14 квітня 2026 року м. Рівне№460/21536/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач), у якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 19.11.2025 № 172850010659 про відмову позивачу у переведенні з 04.11.2024 на пенсію державного службовця згідно із Законом України «Про державну службу» з врахуванням довідок ГУ ДПС у Рівненській області від 04.11.2024 № 131/17-00-10-02-06 та № 132/17-00-10-02-06;
зобов'язати відповідача призначити, перевести та виплачувати ОСОБА_1 з 04.11.2024 пенсію за віком згідно з п. 10, 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII, обчисливши таку пенсію виходячи із 60% від усіх складових заробітної плати, зазначених у вищевказаних довідках ГУ ДПС у Рівненській області від 04.11.2024 № 131/17-00-10-02-06 та № 132/17-00-10-02-06, з урахуванням уже виплачених сум.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.
За змістом позовної заяви вимоги позивача ґрунтуються на тому, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 у справі № 460/14451/24, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2025, відповідача вже було зобов'язано зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період роботи в органах державної податкової служби з 19.06.1995 по 30.04.2016 та повторно розглянути заяву про переведення на пенсію за віком на умовах Закону України «Про державну службу» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Однак рішенням відповідача від 19.11.2025 № 172850010659 позивачу відмовлено у переведенні на пенсію державного службовця з підстав відсутності у рішенні суду зобов'язань враховувати будь-які довідки про складові заробітної плати та про інші складові заробітної плати для призначення пенсії. Відповідач вважає безпідставним видачу позивачу довідок для оформлення пенсії, про що зазначено в акті перевірки достовірності документів. Позивач стверджує, що відповідно до довідки ГУ ДПС у Рівненській області від 04.11.2024 № 98/17-00-11-28, стаж державної служби позивача на дату звільнення (17.12.2020) складає 25 років 05 місяців 27 днів. Це спростовує твердження відповідача про відсутність необхідного 20-річного стажу станом на 01.05.2016. Позивач вважає помилковим висновок ПФУ про «безпідставність» видачі довідок про заробітну плату (від 04.11.2024 № 131/17-00-10-02-06 та № 132/17-00-10-02-06), оскільки стаж понад 20 років підтверджений, вона має законне право на обчислення пенсії на підставі цих документів. Окрім іншого позивач зазначає, що при повторному розгляді заяви відповідач припустився технічних помилок (наприклад, вказав невірну дату заяви - 02.09.2024 замість фактичної 04.11.2024) та проігнорував правову оцінку, надану судом у попередній справі, за результатом розгляду якої ухвалено судове рішення від 20.03.2025 у справі № 460/14451/24. Відтак, позивач вважає, що на час звернення із заявою про переведення на інший вид пенсії, вона дотримала всі умови щодо стажу державної служби та щодо віку і страхового стажу, а також надала належно оформлені довідки про складові заробітної плати для визначення розміру пенсії, а тому, повторне рішення щодо відмови в переведенні на пенсію є протиправним. За наведених обставин, позивач просить позов задовольнити в повному обсязі.
11.12.2025 через підсистему "Електронний Суд" від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що за результатами повторного розгляду заяви позивача від 04.11.2024 встановлено відсутність у неї необхідного стажу. Також стверджує відсутність у рішенні суду у справі № 460/14451/24 зобов'язань враховувати спірні довідки, а такі довідки не відповідають вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823 та постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622. Відповідач зазначає, що переведення на такий вид пенсії за відсутності встановлених законом підстав призведе до нецільового використання коштів Пенсійного фонду України. Як вважає Пенсійний орган, ним прийнято рішення від 19.11.2025 № 172850010659 про відмову в перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю підстав для переведення позивача на пенсію державного службовця. Таким чином, відповідач стверджує, що у спірних правовідносинах діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим просить відмовити в задоволенні позову повністю.
ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Інших заяв та клопотань, які мають значення для вирішення спору до суду не надходило.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою суду від 01.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.
Розглянувши матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію за віком, призначену за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Вказане не заперечується сторонами справи.
04.11.2024 позивач звернулась до Пенсійного органу із заявою про переведення на інший вид пенсії на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ.
На підставі пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, за принципом екстериторіальності заяву позивача про переведення на інший вид пенсії від 04.11.2024 № 10938 направлено для розгляду відповідачу.
08.11.2024 відповідачем прийнято рішення № 172850010659 про відмову у переведені на пенсію за віком на підставі Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ, оскільки заявниця станом на 01.05.2016 працювала на посадах з присвоєнням спеціального звання та не має 20 років спеціального стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 у справі № 460/14451/24, яке набрало законної сили у зв'язку з його залишенням без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2025, позов ОСОБА_1 задоволено частково:
визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 08.11.2024 № 172850010659 про відмову позивачу в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу";
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу держаної служби період її роботи з 19.06.1995 по 30.04.2016 (включно) в органах державної податкової служби та повторно розглянути заяву від 04.11.2024 про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог, зокрема про зобов'язання відповідача визначити розмір пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідок, виданих Головним управлінням ДПС у Рівненській області, про складові заробітної плати для призначення пенсії відмовлено як передчасно заявлені.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі № 460/14451/24, апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а оскаржене рішення - без змін.
