14 квітня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/1248/26
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг по орендній платі з фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 5018010900) в сумі 49653,05 грн, та перерахувати на наступний рахунок: UA 058999980334159815000011485, Банк Отримувача: Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ 37918230, Отримувач: ГУК у Кіров.обл./тг Компан/18010900.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що за відповідачем, станом на дату звернення до суду, рахується податковий борг на загальну суму 49653,05 грн. по орендній платі з фізичних осіб. Оскільки податковий борг добровільно відповідачем не погашений, позивач просить суд стягнути його на користь місцевого бюджету України.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.03.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. (а.с.16)
Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.23-25), в якому заперечує проти задоволення позову та вказує, що податковими повідомленнями-рішеннями ОСОБА_1 нараховано податок за орендну плату за земельні ділянки з кадастровими номерами 3522880900:02:000:0323 та 3522880900:02:000:0331. При цьому, звертав увагу, що вказані земельні ділянки згідно Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку перебувають на праві суборенди землі з 26.07.2024 року у Фермерського господарства “ОМІ» (код ЄДРПОУ : 23094104). Отже, вказує, що оскільки платником орендної плати є орендар земельної ділянки, то фізична особа (засновник фермерського господарства), що уклала договір оренди на земельну ділянку державної або комунальної власності, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства, сплачує орендну плату за вказану земельну ділянку. Таким чином, вважає, що враховуючи факт перебування вказаних земельних ділянок у суборенді фермерського господарства, саме на останнє покладається обов'язок щодо сплати орендної плати за вказані земельні ділянки. Зауважував, що на виконання вимог ст.269 ПКУ землекористувачем ФГ “ОМІ» було сплачено орендну плату за земельні ділянки за вказаний період, а саме 2025 рік. Отже, податкове зобов'язання з орендної плати за вказані земельні ділянки погашено в повному обсязі особою, на яку законом і договором покладено обов'язок його сплати, а тому вказаний позивачем податковий борг відсутній.
Дослідивши докази і письмові пояснення учасників справи, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що за ОСОБА_1 рахується податковий борг по орендній платі з фізичних осіб в сумі 49653,05 грн, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень (форма 'Ф'):
- №21690-2408-1128-UA35040190000012514 від 03.04.2025 на суму 24997,94 грн. за податковий період 2025 (а.с.9);
- №21691-2408-1128-UA35040190000012514 від 03.04.2025 на суму 24655,11 грн. за податковий період 2025 (а.с.9).
Доказів погашення вказаного податкового боргу суду не надано, як і не надано доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до інтегрованої картки платника податку з оренди фізичних осіб встановлено, що станом на 27.02.2026 за відповідачем обліковується податковий борг у сумі 49653,05 грн. (а.с.10).
При вирішенні спору щодо стягнення з відповідача податкового боргу суд виходить з того, що порядок визначення суми податкових зобов'язань та погашення податкового боргу платників податків регулюється Податковим кодексом України (надалі - ПК України).
Відповідно до пункту 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з пунктом 38.2 статті 38 ПК України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Порядок нарахування та сплати орендної плати за землю регламентовано статтею 288 ПК України. Так, відповідно до пункту 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 288.4 статті 288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди (п. 288.5 статті 288 ПК України).
Згідно із пунктом 288.7 статті 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Так, згідно з пунктами 285.1 та 285.2 статті 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Пунктом 286.5 статті 286 ПК України встановлено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 287.1 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня (пункту 287.2 статті 287 ПК України).
Згідно з пунктом 287.5 статті 287 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Щодо твердження відповідача проте, що податковий борг відсутній, оскільки податкове зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки погашено в повному обсязі особою, на яку законом і договором покладено обов'язок його сплати, суд зазначає.
Як встановлено судом, згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки з кадастровими номерами 3522880900:02:000:0323 та 3522880900:02:000:0331, власник Виноградівська сільська рада, а у ОСОБА_1 право оренди вказаних земельних ділянок. Також, 26.07.2024 ці земельні ділянки передані відповідачем 26.07.2024 ФГ «ОМІ» на підставі договору суборенди.
Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області були оформлені та направлені за адресою відповідача податкові повідомлення-рішення: №21690-2408-1128-UA35040190000012514 від 03.04.2025 на суму 24997,94 грн. та №21691-2408-1128-UA35040190000012514 від 03.04.2025 на суму 24655,11 грн. (а.с.9), отримані відповідачем 17.05.2025.
Доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному та/чи судовому порядку відповідачем суду не надано, а тому відповідно до пункту 56.17 статті 56 Кодексу дані суми є узгодженими.
Факт узгодження грошового зобов'язання створює для платника податків обов'язок сплатити таке зобов'язання у встановлений законом строк.
За визначеннями, наданими пп.14.1.39, 14.1.175 п.14.1 статті 14 ПК України, сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня є грошовим зобов'язанням платника податків. Сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, є податковим боргом.
Відповідно до абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.5 статті 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що податковим органом у зв'язку з виникненням у відповідача податкового боргу сформовано та надіслано податкову вимогу форми “Ф» № 0008870-1303-1128 від 28.07.2025 на суму 49653,05 грн., яка направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримана ОСОБА_1 31.07.2025 (а.с.7-8).
Вказана податкова вимога на даний час не відкликана, сума податкового боргу не погашена.
Станом на день розгляду справи судом, податковий борг відповідача по орендній платі з фізичних осіб у загальній сумі 49653,05 грн повністю підтверджено і доказів сплати чи часткового погашення заборгованості зазначеної вище суми податкового боргу відповідачем суду не надано.
Доводи відповідача щодо припинення користування спірною земельною ділянкою внаслідок передачі її в суборенду та сплати орендних платежів суборендарем, не спростовують вимоги позивача, адже такі обставини виходять за межі предмета доказування в цій справі.
Суд зазначає, що у спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов'язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов'язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.
У межах розгляду даної справи за позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань, що визначені (нараховані) платнику податковим повідомленням рішенням. Правомірність та правильність такого нарахування має здійснюватися судом також у провадженні саме за позовом платника податків про оскарження дій контролюючого органу з нарахування пені, або у межах справи про стягнення податкового боргу, де заявлено зустрічний позов.
Вказана позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 15.06.2023 у справі №160/13436/22, від 04.02.2020 у справі №817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі №2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі №804/8630/16, від 12.07.2022 у справі №160/7345/20.
Отже, якщо відповідач вважає, що не є платником орендної плати за спірний період, то вправі був оскаржити податкові повідомлення-рішення №21690-2408-1128-UA35040190000012514 від 03.04.2025 та №21691-2408-1128-UA35040190000012514 від 03.04.2025 у адміністративному, чи судовому порядку, у тому числі, і у спосіб подання зустрічного позову.
Суд вказує, що податковий закон встановлює чіткий механізм адміністрування орендної плати з фізичних осіб: або особа оскаржує виставлене йому контролюючим органом податкове повідомлення-рішення, коли з ним не погоджується, або сплачує суму орендної плати, розраховану контролюючим органом. Такий, встановлений податковий законом, порядок спрямований на чітке забезпечення принципу визначеності в спірних правовідносинах. Іншого не передбачено.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з пунктами 95.1, 95.2, 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Зважаючи на доведеність у ході судового розгляду справи розміру податкового боргу в сумі в сумі 49653,05 грн., вимоги позову про його стягнення підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Такі витрати позивачем у даній справі не понесені.
Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Позовну заяву Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ ВП 43995486) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Компаніївської територіальної громади податковий борг по орендній платі з фізичних осіб в сумі 49653,05 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено протягом тридцяти днів до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА