14 квітня 2026 року Справа № 480/9955/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/9955/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якій просить суд:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 16.12.2025 року за №184250011342 про відмову в призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до загального (страхового) стажу періоди роботи відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10.11.1981, а саме: з 04.06.2001 по 31.08.2001 на посаді рибака прибрежного лову ТОВ “Тимлатський рибкомбінат»; 24.09.2001 по 22.04.2002 на посаді водія ЗАТ “Артіль статалелей “Камчатка»; з 01.07.2002 по 31.08.2002 на посаді рибака прибережного лову ТОВ “Озернанський рибкомбінат»; з 22.06.2003 по 07.08.2003 на посаді рибака прибережного лову ТОВ “Тимлатський рибкомбінат»; 21,09.2004 по 31.12.2005 на посаді механіка ЗАТ “Артіль статалелей “Камчатка»; з 15.06.2009 по 03.08.2009 на посаді рибака прибережного лову ТОВ “Тимлатський рибкомбінат»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати періоди проходження військової служби з 16.02.2023 по 09.03.2023, з 31.07.2023 по 23.12.2023 та з 25.12.2023 по 05.02.2024 до страхового стажу у пільговому (кратному) обчисленні один місяць служби за три місяці;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 10.12.2025 та прийняти рішення з урахуванням зарахованих до страхового стажу періодів роботи відповідно до рішення суду.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач досяг пенсійного віку визначеного статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - 60 років, а тому 10 грудня 2025 року звернувся до регіонального відділення ГУ ПФУ в Сумській області (м.Шостка) із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За результатом розгляду заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за №1842500011342 від 16.12.2025 року.
В рішення зазначено, що необхідний страховий стаж відповідно до статті 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 25 років.
Страховий стаж позивача за підрахунками відповідача становить 20 років 11 місяців 23 дні. При цьому, відмовлено в зарахуванні до страхового стажу періодів роботи з 2001 р. по 2009 р. на території російської федерації, на підставі записів трудової книжки НОМЕР_1 від 10.11.1980р., адже з 01.01.2023р. російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав - Учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року.
Окрім цього, відповідач неправомірно незарахував період проходження військової служби та участі в бойових діях із застосуванням кратності один місяць служби за три місяці з 16.02.2023 по 09.03.2023, з 31.07.2023 по 23.12.2023 та з 25.12.2023 по 05.02.2024р.р.
Вважаючи, що рішенням по відмові в зарахуванні до страхового стажу періоду роботи на території російської федерації та не зарахуванні періодів проходження військової служби та участі в бойових діях із застосуванням кратності один місяць служби за три місяці - відповідач позбавив позивача права на гарантоване Конституцією України пенсійне забезпечення, останній звернувся з даним позовом до суду.
Відповідачу копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано до електронного кабінету через систему "Електронний суд", документ доставлено до електронного кабінету 30.12.2025 (а.с. 22).
У встановлений судом строк відповідач відзив не надав.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями даний позов розподілено судді Воловику С.В.
Ухвалою суду від 30.12.2025 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
У зв'язку з відрахуванням зі штату Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 на підставі Указу Президента України № 164/2026 від 24.02.2026 та наказу голови Сумського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 за № 11-ОС та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу розподілено судді Прилипчуку О.А.
Ухвалою суду від 16.03.2026 прийнято справу до свого провадження, розгляд справи продовжено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Копію ухвали направлено учасникам справи.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що 10 грудня 2025 року позивач звернувся до регіонального відділення ГУ ПФУ в Сумській області (м.Шостка) із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З урахуванням принципу екстериторіальності, заяву позивача про призначення пенсії за віком розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області.
16.12.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області прийнято рішення №1842500011342, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком (а. с. 7).
В обґрунтування рішення зазначено, що необхідний страховий стаж відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 25 років.
Страховий стаж позивача становить 20 років 11 місяців 23 дні.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви: до страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності на підставі записів трудової книжки НОМЕР_1 від 10.11.1981р., з 2001 р. по 2009 р. на території російської федерації, оскільки з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав - Учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року.
Вважаючи відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Отже, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон № 1058-IV.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
За приписами частини 1 статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно п.4 ч.1 ст.115 Закону №1058 право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов'язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п'ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
За змістом частини 1 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
До 01.01.2004 порядок підтвердження стажу роботи був визначений статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (надалі - Закон № 1788-XII).
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок № 637).
Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Таким чином, страховий стаж підтверджується записами у трудовій книжці, і лише у випадку їх відсутності встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи та архівними установами, зокрема довідками, які містять відомості про періоди роботи.
Так, зі змісту спірного рішення про відмову в призначенні пенсії судом встановлено, що період роботи позивача в російській федерації з 2001 р. по 2009 р., відповідач не включив до страхового стажу з тих підстав, що російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10.11.1981 ОСОБА_1 працював в період: з 04.06.2001 по 31.08.2001 на посаді рибака прибрежного лову ТОВ “Тимлатський рибкомбінат»; з 24.09.2001 по 22.04.2002 на посаді водія ЗАТ “Артіль статалелей “Камчатка»; з 01.07.2002 по 31.08.2002 на посаді рибака прибережного лову ТОВ “Озернанський рибкомбінат»; з 22.06.2003 по 07.08.2003 на посаді рибака прибережного лову ТОВ “Тимлатський рибкомбінат»; з 21.09.2004 по 31.12.2005 на посаді механіка ЗАТ “Артіль статалелей “Камчатка»; з 15.06.2009 по 03.08.2009 на посаді рибака прибережного лову ТОВ “Тимлатський рибкомбінат» (а.с.9-10).
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону № 1058-IV якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Частиною четвертою статті 1 Закону № 1788-XII передбачено, що у тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачені інші правила, ніж ті, які містяться в цьому законі, то застосовуються правила за цими договорами (угодами).
Відповідно до частини 2 статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, укладеною між Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Білорусь, Республіки Вірменії, Республіки Казахстан, Республіки Киргизстан, Республіки Молдова, Російської Федерації, Республіки Таджикистан, Республіки Узбекистан та України, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди.
Згідно з приписами статті 6 Угоди призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.
Частиною 2 статті 4 Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів від 15.04.1994, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, Республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, Російської Федерації, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема, стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність; стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою.
Зі змісту спірного рішення вбачається, що автентичність записів трудової книжки відповідачем не оспорюється. Єдиною підставою для відмови у зарахування періодів з 04.06.2001 по 31.08.2001, з 24.09.2001 по 22.04.2002, з 01.07.2002 по 31.08.2002, з 22.06.2003 по 07.08.2003, з 21.09.2004 по 31.12.2005, з 15.06.2009 по 03.08.2009 до страхового стажу позивача стала та обставина, що російська федерація припинила свою участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
В силу пункту 2 статті 13 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасників Співдружності незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, укладеною між Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Білорусь, Республіки Вірменії, Республіки Казахстан, Республіки Киргизстан, Республіки Молдова, Російської Федерації, Республіки Таджикистан, Республіки Узбекистан та України, пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Тож, припинення участі однієї з договірних сторін в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, не є підставою для відмови в зарахуванні стажу роботи позивача, адже такий стаж ним набутий до припинення участі як російської федерації так і України.
До того ж позиція відповідача суперечить принципу верховенства права, оскільки право позивача на призначення пенсії не ставиться у залежність від припинення дипломатичних відносин з однією з держав-учасниць Угоди.
Відтак, стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць, та заробіток (дохід) за періоди роботи зараховуються до трудового стажу громадян держав - учасників.
Статтями 72, 73 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen V. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Серед критеріїв, принципів, які повинні застосовуватись суб'єктом владних повноважень при прийнятті ними рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій (ст. 2 КАС України), є, зокрема, принцип законності, відповідно до якого суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб'єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень вказаному критерію для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.
Проаналізувавши викладене, судом визнано за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи з 04.06.2001 по 31.08.2001 на посаді рибака прибрежного лову ТОВ “Тимлатський рибкомбінат»; 24.09.2001 по 22.04.2002 на посаді водія ЗАТ “Артіль статалелей “Камчатка»; з 01.07.2002 по 31.08.2002 на посаді рибака прибережного лову ТОВ “Озернанський рибкомбінат»; з 22.06.2003 по 07.08.2003 на посаді рибака прибережного лову ТОВ “Тимлатський рибкомбінат»; 21,09.2004 по 31.12.2005 на посаді механіка ЗАТ “Артіль статалелей “Камчатка»; з 15.06.2009 по 03.08.2009 на посаді рибака прибережного лову ТОВ “Тимлатський рибкомбінат».
