13 квітня 2026 року м. Кропивницький Справа № 640/24880/21
провадження № 2-іс/340/459/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
за участю секретаря судового засідання Бодюл М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Головне управління Національної поліції у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15, код ЄДРПОУ 40108583)
представник: Чеботаренко І.Я.
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, поновлення на посаді, -
ОСОБА_1 у вересні 2021 року звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві (надалі - ГУНП у м. Києві) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, поновлення на посаді.
Позов мотивував тим, що він проходить службу в поліції та з липня 2019 року обіймав посаду оперуповноваженого сектору спеціальної поліції Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві. У червні 2021 року на нього вчинили напад працівники СБУ. За наслідками проведеного службового розслідування наказом начальника ГУНП у м. Києві №852 від 04.08.2021 року на нього накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади. Позивач не погоджується з цим наказом та зазначає, що не допускав порушень службової дисципліни та не вчиняв дисциплінарних проступків. Члени дисциплінарної комісії, які проводили службове розслідування, діли упереджено, тривалий час приховували від позивача факт роботи дисциплінарної комісії та існування службового розслідування, здійснювали моральний та психологічний тиск на нього та інших працівників, позбавили його права на захист, сфабрикували відносно нього службове розслідування, що виразилося у складанні неправдивого висновку та у подальшому виданні нікчемного наказу про накладення дисциплінарного стягнення. З цих підстав позивач просить суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ начальника ГУНП у м. Києві №852 від 04.08.2021 року,
- зобов'язати відповідача вилучити з його особової справи копію висновку за результатами службового розслідування від 22.07.2021 року разом з копією відповідного наказу ГУНП у м. Києві №852 від 04.08.2021 року,
- зобов'язати відповідача поновити його на посаді оперуповноваженого сектору спеціальної поліції Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/24880/21 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що підставою для видання спірного наказу №852 від 04.08.2021 року слугували висновки службового розслідування, призначеного у зв'язку з внесенням до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння майором поліції ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України. За результатами службового розслідування установлено порушення позивачем службової дисципліни, що виразилось у недотриманні вимог частини 3 статті 41 КПК України, пункту 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", статей 22, 38 Закону України "Про запобігання корупції", абзаців 1, 2 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України №1179 від 09.11.2016 року, що призвело до підриву авторитету Національної поліції України та дискредитації звання поліцейського. Також позивач не виконав доручення слідчого СВ Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві №48/275 від 14.05.2021 року про проведення слідчих (розшукових) дій в кримінальному провадженні №12021100020001362, строк виконання якого закінчився 24.05.2021 року. Доводячи правомірність спірного наказу, просив суд у задоволення позову відмовити.
Позивач подав відповідь на відзив, у якій виклав обставини свого затримання 15.06.2021 року працівниками СБУ та наголошував на застосуванні до нього психологічного і фізичного впливу. Дисциплінарна комісія під час службового розслідування приховала факт таких протиправних дій щодо нього, а його заява про вчинений злочин не була зареєстрована у встановленому порядку. Посилався також на те, що він був обмежений у праві знайомитися з матеріалами службового розслідування, отримувати їх копії, у т.ч. за допомогою технічних засобів, голова та члени дисциплінарної комісії ігнорували подані ним письмові клопотання, вчиняли дії щодо позбавлення його права на захист та надання письмових пояснень. Позивач заперечував вчинення ним дисциплінарного проступку та наполягав на тому, що строк виконання доручення слідчого №48/275 від 14.05.2021 року був продовжений до 01.08.2021 року і таке доручення було виконано повністю у встановлений слідчим термін.
Окружний адміністративний суд міста Києва цю справу не розглянув, рішення у ній не прийняв.
На виконання вимог Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX від 13.12.2022 року, Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" №3863-IX від 16.07.2024 року адміністративну справу передано з Київського окружного адміністративного суду на розгляд та вирішення до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Пасічника Ю.П. від 27.03.2025 року адміністративну справу №640/24880/21 прийнято до провадження, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2025 року справу №640/24880/21 передано на розгляд судді Черниш О.А.
