого населеного пункту (гарнізону);
довгострокове відрядження за кордон дружини (чоловіка) військовослужбовця, особи рядового і начальницького складу.
Пунктом 68 Положення №114 визначено, що особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.
У контексті предмета спору, суд зазначає, що до спірних правовідносин застосовуються приписи пункту 68 Положення №114 як спеціального нормативно-правового акта у питанні регулювання терміну попередження позивачем про звільнення за власним бажанням, який, на відміну від КЗпП України, становить не два тижні, а три місяці.
Так, з аналізу пункту 68 Положення №114 вбачається, що про припинення служби в поліції за власним бажанням працівник поліції повинен попередити прямого начальника не пізніше як за три місяці до дня звільнення, подавши відповідний рапорт. Така позиція законодавця, на відміну від загального правила про обов'язок попередити власника чи уповноважений ним орган про звільнення за власним бажанням за два тижні, обумовлена особливим правовим статусом працівника органу внутрішніх справ, що стосується, наприклад, виконання ним обов'язків щодо забезпечення безпеки громадян і громадського порядку, здійснення оперативно-розшукових заходів тощо.
У межах передбаченого пунктом 68 Положення №114 строку з дня подання рапорту про звільнення сторони трудового договору мають право домовитися про звільнення у більш короткий строк.
Такою домовленістю, зокрема, слід вважати зазначення в рапорті конкретної дати, з якої (до настання якої) працівник поліції має бажання звільнитися зі служби до закінчення передбаченого пунктом 68 Положення строку та згоду уповноваженого органу звільнити цього працівника у визначений ним термін.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 15.02.2021 у справі №160/3607/19, від 14.01.2021 у справі №822/1093/18, від 05.02.2020 у справі №819/744/16 та від 31.01.2024 у справі №520/16737/21.
Як встановлено судом, 24.07.2025 позивачем було подано рапорт про звільнення зі служби в поліції згідно з пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» - за власним бажанням з 24.07.2025. Рапорт позивача не містить конкретну, чітко сформульовану та зрозумілу підставу звільнення. До рапорту не було додано жодних документів.
На рапорт ОСОБА_1 листом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 19.08.2025 №90732-2025 повідомлено, що відповідно до пункту 68 Постанови №114 особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою. Керівництвом Головного управління Національної поліції в Харківській області прийнято рішення щодо звільнення позивача зі служби в поліції з 24.10.2025. Тому, до дня звільнення з поліції необхідно прибувати на службу до ХРУП №1 ГУНП в Харківській області та виконувати накази в доручення керівництва, пов'язані з виконанням службових обов'язків за посадою.
Відтак, згоди щодо звільнення позивача зі служби до закінчення передбаченого пунктом 68 Положення строку, зокрема з 24.07.2025 між позивачем та Головним управлінням Національної поліції в Харківській області не було досягнуто.
При цьому, прийняття рішення про звільнення поліцейського у межах тримісячного строку з дня подання ним рапорту про звільнення є дискрецією суб'єкта владних повноважень, тобто він має певну свободу розсуду і може приймати рішення, яке вважає доцільним.
У свою чергу, подання особою рапорту про звільнення не є безумовною підставою для видання наказу про звільнення.
З огляду на вказане, суд вважає безпідставними доводи позивача щодо наявності у нього права на звільнення за власним бажанням згідно з пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України "Про національну поліцію" з 24.07.2025.
На момент оголошення наказу ГУНП в Харківській області «Про внесення змін до наказу ГУНП в Харківській області від 07.08.2025 №257 дск» від 16.09.2025 №317 дск відповідний наказ про звільнення ОСОБА_1 виданий не був, а факт подання рапорту про звільнення за власним бажанням з поліції не позбавляло заявника обов'язку виконати вказаний наказ ГУНП в Харківській області та прибувати на службу для виконання обов'язків поліцейської служби.
Разом з тим, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 з 23.09.2025 був відсутній на службі та до виконання своїх посадових (функціональних) обов'язків не приступав і не виконував.
Вказані обставини були встановлені в ході проведення службового розслідування.
