13 квітня 2026 року справа №320/14125/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення № 930030170812 від 23.01.2025 року Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 , з пенсії за втратою годувальника на пенсію в зв'язку з втратою годувальника відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з дня звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України - з 16.01.2025 року;
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивач є вдовою ОСОБА_2 , який був учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, внаслідок чого отримав інвалідність ІІ групи, смерть якого пов'язана з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Позивач стверджує, що відповідно до положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вона має право на призначення пенсії по втраті годувальника, але відповідач протиправно відмовив їй у цьому, чим позбавив передбачених законом гарантій.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, надіслав відзив на позовну заяву, в якому зазначив про те, що рішенням № 930030170812 від 23.01.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області відмовлено позивачу у переведенні на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону № 796, оскільки в матеріалах справи відсутні документи, а саме розпорядження, розрахунок стажу, розрахунок заробітної плати з пенсійної справи померлого годувальника, виписка з акту огляду МСЕК про групу та причину інвалідності, що знаходяться в пенсійній справі, надано копію довідки, яка видається особі, якій встановлено інвалідність та надано копію посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також позивачкою надано архівну довідку № 569 від 14.11.2024, видану Деснянською районною державною адміністрацією в м. Києві за період роботи з травня 1986 року по квітень 1987 року у ВАТ «Київенергобуд», в якій не зазначено інформації про роботу в зоні відчуження.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач вказує, що при зверненні до пенсійного фонду позивачем надавалась довідка форми №122 від 30.09.1993 року, в якій зазначено: ОСОБА_2 був безпосередньо зайнятий на роботах в зоні відчуження, передбачених п.8 постанови Ради Міністрів СРСР від22.08.1956 р. №117, а саме з 12.05.198 по 31.12.1986, з 01.01.1987 по 31.12.1987.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, паспорт НОМЕР_1 , виданий Ватутінським РУ ГУ МВС України в м.Києві 27.11.1996 року.
Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію по втраті годувальника за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є вдовою ОСОБА_2 , який був учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС категорії І, внаслідок чого отримав інвалідність ІІ групи, смерть якого пов'язана з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
16 січня 2025 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві із заявою про переведення її з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, у зв'язку з смертю чоловіка, призначеної згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV на пенсію по втраті годувальника згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Судом встановлено, що з 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії, який передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсій бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер. Можливість застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій передбачено постановою Правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 “Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 за №339/35961.
Даною постановою внесено зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846. Пунктом 4.2 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів» вказаного Порядку передбачено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію.
Після реєстрації заяви позивача та сканування копій наданих документів засобами програмного забезпечення, органом, що розглядає заяву, згідно принципу екстериторіальності, було визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
При цьому, пунктом 4.2 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку №22-1 передбачено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію.
Згідно з вимогами пункту 4.3 розділу ІV Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до абзацу другого пункту 4.7 розділу ІV Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Згідно з пунктом 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, а після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Після реєстрації заяви позивача від 16.01.2025 та сканування копій наданих документів засобами програмного забезпечення, органом, що розглядає заяву, згідно принципу екстериторіальності, було визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
За наслідком розгляду вказаної заяви, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області у порядку екстериторіальності прийняло рішення 930030170812 від 23.01.2025 про відмову у переведенні на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону № 796. Рішення органу пенсійного фонду обґрунтовано тим, що в матеріалах електронної пенсійної справи відсутні документи, а саме розпорядження, розрахунок стажу, розрахунок заробітної плати з пенсійної справи померлого годувальника, виписка з акту огляду МСЕК про групу та причину інвалідності, що знаходяться в пенсійній справі, надано копію довідки, яка видається інваліду та надано копію посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Також в рішенні вказано, що надано архівну довідку № 569 від 14.11.2024, видану Деснянською районною в м. Києві державною адміністрацією за період роботи з травня 1986 року по квітень 1987 року у ВАТ «Київенергобуд», в якій не зазначено інформації про роботу в зоні відчуження.
Не погоджуючись з рішенням про відмову у переведенні на пенсію по втраті годувальника за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач звернулася з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За приписами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис карбованців.
Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Пунктом 11 цього Порядку передбачено, що розмір пенсії, призначеної відповідно до цього Порядку, не може бути меншим за розміри, визначені частиною третьою статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Мінімальний розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника для непрацездатних членів сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, становить, зокрема, на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії по інвалідності померлого годувальника.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого статтею 26 цього Закону пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до закону.
Перелік документів, які додаються до заяви про перерахунок пенсії, визначаються відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок).
Як зазначено в пункті 2.3 Порядку до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу. Заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника.
Пунктом 2.8 Порядку передбачено, що поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу.
Частиною 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Згідно із частиною першою статті 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.
Виходячи з наведених законодавчих норм, пенсії у зв'язку з втратою годувальника призначаються із заробітку годувальника або із пенсії годувальника, тобто в залежності від того доходу, який мав годувальник на час настання смерті (заробітну плату, чи пенсію).
Виходячи зі змісту наведених норм, отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника безпосередньо залежить від виду та розміру пенсійного забезпечення, що була призначена померлому годувальнику.