На виконання зазначеного рішення, відповідачем було повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 04.11.2024 про її перехід на пенсію за віком на умовах Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ, за результатом розгляду якої прийнято рішення від 19.11.2025 № 172850010659. В обґрунтування рішення зазначено, що головним управлінням відмовлено у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідок про складові заробітної плати від 04.11.2024 № 131/17-00-10-02-06 та про інші складові заробітної плати для призначення пенсії від 04.11.2024 № 132/17-00-10-02-06 видані Головним управлінням ДПС у Рівненській області, оскільки рішенням суду не зобов'язано врахувати ці довідки для призначення пенсії. Одночасно повідомлено, що згідно акту перевірки достовірності документів, виданих для оформлення пенсій від 11.11.2025 № 1700-1002-1/6355 управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області за результатами перевірки встановлено, що вищезазначені довідки видані безпідставно, оскільки станом на 01.05.2016, на день набрання чинності Законом № 889-VIII позивач не працювала на посадах, які відносяться до категорії посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII та не мала 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України.
Позивач, не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи його протиправним, звернувся до суду з цим позовом.
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначаються Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ (далі - Закон № 889-VIII), який набрав чинності 01.05.2016.
Статтею 90 Закону № 889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
До 01.05.2016 діяло законодавство у сфері державної служби, яке передбачало право державного службовця на призначення пенсії на умовах, визначених статтею 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-VIII).
Згідно з частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII, з 01.05.2016 втратив чинність Закон № 3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього Розділу.
Пунктом 10 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Також, згідно з пунктом 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII, для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону № 3723-ХІІ передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Відтак, обов'язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Такі ж висновки щодо застосування норм права неодноразово висловлювалися Верховним Судом, зокрема, у постановах від 03.07.2018 у справі № 265/3709/17, від 19.03.2019 у справі № 357/1457/17, від 15.08.2019 у справі № 676/6166/17, від 01.04.2020 у справі № 607/9429/17.
Частиною першою статті 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 у справі № 460/14451/24 було встановлено, що позивач у період з 19.06.1995 по 01.05.2016 (більше 20 років) працювала на різних посадах в органах державної податкової служби, посаду в цій службі обіймала і станом на 01.05.2016. Зазначено, що суд дійшов переконання, що період роботи позивача в податкових органах з 19.06.1995 по 30.04.2016 (включно) зараховується до стажу державної служби.
Відтак, встановленим є факт перебування позивача на посаді державного службовця станом на 01.05.2016 - набрання чинності Законом № 889-VIII.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що право на пенсію державного службовця за віком мають особи, зокрема: чоловіки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку; мають передбачений законодавством страховий стаж; мають необхідний стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Суд зауважує, що питання наявності у позивача права на призначення пенсії відповідно до Закону України № 889-VIII в межах розгляду цієї справи не є спірним, адже воно фактично з'ясовано вирішене в межах розгляду Рівненським окружним адміністративним судом справи № 460/14451/24, за змістом рішення у якій суд встановив, що позивач у період з 19.06.1995 по 01.05.2016 (більше 20 років) працювала на різних посадах в органах державної податкової служби, посаду в цій службі обіймала і станом на 01.05.2016.
Як уже зазначалось Рівненським окружним адміністративним судом у межах справи № 460/14451/24 встановлено, що період роботи позивача в податкових органах з 19.06.1995 по 30.04.2016 (включно) зараховується до стажу державної служби.
Вказане спростовує висновки відповідача, викладені в оскарженому рішенні, про те, що у відповідача був відсутній спеціальний стаж - не менше 20 років станом на 01.05.2016, необхідний для переведення її на пенсію державного службовця.
Проте, з огляду на предмет спору та зміст спірних правовідносин, ключовим питанням у цій справі є неврахування поданих позивачем до заяви про перерахунок пенсії довідок від 04.11.2024 № 131/17-00-10-02-06 "Про складові заробітної плати" та № 131/17-00-10-02-06 "Про інші складові заробітної плати для призначення пенсії.
За змістом акту перевірки достовірності документів, виданих для оформлення пенсій від 11.11.2025 № 1700-1002-1/6355 Управлінням контрольно-перевірочної роботи ГУ ПФУ в Рівненській області за результатом проведення перевірки правомірності видачі ГУ ДПС у Рівненській області зазначених вище довідок про заробітну плату для обчислення пенсії державного службовця ОСОБА_1 , встановлено, що довідки видані безпідставно, оскільки станом на 01.05.2016, день набрання чинності Законом № 889-VIII ОСОБА_1 не працювала на посадах, які відносяться до категорії посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ та не мала 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України.
