14 квітня 2026 року Справа №320/12361/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І. І., розглянувши в місті Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві у частині визначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв?язку з протиправним не зарахуванням до стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці строкової військової служби - 03 роки 01 місяць 02 дні; половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 02 роки 02 місяці 27 днів.
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві зарахувати до стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці строкову військової служби - 03 роки 01 місяць 02 дні; половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 02 роки 02 місяці 27 днів.
- визнати незаконною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо перерахування ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання з 12 березня 2020 року.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 12 березня 2020 року здійснити виплати з урахуванням фактично сплачених сум.
В обґрунтування позову позивач вказує на протиправність дій та бездіяльності пенсійного органу щодо не зарахування до його стажу судді строкової військової служби - 03 роки 01 місяць 02 дні та половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка - 02 роки 02 місяці 27 днів під час здійсненого перерахунку на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2021 у справі № 640/30931/20, з 12 березня 2020 року, не здійснення належного перерахунку та виплати довічного грошового утримання.
Зазначив, що звертався до відповідача із заявою 29.01.2025 про включення спірних періодів до стажу та для визначення належного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, але листом пенсійний орган відмовив вказавши про відсутність покладеного такого обов'язку судовим рішення у справі № 640/30931/20.
Позивач наполягає на праві щодо врахування до його стажу судді строкової військової служби та половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. Додає, що на момент звільнення, на 08.09.2016 загальний стаж роботи на посаді судді, який надавав право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, становив 32 роки 01 місяць 04 дні. Враховуючи стаж, своїми діями відповідач порушує право позивача на належний обрахунок та виплату довічного грошового утримання судді в розмірі 74 % суддівської винагороди.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення виклику сторін.
05.05.2025 відповідачем подано до суду відзив, в якому останній не визнає позовні вимоги.
Відповідач покликається на положення пункту 2 розділу ІІ, розділ IV Порядку №3-1 щодо порядку та підстав перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці та зазначає, що отримавши звернення позивача від 29.01.2025 щодо зарахування до стажу судді строкової військової служби та половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка, листом від 19.02.2025 №7888-5381/Б-02/8-2600/25 позивачу вказано, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2021 у справі № 640/30931/20 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2022, зобов'язання щодо зарахування до стажу спірних періодів не було покладено на пенсійний орган.
Вказуючи на положення ч. 6 ст. 69, ст. 116, ст. 137, ч. 2 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вважає відсутніми підстави для зарахування навчання та військової служби.
Наполягає на недоведеності позивачем протиправності дій та бездіяльності пенсійного органу, просить в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 судом витребувано від відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за ініціативою суду належним чином завірені матеріали пенсійної справи позивача.
12.08.2025 судом отримано від відповідача належним чином завірені матеріали пенсійної справи позивача.
Розглянувши позовну заяву, відзив, а також докази наявні в матеріалах справи, оцінивши їх у сукупності, суд встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2021 у справі № 640/30931/20 вирішено:
«Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 згідно із довідкою № 147/0/21-20 від 21.07.2020 року з 12 березня 2020 року та здійснити виплати з урахуванням фактично сплачених сум.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ЄДРПОУ 42098368).»
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2022 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишено без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 вересня 2021 року - без змін.
Відповідно, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2021 у справі № 640/30931/20 набрало законної сили - 08.02.2022.
Під час виконання судового рішення у справі № 640/30931/20 ГУ ПФУ в м. Києві здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 12.03.2020, згідно довідки № 147/0/21-20 від 21.07.2020 року, врахувавши стаж судді 26 років 8 місяців 10 днів та визначивши довічне грошове утримання судді в розмірі 62 % суддівської винагороди. Розмір довічного грошове утримання судді у відставці склав 268 793,93 грн.
ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою від 29.01.2025 (зареєстрована за № 5381/Б-2600-25) щодо зарахування до стажу судді строкової військової служби - 03 роки 01 місяць 02 дні та половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка - 02 роки 02 місяці 27 днів, належного обрахунку довічного грошового утримання
Листом ГУ ПФУ в м. Києві від 19.02.2025 №7888-5381/Б-02/8-2600/25 позивачу вказано, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2021 у справі № 640/30931/20 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2022, зобов'язання щодо зарахування до стажу спірних періодів не було покладено на пенсійний орган. Згідно судового рішення проведено перерахунок довічного грошового утримання з 12.03.2020, розмір довічного грошове утримання судді у відставці з 12.03.2020 склав 268 793,93 грн. Вказано на положення ст. 137 та ч. 3 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо роботи, яка зараховується до стажу роботи на посаді судді та обрахунку щомісячного довічного грошового утримання враховуючи стаж на посаді судді.
Не погоджуючись із діями та бездіяльністю пенсійного органу, позивач звернувся до суду із даним позовом щодо захисту порушених прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.
Статтею 130 Основного Закону України визначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.
На момент виходу позивача у відставку та призначення йому щомісячного довічного грошового утримання діяв Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII).
Згідно з частиною першою статті 116 Закону №1402-VIII суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Статтею 137 Закону №1402-VIII визначено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
У силу частин першої - третьої статті 142 Закону України №1402-VIII, судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Водночас відповідно до абзацу четвертого пункту 34 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
При цьому обмежень щодо дії цього пункту в часі Законом № 1402-VIII не встановлено.
Такі висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08.11.2021 у справі № 580/492/21.
Слід врахувати також наступне.
Закон Української РСР від 5 червня 1981 року №2022-X "Про судоустрій Української РСР" (далі - Закон №2022-X) у період з 26 червня 1981 року до 1 грудня 1989 року не встановлював жодних вимог щодо стажу роботи кандидатів у судді і народних засідателів при обранні на посаду вперше.
Згідно зі статтею 55 цього Закону №2022-X суддею і народним засідателем міг бути обраний кожний громадянин Української РСР, який досяг на день виборів 25 років.
Статтею 58 Закону №2022-Х (в редакції Закону України від 24.02.1994 №4017-XII "Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про судоустрій Української РСР") передбачено, що припинення повноважень суддів і звільнення їх з посади проводиться на підставах і в порядку, встановлених Законом України від 15 грудня 1992 року №2862-XII "Про статус суддів".
Питання визначення стажу, який давав право на відставку, були урегульовані статтею 43 Закону України від 15.12.1992 №2862-ХІІ "Про статус суддів" (зі змінами, внесеними Законом України від 24.02.1994 №4015-ХІІ "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус суддів"), Указом Президента України від 10.07.1995 №584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" та постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів".
Зокрема, у силу абзацу третього пункту 1 Указу Президента України від 10.07.1995 №584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Так само, згідно з абзацом другим пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів", доповненим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 №545, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Відповідно до пункту 1.2 Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за №200/14891 (надалі - Порядок №3-1, у редакції, чинній на дату призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці), щомісячне довічне утримання призначається з дня, наступного після відрахування судді зі штату суду згідно з наказом, виданим на підставі акта Верховної Ради України або Президента України про звільнення у зв'язку з поданням заяви про відставку, у тому числі у відставку за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню виконання обов'язків, та припинення виплати щомісячного грошового утримання працюючому судді, якщо звернення за призначенням щомісячного довічного утримання відбулося не пізніше трьох місяців з дня відрахування судді зі штату суду.
За змістом пункту 2.1 Порядку №3-1 до заяви про призначення щомісячного довічного утримання судді у відставці додаються зокрема документи: копія акта Верховної Ради України або Президента України про звільнення судді у зв'язку з поданням заяви про відставку; наказ про відрахування судді зі штату суду та припинення виплати щомісячного грошового утримання працюючому судді; відомості про місце проживання (реєстрації) судді у відставці; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637; довідка про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2); розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 3).
