ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про відмову у забезпеченні позову
"14" квітня 2026 р. справа № 300/2200/26
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Яремчанської міської ради Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Яремчанської міської ради Івано-Франківської про визнання протиправними дії щодо прийняття рішення №1077- 83/2026 від 05.02.2026 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності», яким Яремчанській міській раді надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності загальною площею 0.0594 га, кадастровий номер 2611000000:05:006:0169, що розташована по АДРЕСА_1 , на земельні ділянки: 1) площею 0.0121 га; 2) площею 0.0071 га; 3) площею 0.0402 га, скасувати рішення №1077-83/2026 від 05.02.2026 року «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності», яким Яремчанській міській раді надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності загальною площею 0.0594 га, кадастровий номер 2611000000:05:006:0169, що розташована по АДРЕСА_1 , на земельні ділянки: 1) площею 0.0121 га; 2) площею 0.0071 га; 3) площею 0.0402 га.
Одночасно з позовною заявою, позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, яка 10.04.2026, зареєстрована у комп'ютерній програмі “Діловодство спеціалізованого суду» шляхом створення як Картки додаткових матеріалів при справі №300/2200/26 та передана судді Микитин Н.М. для розгляду, шляхом:
- заборонити Яремчанській міській раді Івано-Франківської області та будь-яким третім особам, вчиняти дії щодо поділу земельної ділянки загальною площею 0.0594 га, кадастровий номер 2611000000:05:006:0169, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_1 , до набрання законної сили судового рішення по даній справі;
- заборонити Яремчанській міській раді Івано-Франківської області та будь-яким третім особам, приймати інші рішення, що стосуються земельної ділянки загальною площею 0.0594 га, кадастровий номер 2611000000:05:006:0169, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_1 , до набрання законної сили судового рішення по даній справі.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що здійснення поділу земельної ділянки загальною площею 0.0594 га, кадастровий номер 2611000000:05:006:0169, що розташована по АДРЕСА_1 , правам, свободам та інтересам ОСОБА_1 буде заподіяння шкода до ухвалення рішення в адміністративній справі, оскільки наведена земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок садибного типу, який є власністю позивачки, припинить існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасується в разі поділу, у зв'язку з чим, поновлення порушених прав ОСОБА_1 буде неможливим. Крім того, прийняття рішення про поділ земельної ділянки, щодо якої було прийнято оскаржуване рішення, ускладнить реалізацію права ОСОБА_1 на безоплатну передачу у власність саме земельної ділянки загальною площею 0.0594 га, кадастровий номер 2611000000:05:006:0169, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) що розташована по АДРЕСА_1 .
Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, оцінивши подані докази, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, зазначає наступне.
Приписами пунктів 2, 3 статті 154 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Водночас, оцінивши зміст заяви про забезпечення позову та наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін.
Відтак, розгляд поданої заяви про забезпечення позову проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.
Частина 1 статті 150 КАС України передбачає, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини 2 статті 150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Так, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити її.
Стаття 151 КАС України визначає види забезпечення позову.
Відповідно до частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Приписами частини 2 статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
За змістом приписів частин 4, 5 та 6 статті 154 КАС України залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
З правового аналізу наведених норм слідує, що законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав.
Таким чином, необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому суд, вирішуючи питання про забезпечення позову, надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Так, регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише певної особи, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв адекватності (відповідності вимогам, виключно в межах яких допускається застосування відповідних заходів; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову) та співмірності (співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів). Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд наголошує, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з ухваленням відповідного рішення. У свою чергу, забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.
Тобто, сам факт прийняття суб'єктом владних повноважень (відповідачем) рішення чи вчинення дій, які на думку заявника порушують його права та інтереси, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення чи дії є очевидно протиправними і що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання майбутнього рішення суду, адже факт порушення прав та інтересів особи (позивача) підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
Тому фактичні обставини справи, в тому числі питання щодо правомірності/неправомірності рішення на які посилається позивач, підлягають встановленню і доведенню на підставі зібраних у справі доказів та аналізу норм права, що регулюють спірні правовідносини, під час вирішення справи по суті.
