про залишення позовної заяви без руху
13 квітня 2026 року м. Київ № 320/14554/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, у якому просить суд :
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року;
- зобов?язати військову частину НОМЕР_1 (ЄРДПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 НОКІ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року застосувавши при нарахуванні та виплаті індексації місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації мого грошового забезпечення (базовий місяць) - січень 2008 року;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) щодо не проведення нарахування та не виплати ОСОБА_1 (НОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ), індексації грошового забезпечення (індексації-різниці) за період з 02.03.2018 року по 11.03.2026 року відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- зобов?язати військову частину НОМЕР_4 ( НОМЕР_1 (ЄРДПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) індексацію грошового забезпечення (індексацію-різницю) за період з 02.03.2018 року по 11.03.2026 року, виходячи з щомісячної фіксованої величини 4 463,15 грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходів і відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням виплаченої індексації;
- зобов?язати військову частину НОМЕР_1 (ЄРДПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) компенсацію втрати частини доходів у зв?язку з порушенням термінів виплати індексації та індексації - різниці грошового забезпечення на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 01.01.2016 року по день фактичної виплати індексації та індексації різниці грошового забез-печення, відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв?язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність: 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником): 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161. 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352, який набрав чинності з 19.07.2022, частини 1 і 2 статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Позивачем пред'явлено позов до Київського окружного адміністративного суду 01.04.2026 року з позовними вимогами про здійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 11.03.2026, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 01.01.2026.
Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, позивачу необхідно надати клопотання про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин пропуску, з урахуванням висновків суду.
Крім того, згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Водночас, ставки сплати судового збору визначені статтею 4 Закону України "Про судовий збір", де вказано, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом із тим, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" передбачено, що з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3 328 гривень.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем фактично заявлено дві позовні вимоги немайнового вимогу (з урахуванням похідних).
Отже, відповідно до приписів Закону України «Про судовий збір», загальна сума судового збору повинна становити 2 662,40 грн. (3 328, 00 грн х 0,4 х 2).
При цьому, позивачем судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. не сплачено.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного, суд залишає подану заяву без руху та надає позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання:
- клопотання про поновлення строку звернення до суду з належними доказами на підтвердження поважності пропуску, з урахуванням правової позиції суду;
- документа про сплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн.;
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лисенко В.І.