Системний аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку, що суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів, календарний період проходження строкової військової служби та час роботи на посаді, зокрема, слідчого.
Стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання є єдиним, обраховується та встановлюється (з'ясовується) при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06.03.2018 у справі № 308/6953/17 та від 30.01.2020 у справі № 592/3694/17.
Як встановлено з матеріалів пенсійної справи позивача, згідно постанови Верховної Ради України від 08.09.2016 №1515-VIII, відповідно до пункту 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України звільнено з посади судді ОСОБА_1 у зв'язку із поданням заяви про відставку.
Наказом голови Верховного Суду України №932-к від 30.09.2016 виключено ОСОБА_1 , суддю Верховного Суду України, 17 жовтня 2016 року зі складу Верховного Суду України.
Згідно наказу голови Верховного Суду України №932/2-к від 11.10.2016 внесено зміни до наказу №932-к від 30.09.2016 щодо виключення зі складу Верховного Суду, вказано замінити « 17 жовтня 2016 року» словами «в останній день відпустки».
Наказом голови Верховного Суду України №932/4-к днем виключення ОСОБА_1 зі складу Верховного Суду визначено - 14 грудня 2016 року.
За розрахунком стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, ОСОБА_1 , станом на 08.09.2016 становить 32 роки 1 місяць 4 дні, до якого зокрема враховано строкову службу у Збройних Силах СРСР за період з 02.05.1977 по 03.06.1980 - 3 роки 1 місяць 2 днів та навчання на юридичному факультеті Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка за період з 01.09.1980 по 27.06.1985 - 2 роки а місяці 27 днів.
Розрахунок виданий начальником управління кадрової роботи Верховного Суду України та головою Верховного Суду України, 14.12.2016.
Відповідні записи щодо періодів військової служби та навчання вбачаються із записів трудової книжки позивача НОМЕР_2 .
Позивачем були подані до відповідача відповідно до Порядку №3-1 заява та документи.
Позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 15.12.2016.
В свою чергу, як встановлено судом, відповідачем при здійсненні обрахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 , як судді у відставці, за рішенням у справі № 640/30931/20 згідно довідки № 147/0/21-20 від 21.07.2020 року, було враховано стаж роботи на посаді судді 26 років 8 місяців 10 днів та визначено довічне грошове утримання судді в розмірі 62 % суддівської винагороди.
Відповідач не зарахував до стажу судді період строкової військової служби - 03 роки 01 місяць 02 дні та половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка - 02 роки 02 місяці 27 днів, та визначив довічне грошове утримання судді в розмірі 62 % суддівської винагороди.
Суд враховує, що законодавство, чинне на момент набрання чинності Законом України від 07.07.2010 №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", передбачало право судді на зарахування до стажу, який дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарного періоду проходження строкової військової служби. Невключення цього стажу до відповідного стажу роботи на посаді судді і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним.
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, сформульованими у постановах від 30.03.2023 у справі №280/2167/21, від 28.08.2023 у справі №360/6255/21, від 26.05.2025 у справі №380/25592/23.
Відтак, враховуючи положення абзацу четвертого пункту 34 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII, позивач має право на врахування при обчисленні його стажу, що дає право на відставку судді та обчислення щомісячного довічного грошового утримання, половину строку навчання за денною формою у Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка з 01.09.1980 по 27.06.1985, тобто 02 роки 02 місяців 27 днів та строкова служба у Збройних Силах СРСР за період з 02.05.1977 по 03.06.1980 - 3 роки 1 місяць 2 днів. Зазначений стаж має бути зарахований до стажу судді.
Відповідно частин 4 та 5 статті 142 Закону №1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Наведена норма неконституційною не визнавалась.
Отже, відносин з підстав перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання та визначення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці при проведенні його перерахунку відповідно до частини 4 статті 142 Закону № 1402-VIII повинні застосовуватись виключно норми цього Закону.