Також суд зауважує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Вказані висновки узгоджуються у постанові Верховного Суду від 03.05.2023 у справі №640/15534/22).
Крім того, під час вирішення питання про забезпечення позову, слід врахувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками вжиття заходів забезпечення позову для інших заінтересованих осіб.
Відтак, суд у кожному випадку повинен встановити чи є захід забезпечення позову, про який клопоче позивач, таким, що відповідає меті і завданням правового інституту забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
При цьому, використання засобів захисту не повинні невиправдано та необґрунтовано перешкоджати дії чи бездіяльність органів влади, чи третіх осіб.
Заявник, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову просить суд:
- заборонити Яремчанській міській раді Івано-Франківської області та будь-яким третім особам, вчиняти дії щодо поділу земельної ділянки загальною площею 0.0594 га, кадастровий номер 2611000000:05:006:0169, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_1 , до набрання законної сили судового рішення по даній справі;
- заборонити Яремчанській міській раді Івано-Франківської області та будь-яким третім особам, приймати інші рішення, що стосуються земельної ділянки загальною площею 0.0594 га, кадастровий номер 2611000000:05:006:0169, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_1 , до набрання законної сили судового рішення по даній справі.
Так, статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України, яка встановлює види забезпечення позову, передбачено такий вид забезпечення позову як заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Необхідність вжиття таких заходів забезпечення позову, заявник мотивує протиправністю рішення №1077-83/2026 від 05.02.2026, яке на думку заявника є спробую здійснити поділ земельної ділянки для припинення її існування як об'єкта цивільних прав та скасувати її державну реєстрацію.
Разом з цим, обґрунтування вимог заявника щодо протиправності рішення №1077-83/2026 від 05.02.2026 становить предмет доказування і має досліджуватись під час розгляду справи по суті.
Також, суд вказує, що предметом спору є дії Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, щодо прийняття рішення Яремчанської міської ради Івано- Франківської області, восьмого скликання, вісімдесят третьої сесії №1077- 83/2026 від 05.02.2026 року «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності», яким Яремчанській міській раді надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності загальною площею 0.0594 га, кадастровий номер 2611000000:05:006:0169, що розташована по АДРЕСА_1 , на земельні ділянки: 1) площею 0.0121 га; 2) площею 0.0071 га; 3) площею 0.0402 га.
Таким чином, забезпечуючи такий позов шляхом заборони Яремчанській міській раді Івано-Франківської області та будь-яким третім особам, вчиняти дії щодо поділу земельної ділянки загальною площею 0.0594 га, кадастровий номер 2611000000:05:006:0169, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_1 , та приймати інші рішення, що стосуються наведеної земельної ділянки до набрання законної сили судового рішення по даній справі, суд фактично нівелює прийняття відповідачами рішень та вчинення дій, які належать до його виключних (дискреційних) повноважень.
При цьому, з матеріалів заяви суд не може дійти до переконання про очевидну протиправність дії Яремчанській міській раді щодо прийняття рішення №1077- 83/2026 від 05.02.2026 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності», яким надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності загальною площею 0.0594 га, кадастровий номер 2611000000:05:006:0169, що розташована по АДРЕСА_1 , на земельні ділянки: 1) площею 0.0121 га; 2) площею 0.0071 га; 3) площею 0.0402 га вимогам чинного законодавства, яка становить предмет доказування і має досліджуватись під час розгляду справи по суті, як передбаченої законом підстави для забезпечення адміністративного позову.
Окрім того, суд звертає увагу, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.02.2019 у справі №826/13306/18.
Інших підстав для забезпечення позову в заяві не наведено.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що зазначені позивачем в якості підстав для забезпечення позову обставини не можуть бути розцінені в якості передумов для вжиття забезпечувальних заходів, а задоволення заяви про забезпечення позову на підставі викладених обставин буде суперечити вищевказаним принципам адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 154 частини 5 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
В зв'язку із вищенаведеним, суд не вбачає наявності обставин для застосування обраного позивачем заходу забезпечення позову, а тому приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
На підставі наведеного, керуючись статтями 150, 151, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Яремчанської міської ради Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, - відмовити.
Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Микитин Н.М.