Частиною третьою статті 45 Закону № 1058 визначено, що переведення з одного виду пенсій на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, що підтверджується посвідченням категорії № 1, серії НОМЕР_2 від 18.12.2006 року.
Судом проаналізовано зміст статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до якої пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
Суд зазначає, що вказана норма містить уточнення щодо переліку документів, які мають надаватись членом сім'ї для призначення пенсії по втраті годувальника.
Зокрема, серед таких документів для дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, не потрібно подавати докази причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
Отже, позивачка має право на переведення на пенсію на умовах статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Щодо тверджень відповідача, що надана архівна довідка № 569 від 14.11.2024, видана Деснянською районною в м. Києві державною адміністрацією за період роботи з травня 1986 року по квітень 1987 року у ВАТ «Київенергобуд» не містить відомостей про роботу в зоні відчуження, суд зазначає таке.
Згідно статті 5 Закону № 796-XII, видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військкоматами).
В силу пункту 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.
Відтак, роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у відповідних первинних документах за відповідний період. Єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
При цьому, дійсність відомостей, вказаних в довідках ВАТ «Київенергобуд», відповідачем не спростована та не заперечується.
Відповідно до пункту 2.10 Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Пунктом 2 частини першої статті 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Таким чином, територіальний орган Пенсійного фонду України, будучи наділеним повноваженнями перевірки обґрунтованості видачі довідки про заробітну плату, одержану особою за роботу в зоні відчуження протягом 1986-1990 років, має право на вчинення однієї з наступних юридичних дій: 1) перерахунку особі, яка звертається, пенсії на підставі поданої нею довідки; 2) звернення до підприємств, установ та організацій, що видали довідку про заробітну плату, фізичних осіб для подання ними додаткових документів, а у разі встановлення факту необґрунтованості видачі такої довідки - відмови особі у перерахунку пенсії на підставі цієї довідки.
Отже, територіальні органи Пенсійного фонду України, відмовляючи у перерахунку пенсії з підстав недостовірності та/або недостатності документів, повинні встановлювати всі фактичні обставини, що перешкоджають такому перерахунку.
При вирішенні даного спору суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.02.2020 у справі № 291/99/17, відповідно до яких перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.
Таким чином, оскільки витребування та перевірка первинних документів є правом пенсійного органу і зазначеним правом відповідач не скористався, тому перекладання обов'язку доказування, надання відомостей тощо на позивача в даному випадку є неприйнятним.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивач має право на переведення її на державну пенсію у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи вищезазначені норми та встановлені обставини, суд вважає, що дії позивача, направлені на реалізацію законом встановленого права на перерахунок пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, узгоджуються із положеннями Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а відмова пенсійного органу в проведенні перерахунку пенсії є безпідставною і протиправною.
Щодо клопотання відповідача про необхідність залучення в якості співвідповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області.
Пунктом 4.2 розділу ІV Приймання, оформлення і розгляд документів Порядку №22-1 передбачено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію.
Після реєстрації заяви позивача та сканування копій наданих документів засобами програмного забезпечення, органом, що розглядає заяву, згідно принципу екстериторіальності, було визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Згідно з вимогами пункту 4.3 розділу ІV Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до абзацу другого пункту 4.7 розділу ІV Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Згідно з пунктом 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, а після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Отже, саме Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області є уповноваженим органом, який має право приймати рішення про переведення на пенсію по втраті годувальника за іншим законом, а прийнявши таке рішення, має передати електронну пенсійну справу засобами програмного забезпечення до Головного управління Пенсійного фонду в м.Києві за місцем проживання особи для здійснення виплати пенсії. Тому підстав для задоволення клопотання відповідача про необхідність залучення в якості співвідповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області суд не вбачає.
Даний висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 08.02.2024 у справі №500/1216/23, від 27.11.2024 у справі № 560/11681/23.
За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви ОСОБА_1 визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, то саме останній має завершити процедуру переведення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з 16.01.2025 року на пенсію по втраті годувальника відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За таких обставин, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 з 16.01.2025 року на пенсію по втраті годувальника відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Стосовно дати переведення на пенсію по втраті годувальника відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 45 Закону №1058-IVпенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
16 січня 2025 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві із заявою про переведення її з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, у зв'язку з смертю чоловіка, призначеної згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV на пенсію по втраті годувальника згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
1. Враховуючи обставини справи, суд вважає обгрунтованим зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 з 16.01.2025 року з пенсії по втраті годувальника, призначеної згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по втраті годувальника відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що забезпечить ефективне відновлення її прав.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Положеннями частини 1 статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.
Наведене свідчить, що рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню. Право позивача на отримання вказаних видів пенсії порушено. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач звільнений від сплати судового збору, як особа з інвалідністю І групи, а матеріали адміністративної справи не містять в собі доказів понесення позивачем судових витрат. Відтак відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 930030170812 від 23.01.2025 про відмову ОСОБА_1 у переведенні з пенсії по втраті годувальника, призначеної згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по втраті годувальника відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ідентифікаційний код 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) перевести ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з 16.01.2025 року з пенсії по втраті годувальника, призначеної згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по втраті годувальника відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.