Суд враховує, що спірний перерахунок позивача було здійснено відповідачем з 12.03.2020 на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2021 у справі № 640/30931/20 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2022 згідно довідки № 147/0/21-20 від 21.07.2020 року, та суд зазначає, що при визначенні відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 12.03.2020 необхідно враховувати розмір, встановлений частиною третьою статті 142 Закону №1402-VIII, а саме: 50 відсотків зі збільшенням на 2 відсотки за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років.
За встановленими обставинами, враховуючи до стажу позивача спірні періоди, вбачається, що стаж роботи позивача на посаді судді становить понад 32 роки 1 місяць 4 дні.
Як наслідок, позивач має право на обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з 74% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Суд зазначає. що у силу статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ця мета узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Зі змісту пункту 49 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Єфименко проти України" можливо дійти висновку про те, що не розглядається у якості ефективного засіб захисту, який: "є залежним від розсуду відповідних органів влади і не є безпосередньо доступним для того, кого він стосується".
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).
Верховний Суд у постанові від 23.12.2021 у справі №480/4737/19 зауважив, що ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов'язком суб'єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне застосувати спосіб захисту - визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо не зарахування до стажу судді у відставці строкової військової служби у Збройних Силах СРСР за період з 02.05.1977 по 03.06.1980 - 3 роки 1 місяць 2 днів та половини строку навчання за денною формою у Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка з 01.09.1980 по 27.06.1985 - 02 роки 02 місяців 27 днів, зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві зарахувати до стажу судді у відставці строкової військової служби у Збройних Силах СРСР за період з 02.05.1977 по 03.06.1980 - 3 роки 1 місяць 2 днів та половину строку навчання за денною формою у Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка з 01.09.1980 по 27.06.1985 - 02 роки 02 місяців 27 днів; визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в м. Києві щодо не здійснення відповідного перерахунку та виплати позивачу з 12.03.2020 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 74% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді та зобов'язати здійснити позивачу перерахунок та виплату з 12.03.2020 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 74% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, за вирахуванням фактично сплачених сум, як належний та достатній для остаточного вирішенні даного спору.
В свою чергу, суд зазначає, що зобов'язуючи відповідача вчинити єдиний можливий правомірний варіант поведінки суд не втручається в дискреційні повноваження відповідача, оскільки вони в спірній ситуації такими не є (іншого правомірного варіанту поведінки у відповідача не існує).
З огляду на викладене, позовні вимоги позивача належать задовольнити.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 3 ст. 242 КАС України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС України).
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Решта доводів сторін не впливають на висновки суду та не потребують наданню оцінці.
Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує таке.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України під час задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору на суму 2 422,40 грн, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. № 16, код ЄДРПОУ: 42098368) щодо не зарахування до стажу судді у відставці ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_3 ) строкової військової служби у Збройних Силах СРСР за період з 02.05.1977 по 03.06.1980 - 3 роки 1 місяць 2 днів та половини строку навчання за денною формою у Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка з 01.09.1980 по 27.06.1985 - 02 роки 02 місяців 27 днів.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. № 16, код ЄДРПОУ: 42098368) зарахувати до стажу судді у відставці ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_3 ) строкову військову службу у Збройних Силах СРСР за період з 02.05.1977 по 03.06.1980 - 3 роки 1 місяць 2 днів та половину строку навчання за денною формою у Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка з 01.09.1980 по 27.06.1985 - 02 роки 02 місяців 27 днів.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. № 16, код ЄДРПОУ: 42098368) щодо не здійснення відповідного перерахунку та виплати ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_3 ) з 12.03.2020 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 74% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. № 16, код ЄДРПОУ: 42098368) здійснити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_3 ) перерахунок та виплату з 12.03.2020 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 74% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, за вирахуванням фактично сплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. № 16, код ЄДРПОУ: 42098368) судові витрати зі сплати судового збору сумі 2 422,40 грн (дві три чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Войтович І. І.