з питань залишення позову без розгляду
14 квітня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/5413/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (надалі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2016 р. по 2019 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2016 р. по 2019 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 відкрито провадження у справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
16.09.2025 представник відповідача подав суду клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду. Обгрунтовуючи заявлене клопотання зазначає, що позивач просить виплатити компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки за 2016-2019 роки, однак відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, однак позивач був звільнений зі служби ще у 2019 році.
Також зауважує, що ОСОБА_1 вже звертався до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 з аналогічними вимогами. Ухвалою суду від 07.06.2023 у справі № 340/3170/23 позовну заяву повернуто позивачу з підстав пропуску строку звернення до суду та недоведеністю поважності його пропуску.
Вважає, що небажання позивача знати порядок нарахування та виплати грошового забезпечення, яке здійснювалось йому щомісяця протягом багатьох років проходження військової служби не може визнаватись поважною причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За змістом частин першої та другої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці. Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, зокрема частиною другою цієї статті.
Частиною 2 статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній на початок виникнення спірних відносин) було передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній з 19.07.2022) із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Позивач був звільнений з військової служби 25.07.2019, просить суд зобов'язати НОМЕР_1 виплатити грошову компенсацію за всі невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2016 р. по 2019 рік.
Отже, позов про перерахунок та виплату належного грошового забезпечення подано позивачем після виключення позивача зі списків особового складу вказаної військової частини.
Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.07.2024 у справі №990/156/23, норми статті 233 КЗпП України є нормами матеріального права, які визначають строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Вказані норми поширюють свою дію на всіх працівників та службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.
Отже, оскільки спірні правовідносини виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19.07.2022, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», тому у такому випадку правове регулювання здійснюється згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції).
Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 21.03.2025 у справі №460/21394/23.
З урахуванням наведеного, строк звернення до суду у межах спірних правовідносин не обмежується, тому позивач не пропустив строк звернення до суду із цим позовом.
З приводу повернення ухвалою суду від 07.06.2023 у справі № 340/3170/23 позовної заяви ОСОБА_1 з підстав пропуску строку звернення до суду та недоведеністю поважності його пропуску, то суд зазначає, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Тобто, повернення позовної заяви позивачу, як і неоскарження позивачем ухвали про повернення позовної заяви не є перешкодою для повторного звернення до суду з аналогічним позовом.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 12, 240, 248, 256, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
У задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК