14 квітня 2026 року м. Рівне№460/1573/26
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) у якому просить суд:
визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, з 23.11.2024 по 20.12.2024, з 20.12.2024 по 30.12.2024, з 30.12.2024 по 08.01.2025, з 08.01.2025 по 16.01.2025;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", збільшену до 100000 гривень, за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, з 23.11.2024 по 20.12.2024, з 20.12.2024 по 30.12.2024, з 30.12.2024 по 08.01.2025, з 08.01.2025 по 16.01.2025, з урахуванням проведених виплат.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . 27.08.2024 у період виконання обов'язків військової служби під час захисту Батьківщини позивач отримав поранення, у зв'язку з чим в період з 23.11.2024 по 20.12.2024, з 20.12.2024 по 30.12.2024, з 30.12.2024 по 08.01.2025, з 08.01.2025 по 16.01.2025 перебував на стаціонарному лікуванні. Довідкою військово-лікарської комісії від 22.11.2024 № 2240 встановлено причинно-наслідковий зв'язок поранення позивача як такий, що пов'язаний з проходженням військової служби. Після закінчення лікування позивач звернувся до відповідача з запитом щодо нарахування і виплати йому щомісячної додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з отриманою травмою. Відповідач листом повідомив про відсутність підстав для нарахування і виплати спірної додаткової винагороди з тих мотивів, що військовослужбовець перебував не на стаціонарному лікуванні, а на реабілітації. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки для виплати додаткової допомоги у розмірі 100000,00 грн необхідні дві умови: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини та факт перебування на стаціонарному лікуванні (отримання медичної або реабілітаційної допомоги в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров'я (в тому числі закордонних) або перебування у відпустці для лікування у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, з огляду на що, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
17.02.2026 через підсистему "Електронний Суд" від військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що реабілітація є одним із процесів під час лікування хворого у досягненні ним, в тому числі, фізичної повноцінності. Разом з тим комплексний аналіз абзацу четвертого пункту 11 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам станом на листопад 2024 - січень 2025 та в редакції наказу Міністерства оборони № 638 від 28.09.2025, яка почала застосовуватися з 28 січня 2025 року, свідчить про те, що до 28 січня 2025 року законодавством не передбачалася виплата додаткової винагороди за періоди проходження реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров'я в стаціонарних умовах. Таким чином, відповідач стверджує, що у спірних правовідносинах діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством, у зв'язку з чим просить суд відмовити в задоволенні позову.
ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Інших заяв та клопотань, які мають значення для вирішення спору до суду не надходило.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою суду від 02.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.
Розглянувши матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 проходить військову службу та в період з 16.04.2024 по 07.05.2024, з 10.05.2024 по 15.05.2024, з 22.05.2024 по 05.06.2024, 09.06.2024, з 26.07.2024 по 27.08.2024, з 05.09.2024 по 23.09.2024, з 25.09.2024 по 30.09.2024 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, зокрема, на посаді командира 2 монтажного взводу 3 монтажної роти Військової частини НОМЕР_1 .
27.08.2024 під час виконання бойового завдання згідно з бойовим розпорядженням, для забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, внаслідок мінометного обстрілу з боку військ російської федерації в районі населеного пункту Липці, Липецька сільська територіальна громада Харківського району Харківської області позивач отримав поранення: вибухова травма, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку з цефалгічним синдромом, акубаротравма, праворуч комбінована приглухуватість І ступеня, зниження слуху, суб'єктивний вушний шум.
Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 24.09.2024 № 917 вказане поранення отримано під час виконання ним обов'язків військової служби під час захисту Батьківщини, внаслідок бойових дій зі збройними силами російської федерації. Не пов'язане з вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення та не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
За результатами медичного огляду ВЛК військової частини НОМЕР_2 видано довідку від 22.11.2024 № 2240, якою встановлено “Травми, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби». Згідно з класифікацію тяжкості отриманих травм дане поранення відноситься до тяжких (наказ МОЗ України № 370 від 04.07.2007).
За змістом цієї довідки на підставі статті: 81 графи III Розкладу хвороб затвердженого наказом МОУ № 402 від 14.08.2008: Потребує медичної реабілітації в умовах КНП «Клеванська лікарня ім. Вервеги» смт. Клевань терміном на 30 календарних днів.
На підставі вказаних висновків ОСОБА_1 проходив медичну реабілітацію в КНП «Клеванська лікарня ім. Вервеги», зокрема, в період з 23.11.2024 по 20.12.2024, що підтверджується виписним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого № 3918/311, з 20.12.2024 по 30.12.2024, з 30.12.2024 по 08.01.2025, з 08.01.2025 по 16.01.2025 (в неврологічному відділенні КП “Рівненський обласний госпіталь ВВ»), що підтверджується виписками-епікризами із медичної картки стаціонарного хворого № 7713, № 7867, № 176.
19.12.2025 позивач звернувся до відповідача з відповідним запитом щодо нарахування і виплати йому належного грошове забезпечення за час лікування.
