про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову
13 квітня 2026 рокум. Ужгород№ 260/460/26
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В. розглянувши у письмовому провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Поштова, буд. 3, код ЄДРПОУ 33868924), Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Поштова, буд. 4, код ЄДРПОУ 39766716), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) про визнання протиправними дії, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
30 січня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, якою просить: 1) визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:31:001:0413 від 11 листопада 2024 року; 2) визнати протиправними дії Ужгородської міської ради щодо ініціювання скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:31:001:0413 шляхом подання клопотання від 06.11.2024 № Б-4367; 3) скасувати рішення (запис) про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:31:001:0413 та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області відновити відомості про зазначену земельну ділянку (включаючи її кадастровий номер та межі) в активному шарі Державного земельного кадастру.
03 лютого 2026 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі в порядку загального позовного провадження.
03 березня 2026 року ухвалою суду залучено до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
08 квітня 2026 року позивачем подано до суду про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд: 1) заборонити будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав вчиняти будь які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:31:001:0516 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3294591321101); 2) заборонити Ужгородській міській раді та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо зазначеної земельної ділянки, а саме: передавати земельну ділянку у користування; змінювати її цільове призначення; здійснювати поділ, об'єднання або інші дії; 3) зупинити дію договору оренди землі № 2640 від 03.03.2026 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:31:001:0516, укладеного між Ужгородською міською радою та ОСОБА_2 .
У період з 06 квітня 2026 року по 10 квітня 2026 року суддя Скраль Т.В. перебувала у щорічній додатковій відпустці. 13 квітня 2026 року є першим робочим днем судді після відпустки, то розгляд заяви про забезпечення позову у даній адміністративній справі розглядається у перший робочий день виходу судді з відпустки.
Відповідно до статті 154 частини 1 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Приписами статті 154 частин 2, 3 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін. Відтак, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.
У зв'язку із наведеним, на підставі статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
В обґрунтування необхідності застосування вказаного виду забезпечення позову позивач посилається на ту обставину, що відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: станом на 23.02.2026 - будь-які зареєстровані речові права щодо спірної земельної ділянки були відсутні; 03.03.2026 - укладено договір оренди земельної ділянки; 06.03.2026 - зареєстровано право власності за Ужгородською міською радою та речове право користування (оренди) за ОСОБА_2 ; 10.03.2026 - сформовано об'єкт нерухомого майна. Таким чином, після виникнення спору та під час розгляду справи відбулося істотне змінення правового статусу спірної земельної ділянки. Згідно з матеріалами справи та даними Державного реєстру речових прав на момент виникнення спірних правовідносин ОСОБА_2 не мав жодних зареєстрованих прав на спірну земельну ділянку у ОСОБА_4 було відсутнє право власності на земельну ділянку, а речове право користування (оренди) виникло лише після виникнення спору. Крім того, зазначена особа є співвласником квартири лише у розмірі частки у спільній власності, що не надає індивідуального права на земельну ділянку чи прибудинкову територію тому оскаржувані дії органів влади були вчинені без належної правової підстави.
Дослідивши подану позивачем заяву про забезпечення позову та наведені в ній підстави для вжиття відповідних заходів, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до положень статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, при розгляді заяви про забезпечення позову суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з передбачених статтею 150 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти; врахувати пов'язаність заходів щодо забезпечення позову з його предметом, співмірність таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам.
Згідно з частинами 1, 2 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Частиною 1 статті 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
У частині 2 статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Для задоволення судом поданої заявником заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.
Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі, із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень, дій або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам особи, яка звернулася до суду, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов'язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
Суд враховує, що обґрунтовуючи клопотання про забезпечення позову щодо «очевидності» ознак протиправних бездіяльності, дій або рішень відповідача та порушення прав позивача, то попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх «якість»: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваної бездіяльності дії або рішення поза обґрунтованим сумнівом. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів, повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною 2 статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед.
Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд вказує, що останнім не доведено обставини, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.
Отже, на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності дій відповідача, оскільки заявником не надано належних доказів та обґрунтувань того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність передбачених частиною 2 статті 150 КАС України підстав для вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб, який є неспівмірним із заявленими позовними вимогами.
Враховуючи вищенаведене, у задоволенні заяви слід відмовити повністю.
Згідно з частиною 5 статті 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 150-154, 248, 256, 294 КАС України, суд -
1. У задоволенні заяви про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправними дії, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
2. Ухвалу суду про відмову у забезпечення позову може бути оскаржено.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суд суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Т.В.Скраль