14 квітня 2026 року Справа № 280/11515/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (вул. Короленка, буд. 4, м. Дніпро, 49001), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69005) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (далі - відповідач, Міжрегіональне управління), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в підготовці і направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, визначених відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», наказу Міністерства оборони України 07.06.2018 №260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» для перерахунку пенсії;
зобов'язати відповідача виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», наказу Міністерства оборони України 07.06.2018 №260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» із зазначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт для тарифного розряду за аналогічною посадою позивача та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень, зокрема надбавки за особливості проходження служби) та премії, які визначаються у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію, обчислених з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного Законом України «Про Державний бюджет України станом на 01.01.2022» у розмірі 2481,00 грн. для здійснення обчислення та перерахунку пенсії позивачу.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Міжрегіональним управлінням виготовлено довідку від 23.09.2024 за №3/2432 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01 січня 2022 року. При визначенні розміру надбавки за особливості проходження служби та премії станом на січень 2022 року, відповідач виходив з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного станом на 01.01.2018 у розмірі 1762,00 грн., а не станом на 01.01.2022 у розмірі 2481,00 грн. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його права на належне пенсійне забезпечення, у зв'язку з чим просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою від 05.01.2026 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову.
12.01.2026 від представника позивача до суду надійшла заява, в якій представник зазначає про відсутність у позивача копії довідки відповідача від 23.09.2024 №3/2432 про розмір грошового забезпечення позивача, та наявність цього доказу в розпорядженні Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області..
Ухвалою від 14.01.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - третя особа, ГУ ПФУ в Запорізькій області). Витребувано від третьої особи копію належним чином засвідчену копію матеріалів пенсійної справи позивача, в тому числі копію довідки відповідача від 23.09.2024 №3/2432 про розмір грошового забезпечення позивачки станом на 01.01.2023. Розгляд справи призначено без виклику сторін.
22.01.2026 засобами системи «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив, в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування відзиву посилається на те, що позивач не враховує, що правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження, а також правовий та соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України регулюється Законом України «Про Державну кримінально - виконавчу службу України». Тобто на співробітників кримінально-виконавчої системи не розповсюджуються вимоги Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260. Порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби регулюється Порядком виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально виконавчої служби України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 №925/5. Розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, які відображаються у довідці про розмір грошового для перерахунку пенсії, є статистичними показниками, так як для перерахунку пенсії враховується не будь-який їх розмір , а лише фактично виплачений. Оскільки фактична виплата (на відміну від встановлення) надбавки за особливості проходження служби та премії відбувається у грошовому вимірі, а ніяк не відсотковому, то у довідках про розмір грошового забезпечення, для перерахунку пенсії, використовується саме грошовий розмір фактично виплачених надбавки за особливості проходження служби та премії, який не змінюється. Міжрегіональне управління у довідці №3/2431 від 23.09.2024 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2022 відобразило статистичні дані середніх розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії осіб рядового і начальницького складу за січень 2022 року, які фактично були виплачені за відповідною посадою у всій Державній кримінально виконавчій службі України, що були доведені Міністерством юстиції України листом від 06.03.2023 №27026/16.3.2/32-23. Ніякої невідповідності між показниками надбавки за особливості проходження служби та премії, які відображені Міжрегіональним управлінням при виготовленні довідки про розмір грошового забезпечення Позивача, станом на 01.01.2022 та середніми розмірами надбавки за особливості проходження служби та премії осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально виконавчої служби України за січень 2022 року, які розраховані Міністерством Юстиції України, не має. Просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.
27.01.2026 засобами системи «Електронний суд» від представника третьої особи надійшли пояснення щодо позову, в яких пенсійний орган зазначає, що 12.05.2023 року Кабінет Міністрів України, прийняв постанову №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (Офіційний вісник України, 2018 р., № 20, ст. 662). Було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.". Видатки, пов'язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів. Отже, з дня набрання чинності Постановою №481 (20.05.2023) Кабінетом Міністрів України замість розрахункової величини «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року» запроваджено сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1762 грн. Відтак, з 20.05.2023 (після набрання чинності Постановою №481) відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивача, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023. Також, у позовній заяві позивач акцентує увагу на розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2022 у розмірі 2481,00 грн і надати цю оновлену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області для перерахунку пенсії з 01.02.2022. Проте це твердження є хибним. Прожитковий мінімум встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» рік у абзаці 5 статті 7 для працездатних осіб залишився не змінним та складає 2102 гривні. Оскільки для категорії осіб зазначених у статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено з 1 січня 2022 застосовується прожитковий мінімум у розмірі 2102 гривень, а не 2481 як зазначає позивач, то підстави для врахування загального розміру прожиткового мінімуму немає. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
03.02.2026 засобами системи «Електронний суд» від представника третьої особи надійшла заява про долучення до справи №280/11515/25 матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 , в тому числі довідки від 23.09.2024 №3/2432 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за нормами чинними на 01 січня 2023 року.
Інших заяв (клопотань, пояснень, уточнень позовних вимог, тощо) від учасників справи до суду не надходило.
Розглянувши наявні у справі матеріали, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).
23.09.2024 Міжрегіональним управлінням складено довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії №3/2432 від 23.09.2024, відповідно до якої розмір грошового забезпечення позивача за нормами, чинними на 1 січня 2023 року (день, з якого змінено розмір грошового забезпечення особам, що проходять службу), за прирівняною посадою становить: посадовий оклад - 4830,00 грн; оклад за військовим (спеціальним) званням (старший прапорщик внутрішньої служби) - 1560,00 грн, надбавка за вислугу років 40% - 2556,00 грн; премія 98,9% - 3135,13 грн; надбавка за особливості походження служби 43,7% - 2563,44 грн; усього 14 644,57 грн.
На відповідне звернення позивача, ГУ ПФУ у Запорізькій області листом від 17.10.2024 №18124-16859/Л-02/8-0800/24 відмовило позивачу в проведенні перерахунку пенсії та повідомило, що умови проведення перерахунку відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 були передбачені пунктом 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103).після визнання протиправними та скасування пунктів 1-2 Постанови №103 інших рішень Урядом про умови та порядок проведення перерахунку пенсії не приймалось, змін до Постанови №704, у частині збільшення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, що зазначені в у наданих довідках, до теперішнього часу не внесено. Тож, підстави для проведення перерахунку пенсії відсутні.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.12.2024 у справі №280/10572/24, яке набрало законної сили 03.04.2025, було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 01.02.2023 перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії №3/2432 від 23.09.2024, виданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Заявленим позивачем предметом позову є «дії відповідача щодо відмови у підготовці і направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення».
При цьому суд зазначає, що будь-які докази складення Міжрегіональним управлінням довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за нормами, чинними на 1 січня 2022 року у матеріалах справи відсутні.
З огляду на встановлені обставини, суд зазначає таке.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 01.01.1992 (Закон - №2262-ХІІ).
Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-ХІІ) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
За змістом частини третьої статті 43 Закону №2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Наведена норма безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення (постанова Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №826/3858/18).
Водночас, питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону, згідно частин 1, 2, 4 якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону проводиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Відповідно вимог частини 4 статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45).
Пунктом 1 Порядку №45 визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Частиною четвертою статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу встановлено Постановою №704.
Пунктом 2 Постанови №704 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові №704 пункт 4 викладено в такій редакції: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Також суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів від 12.05.2023 №481 внесено зміни до пункту 4 Постанови №704, та викладено його у новій редакції: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Водночас, вказані зміни набули чинності з 20.05.2023, отже, на момент спірних правовідносин підлягала застосуванню редакція пункту 4 Постанови №704, яка передбачала, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведеного на підставі рішення Кабінету Міністрів України, позаяк саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу, з якого пенсіонер звільнився зі служби, відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2021 у справі 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Отже, після ухвалення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, п.4 Постанови №704 передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Між тим, згідно п.3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинність 01.01.2017, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Таким чином, розмір посадового окладу та окладу за військовим званням має обраховуватись з використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року, а не розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018, так як застосування останнього передбачалось скасованими положеннями Постанови №103.
Також слід враховувати правовий висновок Верховного Суду, за змістом якого суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи. Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (зокрема підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі №913/204/18 та від 10 березня 2020 року у справі №160/1088/19), а тому у даній справі основним є з'ясування того, чи не суперечили норми постанови Уряду правовим актам вищої юридичної сили.