Однак, листом від 12.01.2026 у відповідь на вказане звернення військова частина НОМЕР_1 повідомила про відсутність підстав для виплати додаткової грошової винагороди за час лікування, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідачів та вважаючи їх протиправними, звернувся до суду з адміністративним позовом.
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів визнано обов'язком громадянина України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон України № 2232-XII).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні» введений воєнний стан.
В подальшому воєнний стан було продовжено. На час розгляду справи воєнний стан триває.
Воєнний стан в розумінні положень статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Окрім того, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XІІ (далі - Закон № 2011-XІІ) регулює основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, систему їх соціального та правового захисту, гарантії в економічній, соціальній, політичній сферах, сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни.
Відповідно до статті 1 Закону № 2011-XІІ соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх з службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-XІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошеве та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до п. 2-3 ст. 9 Закону № 2011-XІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно з абз. 1-2 п. 4 ст. 9 Закону № 2011-XІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
З метою виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).
Згідно з п. 1 Постанови № 168 на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до п. 1-2 Постанови № 168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Згідно з наказами про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;
Відповідно до п. 5 Постанови № 168 вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022.
01.04.2022 до Постанови № 168 внесено зміни, якими передбачено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Слід врахувати, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Таким чином, додаткова винагорода в розмірі 100000 грн виплачується військовослужбовцям у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Крім цього, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, Міністром оборони України видано окреме доручення № 912/з/23 від 23.06.2022 (далі -Окреме доручення), пунктом 7 якого встановлено, зокрема, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень також, включати військовослужбовців, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної комісії).
Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі - Довідка), видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини (зразок заповнення наведено в додатку №5).
У Довідці обов'язково зазначати: військове звання, прізвище, ім'я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі Довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дії, бойового донесення, тощо).
Керівникам військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України при наданні рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікувальному закладі одночасно надавати висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000 гривень за час цієї відпустки.
Аналогічні норми містить і Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок № 260), які набрали чинності 01.02.2023.
Так, пунктом 11 розділу XXXIV Порядку № 260 визначено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень також включаються військовослужбовці, які, зокрема, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров'я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Відповідно до п.12 розділу XXXIV Порядку № 260, підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Системний аналіз вказаних положень законодавства свідчить, що Постанова № 168 встановлює умови, які необхідні для виплати збільшеної до 100000 грн винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.
Як свідчать матеріали справи, 27.08.2024 під час виконання бойового завдання згідно з бойовим розпорядженням, для забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, внаслідок мінометного обстрілу з боку військ російської федерації в районі населеного пункту Липці, Липецька сільська територіальна громада Харківського району Харківської області ОСОБА_1 отримав поранення: вибухова травма, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку з цефалгічним синдромом, акубаротравма, праворуч комбінована приглухуватість І ступеня, зниження слуху, суб'єктивний вушний шум, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 24.09.2024 № 917.
Згідно з довідкою ВЛК від 22.11.2024 № 2240 “Травми, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби» та згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 24.09.2024 № 917 вказане поранення отримано під час виконання ним обов'язків військової служби під час захисту Батьківщини, внаслідок бойових дій зі збройними силами російської федерації. Згідно з класифікацію тяжкості отриманих травм дане поранення відноситься до тяжких.
Внаслідок отриманого поранення в період з 23.11.2024 по 20.12.2024, з 20.12.2024 по 30.12.2024, з 30.12.2024 по 08.01.2025, з 08.01.2025 по 16.01.2025 позивач проходив медичну реабілітацію, під час стаціонарного лікування в закладі охорони здоров'я.
Тобто у вказаний період ОСОБА_1 проходив лікування, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини.
При цьому, суд зауважує, що згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.92 № 2801-ХII (далі - Закон № 2801-ХII):
послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) - послуга, у тому числі реабілітаційна, що надається пацієнту закладом охорони здоров'я, реабілітаційним закладом або фізичною особою підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником. Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт;
реабілітаційна допомога у сфері охорони здоров'я (далі - реабілітаційна допомога) - діяльність фахівців з реабілітації у сфері охорони здоров'я, що передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на оптимізацію функціонування осіб, які зазнають або можуть зазнати обмеження повсякденного функціонування у їхньому середовищі;
реабілітаційна послуга - послуга, що надається пацієнту реабілітаційним закладом, реабілітаційною установою, закладом охорони здоров'я, соціального захисту або іншим суб'єктом господарювання, які мають право надавати реабілітаційну допомогу згідно із законодавством, та оплачується її замовником. Замовником реабілітаційної послуги можуть бути держава, орган місцевого самоврядування, юридична або фізична особа, у тому числі пацієнт;
реабілітація - комплекс заходів, яких потребує особа, яка зазнає або може зазнавати обмеження повсякденного функціонування внаслідок стану здоров'я у взаємодії з її середовищем;
загальний заклад охорони здоров'я - багатопрофільний лікарняний заклад, що надає медичну та реабілітаційну допомогу населенню територіальної громади або декількох громад та забезпечує базові напрями стаціонарної медичної допомоги відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України, стабілізацію стану пацієнта та його маршрутизацію до кластерних та надкластерних закладів охорони здоров'я.