Ухвалою судді від 22.12.2025 року справу прийнято до свого провадження, а ухвалою від 06.01.2026 року вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено її до судового розгляду по суті у судовому засіданні.
Розглянувши справу за правилами загального позовного провадження, суд установив такі обставини.
ОСОБА_1 з серпня 2011 року проходив службу в органах внутрішніх справ, а з листопада 2015 року - службу в поліції. У липні 2019 року він призначений на посаду оперуповноваженого сектору спеціальної поліції Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві.
Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Києві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, 08.06.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62021100010000473 внесено відомості про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що оперуповноважений сектору спеціальної поліції Дарницького УП ГУНП у м. Києві Ковальов Д.Д., діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом вчинення умисного злочину, спрямованого на одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, у період часу з 08.02.2021 року по 15.06.2021 року вчинив дії, спрямовані на підготовку до вчинення та вчинив указаний злочин.
Працівниками ГВ БНОЗ СБ України спільно з працівниками ДВБ НП України та ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, 15.06.2021 року о 18:10 ОСОБА_1 затримано в порядку статті 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КПК України.
Слідчий ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, 16.06.2021 року повідомив ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17.06.2021 року за клопотанням слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, відсторонено підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, ОСОБА_1 від посади оперуповноваженого сектору спеціальної поліції Дарницького УП ГУНП у м. Києві.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17.06.2021 року відносно підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши залишати місце проживання в період часу з 22 год. до 06 год. наступної доби.
До ГУНП у м. Києві 15.06.2021 року надійшла інформація про затримання оперуповноваженого сектору спеціальної поліції Дарницького УП ГУНП у м. Києві майора поліції ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №62021100010000473 від 08.06.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, після одержання ним неправомірної вигоди у сумі 3000 доларів США за сприяння у закритті кримінального провадження.
Начальник ГУНП у м. Києві видав наказ №1267 від 23.06.2021 року "Про призначення та проведення службового розслідування", яким за цим фактом призначено службове розслідування, утворено дисциплінарну комісію для проведення службового розслідування. Також цим наказом на підставі статті 70 Закону України "Про Національну поліцію", статті 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України відсторонено оперуповноваженого сектору спеціальної поліції Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків на час проведення службового розслідування.
Службове розслідування проведено дисциплінарною комісією у формі письмового провадження.
Під час проведення службового розслідування позивач 08.07.2021 року та 13.07.2021 року на пропозицію уповноваженої особи надав письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку.
За результатами службового розслідування дисциплінарна комісія склала висновок, який 22.07.2021 року був затверджений т.в.о. начальника ГУНП у м. Києві.
На підставі цього висновку начальник ГУНП у м. Києві видав наказ №852 від 04.08.2021 року "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Дарницького управління поліції", пунктом 1 якого за порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні вимог частини 3 статті 41 КПК України, пункту 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", статей 22, 38 Закону України "Про запобігання корупції", абзаців 1, 2 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України №1179 від 09.11.2016 року, до оперуповноваженого сектору спеціальної поліції Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві майора поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади.
На підставі цього наказу начальник ГУНП у м. Києві видав наказ №1165 о/с від 03.09.2021 року "Щодо особового складу", яким відповідно до пункту 3 частини 1 статті 65 Закону України "Про Національну поліцію України" майора поліції ОСОБА_1 призначено інспектором-черговим чергової частини відділу поліції №2 (з обслуговування житлових масивів "Позняки" та "Осокорки") Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві, звільнивши його з посади оперуповноваженого сектору спеціальної поліції цього ж управління.
Позивач, не погодившись з наказом №852 від 04.08.2021 року, 03.09.2021 року звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно з частиною 1 статті 17 цього Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
У статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" наведені основні обов'язки поліцейського та передбачено, що поліцейський зобов'язаний зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до частин 1, 2 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Частиною 1 статті 61 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України "Про запобігання корупції", цим та іншими законами України.