Визначаючись щодо питання про те, чи виникло у позивача право на оформлення оновленої (нової) довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022, слід враховувати правові висновки Верховного Суду з цього приводу, що викладені у постанові від 12 вересня 2022 року у справі №500/1813/21.
У вказаній постанові, Верховний Суд дійшов висновку, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік (2020, 2021, 2022), у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів. Тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Такий висновок у подальшому неодноразово підтриманий Верховним Судом, зокрема, у постановах від 22 вересня 2022 року у справі №500/3840/21, від 16 листопада 2022 року у справі №120/648/22-а, від 15 лютого 2023 року у справі №120/6288/21-а, від 27 лютого 2023 року у справі №640/11131/21, від 22 березня 2023 року у справі №340/10333/21, від 27 березня 2023 року у справі №280/11480/21, від 29 березня 2023 року у справі №640/8668/21, від 30 березня 2023 року у справі №320/9431/21, від 08 травня 2023 року у справі №520/12159/21, від 09 травня 2023 року у справі №380/5158/22 та інших.
Частиною 5 ст.242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та зростання розміру грошового забезпечення, розрахунковою величиною для якого є прожитковий мінімум, у позивача з 01.01.2022 виникло право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII.
З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що відповідач не складаючи та не надсилаючи на адресу третьої особи довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень Постанови КМУ №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови КМУ №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2022 рік для проведення з 01 лютого 2022 року відповідно (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, бездіяльність Міжрегіонального управління у підготовці і наданні до ГУ ПФУ в Запорізькій області оновленої (нової) довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2022 року для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01 лютого 2022 року, є протиправною.
Додатково суд вважає за необхідне зазначити, що частиною другою статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом зазначеної норми це право суд може здійснити за результатом розгляду справи за наявності на це підстав. Тобто процесуальний закон надає право (не обов'язок) суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів.
Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2024 у справі №990/150/23.
Слід зазначити, що принцип диспозитивності покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв'язаний предметом і обсягом заявлених позивачем вимог.
Окрім того, принцип диспозитивності передбачає, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.
Верховний Суд неодноразово наголошував на неможливості виходу за межі позовних вимог із порушенням принципу диспозитивності у випадку самостійно обрання правової підстави та предмету позову, оскільки принцип стабільності є визначальним в цьому випадку. Принцип диспозитивності покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, за вирішенням яких позивач звернувся до адміністративного суду. Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких просять сторони, і за загальним правилом, не повинен виходити за межі цих вимог. Тобто суд зв'язаний предметом і обсягом заявлених вимог.
Аналогічні правові висновки сформовані у постановах Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №824/399/17-а, від 06.03.2019 у справі №571/1306/16-ц, від 29.05.2019 у справі №2-3632/11, від 15.07.2019 у справі №235/499/17, від 17.07.2019 у справі №523/3612/16-ц, від 24.07.2019 у справі №760/23795/14-ц, від 25.09.2019 у справі №642/6518/16-ц, від 30.10.2019 у справі №390/131/18, від 06.11.2019 у справах №464/4574/15-ц, №756/17180/14-ц, від 13.11.2019 у справі №697/2368/15-ц, від 04.12.2019 у справі №635/8395/15-ц, від 01.04.2020 у справі №686/24003/18, від 01.07.2020 у справі №287/575/16-ц, від 19.08.2020 у справі №287/587/16-ц, від 27.02.2025 у справі №280/10791/23 та інших.
Враховуючи, що позивач просить суд зобов'язати відповідача виготовити та направити до ГУ ПФУ в Запорізькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом саме на 01.01.2022, беручі до уваги принцип диспозитивності та висновки Верховного Суду, суд не знаходить підстав для виходу за межі позовних вимог.
Інші доводи учасників справи вищезазначені висновки суду не спростовують, при цьому суд звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
При зверненні до суду позивачем сплачений судовий збір у сумі 1211,20 грн., який підлягає стягненню на його користь, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Інші судові витрати позивачем до стягнення не заявлялись.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (вул. Короленка, буд. 4, м. Дніпро, 49001), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69005) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо не складання та не направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 для перерахунку його пенсії.
Зобов'язати Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції підготувати та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022, відповідно до ст.ст. 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до вказаної постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, з включенням процентної надбавки за вислугу років, та з урахуванням премії та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2022.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення виготовлено та підписано «14» квітня 2026 року.
Суддя Р.В.Кисіль