Наказом Голови Національної поліції України, генералом поліції першого рангу Ігоря Клименка від 19.07.2022 №507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції» зобов'язано керівників головних управлінь Національної поліції в областях у разі подання поліцейським, стосовно якого призначено службове розслідування у зв'язку з можливим вчиненням дисциплінарного проступку, рапорту про звільнення зі служби за власним бажанням, розглядати питання про його задоволення лише після видання наказу за результатами такого службового розслідування, яким має бути надано оцінку діям поліцейського.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія прийшла до висновку про наявність ознак дисциплінарного проступку в діях позивача. Таке рішення дисциплінарної комісії оформлено Висновком, затвердженим начальником ГУНП в Харківській області. Відповідно, наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 13.10.2025 №1404 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту, підпунктів 1 пункту 1 розділу VII Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом МВС України від 04.12.2017 №987, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Відповідно, наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 28.10.2025 №638 о/с, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, за п. 6 ч. 1. ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», позивача звільнено зі служби в поліції з 29.10.2025, а не за власним бажанням згідно його рапорту від 24.07.2025.
Суд наголошує на тому, що порушення службової дисципліни, допущене позивачем щодо невиконання законного наказу та невиходу на службу, дійсно є суттєвим порушенням службової дисципліни, оскільки на поліцію покладаються особливо важливі функції із забезпечення публічного порядку та безпеки і недопущення дестабілізації обстановки в цілому.
Водночас, позивач в порушення вимог Присяги працівника поліції, ігноруючи обов'язки поліцейського щодо неухильного дотримання положень Конституції України та інших нормативних актів, що регламентують діяльність поліції нехтував принципами, що регламентують діяльність поліції та обов'язками поліцейського, які є невід'ємною частиною дотримання службової дисципліни поліцейським.
За наведених обставин, суд вважає, що відповідача були наявні законні підстави вважати, що в діях ОСОБА_1 є ознаки дисциплінарного проступку, що потребує призначення службового розслідування для повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції в Харківській області з проведення службового розслідування стосовно інспектора взводу №3 роти №1 батальйону №1 полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
У ході судового розгляду справи наданими відповідачем доказами підтверджено, що при проведенні службового розслідування та оформленні його результатів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом, добросовісно та розсудливо, з дотриманням необхідної процедури та з урахуванням всіх обставин справи.
Жодних доказів на підтвердження того, що службове розслідування було проведено з порушенням встановлених чинним законодавством вимог позивачем суду не надано.
Застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є правомірним і пропорційним у даному випадку, оскільки висновки відповідача наведені у оскаржуваному наказі про порушення позивачем Присяги поліцейського, передбаченої частиною 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» в частині негідного несення високого звання поліцейського та не виконання своїх службових обов'язків; частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині невиконання наказу керівника; пункту 1, 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині невиконання Присяги, невиконання наказу керівника; пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині порушення обов'язку виконати наказ та не дотримання Присяги, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи.
На переконання суду, накладене на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції повністю відповідає тяжкості вчиненого ним проступку, обставинам, за яких його скоєно, та співмірно із заподіяною ним шкодою суспільним інтересам, у зв'язку з чим застосування до позивача такого дисциплінарного стягнення є правомірним та пропорційним.
При прийнятті рішення про накладення на позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення, а саме звільнення зі служби в поліції, відповідач використав свої дискреційні повноваження щодо вибору стягнення на власний розсуд, тобто діяв обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України.
Обраний відповідачем вид дисциплінарного стягнення в повній мірі узгоджується зі значимістю вчиненого позивачем проступку, а отже не застосований свавільно.
Таким чином, наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 13.10.2025 №1404 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області» в частині застосування до інспектора взводу №3 роти №1 батальйону №2 ППОП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, є правомірним та не підлягає скасуванню, відтак підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання його протиправним та скасування - відсутні.
З огляду на правомірність накладеного на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби у зв'язку із наявністю факту вчиненого ним діяння, відсутні підстави для зміни формулювання підстави звільнення, що також зумовлює відмову у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління національної поліції в Харківській області внести зміни до наказу ГУНП в Харківській області від 28.10.2025 №638о/с «По особовому складу» в частині підстав звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу №3 роти №1 батальйону №1 полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області, зазначивши підставу для звільнення пункт сьомий ч. 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (зі змінами та доповненнями) за власним бажанням, згідно з рапортом від 24.07.2025.
При вирішенні справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди умотивовувати свої рішення. Але дану вимогу не слід розуміти як таку, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.
Відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Біленський О.О.