14 квітня 2026 року Справа № 280/2237/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я. розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпропетровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України
про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся із позовною заявою до Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпропетровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - Фуклєвої Інни Федорівни (код ЄДРПОУ 35037233, місцезнаходження: 69096, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка, буд. 48-А) щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 80345043 від 24.02.2026 року;
визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - Фуклєвої Інни Федорівни від 24 лютого 2026 року про відкриття виконавчого провадження № 80345043 з примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23 червня 2025 року № 2950 про стягнення з гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого (ВПО) за адресою: АДРЕСА_2 ) штрафу у сумі 34 000,00 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що на підставі надходження заяви начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10 лютого 2026 року щодо примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23 червня 2025 року № 2950 Старшим державним виконавцем Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - Фуклєвою Інною Федорівною винесено постанову від 24 лютого 2026 року про відкриття виконавчого провадження № 80345043. Як вбачається з постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.06.2025 року за № 2950, така набрала законної сили 04 липня 2025 року, відповідно останнім днем для її пред'явленням є 04 жовтня 2025 року. У зв'язку з вищенаведеним, виконуючий обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 заявою від 10 лютого 2026 року про відкриття виконавчого провадження звернувся до Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з пропуском тримісячного терміну згідно ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження». Відтак, на думку позивача, державний виконавець протиправно відкрив виконавче провадження за виконавчим документом, в якому сплив строк для пред'явлення до виконання. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві від 08.04.2026 вх.№ 18812 посилається на те, що частиною другою статті 12 Закону № 1404-VIII передбачено, що строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили. В той же час, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Подальшими указами Президента України строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався. Разом з цим, відповідно до абзацу 10 пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII, доповненого Законом № 2129-ІХ, який набрав чинності з 26.03.2022, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Отже підстави відсутні для визнання незаконними дій державного виконавця Відділу, щодо відкриття виконавчого провадження №80345043 від 24.02.2026, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження. На підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою суду 20.03.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 02.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі №280/2237/26, призначено засідання на 10.04.2026.
У судовому засіданні 10.04.2026 представник позивача підтримав позовні вимоги.
Протокольною ухвалою суду від 10.04.2025 судове засідання відкладено до 14.04.2026.
У судове засідання 14.04.2026 учасники справи не прибули.
За приписами частини 6 статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
23.06.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено постанову № 2950 про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності (а.с.51).
10.02.2026 року було складено ІНФОРМАЦІЯ_3 до Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (надалі - Відповідач) заяву про примусове виконання Постанови № 2950 про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності (а.с.50, зворотній бік).
24.02.2026 року заява ІНФОРМАЦІЯ_1 про примусове виконання зареєстрована відповідачем.
24.02.2026 року Старшим державним виконавцем Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - Фуклєвою Інною Федорівною винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження № 80345043 (ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження: 2Г6Б7Б118Е6В) на загальну суму 34 000,00 грн. (а.с.49, зворотній бік).
Також, 24 лютого 2026 року Старшим державним виконавцем Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - Фуклєвою Інною Федорівною було винесено у виконавчому провадженні № 80345043 - Постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 3 400,00 грн. та Постанову про стягнення мінімальних виконавчих витрат в розмірі 381,00 грн. (а.с.47-48, зворотній бік).
04 березня 2026 року було винесено Старшим державним виконавцем Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - Фуклєвою Інною Федорівною Постанову про арешт коштів боржника на загальну суму 37 781,00 грн. (а.с.46, зворотній бік).
Не погоджуючись із постановою про відкриття виконавчого провадження від 24.02.2026 № 80345043, позивач звернувся із вказаною позовною заявою до суду.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частина перша статті 5 зазначеного Закону передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
За правилами частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII).
Пунктом 6 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Статтею 235 КУпАП передбачено, що Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Також, за правилами статті 300 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.
Відтак, постанова №2950 у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП підлягає примусовому виконанню в порядку, визначеному Законом №1404-VIII.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Згідно із статтею 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Постанова №2950 у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 23.06.2025 набрала законної сили 04.07.2025. Строк пред'явлення до виконання - 04.10.2025.
Як вже зазначалося вище, 24.02.2026 вказана постанова разом із заявою надійшла на примусове виконання. Тобто, на думку представника позивача, із пропуском строку для пред'явлення до виконання.
Водночас, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14 березня 2022 року за №133/2022, затвердженим Законом від 15 березня 2022 року №7168, продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хв. 26 березня строком на 30 діб. В подальшому, строк дії воєнного стану продовжувався Указами Президента України та діє і на цей час.
Разом з цим, відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», доповненого Законом України від 15 березня 2022 року №2129-ІХ, який набрав чинності з 26 березня 2022 року, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Суд наголошує, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання у справі про адміністративне правопорушення встановлені Законом України «Про виконавче провадження».
Оскільки порядок та строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання.
Вказана правова позиція викладена Верховним Судом неодноразово у рішеннях від 15.03.2023 у справі № 260/2595/22, від 13.02.2025 у справі № 420/12149/23, від 18.02.2026 у справі №640/8331/22 тощо.
З огляду на те, що постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому як Кодексом про адміністративні правопорушення так і іншими законами України, зокрема Законом України «Про виконавче провадження», суд вважає обґрунтованим врахування державним виконавцем чинних законодавчих змін у порядку пред'явлення виконавчого документа до виконання, переривання та встановлення строків звернення виконавчого документа до виконання.
Відтак, постанова старшого державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - Фуклєвої Інни Федорівни від 24 лютого 2026 року про відкриття виконавчого провадження № 80345043 з примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23 червня 2025 року № 2950 є законною та обґрунтованою.
Підстави для скасування відсутні.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Отже, суд вказує, що інші аргументи та підстави, зазначені сторонами, не спростовують висновків суду, викладених вище, оскільки судом надано правову оцінку основним аргументам, на яких ґрунтувалися доводи та заперечення учасників справи та оцінено їх в розрізі норм чинного законодавства та встановлених обставин справи.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст. 143 КАС України).
У зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат у вигляді судового збору не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпропетровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Рішення в повному обсязі складено та підписано 14.04.2026.
Суддя Л.Я. Максименко