Згідно з частиною 1 статті 65 Закону України "Про Національну поліцію" переміщення поліцейських здійснюється: 3) на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський: як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до статей 22, 38 Закону України "Про запобігання корупції" особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, під час виконання своїх службових повноважень зобов'язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 року №1179, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 року за №1576/29706, затверджено Правила етичної поведінки поліцейських, які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Пунктом 1 розділу ІІ цих Правил передбачено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Законом України №2337-VIII від 15.03.2018 року затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України, який містить такі норми:
Стаття 1. Службова дисципліна
1. Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
2. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
3. Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського:
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.
Розділ III. Дисциплінарне стягнення
Стаття 11. Відповідальність поліцейського
1. За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
3. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Стаття 12. Дисциплінарний проступок
1. Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Стаття 13. Дисциплінарне стягнення та його види
1. Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
2. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
3. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Стаття 14. Службове розслідування
1. Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
2. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
3. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
4. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
6. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
7. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування.
10. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Стаття 15. Дисциплінарні комісії
1. Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
5. Кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов'язана сприяти проведенню службового розслідування.
9. Уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право:
1) одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;
2) одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи;
3) отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
10. За рішенням керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. У такому разі поліцейський, який притягається до відповідальності, у письмовій формі не пізніше ніж за три дні повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією.
15. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Стаття 16. Строки проведення службового розслідування
1. Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
4. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Стаття 17. Відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади)
1. Відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади) є тимчасовим заходом на час проведення службового розслідування та може бути застосовано до поліцейського у разі, якщо обставини виявленого дисциплінарного проступку унеможливлюють виконання посадових (функціональних) обов'язків ним або іншим поліцейським, а також якщо виконання поліцейським посадових (функціональних) обов'язків перешкоджає встановленню обставин виявленого дисциплінарного проступку.
2. Відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади) оформляється письмовим наказом керівника, до повноважень якого належить призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, та не може перевищувати строку, передбаченого для проведення службового розслідування або зазначеного в рішенні суду.
3. Поліцейський має право ознайомитися та отримати копію наказу про відсторонення його від виконання службових обов'язків (посади).
4. Відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади) без видання письмового наказу керівника допускається у разі появи на роботі у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та відмови поліцейського від проходження в установленому порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або на вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
5. Відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади) у разі вчинення ним корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією, здійснюється відповідно до Закону України "Про запобігання корупції".
6. Поліцейський, якому повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання службових обов'язків (посади) в порядку, визначеному законом.
Стаття 18. Забезпечення поліцейському права на захист
1. Під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
2. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;
2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;
3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами;
4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;
5) користуватися правничою допомогою.
3. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
Стаття 19. Порядок застосування дисциплінарних стягнень
1. У висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
2. Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
3. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
4. Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
5. Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
6. Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
7. У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
8. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
9. За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
10. У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.
11. У разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.
14. Дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь до поліцейських, які мають первинні спеціальні звання, та у виді звільнення з посади до поліцейських, які обіймають посади найнижчого рівня, не застосовується.
Стаття 20. Повноваження керівників щодо застосування дисциплінарних стягнень
1. Повноваження щодо застосування дисциплінарних стягнень мають керівники в межах, визначених цим Статутом.
8. Протягом двох місяців з дня підписання наказу про застосування дисциплінарного стягнення прямий керівник посадової особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, має право його скасувати, пом'якшити або застосувати суворіше дисциплінарне стягнення, якщо встановить невідповідність такого стягнення ступеню тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та вини.
9. Застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції, звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь здійснюється керівниками, які уповноважені приймати на службу до поліції, призначати на посаду та присвоювати спеціальне звання.
Стаття 21. Строки застосування дисциплінарних стягнень
1. Дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.
2. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
Стаття 22. Виконання дисциплінарних стягнень
1. Дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.
2. Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.
3. Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
4. Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.