В силу вимог ст. 8 цього Закону держава визнає право кожного громадянина на отримання реабілітаційної допомоги під час надання медичної допомоги. Порядок надання реабілітаційної допомоги під час надання медичної допомоги встановлюється законодавством.
Відповідно до ч. 8 ст. 33 Закону № 2801-ХII за медичними показаннями одночасно з наданням медичної допомоги пацієнту надається реабілітаційна допомога у встановленому законодавством порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров'я» від 03.12.2020 № 1053-IX реабілітація у сфері охорони здоров'я це комплекс заходів, що здійснюють фахівці з реабілітації, які працюють в реабілітаційних закладах, відділеннях, підрозділах, а також у територіальних громадах, у складі мультидисциплінарної реабілітаційної команди або самостійно, надають реабілітаційну допомогу особі з обмеженнями повсякденного функціонування (або такій, у якої можуть виникнути обмеження повсякденного функціонування) з метою досягнення та підтримання оптимального рівня функціонування та якості життя у її середовищі.
За визначенням Комітету експертів з реабілітації Всесвітньої організації охорони здоров'я (1963), реабілітація - це процес, метою якого є запобігання інвалідності під час лікування захворювання і допомога хворому у досягненні максимальної фізичної, психічної, професійної, соціальної та економічної повноцінності, на яку він буде здатний в межах існуючого захворювання.
Таким чином, реабілітація є одним із процесів під час лікування хворого у досягненні ним, в тому числі, фізичної повноцінності. Реабілітаційне лікування є видом лікування, яке може надаватись як в умовах стаціонару, так і в амбулаторних умовах.
При цьому, законодавець у спірних правовідносинах пов'язує виникнення у військовослужбовця права на виплату додаткової винагороди за час перебування на лікуванні не з видом такого лікування (реабілітаційне, терапевтичне, хірургічне), а з умовами його надання - в умовах стаціонару або ж іншими словами "стаціонарне лікування".
Згідно з наявними у справі епікризами-виписками позивач перебував на стаціонарному лікуванні. Водночас, здійснення реабілітаційних заходів протягом перебування у стаціонарі не спростовує того факту, що позивач проходив саме стаціонарне лікування у зв'язку з отриманим пораненням та травмою, що пов'язані із участю у бойових діях.
Щодо посилань відповідача на зміни, внесені з 28.01.2025 згідно з Наказом Міністерства оборони № 638 від 28.09.2025, суд звертає увагу, що вказаним наказом абзац четвертий пункту 11 розділу XXXIV після слів "стаціонарному лікуванні" доповнено словами" (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров'я в стаціонарних умовах)".
Тобто, внесеними до пункту 11 розділу XXXIV Порядку № 260 змінами лише розтлумачено поняття перебування на стаціонарному лікуванні як отримання медичної допомоги та/або реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров'я в стаціонарних умовах.
Враховуючи вище викладені обставини, суд приходить до висновку, що оскільки в період з 23.11.2024 по 20.12.2024, з 20.12.2024 по 30.12.2024, з 30.12.2024 по 08.01.2025, з 08.01.2025 по 16.01.2025 позивач проходив лікування, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, то він має право на нарахування і виплату за вказаний період збільшеної до 100000 грн винагороди, передбаченої постановою № 168.
Отже відмова відповідача у нарахуванні та виплаті додаткової винагороди за час лікування відповідно до постанови КМУ № 168, викладена у листі від 12.01.2026 № 65, є протиправною.
Відповідно до пункту 23 частини першої статті 4 КАС України, похідна позовна вимога-вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
За правилами частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Враховуючи попередній висновок суду про протиправність дій відповідача, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду відповідно до постанови № 168 збільшену до 100000 грн, за період перебування на стаціонарному лікуванні з 23.11.2024 по 20.12.2024, з 20.12.2024 по 30.12.2024, з 30.12.2024 по 08.01.2025, з 08.01.2025 по 16.01.2025, з урахуванням проведених виплат.
Частинами першою, другою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своєї бездіяльності та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а тому позовну заяву належить задовольнити повністю.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Підстави для вирішення судом питання про розподіл судових витрат між сторонами у відповідності до статті 139 КАС України відсутні, оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору за подання цього позову до суду на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", а доказів понесення інших судових витрат учасниками справи суду не надано.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, - задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, з 23.11.2024 по 20.12.2024, з 20.12.2024 по 30.12.2024, з 30.12.2024 по 08.01.2025, з 08.01.2025 по 16.01.2025.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", збільшену до 100000 гривень, за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, з 23.11.2024 по 20.12.2024, з 20.12.2024 по 30.12.2024, з 30.12.2024 по 08.01.2025, з 08.01.2025 по 16.01.2025, з урахуванням проведених виплат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 14 квітня 2026 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )
Суддя Ольга ПОЛІЩУК