Так, порядок призначення пенсій згідно з Законом № 889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" (далі - Порядок № 622; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу" на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII "Про державну службу" мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу": мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України (пункт 2 Порядку № 622).
Пунктом 4 Порядку № 622 визначено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року.
Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 року на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб" від 12.07.2024 за № 823 (далі - Постанова № 823) внесено зміни до Порядку №622, зокрема, пунктом 3 визначено, що така постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 січня 2024 року.
Як визначено пунктом 4-2 Порядку №622 у редакції Постанови №823, для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 р. № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 р. № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 р. з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 р., а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року.
Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4;
розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п'ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5;
розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.
Так, згідно пункту 5 Порядку № 622 у оновленій редакції, довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII "Про державну службу" та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.
Судом встановлено, що позивач з 17.12.2020 звільнена з посади начальника відділу позапланових перевірок з інших податків управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Рівненській області у зв'язку з виходом на пенсію.
Головним управлінням ДПС у Рівненській області було видано позивачу довідку від 04.11.2024 № 131/17-00-10-02-06 "Про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, ранг, надбавка за вислугу років)" та довідку від 04.11.2024 № 132/17-00-10-02-06 "Про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби".
Вищевказані довідки позивач надала до пенсійного органу разом із заявою від 04.11.2024 про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України № 889-VIII.
Таким чином, оскільки довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця є джерелом інформації про суму заробітку, відсоток від якого становитиме пенсія, що впливає на правильність обчислення пенсії, а тому вказані в них відомості мають бути враховані пенсійним органом.
Актом перевірки достовірності документів, виданих для оформлення пенсій стверджується, що з усіх видів оплати праці, відображених у довідках про заробітну плати, утриманий єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
Суд звертає увагу, що відсутність в рішенні суду по справі № 460/14451/24 вимог зобов'язального характеру про врахування спірних довідок не є законною підставою для відмови в їх прийнятті, адже судом не надавалась правова оцінка цим довідкам в рамках справи № 460/14451/24.
Водночас, рішення по справі № 460/14451/24 містить зобов'язання відповідача перевести позивача з 04.11.2024 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Суд зауважує, що враховуючи вимоги пункту 4 Постанови № 622, позивачем для переведення її на пенсію державного службовця було подано довідки, де відображено складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією).
З огляду на викладене, надані позивачем довідки від 04.11.2024 № 131/17-00-10-02-06, № 132/17-00-10-02-06, видані Головним управлінням ДПС у Рівненській області, відповідають Порядку № 622, зокрема формам, визначеним пунктом 4-2 Порядку № 622, а відтак, мають бути враховані при переведенні позивача з пенсії за віком, відповідно до Закону України № 1058-ІV, на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України № 3723-ХІІ, пунктів 10, 12 Розділу ХІ Закону України № 889.
Враховуючи наведене, суд констатує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області під час повторного розгляду заяви позивача від 04.11.2024 на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 у справі № 460/14451/24 повинно було врахувати зазначені довідки про складові заробітної плати.
Таким чином, відповідач приймаючи рішення від 19.11.2025 № 172850010659 про відмову в перерахунку (переведенні) пенсії діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, безпідставно та необґрунтовано.
Водночас, оцінюючи обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача виплачувати перераховану пенсію за віком на умовах Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII суд враховує той факт, що позивач перебуває на обліку та отримує пенсію в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області, юрисдикція якого поширюється на місто Рівне, в якому зареєстрована та проживає позивач, відтак виплата перерахованої пенсії здійснюватиметься саме таким Пенсійним органом, а не відповідачем.
За наведених обставин, в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Відтак, належним способом захисту прав позивача буде визнання протиправним та скасування оспорюваного рішення та зобов'язання відповідача перевести позивача на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VIII з дати звернення 04.11.2024, обчисливши розмір пенсії виходячи із 60% усіх без винятку складових заробітної плати, вказаних у довідках від 04.11.2024 № 131/17-00-10-02-06, № 132/17-00-10-02-06, виданих Головним управлінням ДПС у Рівненській області.
Частинами першою, другою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своєї бездіяльності та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини частково підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, позовну заяву належить задовольнити частково.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Так, за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн, відтак за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинення певних дій, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 19.11.2025 № 172850010659 щодо відмови ОСОБА_1 в переведенні її на пенсію за віком відповідно до пункту 10 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перевести з 04.11.2024 ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до пункту 10 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII, обчисливши розмір пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати державного службовця від 04.11.2024 № 131/17-00-10-02-06 та № 132/17-00-10-02-06, виданих Головним управлінням ДПС у Рівненській області.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області суму судового збору в розмірі 605,60 грн ( шістсот п'ять гривень 60 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 14 квітня 2026 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд.83,м. Одеса,Одеська обл.,65012, ЄДРПОУ/РНОКПП 20987385)
Суддя Ольга ПОЛІЩУК