Стаття 24. Оскарження дисциплінарних стягнень
1. Поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України" №893 від 07.11.2018 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 року за №1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (надалі - Порядок №893). Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
На час призначення та проведення щодо позивача службового розслідування Порядок №893 містив такі норми:
II. Призначення службового розслідування
1. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
2. Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про:
внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення;
повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку;
надходження подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції»;
ознаки дисциплінарного проступку, що призвів до загибелі або поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського під час виконання ним службових повноважень;
недотримання підстав та порядку застосування або використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів або заходів фізичного впливу;
недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування;
втрату поліцейським службового посвідчення та спеціального нагрудного знака (жетона), табельної, добровільно зданої чи вилученої зброї або боєприпасів, нагородної зброї, якщо вона зберігалася в територіальному органі поліції чи його територіальному (відокремленому) підрозділі, а також закладі, установі Національної поліції України, що належать до її управління (далі - органі (підрозділ, заклад, установа) поліції), а також втрату спеціальних засобів поліцейським чи відсутність їх в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, матеріалів досудового розслідування, справ оперативного обліку та справ про адміністративні правопорушення, речових доказів, а також тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження;
розголошення конфіденційної, таємної, службової або іншої інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом;
порушення законодавства України у сфері фінансово-господарської діяльності органів поліції, а також установ, які належать до сфери управління Національної поліції України, виявлені під час ревізій або перевірок, внутрішніх аудитів;
перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп'яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
приховування від обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні та адміністративні правопорушення, які були відомі поліцейському, але не отримали реєстраційного номера або не були зафіксовані ним у встановленому законодавством України порядку;
V. Проведення службового розслідування дисциплінарною комісією
1. Проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
2. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
3. Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
4. Службове розслідування має встановити:
наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;
наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;
ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;
обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;
відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
вид і розмір заподіяної шкоди;
причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
5. Письмові клопотання поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, про отримання і долучення до матеріалів службового розслідування документів, отримання додаткових пояснень від інших осіб подаються голові або членам дисциплінарної комісії в межах строку проведення службового розслідування.
Голова дисциплінарної комісії впродовж п'яти робочих днів з моменту отримання такого письмового клопотання вивчає його обґрунтованість, за результатами вивчення в межах строку проведення службового розслідування приймає рішення про його задоволення або про відмову в задоволенні, про що інформує поліцейського, який подав таке клопотання.
6. Письмова скарга на дії осіб, які проводять службове розслідування, подається поліцейським, стосовно якого його призначено, уповноваженому керівнику.
У разі визнання такої скарги обґрунтованою уповноважений керівник у межах строку, встановленого законодавством України, може прийняти рішення про виключення особи, дії якої було оскаржено, зі складу дисциплінарної комісії, а також про призначення відносно неї (у разі виявлення ознак дисциплінарного проступку) службового розслідування.
7. Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом:
одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;
одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи;
отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.
13. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.
14. Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.
У письмовому поясненні поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб зазначаються посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові особи, що одержує пояснення; прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце роботи, посада, адреса проживання особи, що надає пояснення, а якщо пояснення надається поліцейським, додатково зазначаються відомості про освіту, час служби в поліції та на займаній посаді; попередження особи про право відмовитися надавати пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; надання особою, що надає пояснення, згоди на обробку та використання в службових документах поліції її персональних даних.
Пояснення поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб може фіксуватися на бланку пояснення, зразок якого наведена в додатку до цього Порядку.
Письмове пояснення підписують особа, яка отримувала пояснення, та особа, яка надала пояснення, із зазначенням дати його надання.
17. Факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб від надання пояснень фіксується шляхом складення акта про відмову надати пояснення.
В акті обов'язково зазначаються відомості про дату, час і місце його складення, посади, звання, прізвища, імена, по батькові осіб, які його склали, прізвище, ім'я, по батькові особи, якій було запропоновано надати пояснення та яка відмовилася це зробити, а також (у разі повідомлення) - причини такої відмови. Акт про відмову надати пояснення підписують член дисциплінарної комісії, присутній під час відмови, та інші особи, присутні під час відмови.