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати позивачу періоди проходження військової служби з 16.02.2023 по 09.03.2023, з 31.07.2023 по 23.12.2023 та з 25.12.2023 по 05.02.2024 до страхового стажу у пільговому (кратному) обчисленні один місяць служби за три місяці, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст.2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно ч. 6 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" видами військової служби є, зокрема, військова служба військова служба за контрактом осіб офіцерського складу.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 6 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 637 від 12.08.1993, для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв'язку приймаються зокрема військові квитки; довідки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, розвідувальних органів, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 16.02.2023 по 09.03.2023, з 31.07.2023 по 23.12.2023 та з 25.12.2023 по 05.02.2024 проходив військову службу, що підтверджується довідками про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 02.04.2024 №108, 02.04.2024 №109 (а.с.15-16).
Статтею 57 Закону №1788-ХІІ передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 «Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за №1294/26071, відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України у відповідність до чинного законодавства, затверджено Положення №530.
За змістом пункту 2.3 розділу 2 Положення №530 участь у бойових діях у воєнний час та час безперервного перебування на лікуванні в лікувальних закладах унаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, одержаних військовослужбовцями у військових частинах, штабах та установах, які входили до складу діючої армії зараховуються на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Відповідно до пп. 1 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції чинній станом на день звернення позивача до пенсійного органу), до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах зокрема: а) один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що час проходження військової служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції та у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України, підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці, незалежно від того, який вид пенсії та за яким законом вона призначається.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 05.06.2018 в справі №348/347/17, від 30.07.2019 в справі №346/1454/17 від 02.04.2020 в справі №185/4140/17 (92-а/185/282/17), від 16.06.2020 в справі №185/7049/20 від 18.01.2023 в справі №1.380.2019.003739, від 21.03.2023 в справі №160/6146/19.
Так, згідно із довідкою від 02.04.2024 №108, 02.04.2024 №109 позивач у період з 16.02.2023 по 09.03.2023, з 31.07.2023 по 23.12.2023 та з 25.12.2023 по 05.02.2024 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій та Луганській областей областях.
Отже, позивач має право на зарахування до страхового стажу періоди участі в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районні/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей та у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України у воєнний час, а саме з 16.02.2023 по 09.03.2023, з 31.07.2023 по 23.12.2023 та з 25.12.2023 по 05.02.2024, виходячи з розрахунку один місяць служби за три місяці служби.
У ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не здійснено розрахунок періодів військової служби з 16.02.2023 по 09.03.2023, з 31.07.2023 по 23.12.2023 та з 25.12.2023 по 05.02.2024, виходячи з розрахунку один місяць служби за три місяці служби.
Таким чином, суд уважає за необхідне скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 16.12.2025 року №184250011342 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати позивачу періоди проходження військової служби з 16.02.2023 по 09.03.2023, з 31.07.2023 по 23.12.2023 та з 25.12.2023 по 05.02.2024 до страхового стажу у пільговому (кратному) обчисленні один місяць служби за три місяці.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У дослідженому судом випадку відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості свого рішення, а позивачем надано достатні, достовірні та допустимі докази на підтвердження існування обставин, що свідчать про те, що зазначений орган Пенсійного фонду у спірних правовідносинах мав діяти в інший спосіб.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 16.12.2025 року №184250011342.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, Рівненська область, м. Рівне, вул.Короленка, б.7, ЄДРПОУ:21084076) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до страхового стажу періоди роботи: з 04.06.2001 по 31.08.2001 на посаді рибака прибрежного лову ТОВ “Тимлатський рибкомбінат»; з 24.09.2001 по 22.04.2002 на посаді водія ЗАТ “Артіль статалелей “Камчатка»; з 01.07.2002 по 31.08.2002 на посаді рибака прибережного лову ТОВ “Озернанський рибкомбінат»; з 22.06.2003 по 07.08.2003 на посаді рибака прибережного лову ТОВ “Тимлатський рибкомбінат»; 21,09.2004 по 31.12.2005 на посаді механіка ЗАТ “Артіль статалелей “Камчатка»; з 15.06.2009 по 03.08.2009 на посаді рибака прибережного лову ТОВ “Тимлатський рибкомбінат».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, Рівненська область, м. Рівне, вул.Короленка, б.7, ЄДРПОУ:21084076) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) періоди проходження військової служби з 16.02.2023 по 09.03.2023, з 31.07.2023 по 23.12.2023 та з 25.12.2023 по 05.02.2024 до страхового стажу у пільговому (кратному) обчисленні один місяць служби за три місяці.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, Рівненська область, м. Рівне, вул.Короленка, б.7, ЄДРПОУ:21084076) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про призначення пенсії від 10.12.2025 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А. Прилипчук