Акт про відмову надати пояснення реєструється в службі діловодства (канцелярії) органу (підрозділу, закладу, установи) поліції, ЗВО, в якому утворена дисциплінарна комісія, та долучається до матеріалів службового розслідування.
18. Під час розгляду справи у формі відкритого засідання обговорення та прийняття дисциплінарною комісією рішень за результатами розгляду справи можуть здійснюватися відкрито або за рішенням зазначеної комісії за відсутності осіб, викликаних на таке засідання.
VI. Оформлення матеріалів службового розслідування
1. Зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
2. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
3. У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості:
дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;
підстава для проведення службового розслідування;
форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).
У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.
4. В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:
обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим;
посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення;
пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;
пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;
документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку;
обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.
5. У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються:
висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.
У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування;
вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;
відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;
запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
7. Висновок службового розслідування підписують голова, заступник голови та члени дисциплінарної комісії.
У разі якщо за результатами службового розслідування в діях поліцейського встановлено склад дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія разом з висновком службового розслідування подає уповноваженому керівнику проект наказу про накладення на цього поліцейського дисциплінарного стягнення.
9. Висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов'язки керівника.
Враховуючи думку членів дисциплінарної комісії та на підставі поданих матеріалів службового розслідування уповноважений керівник може прийняти рішення про накладення на поліцейського іншого виду дисциплінарного стягнення, що відрізняється від запропонованого дисциплінарною комісією.
VII. Прийняття рішення за результатами службового розслідування
1. У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
3. Виконання таких дисциплінарних стягнень, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь та звільнення зі служби в поліції, шляхом видання наказів по особовому складу покладається на підрозділи кадрового забезпечення (служби персоналу) територіальних органів поліції, установ та закладів поліції, а також ЗВО.
4. Поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Спір у цій справі виник у зв'язку із накладенням дисциплінарного стягнення на поліцейського у вигляді звільнення з посади.
Підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало вчинення ним дисциплінарного проступку, який полягає у порушенні вимог частини 3 статті 41 КПК України, пункту 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", статей 22, 38 Закону України "Про запобігання корупції", абзаців 1, 2 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських.
За висновками дисциплінарної комісії, ОСОБА_1 не усвідомив обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", будучи працівником правоохоронного органу вчиняв дії, що суперечать сутності правової діяльності органів виконавчої влади, підривають авторитет поліції та дискредитують звання поліцейського. ОСОБА_1 у силу своїх службових обов'язків зобов'язаний не допускати вчинків, що ганьблять звання працівника поліції, або мати відносини, які можуть нести корисливий або протиправний характер. Також ОСОБА_1 станом на 15.06.2021 року не виконав доручення слідчого про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку статті 40 КПК України №48/275 від 14.05.2021 року, яке є обов'язковим для виконання оперативним підрозділом.
Висновки відповідача стосовно вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку базуються зокрема на матеріалах кримінального провадження №62021100010000473 від 08.06.2021 року.
На момент проведення службового розслідування та прийняття спірного наказу позивач у вказаному кримінальному провадженні перебував у процесуальному статусі підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України - одержання службовою особою неправомірної вимоги за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане із вимаганням неправомірної вигоди.
Наразі кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні цього злочину перебуває у провадженні Дарницького районного суду міста Києва. Остаточне судове рішення у кримінальній справі №753/15834/21 судом не ухвалено.
Адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
Правова оцінка судами правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна полягати насамперед в тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є ознаки дисциплінарного проступку та установлені законом підстави для застосування до неї дисциплінарного стягнення.
Вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з'ясовувати склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.
Відповідач вбачав склад дисциплінарного проступку позивача зокрема у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських. Нехтування позивачем вимогами Закону України "Про Національну поліцію України", Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України "Про запобігання корупції" та Правил етичної поведінки поліцейських, на переконання відповідача, призвело до скоєння ним проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції і її працівників в очах громадськості.
Суд зазначає, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського у зв'язку із особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Позивач, перебуваючи на службі у Національній поліції України, повинен бути взірцем та прикладом для громадян як в робочий так і позаробочий час, та в силу своїх службових обов'язків, зобов'язаний не допускати зв'язків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер.
Сам факт пред'явлення підозри поліцейському, його можливе притягнення до кримінальної відповідальності за отримання хабара та висвітлення цієї події у засобах масової інформації призводить до підриву авторитету та довіри громадян до поліції. А те, що підозрюваним у цьому кримінальному провадженні є саме позивач свідчить про порушення ним Правил етичної поведінки поліцейських, Дисциплінарного статуту та вимог Закону України "Про Національну поліцію".
Такі висновки відповідають правовій позиції, наведеній у постановах Верховного Суду від 03.04.2024 року у справі № 420/9503/22, від 15.08.2024 року у справі №420/5700/23, від 06.02.2025 року у справі №420/17186/22 у подібних правовідносинах.
Враховуючи тяжкість та наслідки проступку, які фактично підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції України, суд вважає правомірним висновок дисциплінарної комісії щодо наявності підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади.
Окрім того, під час службового розслідування встановлено, що позивач також порушив вимоги частини 3 статті 41 КПК України, оскільки у встановлений строк не виконав доручення слідчого №48/275 від 14.05.2021 року про проведення слідчих (розшукових) дій, надане у кримінальному провадженні №12021100020001362.
Відповідно до частин 1, 2 статті 38 КПК України органами досудового розслідування є органи, що здійснюють досудове слідство і дізнання.
Досудове слідство здійснюють зокрема слідчі підрозділи органів Національної поліції.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 40 КПК України слідчий уповноважений доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам.
У статті 41 КПК України наведені повноваження оперативних підрозділів та передбачено таке:
1. Оперативні підрозділи органів Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів Державної прикордонної служби України, органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора, а підрозділ детективів, оперативно-технічний підрозділ та підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України - за письмовим дорученням детектива або прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
2. Під час виконання доручень слідчого, дізнавача, прокурора співробітник оперативного підрозділу користується повноваженнями слідчого. Співробітники оперативних підрозділів (крім підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України) не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотаннями до слідчого судді чи прокурора.
3. Доручення слідчого, дізнавача, прокурора щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій є обов'язковими для виконання оперативним підрозділом.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №575 від 07.07.2017 року зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.07.2017 року за №937/30805, затверджено Інструкцію з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні.
Розділом VІ цієї Інструкції унормовано такий порядок виконання працівниками оперативного підрозділу органу, підрозділу поліції доручень слідчих (дізнавачів) про проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій:
1. Під час досудового розслідування злочинів слідчий дає уповноваженим оперативним підрозділам поліції письмові доручення про проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій (далі - доручення). У разі створення СОГ слідчий дає доручення про проведення слідчих (розшукових) дій працівникам оперативного підрозділу, включеним до її складу.
2. Не допускається надання слідчим (дізнавачем) оперативному підрозділу (працівнику оперативного підрозділу - члену СОГ) неконкретизованих доручень та доручень без встановленого строку їх виконання.
3. Працівники оперативних підрозділів не мають права здійснювати процесуальні дії в кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися із клопотанням до слідчого судді чи прокурора.
Доручення слідчого (дізнавача) є обов'язковими для виконання оперативним підрозділом.
4. Доручення, які даються оперативному підрозділу, реєструються в канцелярії територіального органу, підрозділу поліції та передаються в порядку, передбаченому нормативним актом про організацію діловодства.
5. У дорученнях зазначаються найменування кримінального провадження, його реєстраційний номер та дата початку досудового розслідування; правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) КК України; короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення; конкретний перелік слідчих (розшукових) дій чи негласних слідчих (розшукових) дій, які потрібно виконати; інші відомості, необхідні для виконання цих дій.
6. Виконання доручень слідчих (дізнавачів) повинно здійснюватися у строки, зазначені у дорученнях. У разі неможливості своєчасного виконання доручення продовження строку його виконання письмово погоджується зі слідчим (дізнавачем), який дав доручення.
7. Матеріали про виконання доручень слідчих (дізнавачів) надсилаються до органу досудового розслідування разом із супровідним листом залежно від рівня органу досудового розслідування за підписом керівника структурного підрозділу апарату центрального органу управління поліцією, керівника територіального органу поліції, керівника міжрегіонального територіального органу поліції, керівника територіального (відокремленого) підрозділу, яким виконувалося доручення слідчого (дізнавача). Указані матеріали реєструються в канцелярії відповідного органу, підрозділу поліції.
8. Контроль за виконанням доручень слідчих (дізнавачів) працівниками оперативних підрозділів територіального органу, підрозділу поліції покладається на керівника територіального органу, підрозділу поліції, який зобов'язаний:
1) визначати конкретних осіб із числа працівників оперативних підрозділів, на яких покладаються обов'язки з виконання доручень слідчих (дізнавачів) (за винятком доручень, які надаються працівникам оперативного підрозділу, включеним до складу СОГ);
2) визначати шляхом видання наказу конкретних осіб із числа працівників оперативних підрозділів, на яких покладаються обов'язки щодо ведення обліку доручень слідчих (дізнавачів) для їх своєчасного виконання;
3) щотижня під час оперативних нарад керівництва територіального органу, підрозділу поліції інформувати про стан виконання доручень слідчих (дізнавачів).
9. Керівник органу досудового розслідування (дізнання) розглядає матеріали виконаного доручення слідчого (дізнавача), які надійшли від оперативного підрозділу. У разі його неналежного виконання повертає матеріали відповідно до вимог діловодства керівникові територіального органу, підрозділу поліції для усунення недоліків та вжиття до винних заходів дисциплінарного впливу в установленому порядку.
У ході службового розслідування встановлено, що на підставі рапорту ОСОБА_1 від 05.05.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення ФОП ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172 КК України. Це кримінальне провадження зареєстроване 05.05.2021 року за №12021100020001362.
Начальник слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Дарницького УП ГУНП у м. Києві 12.05.2021 року доручив слідчому слідчого відділу Дарницького УП ГУНП у м. Києві Дісяку Р.Б. проведення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
Слідчий Дісяк Р.Б. надав доручення №48/275 від 14.05.2021 року про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку статті 40 КПК України, адресоване начальнику Дарницького УП ГУНП у м. Києві, у якому просив доручити оперуповноваженим цього управління провести такі дії: 1) Допитати в якості свідка ФОП ОСОБА_2 з приводу обставин вчинення кримінального правопорушення; 2) Направити запит в порядку статті 93 КПК України до ФОП ОСОБА_2 з приводу надання інформації відносно працівників салону краси "Фіфа бьюті салон", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; 3) Приєднати до зазначеного матеріалу кримінального провадження звернення, які надходили до Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві та безпосередньо стосуються кримінального провадження №12021100020001362. Мотивовану відповідь разом з матеріалами, які отримані під час виконання доручення, направити до каб.323 слідчого відділу Дарницького УП ГУНП у м. Києві в термін до десяти днів.
Це доручення передано на виконання оперуповноваженому сектору спеціальної поліції Дарницького УП ГУНП у м. Києві Ковальову Д.Д. та отримане ним під підпис 14.05.2021 року.
ОСОБА_1 підготував від імені начальника Дарницького УП ГУНП у м. Києві запит в порядку статті 93 КПК України про витребування у ФОП ОСОБА_2 відомостей та документів. Цей запит зареєстрований у Дарницькому УП ГУНП у м. Києві 17.05.2021 року за №10400/125/48/05-21 та вручений 01.06.2021 року уповноваженій особі ФОП ОСОБА_2
ФОП ОСОБА_2 03.06.2021 року надала витребувані документи.
ОСОБА_1 04.06.2021 року склав протокол про допит свідка ОСОБА_2 та вручив їй повістку про виклик на 30.06.2021 року.
Згодом за наказом начальника ГУНП у м. Києві №678 о/с від 31.05.2021 року ОСОБА_1 вибув у відпустку, надану йому на період з 07.06.2021 року по 29.06.2021 року.
Вже 15.06.2021 року ОСОБА_1 був затриманий у зв'язку з отриманням неправомірної вимоги від ОСОБА_2 у розмірі 3000 доларів США.
У ході службового розслідування дисциплінарна комісія установила, що позивач не виконав доручення слідчого №48/275 від 14.05.2021 року про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №12021100020001362 і не направив зібрані матеріали до органу досудового розслідування у встановлений слідчим 10-денний строк.
Позивач у ході судового розгляду справи стверджував, що слідчий ОСОБА_3 продовжив йому строк виконання доручення до 01.08.2021 року шляхом накладення на дорученні №48/275 від 14.05.2021 року напису "Погоджую до 01.08.2021 року ОСОБА_3 , підпис".
Суд критично оцінює такі доводи позивача, оскільки про таку дату продовження строку виконання доручення слідчого він не повідомляв дисциплінарну комісію під час проведення службового розслідування.
Суд зазначає, що виконання доручення слідчого повинно здійснюватися у строк, зазначений у дорученні. У разі неможливості своєчасного виконання доручення продовження строку його виконання письмово погоджується зі слідчим, який дав доручення.
Позивач не надав суду доказів того, що до закінчення строку виконання доручення (до 24.05.2021 року) він повідомляв начальника Дарницького УП ГУНП у м. Києві або слідчого про неможливість своєчасного виконання доручення з обґрунтуванням причини та просив продовжити строк його виконання.
Слідчий слідчого відділу Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , який був опитаний під час службового розслідування, у своїх поясненнях від 15.07.2021 року повідомив дисциплінарну комісію про те, що ОСОБА_1 14.05.2021 року отримав наручно доручення №48/275 від 14.05.2021 року про проведення слідчих (розшукових) дій з терміном виконання до 10 днів. Про виконання доручення ні інформація, ні документи йому не надходили. Ніяких домовленостей, пропозицій, обіцянок з ОСОБА_1 у нього не було. Про факт продовження ним строку виконання доручення, наданого оперативному підрозділу, ОСОБА_3 дисциплінарну комісію не повідомляв.
Тож суд погоджується із висновками дисциплінарної комісії про порушення позивачем як оперуповноваженим оперативного підрозділу вимог частини 3 статті 41 КПК України.
Суд установив, що дисциплінарна комісія у ході службового розслідування зібрала і перевірила матеріали і відомості про обставини, які стали підставою для призначення службового розслідування, повно та об'єктивно дослідила ці обставини, правильно кваліфікувала діяння позивача як порушення службової дисципліни, встановила причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського та дійшла до обґрунтованого висновку про наявність у діянні позивача дисциплінарного проступку.
Дисциплінарний проступок полягає у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських. Така оцінка відповідача пов'язана із діями, які були виявлені під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження, а також під час службового розслідування, у ході якого встановлено порушення позивачем службової дисципліни, вчинення дій, що підривають авторитет поліції, недотримання норм кримінального процесуального законодавства України.
Відсутність вироку суду про визнання позивача винним у інкримінованому кримінальному правопорушенні не є підставою для скасування спірного наказу, оскільки позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності не за вчинення злочину, а за порушення службової дисципліни.
Застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним дисциплінарного проступку та ступеню його вини.
Відповідач дотримався порядку проведення службового розслідування та застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, передбаченого розділом III Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Порядком №893.
Під час проведення службового розслідування позивачу забезпечено усі права, передбачені статтею 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та пунктом 2 розділу IV Порядку №893. Фактів перешкоджання у реалізації прав, а також вчинення морального та психологічного тиску на позивача з боку дисциплінарної комісії не встановлено.
Оскаржуваний наказ у частині, яка стосується позивача, є законним, а підстави для його скасування відсутні. Відтак не підлягають задоволенню похідні вимоги про поновлення позивача на посаді та про зобов'язання вилучити з його особової справи копії висновку службового розслідування та спірного наказу.
Тому у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.
Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог, то підстав для стягнення на його користь судових витрат немає.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